Єдиний унікальний номер 205/17600/24
1-кс/205/1429/24
Єдиний унікальний №205/17600/2024
Провадження №1-кс/205/1429/2024
26 грудня 2024 року м.Дніпро
Слідчий суддя Ленінського районного суду м.Дніпропетровська - ОСОБА_1 , при секретарі - ОСОБА_2 , за участю прокурора - ОСОБА_3 , підозрюваного - ОСОБА_4 , захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, клопотання старшого слідчого СВ ВП № 1 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції - ОСОБА_6 , погодженого прокурором Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону - ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню № 12024042120000315, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.12.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 ККУкраїни, відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженеця м. Новомосковська Дніпропетровської області, громадянина України, з неповною середньою освітою, розлученого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, колишнього навідника 3 механізованого відділення 2 механізованого взводу 5 механізованої роти військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», раніше неодноразово засудженого, останній раз 17.10.2024 року вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області за ч.4 ст.185, ч.1 ст.357 КК України до 5 років позбавлення волі, з іспитовим строком 3 роки, а також перевіривши надані матеріали клопотання, наглядового провадження та дослідивши докази по даних матеріалах,-
Досудовим розслідуванням встановлено, що солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, в колишній посаді навідника 3 механізованого відділення 2 механізованого взводу 5 механізованої роти військової частини НОМЕР_1 , 24 грудня 2024 року, близько 23 год. 55 хв., гостюючи у раніше знайомої йому ОСОБА_7 та знаходячись на сходовій клітині поблизу її квартири в буд. АДРЕСА_3 , на ґрунті особистих неприязних відносин вступив у словесний конфлікт з останньою, в ході якого голосно виражався на її адресу грубою нецензурною лайкою, супроводжуючи таку свою поведінку гучним стуканням в двері сусідів по сходовій клітині квартир АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 . Відреагувавши на вказані дії ОСОБА_4 , мешканці вказаних вище квартир - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , вийшли на сходову клітину, при цьому потерпілий ОСОБА_12 , який знаходився серед вказаних осіб, наблизившись до підозрюваного, намагався словесно його вгамувати, посилаючись на пізню годину та наявність у мешканців маленьких дітей. Після цього ОСОБА_4 , продовжуючи знаходитись у агресивному стані, підійшов впритул до потерпілого та спробував виштовхнути його зі сходової клітини, однак потерпілий ОСОБА_12 став чинити активний спротив, відштовхуючи від себе ОСОБА_4 , в процесі чого, з метою запобігти переходу конфлікту в активну фазу, між ними встав ОСОБА_9 , чим ще більше розлютив ОСОБА_4 , у якого в той момент раптово виник злочинний умисел на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_12 . Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння тяжких тілесних ушкоджень іншій людині та бажаючи їх настання, дістав з кишені кухонний ніж загальною довжиною 243 мм та утримуючи його в лівій руці, завдав один удар ножем в живіт потерпілого ОСОБА_12 , спричинивши йому тілесні ушкодження у вигляді проникаючого ножового поранення черевної порожнини, після чого, утримуючи при собі ніж, покинув місце вчинення кримінального правопорушення.
Умисні дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч.1 ст. 121 КК України, як умисне заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння.
25 грудня 2024 року ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України, та обґрунтовано повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, за ч. 1 ст. 121 КК України.
Прокурор у судовому засіданні вказане клопотання підтримав, посилаючись на викладені у ньому обставини. Вважає обґрунтованими причини та підстави викладені у клопотанні та просив слідчого суддю обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 , заперечували проти клопотання та просили обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Заслухавши думки учасників провадження, дослідивши клопотання та матеріали кримінального провадження, слідчий суддя доходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.2 статті 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Виходячи із наявних та наданих слідчому судді матеріалів провадження, зокрема:
1)протоколу огляду місця події за адресою: АДРЕСА_3 від 25.12.2024 року;
2)протоколу огляду місця події за адресою: АДРЕСА_8 від 25.12.2024 року;
3)протоколу огляду місця події за адресою: м. Дніпро, вул. Д. Галицького, біля буд. № 8 від 25.12.2024 року;
4)протоколу допиту потерпілого ОСОБА_12 .
