Справа № 154/3694/24 Провадження №33/802/38/25 Головуючий у 1 інстанції:Каліщук А. А.
Доповідач: Подолюк В. А.
02 січня 2025 року місто Луцьк
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Подолюк В.А., з участю захисника особи, щодо якої складено протокол - ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) - адвоката Петрушина А.С., розглянувши апеляційну скаргу захисника особи, щодо якої складено протокол - ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) - адвоката Петрушина Анатолія Степановича на постанову судді Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 06 листопада 2024 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку Вірменії, проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючу, притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1ст.204-1 КУпАП,
Вказаною постановою судді ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 204-1 КУпАП, та на неї накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Так, ОСОБА_1 визнано винною та притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що вона 26.09.2024 року в міжнародному пункті пропуску «Устилуг-Зосін» здійснила спробу незаконного перетину державного кордону України на виїзд з України без відповідних документів, а саме пред'явила підроблений документ для виїзду з України - паспорт громадянина України для виїзду за кордон, своїми діями порушила ст. 12 ЗУ «Про Державний кордон України», тобто вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.2041 КУпАП.
Не погоджуючись з даною постановою, захисник ОСОБА_1 - адвокат Петрушин А.С. подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду щодо ОСОБА_1 та закрити провадження у справі на підставі п.1 ст. 247 КУпАП. Вважає, що оскаржувана постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм процесуального та матеріального права, при цьому суд не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, підійшов формально до дослідження та оцінки доказів по справі, що потягло за собою постановлення на думку сторони захисту необґрунтованого судового рішення.
В обґрунтування скарги посилається на те, що матеріали справи не містять жодних відомостей, які б могли вказувати про те, що паспорт громадянина України для виїзду за кордон виданий на ім'я ОСОБА_1 є підробленим, відсутні будь які висновки експертів, спеціалістів. Також відсутні відомості про те, чи вилучався даний документ (паспорт) компетентними органами та де саме він знаходиться на теперішній час. Водночас, звертає увагу на те, що місцевим судом було порушено право на захист ОСОБА_1 , оскільки останній не було відомо про дату та час розгляду щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення у суді, про що свідчить наявне у матеріалах справи повідомлення АТ «Укрпошта» щодо невручення адресату повістки.
Перевіривши доводи скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення захисника особи, щодо якої складено протокол - ОСОБА_1 - адвоката Петрушина А.С., який подану апеляційну скаргу з викладених у ній мотивів підтримав та просив її задовольнити, суддя приходить до наступного висновку.
Перш за все, посилання сторони захисту в апеляційній скарзі та наведені в ході апеляційного розгляду про те, що судом першої інстанції було порушено право на захист ОСОБА_1 , заслуговують на увагу з огляду на наступне.
Згідно вимог ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно із ч.1 ст.277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.
Судові повістки направляються судом за місцем проживання особи, згідно відомостей, що містяться в матеріалах справи.
З оскаржуваної постанови встановлено, що судовий розгляд справи в суді першої інстанції проводився без участі ОСОБА_1 . При цьому суд вважав, що ОСОБА_1 про нього повідомлялася належним чином, шляхом надсилання рекомендованого поштового відправлення з повідомленням про вручення.
Проте з такими висновками суду неможна погодитися. Суд, у відповідності з вимогами ст.7 КУпАП, повинен здійснювати судочинство в справах про адміністративні правопорушення на основі суворого додержання законності.
Матеріали справи не містять даних про отримання ОСОБА_1 судової повістки про виклик до суду на 10 годину 30 хвилин 06 листопада 2024 року.
Більше того, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення ЗхРУ №287849 від 27.09.2024 року, а також письмових пояснень ОСОБА_1 від 26.09.2024 року, місцем її проживання є АДРЕСА_1 .
Разом з тим, як вбачається з наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення, адреса на яку місцевим судом було скеровано рекомендоване повідомлення ОСОБА_1 є АДРЕСА_2 , яке в подальшому повернулося в місцевий суд за закінченням терміну зберігання.
Вищенаведене свідчить про те, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності не була належним чином, у спосіб визначений діючим законодавством, повідомлена про день та час розгляду справи.
