Справа № 306/2557/24
Провадження № 1-кс/306/314/24
31.12.2024 року м. Свалява
Слідчий суддя Свалявського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора Свалявського відділу Мукачівської окружної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно у кримінальному провадженні №12024071150000511 від 12 грудня 2024 року.
Прокурор Свалявського відділу Мукачівської окружної прокуратури ОСОБА_3 звернувся в суд із зазначеним клопотанням посилаючись на те, що 11.12.2024 року о 19:13 годині під час несення служби в складі ГРПП №1 поліцейським ОСОБА_4 за адресою с.Пасіка, вул. Головна, Мукачівського району, Закарпатської області зупинено автомобіль марки "MAN" д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 в кузові якого, в ході перевірки виявлено 7 стовбурів дерев. Дозвільні документи на перевезення деревини та її походження відсутні.
12 грудня 2024 року відомості внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024071150000511 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України.
В клопотанні прокурор зазначає, що в ході огляду місця події від 11.12.2024 року, проведеного заступником начальника СВ відділення поліції №1 Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_6 в с. Пасіка, вул. Головна, навпроти будинку №25 виявлено та вилучено: автомобіль марки «MAN», д.н.з. НОМЕР_1 та сім стовбурів дерева, які знаходилися в кузові автомобіля. Прокурор вказує, що в ході огляду учасники огляду водій ОСОБА_5 та пасажир ОСОБА_7 , який з пояснень придбав дану деревину, документи на транспортування деревини та підтвердження законності її походження не надали. По завершенню проведення огляду місця події, автомобіль поміщений на майданчик тимчасового утримання транспортних засобів ПВД «Свалява» філії «Свалявське ЛГ» ДСГП "Ліси України за адресою с. Неліпино, вул.Шевченка, буд.24, Мукачівського району, Закарпатської області. Зазначає, що опитаний з даного приводу водій транспортного засобу ОСОБА_5 від дачі пояснень згідно ст. 63 Конституції України відмовився. Опитаний з пасажир транспортного засобу ОСОБА_8 пояснив, що 11.12.2024 року домовився з ОСОБА_5 , щоб останній прибув до с.Кольчино, Мукачівського району, де у домовлений час о 18:00 годині на одній з вулиць, назву якої не знає, придбав у невідомого чоловіка на ім?я ОСОБА_9 деревину зі слів породи «ясінь», яку вони завантажили до кузову автомобіля та транспортували в напрямку м. Свалява. По дорозі додому були зупинені працівниками поліції. Будь-яких документів про купівлю деревини та на її транспортування ОСОБА_8 не мав. Прокурор у клопотанні вказує, що в ході досудового розслідування встановлено, що автомобіль марки «MAN», державний номерний знак НОМЕР_2 відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії № НОМЕР_3 належить на праві власності ОСОБА_9 , мешк. АДРЕСА_2 . Вимоги мотивує тим, що 12.12.2024 року в ході огляду місця події оглянуто деревину що знаходиться в кузові автомобіля марки «MAN», державний номерний знак НОМЕР_1 , здійснено обміри за участі майстра нижнього складу філії Свалявське ЛГ ОСОБА_11 та встановлено, що загальна кубомаса деревини що міститься в кузові складає 4,8920 м3, порода деревини встановлена як ясінь. В обгрунтування доводів клопотання прокурор посилається на те, що майно (вказане прокурором у клопотанні) постановою заступника начальника СВ ВП №1 Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області від 12.12.2024 року визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12024071150000511 за ч.1 ст.246 КК України. Вимоги прокурор мотивує тим, що тимчасово вилучене майно має значення речового доказу у даному кримінальному провадженні, зберегло на собі сліди кримінального правопорушення, може містити відомості, які можуть бути використані як докази факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому є необхідним накладення арешту на зазначене в клопотанні майно. Просить клопотання задовольнити з підстав, зазначених у клопотанні з метою забезпечення збереження речових доказів, запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, проведення необхідних експертиз.
Відповідно до ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості кримінального провадження. Одним із таких заходів є арешт майна.
Відповідно до ч.1 ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор; ст. 36 КПК України - прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до КПК України, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, наділений повноваженнями, передбаченими КПК України при здійсненні нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням.
Відповідно до ч.2 ст. 93 КПК України - сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання речей, документів, проведення інших процесуальних дій.
Слідчим суддею вжито заходи щодо повідомлення учасників судового провадження про дату, час та місце розгляду клопотання про арешт майна.
Власник майна ОСОБА_9 подав до суду заяву (вх.№9736) про розгляд клопотання у його відсутності. Проти накладення арешту на транспортний засіб заперечує, оскільки автомобіль надав ОСОБА_5 у користування і не знав, що він на ньому буде перевозити деревину. У клопотанні просить відмовити.
Перевіривши надані матеріали клопотання, дослідивши докази, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання, слідчий суддя вважає за можливе розглядати клопотання без участі учасників судового провадження та доходить такого висновку.
