Справа № 682/2267/24
Провадження № 2/682/898/2024
24 грудня 2024 року
Славутський міськрайонний суд
Хмельницької області у складі:
головуючого судді Мотонок Т. Я.,
за участю секретаря судових засідань Мелашенко О.В.,
представника позивача Кушнір І.В.,
відповідача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Волкової А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Славута цивільну справу № 682/2267/24 за позовом Органу опіки та піклування Берездівської сільської ради в інтересах дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,
12.09.2024 до суду надійшов позов Органу опіки та піклування Берездівської сільської ради в інтересах дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.
В обґрунтування поданого позову вказано, що в службі у справах дітей Берездівської сільської ради на обліку дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, знаходяться малолітні діти: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителі АДРЕСА_1 .
13 квітня 2023 року до органу опіки та піклування Берездівської сільської ради звернулися ОСОБА_1 та ОСОБА_4 із заявою щодо тимчасового влаштування їхньої новонародженої дочки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до КНП «Хмельницький обласний спеціалізований будинок дитини» у зв'язку із хворобою дитини та важким матеріальним становищем. На час звернення батьки зобов?язувалися систематично відвідувати дитину в закладі, цікавитись її життям та здоров?ям. Рішенням виконавчого комітету Берездівської сільської ради від 19 квітня 2023 року № 28 малолітню ОСОБА_3 влаштовано до КНП «Хмельницький обласний спеціалізований будинок дитини». Протягом 2023 року мама дітей ОСОБА_4 лише інколи цікавилася здоров?ям дочки. На початку 2024 року, після постійних нагадувань про необхідність відвідати молодшу дочку ОСОБА_5 в закладі, обіцяла поїхати до дівчинки, проте так і не поїхала. Згідно інформації КНП «Хмельницький обласний спеціалізований будинок дитини», термін перебування ОСОБА_3 у закладі закінчується. За весь період перебування ОСОБА_5 у закладі мати, ОСОБА_6 , відвідала дочку чотири рази в 2023 році (11.05.2023 р., 27.06.2023 р., 28.07.2023 р. та 31.08.2023 р.). Батько дитини, ОСОБА_7 , за весь час перебування дитини у закладі, не відвідував, не цікавився її розвитком та станом здоров?я. Батьки матеріальної допомоги не надавали. Листівок на адресу закладу не надходило. В телефонному режимі не цікавилися. Дане питання 21 червня 2024 року розглядалося на засіданні комісії з питань захисту прав дитини Берездівської сільської ради, на яке з?явився лише батько малолітніх дітей ОСОБА_1 , який повідомив, що його дружина ОСОБА_4 , забрала старшого сина і поїхала з ним до свого батька ОСОБА_8 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Як стало відомо в телефонному режимі із ОСОБА_8 , його дочка ОСОБА_9 лишила сина ОСОБА_10 дідусеві, а сама зникла у невідомому напрямку. Зі слів ОСОБА_8 , до свого сина ОСОБА_6 більше не навідувалася. На телефонні дзвінки батька та родичів не відповідає. Мати, ОСОБА_4 , з дітьми на даний час не проживає, безвідповідальна, схильна до брехні, на зауваження реагує агресивно, схильна на деякий час зникати з дому, доглядом дітей не займається.
Батько дітей, ОСОБА_1 , також не займається вихованням дітей аргументуючи тим, що йому заборонили наближатися до сина ОСОБА_10 , а ОСОБА_11 він не вважає своєю біологічною дочкою.
В ході обстеження встановлено, що умови за адресою: по АДРЕСА_1 , неналежні для проживання малолітніх дітей.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 ухиляються від виконання батьківських обов?язків щодо своїх малолітніх дітей, не цікавляться їх життям та здоров?ям, не приймають участі у їх вихованні, представник Органу опіки та піклування Берездівської сільської ради звернулася до суду та просить позбавити батьківських прав ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , відносно малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_4 аліменти на користь КНП «Хмельницький обласний спеціалізований будинок дитини» на утримання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти в розмірі 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи від дня пред?явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття; стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_4 аліменти на рахунок малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи стягувати аліменти від дня пред?явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.
