Єдиний унікальний №334/10572/23 Головуючий в 1 інст. Філіпова І.М.
Провадження №33/807/238/24 Доповідач в 2 інст.Дадашева С.В.
Категорія ч.1 ст.130 КУпАП
22 листопада 2024 року місто Запоріжжя
Суд апеляційної інстанції у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Дадашевої С.В., за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Барчука В.І., розглянув в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , за апеляційною скаргою захисника останнього - адвоката Балкового Р.Л. на постанову Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 20 грудня 2023 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який не працює, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік,
стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок.
Відповідно до постанови суду, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення ААД №511237 від 09 листопада 2023 року, об 01:58 годині ОСОБА_1 по вул.Паркова, буд.1 «б» керував транспортним засобом «Daewo Lanos» д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці, що не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці, тремтіння пальців рук. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився. Відмова була зафіксована нагрудною камерою поліцейського. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник - адвокат Балковий Р.Л. просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження в справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування своєї скарги зазначає, що працівниками поліції не було роз'яснено ОСОБА_1 його прав та обов'язків як водія, та не було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння ані на місці зупинки його транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, ані пропозиції пройти огляд в закладі охорони здоров'я.
Наголошує, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду. Йому ніхто не пропонував пройти такий огляд.
Зауважує на тому, що ОСОБА_1 також був позбавлений можливості брати участь у розгляді справи, оскільки його до суду ніхто не викликав.
Вважає, що направлення на огляд не є належним доказом у справі, оскільки воно жодним чином не підтверджує вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Заявлене захисником-адвокатом Балковим Р.Л. клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження вищевказаної постанови суду підлягає задоволенню, оскільки ОСОБА_1 у розгляді справи участі не брав, відомостей щодо отримання копії постанови ОСОБА_1 матеріали справи не містять, 15 січня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням про ознайомлення з матеріалами справи, 17 січня 2024 року останній ознайомився з цими матеріалами, що підтверджується його особистим підписом, та вже 24 січня 2024 року його захисником-адвокатом Балковим Р.Л. було подано апеляційну скаргу, тобто зловживання своїми процесуальними правами з боку апелянта не убачається. Виходячи з того, що доводи апелянта щодо причин пропуску строку на апеляційне оскарження є переконливими, виходячи з принципу верховенства права, який визнається і діє в Україні (ст.8 Конституції України), задля забезпечення особі, що притягається до адміністративної відповідальності, можливості реалізувати свої процесуальні права, подана апеляційна скарга підлягає розгляду.
Заслухавши пояснення особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Барчука В.І., які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд доходить таких висновків.
Згідно з вимогами ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Цих вимог закону суд першої інстанції дотримався при розгляді справи.
Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 судом виконані вимоги ст.ст.280, 283 КУпАП та повно, всебічно з'ясовані обставини справи, дотримані вимоги закону щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в повному обсязі підтверджена наявними в справі доказами, зокрема відомостями, які містяться:
- у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №511237 від 09 листопада 2023 року, з якого убачається, що 09 листопада 2023 року об 01:58 годині ОСОБА_1 по вул.Паркова, буд.1 «б» керував транспортним засобом «Daewo Lanos» д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці, що не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці, тремтіння пальців рук. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився. Відмова була зафіксована нагрудною камерою поліцейського. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП;
- у направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09 листопада 2023 року;
- відеозаписом події, який узгоджується із обставинами, вказаними в протоколі та долучених до нього матеріалах.
Вказані докази узгоджуються з відомостями, викладеними в рапорті поліцейського взводу №1 роти №1 батальйону №3 УПП в Запорізькій області ДПП рядового поліції Євстаф'єва Є.О., згідно з яким, останній доповідає, що 09 листопада 2023 року під час несення служби о 01 год. 58 хв. за адресою: м.Запоріжжя, вул.Паркова, буд.1, було зупинено транспортний засіб «Daewo Lanos» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння (звужені зіниці очей, що не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці, тремтіння пальців рук). Від проходження медичного огляду у встановленому законодавством порядку водій ОСОБА_1 відмовився. Стосовно водія ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП. Від керування ОСОБА_1 відсторонено. Про повторність попереджено. Вилучено посвідчення водія. Видано ТД. Подія зафіксована на бодікамеру.
Дослідивши всі наявні докази у їх сукупності, суд дійшов до правильного висновку про те, що ці докази підтверджують вчинення ОСОБА_1 , правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, при викладених в постанові суду обставинах.
Висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими та повністю відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на досліджених доказах, які є належними та допустимими.
Згідно з оскаржуваною постановою суду, в судовому засіданні суду першої інстанції ОСОБА_1 участі не брав.
При апеляційному розгляді справи ОСОБА_1 підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, та додатково зазначив, що з боку працівників поліції є неупереджене ставлення до нього. Його неодноразово зупиняли одні й ті ж самі працівники поліції, повідомляли йому про те, що він перебуває в стані сп'яніння. Він їздив з ними на огляд. За результатами оглядів стан сп'яніння не було підтверджено. Цього разу, коли приїхали працівники поліції, його транспортний засіб стояв в нерухомому стані, а сам він пив каву.