За таких обставин, враховуючи те, що справу розглянуто і притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за її відсутності, при цьому були порушені вимоги ч.1 ст.268 КУпАП, суддя приходить до висновку про необхідність скасування постанови судді Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 06 листопада 2024 року та прийняття нової постанови, як це передбачено п.3 ч.8 ст.294 КУпАП.
Сторона захисту вказує про те, що матеріали справи не містять доказів винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого її правопорушення.
Проте, такі доводи на увагу суду не заслуговують з врахуванням наступного.
Відповідно до вимог ст.245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно до вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.
Відповідно до положень КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Ч.1 ст. 204-1 КУпАП встанвлена відповідальність за незаконне перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
Згідно ст. 9 Закону України «Про Державний кордон України» перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку. Залізничне, автомобільне, морське, річкове, поромне, повітряне та пішохідне сполучення через державний кордон України здійснюється в пунктах пропуску, що встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства і міжнародних договорів України, а також поза пунктами пропуску через державний кордон України у випадках, визначених законодавством.
Пункт пропуску через державний кордон України - це спеціально виділена територія на залізничних та автомобільних станціях, у морських і річкових портах, аеропортах (аеродромах) з комплексом будівель, споруд і технічних засобів, де здійснюються прикордонний, митний та інші види контролю і пропуск через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про Державний кордон України» пропуск осіб, які перетинають державний кордон України, здійснюється органами Державної прикордонної служби України за дійсними документами на право в'їзду на територію України або виїзду з України. Пропуск транспортних засобів, вантажів через державний кордон України провадиться відповідно до законодавства України і міжнародних договорів України. Відповідно до міжнародних договорів України Кабінетом Міністрів України може бути встановлено спрощений порядок пропуску осіб, транспортних засобів, вантажів через державний кордон України.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Всупереч доводів апеляційної скарги сторони захисту, вина ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 204-1 КУпАП підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №287849 від 27.09.2024 року, письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 26.09.2024 року, рапортом інспектора прикордонної служби 2-ї категорії 2 групи інспекторів прикордонного контролю ВІПС « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_3 » штаб - сержанта ОСОБА_3 , в якому останній виклав обставини виявлення вчиненого ОСОБА_1 правопорушення та його документування, іншими матеріалами справи.
Апеляційний суд вважає, що місцевим судом дотримані вимоги ст.ст. 245, 251,252,280 КУпАП при розгляді матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення і висновок суду про визнання ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП, є правильним. Зміст постанови відповідає вимогам, передбаченими ст.283 КУпАП, у ній наведені докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення ОСОБА_1 цього адміністративного правопорушення.
Вищевказані докази є належними й допустимими, і зібраними відповідно до вимог КУпАП, оскільки порушень при їх збиранні в ході розгляду справи апеляційним судом не виявлено, у своїй сукупності вони підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП.
Інші доводи сторони захисту апеляційний суд відхиляє, як такі, що не впливають на доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП.
Враховуючи обставини, встановлені матеріалами справи, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного та обґрунтованого висновку про те, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП за кваліфікуючою ознакою спроба незаконного перетину державного кордону України на виїзд з України без відповідних документів, а саме пред'явлення підробленого документа для виїзду з України - паспорта громадянина України для виїзду за кордон.
Разом з тим, слід зазначити, що відповідно до п.7 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
За ч.2 ст.38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення.
З матеріалів справи вбачається, що адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.204-1 КУпАП, ОСОБА_1 вчинено було 26 вересня 2024 року.
Оскільки за наслідками апеляційного розгляду оскаржувана постанова судді скасовується з прийняттям нової відповідно до п.3 ч.8 ст.294 КУпАП, а також враховуючи ту обставину, що на час розгляду справи Волинським апеляційним судом - 02.01.2025 року закінчились строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ч.2 ст.38 КУпАП, то провадження в даній справі підлягає закриттю на підставі п.7 ст.247 КУпАП.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 247, 268, 294 КУпАП,
Апеляційну скаргу захисника особи, щодо якої складено протокол - ОСОБА_1 - адвоката Петрушина Анатолія Степановича задовольнити частково.
Постанову судді Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 06 листопада 2024 року в даній справі скасувати та постановити нову, якою визнати винною ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 204-1 КУпАП.
Провадження в даній справі закрити на підставі п.7 ст.247 КУпАП, - у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ч.2 ст.38 КУпАП.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Волинського апеляційного суду В.А. Подолюк