Ухвалою суду від 13.09.2024 у даній справі відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання на 04.10.2024.
04.10.2024 підготовче судове засідання у справі закрито та призначено судовий розгляд на 28.10.2024.
28.10.2024 розгляд справи було відкладено у зв'язку із неявкою відповідачки ОСОБА_4 до суду.
20.11.2024 у справі оголошено перерву за клопотанням представника позивача.
09.12.2024 у справі оголошено перерву за клопотанням представника позивача.
24.12.2024 в судовому засіданні представник позивача Кушнір І.В. поданий позов підтримала з викладених у ньому підстав. Зазначила, що повністю підтримує висновок органу опіки і піклування про доцільність позбавлення ОСОБА_4 та ОСОБА_1 батьківських прав відносно малолітніх дітей ОСОБА_10 та ОСОБА_5 , оскільки вони ухиляються від виконання своїх батьківських обов'язків. Ще на засіданні комісії в серпні 2024 року ОСОБА_1 було наголошено, що він має змінити своє ставлення до дітей, однак він повідомляв, що ОСОБА_11 не є його рідною дочкою. ОСОБА_1 з цього приводу звертався в безоплатну правову допомогу, отримав там перелік необхідних документів, але після цього ніяких дій з цього питання не вчиняв. ОСОБА_1 ще з серпня місяця міг почати проявляти себе як батько, однак сина ОСОБА_10 від дідуся він забрав тільки після подачі позову до суду. ОСОБА_1 тільки тоді і почав покращувати умови проживання. Представник позивача вказувала, що на момент ухвалення органом опіки і піклування висновку ОСОБА_1 та ОСОБА_4 ухилялись від виконання батьківських обов'язків, у зв'язку із чим є підстави для позбавлення їх батьківських прав. Позовні вимоги про стягнення аліментів представник органу опіки і піклування підтримувала в повному обсязі.
Представник відповідача ОСОБА_1 , адвокат Волкова А.О., в судовому засіданні зауважила, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який застосовується до батьків, які не виконують своїх батьківських обов'язків. Натомість ОСОБА_1 став на шлях виправлення, забрав старшого сина ОСОБА_10 від дідуся до себе, покращив та продовжує покращувати умови проживання дитини, віддав сина в садочок. Син дуже любить батька та має з ним гарні стосунки. Тому, оскільки ОСОБА_1 заперечує щодо позбавлення його батьківських прав відносно сина ОСОБА_10 та бажає брати участь у його житті та вихованні, представник відповідача просила суд не позбавляти ОСОБА_1 батьківських прав відносно сина. Стосовно стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання сина ОСОБА_10 представник відповідача зазначила, що з 21 листопада 2024 року ОСОБА_10 проживає разом із батьком, тому відсутні підстави для стягнення із ОСОБА_1 аліментів на утримання сина. Окрім того, оскільки ОСОБА_1 не визнає, що він є рідним батьком ОСОБА_11 та має намір оспорювати батьківство в судовому порядку, представник відповідача не заперечувала щодо позбавлення відповідача батьківських прав відносно молодшої дитини ОСОБА_5 . Разом із тим, усвідомлюючи, що на даний час за законом ОСОБА_1 записаний батьком ОСОБА_5 , відповідач не заперечує щодо свого обов'язку утримувати дитину, тому проти стягнення аліментів на утримання ОСОБА_5 відповідач та його представник не заперечували.
ОСОБА_1 зазначив, що приймає всі міри щодо покращення умов проживання та забезпечення сина ОСОБА_10 всім необхідним для його виховання, навчання. Проосив суд не позбавляти його батьківських прав відносно сина ОСОБА_10 . Стосовно позбавлення прав на малолітню ОСОБА_5 він не заперечує, оскільки він не являється її біологічним батьком і має намір оспорювати своє батьківство в суді. Крім того, дитина за станом здоров"я потребує постійного кваліфікованого догляду.
ОСОБА_4 , будучи належним чином повідомленою про час та дату розгляду справи, до суду не з'явилась та про причини неявки не повідомила, відзив на позов не подавала.