Захисник - адвокат Барчук В.І. в ході апеляційного розгляду справи підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, та додатково звернув увагу на відсутність в матеріалах справи доказів факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Вказує на те, що у ОСОБА_1 не було ознак наркотичного сп'яніння. Час, зафіксований на відеозаписі події, не збігається з часом складання самого протоколу. Вважає, що вказані недоліки, допущені працівниками поліції під час оформлення адміністративних матеріалів, унеможливлюють притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
На думку апеляційного суду, доводи, викладені в апеляційній скарзі, та заявлені стороною захисту при апеляційному розгляді, правильності висновків суду першої інстанції не спростовують.
Перевіряючи доводи сторони захисту в частині порушення судом першої інстанції порядку виклику ОСОБА_1 до суду, суд апеляційної інстанції зазначає про таке.
За змістом положень частини 3 статті 268 КУпАП, присутність осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП, не є обов'язковою.
З матеріалів справи убачається, що ОСОБА_1 , судом направлялась судова повістка за адресою, зазначеною у протоколі про адміністративне правопорушення: вул.Академіка Олександрова, 5,21, м.Запоріжжя, про виклик ОСОБА_1 до суду на 20 грудня 2023 року, та останній отримав вказану повістку 09 грудня 2023 року, що підтверджується відповідним підписом останнього на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.
Також, при оформленні протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 було повідомлено, що розгляд справи відбудеться у Ленінському районному суді м.Запоріжжя 23 листопада 2024 року.
З матеріалів справи убачається, що розгляд справи відкладався.
Те, що суд першої інстанції розглянув справу без участі ОСОБА_1 , не завадило суду повно і всебічно з'ясувати обставини справи та постановити законне та обґрунтоване рішення.
Кодексом України про адміністративні правопорушення не передбачено обов'язкового скасування прийнятої в справі постанови через розгляд справи у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Отже, за таких обставин, апеляційний суд не убачає порушення процесуальних прав ОСОБА_1 під час розгляду справи щодо нього судом першої інстанції.
Разом з тим, при апеляційному розгляді ОСОБА_1 мав можливість реалізувати всі свої процесуальні права, проте, висновку суду першої інстанції стороною захисту, зокрема і самим ОСОБА_1 , не спростовано.
Перевіряючи доводи сторони захисту про те, що працівниками поліції не було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння ані на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, ані в медичному закладі охорони здоров'я, суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.
Підстави, умови та порядок проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння визначені ст.266 КУпАП, п.2.5 ПДР України та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року №1452/735 (в подальшому Інструкція), згідно з якими, водій зобов'язаний на вимогу поліцейського пройти медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння. Відповідно до п.2 Інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Розділом 2 вказаної Інструкції встановлено порядок проведення огляду на стан сп'яніння поліцейським і оформлення його результатів.
Пунктом 12 Розділу 2 Інструкції передбачено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я, що і мало місце у цьому випадку.
З відеозапису події убачається, що у працівників поліції виникла підозра про перебування водія ОСОБА_1 в стані наркотичного сп'яніння, а саме виявлені такі ознаки сп'яніння: зіниці очей, що не реагують на світло. У зв'язку із цим, працівники поліції запропонували водію ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі у лікаря-нарколога, на що останній спочатку відповів, що він хоче спати та йому завтра рано прокидатись, та просив, щоб його відпустили. На повторну пропозицію працівників поліції щодо проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі у лікаря-нарколога ОСОБА_1 відповів відмовою та повідомив, що нікуди їхати він не бажає.
На думку апеляційного суду, працівниками поліції дотримано вимог законодавства про адміністративні правопорушення та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп'яніння №1452/735 та після виявлення у водія ознак наркотичного сп'яніння направлено останнього на огляд до відповідного медичного закладу, а доводи сторони захисту про протилежне є безпідставними та такими, що суперечать фактичним обставинам справи.
Згідно з матеріалами справи, огляд ОСОБА_1 в медичному закладі на стан наркотичного сп'яніння не проводився у зв'язку з відмовою останнього, що підтверджується доказами, долученими до матеріалів справи.
При цьому, ОСОБА_1 був повідомлений працівниками поліції про наслідки відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Те, що у ОСОБА_1 були виявлені ознаки наркотичного сп'яніння, підтверджується не тільки відомостями з протоколу, а й направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та відеозаписом події.
Зокрема, у направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09 листопада 2023 року зазначено, що працівниками поліції у ОСОБА_1 були виявлені ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, що не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці, тремтіння пальців рук. Огляд на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного приладу не проводився у зв'язку з виявленими ознаками наркотичного сп'яніння. В результатах огляду зазначено, що огляд не проводився у зв'язку з відмовою та до медичного закладу ОСОБА_1 не доставлявся.
Відомості з вищевказаного направлення на огляд від 09 листопада 2023 року повністю узгоджується з іншими доказами.
Отже, у працівників поліції були обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_1 під час керування транспортним засобом перебував з явними ознаками наркотичного сп'яніння.
