Україна
Донецький окружний адміністративний суд
02 січня 2025 року Справа №200/7795/24
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Кошкош О.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) звернувся через підсистему "Електронний суд" до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 40108709, 25006, м.Кропивницький, вул.Віктора Чміленка, 41) про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області 568 о/с від 26.08.2024 про позбавлення премії до поліцейського; визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області № 1493 від 26.08.2024 про попередження про необхідність дотримання службової дисципліни; зобов'язання нарахувати та виплатити премію за серпень 2024 року у розмірі не нижче ніж був за минулі шість місяців.
09 грудня 2024 року ухвалою суду відкрито провадження у справі. Зобов'язано Головне управління Національної поліції в Кіровоградській області надати суду: докази ознайомлення ОСОБА_1 із наказами Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області №568 о/с від 26.08.2024 та № 1493 від 26.08.2024; довідку про суми нарахованої заробітної плати за лютий 2024 року - липень 2024 року (включно), наказ призначення на посаду ОСОБА_1 , матеріали службового розслідування обставин, які мали місце 06.08.2024; графік чергувань постів відділення охорони адмінбудинків ЦЗ ГУНП в Кіровоградській області на 06.08.2024; посадову інструкція службової особи, що здійснює чергування на пості №2 (транспортні ворота) на території адміністративних будинків ГУНП в Кіровоградській області; Правила пропускного режиму на територію адміністративних будинків ГУНП в Кіровоградській області від 22.03.2024 № 264дск; рапорт позивача щодо визначення складу дисциплінарної комісії та рішення прийняте за результатом його розгляду.
На виконання вимог ухвали суду відповідачем надані документи.
Після відкриття провадження у справі, судом встановлено, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу.
Так, згідно вимог ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Предметом спору є наказ про накладення дисциплінарного стягнення. Розмір судового збору за подання позову становить 968,96 грн.
Згідно з частиною першою ст.133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (далі Закон № 3674).
Згідно ч.1 ст. 4 Закону № 3674 судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно ч.1 ст. 8 Закону №3674 враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
З наведеного вбачається, що якщо майновий стан особи не дає можливості оплатити судові витрати, суд на свій розсуд за клопотанням особи може прийняти одне з таких рішень: зменшити розмір належних до оплати судових витрат; звільнити особу від оплати судових витрат повністю або частково; відстрочити оплату судових витрат на визначений строк; розстрочити оплату судових витрат на визначений строк.
До позовної заяви позивачем подано клопотання про звільнення від сплати судового збору з посиланням на скрутне матеріальне становище, наявність статусу внутрішньо-переміщеної особи та наявність сім'ї (дружина, дві неповнолітні дитини).
Разом з цим, із поданих до позовної заяви документів не вбачається можливим визначити майновий стан особи позивача, оскільки до позову не додано документів, що свідчать про загальний дохід, витрати, тощо.
Разом з цим, на виконання вимог ухвали суду від 09.12.2024, управлінням надана довідка про доходи позивача. Так, із довідки від 12.12.2024 №2399/28/01-2024 вбачається, що заробітна плата ОСОБА_1 за лютий 2024 року складала 34436,95 грн, за березень 2024 року - 32436,75 грн, квітень 2024 року - 32436,95 грн, травень 2024 року - 32436,87 грн, червень 2024 року - 27920,83 грн, липень 2024 року - 27770,25 грн.
Враховуючи викладені у заяві обставини, а також відомості, що містяться у довідці про доходи позивача за період лютий - липень 2024 року (а саме те, що середній розмір заробітної плати позивача перевищує чотири прожиткових мінімуми (заявлений склад сім'ї позивача - 4 особи)), суд не вбачає підстав для задоволення заяви позивача про звільнення його від сплати судового збору (968,96 грн), у зв'язку з чим відмовляє у її задоволенні.
Таким, чином, на виконання вимог ч.3 ст.161 КАС України позивачу необхідно надати доказ сплати судового збору у розмірі 968,96 грн.
Крім того, на виконання вимог ухвали суду від 09.12.2024 управлінням надані матеріали службового розслідування.
Відомістю про ознайомлення ОСОБА_1 із наказами №568 о/с від 26.07.2024 та №1493 від 26.07.2024 підтверджується, що позивач ознайомлений із спірним наказом 16.09.2024.
Згідно ч. 1, 3 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Згідно ч. 4 ст. 31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності. У разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.
Слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це підтверджений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Верховний Суд неодноразово зазначав, що у випадку наявності колізії між загальним та спеціальним законом застосуванню підлягають норми спеціального закону.
Оскільки, предметом спору є правомірність наказу, яким до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення премії, тому до спірних правовідносин застосуванню підлягає Дисциплінарний статут Національної поліції України, яким передбачено порядок та строки оскарження дисциплінарного стягнення.
Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах від 08.02.2023 у справі № 120/7567/22, від 16.05.2024 у справі №420/28753/23.
Відповідно до частини першої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Суд зауважує, що строк звернення до суду, як одна із складових гарантії «права на суд», може і має бути поновленим, лише у разі наявності достатніх на те поважних причин.
Судом встановлено, а доказами підтверджено, що із спірним наказом позивач ознайомився 16.09.2024, при цьому до суду звернувся 07.11.2024 (подано позов через підсистему «Електронний суд»), тобто з пропуском 15-денного терміну.
Разом з цим, до позову подана заява про поновлення строку звернення до суду. В обґрунтування зазначено, що первинне звернення із позовом здійснено до Миколаївського окружного адміністративного суду, яким ухвалами від 21.10.2024 та від 05.11.2024 по справі №400/9725/24 позовну заяву залишено без руху та повернуто заявнику відповідно. Зазначене призвело до пропущення терміну звернення із позовною заявою. Просив поновити строк звернення до суду.
Надаючи оцінку наведеним позивачем причинам пропуску строку звернення до суду, які викладені у заяві, суд зазначає, що оскарження спірного наказу до Миколаївського окружного адміністративного суду не змінює дату, з якою пов'язано початок відліку часу встановленого строку для звернення до суду.
Крім того, із поданих до суд документів не вбачається можливим визначити чи було первинне звернення здійсненим у межах встановленого 15-ти денного терміну на оскарження.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що позивачем не наведено об'єктивних обставин, які перешкоджали звернутися до суду з позовом у встановлений законом строк та які були пов'язані з дійсно об'єктивними перешкодами реалізувати своє право на звернення до суду.
Згідно із частиною першою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно ч.ч.3, 4 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
За приписами ч.13 ст. 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
У зв'язку з вищевикладеним, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків.
Недоліки повинні бути усунені шляхом приведення позовної заяви у відповідність до вимог ст. 160, 161 КАС України, а саме надання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, вказавши інші підстави для поновлення строку звернення до суду; зазначення даних представника позивача відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України, з урахуванням зауважень, викладених в ухвалі суду; а також надання належним чином оформленої позовної заяви після усунення недоліків, та надання копій позовної заяви після усунення недоліків відповідно до кількості учасників справи.
Керуючись ст. ст. 18, 122, 123, 160, 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити певні дії залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність в п'ятиденний строк з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки шляхом надання суду доказу сплати судового збору у розмірі 968,96 грн; заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із цим позовом та докази поважності причин його пропуску.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя О.О. Кошкош