Окрім того, в судовому засіданні у якості свідків були допитані ОСОБА_13 та ОСОБА_14
ОСОБА_13 , староста с. Сьомаки, повідомила, що ще до одруження ОСОБА_5 в багатьох були сумніви, що їм із ОСОБА_9 вдасться створити хорошу сім'ю, оскільки ОСОБА_9 не може бути в сім'ї, їй постійно треба було кудись їхати, тому сім'єю і своїми материнськими обов'язками вона не займалась. Після народження сина ОСОБА_10 його доглядали батько, ОСОБА_1 , та його мати, яка на даний час має незадовільний стан здоров"я. В подальшому ОСОБА_9 повернулась з м. Києва вже вагітною, ОСОБА_15 знав, що то не його дитина, але дружину пробачив та мав намір разом з нею виховувати двох дітей. Але, через деякий час ОСОБА_9 знову зникла з життя ОСОБА_1 .. Крім того, залишила і своїх дітей. На даний час ОСОБА_5 перебуває в Хмельницькому обласному спеціалізованому будинку дитини, оскільки має незадовільний сатн здоров"я та потребує постійного спеціалізованого догляду. ОСОБА_15 дуже любить свого сина ОСОБА_10 , доглядає за ним, в міру своїх можливостей створює умови для його належного проживання та виховання. ОСОБА_15 є добродушним, роботящим, веде господарство, заробляє, не зловживає алкоголем, є учасником АТО. ОСОБА_13 вважає, що ОСОБА_10 слід залишити з батьком який усіма силами намагається виправитись.
Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні повідомила, що тісно спілкується з родиною ОСОБА_1 , є його сусідкою та похресницею його батьків. Щодо сім'ї ОСОБА_1 свідок повідомила, що всі мали сумніви, що спільне проживання ОСОБА_1 з молодою дружиною ОСОБА_9 складеться, оскільки остання не була навчена жити в сім'ї. Після народження сина ОСОБА_10 вона дитиною не займалась, постійно залишала дитину без догляду, кудись зникала на певний період часу. Так, після чергової поїздки ОСОБА_4 повернулась вагітною, ОСОБА_1 прийняв її хоча знав, що дитина не його. ОСОБА_9 своїх батьківських обов'язків відносно дітей не виконувала взагалі. В той же час ОСОБА_1 в міру своїх можливостей старається стати хорошим батьком для сина ОСОБА_10 , створює для цього всі умови, для його проживання, виховання та навчання. Хлопчик дуже любить свого батька, тому ОСОБА_14 вважає що ОСОБА_1 буде гарним батьком для сина.
Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).
Відповідно до ст. 18 Конвенції про захист прав дитини, суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Згідно статті 27 Конвенції, батько(-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально важливим урахуванням інтересів дитини.
Відповідно до ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав з підстав, встановлених пунктами 2, 4 і 5 частини першої цієї статті, лише у разі досягнення ними повноліття.
Згідно з п. 15 постанови Верховного Суду України від 30 березня 2007 р. № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Відповідно до п. 16 вказаної Постанови, ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Абзацом 1 і 2 пункту 16 вказаної постанови Пленуму Верховного Суду України встановлено, зокрема, що особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розглядати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків. Факт заперечення проти позову про позбавлення батьківських прав свідчить про інтерес батьків до дитини (постанова Верховного суду від 06 травня 2020 року у справі №753/2025/19 (провадження № 61-1344св20).
При вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні батьком обов'язків по вихованню, а також встановити, що батько чи мати ухиляється від їх виконання свідомо, тобто, що він систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжує не виконувати свої батьківські обов'язки.
Позбавлення батьківських прав відноситься до крайньої міри відповідальності, а це означає, що застосовується ця міра судом тоді, коли всі інші засоби впливу виявилися безрезультатними.
Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (рішення у справі «Хант проти України», від 07 грудня 2006 року, п.п. 57-58).