5)протоколу допиту свідка ОСОБА_7 ;
6)протоколу допиту свідка ОСОБА_8 ;
7)протоколу допиту свідка ОСОБА_11 .
8)протоколу впізнання осіб за фотознімками за участю свідка ОСОБА_11 ;
9)протоколу допиту свідка ОСОБА_10 .
10)протоколу впізнання осіб за фотознімками за участю свідка ОСОБА_10 ;
11)протоколу допиту свідка ОСОБА_9 ;
12)протоколу впізнання осіб за фотознімками за участю свідка ОСОБА_9 ;
13)протоколу проведення слідчих експериментів за участю свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_9 та ОСОБА_11 , а також речових доказів та інших матеріалів кримінального провадження, слідчий суддя, доходить висновку, що вказані вище докази, у їх сукупності, дають всі підстави стверджувати про вірогідну причетність підозрюваного до вчинення названого кримінального правопорушення.
Слідчий суддя зазначає, що на вказаному етапі досудового розслідування він не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати саме суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Згідно ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 цього Кодексу.
Слідчий суддя вважає доведеними в ході розгляду вказаного клопотання наявність ризиків, передбачених п.1 ч.1 ст.177 КПК України (ризику переховування від органів досудового розслідування та суду) та п.5 ч.1 ст.177 КПК України (ризик вчинення іншого кримінального правопорушення).
В даному випадку слідчий суддя погоджується з доводами прокурора щодо того, що тяжкість можливого покарання сама по собі може бути суттєвим мотивом та підставою для підозрюваної особи переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. У рішенні по справі «Летельє проти Франції» Європейський суд з прав людини визначив, що тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Встановлені слідчим суддею обставини у сукупності з тяжкістю покарання, що загрожує підозрюваному у разі доведення його вини, свідчать про існування цілком обґрунтованого ризику та наявності у підозрюваного реальної можливості переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Також слідчий суддя звертає увагу і на те, що при встановленні наявності ризику впливу на свідків, в даному випадку враховується встановлена КПК України процедура отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Суд вважає, що прокурором доведено, що ризик впливу на свідків не можна повністю виключити й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, у зв'язку із чим слідчий суддя враховує цей ризик як наявний та вживає відповідні заходи забезпечення, щоб запобігти цьому ризику.
Таким чином, враховуючи характер і тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 та дані про його особу, які свідчать про відсутність будь-яких стримуючих факторів, які б переконували слідчого суддю в тому, що він не буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду у даному кримінальному провадженні, чи не буде намагатись впливати на свідків, слідчий суддя вважає необхідним застосувати відносно вказаної особи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Слідчий суддя вважає, що в даному випадку жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищевказаним ризиків, а при обранні відносно підозрюваного менш суворого запобіжного заходу, останній із високою долею ймовірності може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні з метою уникнення від кримінальної відповідальності чи здійснити спробу переховування від органів досудового розслідування та суду.
При цьому, не підлягають застосуванню запобіжні заходи, такі як: порука, особисте зобов'язання, застава, виходячи з оцінки тяжкості інкримінованого правопорушення, відсутності поручителів.
Оскільки у ході розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчим суддею встановлено обґрунтованість пред'явленої підозри, наявність вищевказаних ризиків та неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, тому вказане клопотання підлягає задоволенню.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 32, 110, 131, 132, 176-178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя
1. Клопотання старшого слідчого СВ ВП № 1 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції - ОСОБА_6 , погодженого прокурором Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону - ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по кримінальному провадженню №12024042120000315, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.12.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 ККУкраїни - задовольнити.
2. Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 60 діб, тобто до 00 години 00 хвилин 20 лютого 2025 року, включно.
3. Ознайомити та вручити підозрюваному під розпис копію ухвали про обрання запобіжного заходу.
Ухвала слідчого судді, суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1