Статтею 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з п.2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
В цьому випадку, ОСОБА_1 керував транспортним засобом з явними ознаками наркотичного сп'яніння та відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, що є окремим складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Що стосується доводів сторони захисту, заявлених під час апеляційного розгляду справи про те, що матеріали справи не містять доказів факту керування ОСОБА_1 транспортного засобу у день, час і місці, зазначеним у протоколі про адміністративне правопорушення, то суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.
З долученого до протоколу відеозапису цілком зрозуміло, що водієм автомобіля на час приїзду працівників поліції за викликом був саме ОСОБА_1 , який пояснював працівникам поліції про те, що «він приїхав на АЗС за стіками на айкос».
Факт керування транспортним засобом не заперечувався самим ОСОБА_1 , як під час спілкування останнього з працівниками поліції так і під час складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення.
Вказаним відеозаписом, окрім іншого, зафіксовано, що в ході спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 сварився та хотів відігнати свій автомобіль, у зв'язку з чим до останнього були застосовані спеціальні засоби - кайданки та його доставлено до Відділу поліції.
Отже, сумнівів в тому, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Daewo Lanos» д.н.з. НОМЕР_1 , у суду апеляційної інстанції не виникає, оскільки вказані обставини в повній мірі доведено належними та допустимими доказами, які наявні в матеріалах справи.
До версії сторони захисту, зокрема і ОСОБА_1 , про те, що він транспортним засобом не керував, суд апеляційної інстанції ставиться критично, оскільки така версія спростовується вищевказаними доказами.
Об'єктивних даних про те, що транспортним засобом керувала інша особа, в матеріалах справи немає.
Наявними в справі доказами поза розумним сумнівом підтверджується вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення.
Що стосується доводів сторони захисту про те, що ОСОБА_1 не роз'яснювались його права, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, то суд апеляційної інстанції вважає ці доводи також безпідставними та такими, що спростовується наявними у справі доказами.
Зокрема, з протоколу про адміністративне правопорушення убачається, що ОСОБА_1 під час складання протоколу роз'яснювались його права та обов'язки, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, та повідомлено про розгляд справи в суді першої інстанції, що підтверджується підписом останнього.
З матеріалів справи, в т.ч. з відеозапису, жодних порушень з боку поліцейських при оформленні адміністративного матеріалу щодо ОСОБА_1 не вбачається.
Доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 звертався з будь-якими скаргами на дії працівників поліції, суду не надано.
На думку апеляційного суду, працівниками поліції дотримано порядок оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, передбачений ст.266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року за № 1452/735, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України 07 листопада 2015 року №1395.
Протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 складений з дотриманням вимог ст.ст.254-256 КУпАП та містить всі необхідні для розгляду справи відомості, якихось істотних недоліків при його складанні, які б тягли за собою визнання цього протоколу недопустимим доказом, не убачається. Достовірність відомостей, зазначених у протоколі, сумнівів не викликає, оскільки ці відомості узгоджуються з іншими доказами, доданими до протоколу.
Об'єктивних даних, які б давали обґрунтовані підстави вважати, що протокол про адміністративне правопорушення та інші адміністративні матеріали складені не уповноваженими особами, в матеріалах справи немає.
У зазначеному протоколі міститься підпис ОСОБА_1 без будь-яких зауважень.
Те, що вказаний в протоколі час, не збігається з часом, відображеним на відеозаписі (на що звертає увагу сторона захисту при апеляційному розгляді справи), не є недоліком, який тягне за собою визнання відомостей з протоколу недопустимими доказами та не свідчить про безпідставність складання самого протоколу. Викладене може пояснюватися технічними причинами.
Даних про те, що ОСОБА_1 оспорював відомості, зазначені у протоколі, в установленому законом порядку, в матеріалах справи немає.
Всі докази, наявні в справі, узгоджуються між собою та істотних суперечностей не мають.
Достовірність цих доказів стороною захисту у встановленому законом порядку не спростовано.
При дослідженні матеріалів справи, серед іншого і при перегляді відеозапису, порушень з боку поліцейських, які оформлювали адміністративний матеріал, не встановлено.
Вина ОСОБА_1 підтверджується як відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення, так і доданими до протоколу доказами, які дослідив суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дотримався вимог закону при розгляді цієї справи, в повному обсязі з'ясував обставини справи, дослідив всі докази, які наявні в матеріалах справи, надав цим доказам правильну оцінку.
Оскаржувана постанова суду містить всі відомості, передбачені ст.283 КУпАП, та є належним чином вмотивованою.
При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст.33 КУпАП, оскільки врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини і наклав стягнення у межах, встановлених цим Кодексом.
Порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд
поновити захиснику-адвокату Балковому Р.Л. строк на апеляційне оскарження постанови Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 20 грудня 2023 року.
Апеляційну скаргу захисника - адвоката Балкового Р.Л. залишити без задоволення.
Постанову Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 20 грудня 2023 року стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Запорізького
апеляційного суду С.В. Дадашева
Дата документу Справа № 334/10572/23