У п.п. 47-49 рішення у справі «Савіни проти України» від 18 грудня 2008 року Європейський суд з прав людини вказує, що право батьків і дітей бути поряд одне з одним становить основоположний складник сімейного життя, а розірвання сімейних зв'язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин. Крім того, у даному рішенні Судом звернуто увагу, що при вирішенні прав про позбавлення батьківських прав має бути встановлено відсутність поважних причин не виконання батьками батьківських обов'язків, які б виправдовували позбавлення батьківських прав.
Згідно з вимогами ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Предметом доказування у даній справі є факти та обставини невиконання ОСОБА_1 та ОСОБА_4 батьківських обов'язків відносно малолітніх ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що служить підставою для позбавлення батьківських прав відповідно до ч. 1 ст. 164 СК України.
З документів, доданих до матеріалів справи позивачем, вбачається наступне.
ОСОБА_1 та ОСОБА_4 є батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження дітей серії НОМЕР_1 та серії НОМЕР_1 (а.с. 5, 6).
Діти значаться зареєстрованими за адресою: АДРЕСА_1 . Батьки ОСОБА_1 та ОСОБА_4 за зазначеною адресою зареєстровані також (а.с. 17).
13 квітня 2023 року до органу опіки та піклування Берездівської сільської ради звернулися ОСОБА_1 та ОСОБА_4 із заявою щодо тимчасового влаштування їхньої новонародженої дочки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до КНП «Хмельницький обласний спеціалізований будинок дитини» у зв'язку із хворобою дитини та важким матеріальним становищем (а.с. 9).
Рішенням виконавчого комітету Берездівської сільської ради від 19 квітня2023 року № 28 малолітню ОСОБА_3 влаштовано до КНП «Хмельницький обласний спеціалізований будинок дитини» (а.с. 10).
30 жовтня 2023 року за заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_4 рішенням виконавчого комітету Берездівської сільської ради від 30 жовтня 2023 року № 62 було продовжено термін перебування дитини у закладі, у зв?язку з важким матеріальним становищем, станом здоров?я дитини (а.с. 11).
Із повідомлення КНП «Хмельницький обласний спеціалізований будинок дитини» від 06.06.2024 № 544 слідує, що за весь час виховання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 у закладі мати ОСОБА_4 провідала дитину 4 рази в 2023 році (11.05.2023, 27.06.2023, 28.07.2023 та 31.08.2023). Батько ОСОБА_1 за весь час виховання дитини у закладі не відвідував не цікавився її розвитком та станом здоров?я. Батьки матеріальної допомоги не надавали. Листівок на адресу закладу не надходило. В телефонному режимі не цікавилися, у зв'язку із чим адміністрація просить Службу у справах дітей Берездівської сільської ради підняти питання перед судовими органами щодо позбавлення громадян ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , батьківських прав відносно доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та одночасно в позовній заяві про позбавлення батьків батьківських прав вирішити питання про стягнення аліментів на користь утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 13).
Із звернення сільського голови Берездівської ОТГ до ВП № 1 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області від 28.06.2024 № 225/01-15 вбачається, що протягом 2023 року мама дітей ОСОБА_4 підтримувала зв?язок із службою у справах дітей Берездівської сільської ради, інколи цікавилася здоров?ям дочки. На початку 2024 року, після постійних нагадувань про необхідність відвідати молодшу дочку ОСОБА_11 в закладі, обіцяла поїхати до дівчинки, проте так і не поїхала. 19 червня 2024 року до служби у справах дітей Берездівської сільської ради надійшов лист з КНП «Хмельницький обласний спеціалізований будинок дитини» щодо підняття питання про позбавлення батьківських прав громадян ОСОБА_1 та ОСОБА_4 відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки вони не відвідували дівчинку в закладі від серпня 2023 року. Дане питання розглядалося на засіданні комісії з питань захисту прав дитини Берездівської сільської ради, на яке з?явився лише батько ОСОБА_1 , який повідомив, що його дружина ОСОБА_4 , забрала старшого сина і поїхала з ним до свого батька ОСОБА_16 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Як стало відомо, в телефонному режимі із ОСОБА_16 , його дочка ОСОБА_9 лишила йому онука ОСОБА_10 , а сама зникла в невідомому напрямку. Зі слів ОСОБА_16 , до свого сина ОСОБА_6 більше не навідувалася. На телефонні дзвінки батька та родичів не відповідає. Станом на 27 червня 2023 року місце перебування ОСОБА_4 не відомо (а.с. 14).
У відповідь на вказане звернення ВП № 1 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області повідомило, що гр. ОСОБА_4 на телефонні дзвінки не відповідає, місце її перебування не відоме (а.с. 15).
За даними характеристики старости с. Сьомаки ОСОБА_13 , сім'я ОСОБА_1 та ОСОБА_4 проживає в АДРЕСА_1 . Батько ОСОБА_1 не працює, має тимчасові заробітки, безініціативний, роботящий, але потрібен керівник, слухняний, покладені доручення виконує. Мати ОСОБА_4 на даний час не проживає, безвідповідальна, схильна до брехні, на зауваження реагує агресивно, схильна на деякий час зникати з дому, доглядом дітей не займається. Батьки не забезпечили необхідні умови для нормального розвитку дітей (а.с. 16).
Згідно акту обстеження житлово-побутових умов від 30.01.2023, за адресою: АДРЕСА_1 , слідує, що на момент обстеження в будинку був безлад, речі розкидані, кухня у неналежному стані, умов для проживання та виховання дітей немає (а.с. 70).
Відповідно до акту від 15.03.2023, за вказаною адресою в будинку не було чисто, необхідне прибирання та косметичний ремонт, однак зазначено, що умови для проживання дітей батьки намагаються створити (а.с. 71).
Згідно акту від 08.06.2023, в будинку було брудно, речі розкидані, брудні, брудний посуд, критично необхідне прибирання та упорядкування способу життя. Старша дитина перебуває у діда в с. Кам'янка, молодша - вже два місяці перебуває в домі дитини, на момент обстеження умови для проживання та виховання дітей належним чином не створено (а.с. 73).
Відповідно до акту від 22.11.2023, на момент обстеження в будинку було брудно, неприємний запах. Молодша дитини знаходилась в Хмельницькій обласній лікарні, мама її не відвідувала два місяці. Старший хлопчик неохайний, брудний. Продуктів харчування достатньо. Умови для проживання дітей - частково створено (а.с. 74).
З акту обстеження житлово-побутових умов від 15.08.2023 за адресою: АДРЕСА_1 , вбачається, батьки ОСОБА_1 та ОСОБА_4 намагаються створити належні умови для проживання дітей (а.с. 12).
Згідно акту від 12.06.2024 за адресою: АДРЕСА_2 , на момент обстеження матері ОСОБА_4 вдома не було, близько двох тижнів хлопчика утримував і виховував дідусь ОСОБА_8 . В одній з кімнат будинку проводився ремонт. В будинку було відносно чисто, продукти харчування були наявні в достатній кількості (а.с. 75).
Відповідно до акту від 27.11.2024 за адресою: АДРЕСА_1 , умови проживання частково задовільні. У будинку чисто, прибрано, чиста постільна білизна, наявні продукти харчування та побутова техніка, меблі. Опалення в будинку пічне, наявне тверде паливо в достатній кількості. Є мотоблок, тримають курей, свиней, корову. Дитина має іграшки та сезонні речі. Батько ОСОБА_1 з любов'ю відноситься до свого сина ОСОБА_10 та намагається забезпечити його всім необхідним, чим має можливість. На момент обстеження за вказаною адресою проживали: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_17 (мати ОСОБА_1 ). (а.с. 76).
З висновку від 22.08.2024 № 602/06-30 слідує, що Орган опіки та піклування Берездівської сільської ради вважає за доцільне позбавити ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , батьківських прав відносно малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , оскільки батьки своїх батьківських обов'язків щодо своїх малолітніх дітей не виконують, не цікавляться їхнім життям та здоров'я, не беруть участі в їх вихованні (а.с. 18-19).
Таким чином, додані стороною позивача до позову докази підтверджують факт умисного, систематичного невиконання матір'ю дітей ОСОБА_4 своїх батьківських обов'язків відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , та її свідому відмову від участі в житті дітей.
Під час розгляду справи в суді знайшов підтвердження факт, що ОСОБА_4 самоусунулась від виконання своїх батьківських обов'язків відносно дітей, на даний час менша дитина поміщена до спеціалізованого закладу, мати жодної участі в житті дитини не бере, матеріально не забезпечує. Зазначені обставини підтверджують факт невиконання ОСОБА_4 своїх батьківських обов'язків відносно малолітніх дітей, що слугує підставою для позбавлення її батьківських прав.
11 липня 2017 року Європейським Судом з прав людини було винесено рішення у справі «М.С. проти України», у якому суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати, зокрема, два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є не благодійним.
Таким чином, зважаючи на те, що діти не мають сімейних зв'язків із ОСОБА_4 , суд приходить до висновку, що позбавлення її батьківських прав сприятиме найвищим інтересам дітей та забезпечить їх нормальний моральний, психологічний розвиток та стабільне та спокійне життя в цілому.
Отже, позовні вимоги про позбавлення ОСОБА_4 батьківських прав відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , підлягають до задоволення.
Щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , судом береться до уваги, що відповідач свого батьківства не визнає, з дитиною практично ніколи разом не проживав, оскільки дитина внаслідок хвороби знаходиться в спеціалізованому закладі, сімейних зв'язків з ОСОБА_5 не має, не бере участі в її утриманні і вихованні та не бажає цього, у зв'язку із чим суд приходить до висновку, що позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , відповідатиме найвищим інтересам дитини.
Разом із тим, щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 відносно сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , суд звертає увагу на таке.
Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який необхідно розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків (див. постанови Верховного Суду від 29 липня 2021 року у справі № 686/16892/20, від 11 вересня 2020 року у справі № 357/12295/18, від 29 квітня 2020 року у справі № 522/10703/18, від 13 квітня 2020 року у справі № 760/468/18, від 11 березня 2020 року у справі № 638/16622/17, від 06 вересня 2023 року у справі № 545/560/21).
Права батьків і дітей, які засновані на спорідненості, становлять основоположну складову сімейного життя, а заходи національних органів, спрямовані перешкодити реалізації цих прав, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.
Наведене узгоджується з висновками щодо врахування найкращих інтересів дитини при розгляді справ, які стосуються прав дітей, сформульованими у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц, Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 180/1954/19, від 13 листопада 2020 року у справі № 760/6835/18, від 09 листопада 2020 року у справі № 753/9433/17, від 02 листопада 2020 року у справі № 552/2947/19, від 24 квітня 2019 року у справі № 300/908/17, від 12 вересня 2023 року у справі № 213/2822/21.
З наявних у справі доказів вбачається, що відповідач ОСОБА_1 заперечує проти позбавлення його батьківських прав, вказуючи, що не втратив інтересу до дитини, що свідчить про його зацікавленість у прийнятті участі у житті сина.
Суд звертає увагу на те, що відповідач не є тією особою, поведінка чи дії якої можуть свідчити про негативний вплив на дитину, а тому розрив з батьком сімейних відносин не відповідає інтересам дітей.
Аналізуючи наданий органом опіки і піклування висновок щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 відносно сина суд не може з ним погодитись, оскільки цей висновок не містить відомостей щодо наявності виключних обставин, які б свідчили про свідоме нехтування відповідачем своїми батьківськими обов'язками відносно сина, та які б були законною підставою для застосування такого крайнього заходу впливу, як позбавлення батька батьківських прав.
Висновок не містить даних, які об'єктивно характеризують відповідача як особу, яка не здійснює своїх батьківських обов'язків, органом опіки та піклування не надано оцінки можливим причинам ухилення відповідача від виконання батьківських обов'язків.
З матеріалів слідує, що ОСОБА_1 з'являвся на засідання комісії органу опіки і піклування, намагався і намагається в міру своїх можливостей покращити умови проживання дитини, що підтверджується наведеними актам обстеження житлово-побутових умов, забрав сина від дідуся та влаштував його в дитячий садочок.
При цьому варто зауважити, що стороною позивача при розгляді спору не доведено, яка реальна мета має бути досягнута шляхом позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав відносно сина, як це змінить існуючу ситуацію на кращу і сприятиме захисту інтересів дитини.
Натомість позиція ОСОБА_1 при розгляді спору та прийняті ним заходи для пошуку можливостей для спілкування з дитиною, свідчать про небайдужість та інтерес до дитини, бажання брати участь у його житті.
Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.
Як зазначив ЄСПЛ у рішенні від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України» (пункт 49), розірвання сімейних зв'язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин. Таких обставин у справі не встановлено.
Таким чином, з урахуванням якнайкращих інтересів дитини, бажання відповідача брати участь у вихованні сина та з огляду на відсутність свідомого нехтування ним своїми батьківськими обов'язками відносно сина, суд приходить до висновку про необхідність відмовити у задоволенні позову в частині позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Щодо вимог про стягнення із ОСОБА_4 та ОСОБА_1 аліментів на утримання дітей, судом враховується наступне.
Згідно із ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частина 1 ст. 191 Сімейного кодексу України передбачає, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 166 Сімейного кодексу України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.
Окрім того, згідно ч. 3 ст. 166 СК України, при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.
Згідно ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Вказане також кореспондується частинами 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789 ХІІ (78912) від 27.02.1991 року та набула чинності для України 27.09.1991 року, якаю держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, моральної і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 183 СК України передбачено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Частиною 1 ст. 191 СК України, передбачено, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
За приписами СК України, матеріальне утримання дитини є обов'язком батьків, у контексті виконання якого може йтися лише про порядок надання такого утримання та про його розмір з урахуванням відповідних обставин. Присудження аліментів у твердій грошовій сумі допускається за наявності обставин, що мають істотне значення, безвідносно до характеру доходу платника та способу його одержання.
На підставі вищенаведеного, з урахуванням задоволених позовних вимог про позбавлення батьківських прав, суд приходить до висновку, що слід стягнути з відповідача ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_3 на користь КНП «Хмельницький обласний спеціалізований будинок дитини» у розмірі 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення із дня звернення із позовом до суду і до досягнення дитиною повноліття.
З відповідача ОСОБА_4 слід стягувати аліменти на утримання ОСОБА_3 на користь КНП «Хмельницький обласний спеціалізований будинок дитини» у розмірі 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення із дня звернення із позовом до суду і до досягнення дитиною повноліття.
Щодо стягнення аліментів із ОСОБА_4 на утримання сина ОСОБА_2 суд звертає увагу на те, що дитина проживає із батьком ОСОБА_1 , який батьківських прав відносно сина не позбавлений, є його законним представником, а отже саме він наділений правом звертатись до суду із позовом про стягнення аліментів на його користь. Тому на даний час в задоволенні вимоги щодо стягнення аліментів на утримання сина ОСОБА_2 слід відмовити.
Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.
Керуючись ст. 12, 81, 263, 265, 352-355 ЦПК України, суд
Позов - задовольнити частково.
Позбавити ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , адреса: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_2 , РНОКПП - НОМЕР_3 ) батьківських прав відносно малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Позбавити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , адреса: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_4 , РНОКПП - не відомі) батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , адреса: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_4 , РНОКПП - не відомі) аліменти на користь КНП «Хмельницький обласний спеціалізований будинок дитини» (реквізити: філія Хмельницького обласного управління АТ «Ощадбанк», рахунок № НОМЕР_5 ) на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення із дня звернення із позовом до суду і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , адреса: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_2 , РНОКПП - НОМЕР_3 ) аліменти на користь КНП «Хмельницький обласний спеціалізований будинок дитини» (реквізити: філія Хмельницького обласного управління АТ «Ощадбанк», рахунок № НОМЕР_5 ) на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення із дня звернення із позовом до суду і до досягнення дитиною повноліття.
В задоволенні іншої частини позову - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.
Повний текст рішення складено: 02.01.2025.
Суддя Мотонок Т. Я.