Відповідно до положень п.18 ст.3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому КПК України, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні; ч.3 ст.26 КПК України - слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України - тимчасове вилучення майна може здійснюватися під час огляду; ч.5 ст.132 КПК України - під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 171 КПК України - у клопотанні прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: підстави і мету, відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження таким майном. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Відповідно до п. 1 ч.2 ст.170 КПК України - арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; ч.3 ст.170 КПК України - у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 КПК України - арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України (речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження).
Клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні №1202407150000511 від 12.12.2024 року відповідає вимогам ст. 171 КПК України.
Постановою заступника начальника СВ ВП №1 Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_6 від 12 грудня 2024 року про визнання речовим доказом - транспортний засіб марки «MAN», державний номерний знак НОМЕР_4 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії № НОМЕР_5 належить на праві власності ОСОБА_9 та сім стовбурів дерев породи ясінь загальною кубомасою 4,8920 м3 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12024071150000511 від 12.12.2024 року за ч.1 ст.246 КК України.
За правилами ст. 84, 85 КПК України - доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому КПК України порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів. Належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів. Згідно ст. 105 КПК України, особою, яка проводила процесуальну дію, до протоколу долучаються додатки. Додатками до протоколу можуть бути: 1) спеціально виготовлені копії, зразки об'єктів, речей і документів; 2) письмові пояснення спеціалістів, які брали участь у проведенні відповідної процесуальної дії; 3) стенограма, аудіо-, відеозапис процесуальної дії; 4) фототаблиці, схеми, зліпки, носії комп'ютерної інформації та інші матеріали, які пояснюють зміст протоколу. Додатки до протоколів повинні бути належним чином виготовлені, упаковані з метою надійного збереження, а також засвідчені підписами слідчого, прокурора, спеціаліста, інших осіб, які брали участь у виготовленні та/або вилученні таких додатків.
Слідчий суддя вважає, що слідчим СВ ВП № 1 безпідставно визнано речовим доказом у справі транспортний засіб марки «MAN», державний номерний знак НОМЕР_4 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії № НОМЕР_5 належить на праві власності ОСОБА_9 , поскільки за змістом ст. 98 КПК України - речовими доказами у справі можуть бути речі (майно), які набуті кримінально-протиправним шляхом. Речі які набуті правомірно, не можуть бути речовими доказами у справі.
Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК України - арештом майна є тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.
Слідчий суддя на даній стадії не оцінює докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення фактичних обставин вчиненого кримінального правопорушення, а на підставі оцінки сукупності отриманих даних (які мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення; повинні давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків) зазначає таке.
Відповідно до ст. 41 Конституції України, ст. 1 протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична та юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, ніж на користь суспільства і на умовах, передбачених Законом або загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до ст. 7, 16 КПК України - загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому КПК України (практика ЄСПЛ у висновках Європейського суду (для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі АГОСІ проти Об'єднаного Королівства). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування; будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції"). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються щодо обмеження права власності та метою, яку прагнуть досягти органи досудового розслідування. Суд повинен обрати найменш обтяжливий спосіб арешту майна).
В частині арешту транспортного засобу марки «MAN», державний номерний знак НОМЕР_4 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії № НОМЕР_5 належить на праві власності ОСОБА_9 не співмірним буде обмеження щодо користування транспортним засобом, поскільки в клопотанні прокурором не зазначено будь-яких слідчих дій (експертні дослідження, тощо), які мають бути проведені за участі транспортного засобу. Отже, його перебування на майданчику тимчасового тримання є невиправданим і такий підлягає поверненню.
Також, як встановлено з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, у кримінальному провадженні №12024071150000511 підозра жодній особі не повідомлена.
Надані суду матеріали є достатніми для застосування в рамках даного кримінального провадження, заходів забезпечення кримінального провадження - арешт майна лише щодо 7 (семи) стовбурів дерев породи ясінь, загальною кубомасою 4,8920 м3.
Відповідно до п.п. 1, 2, 4 ч.5 ст. 173 КПК України - у разі задоволення клопотання слідчий суддя постановляє ухвалу, в якій зазначає перелік майна, яке підлягає арешту, підстави застосування арешту майна, заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном (заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, передачі майна).
Відповідно до п.1 ч.2 ст.167 КПК України - тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей щодо яких є достатні підстави вважати, що вони пристосовані, чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та зберегли на собі його сліди.
З огляду на вищенаведене, враховуючи, що накладення арешту на тимчасово вилучене майно (зазначене у клопотанні) проводиться з метою забезпечення завдань кримінального провадження щодо досудового розслідування, приймаючи до уваги правову підставу для арешту тимчасово вилученого майна, наслідки арешту (незастосування накладення арешту на тимчасово вилучене майно із забороною користування та розпорядження може призвести до неможливості його дослідження, пошкодження, псування, знищення, використання, перетворення), суддя вважає, що клопотання необхідно задовольнити частково, а саме щодо 7 (семи) стовбурів дерев породи ясінь, загальною кубомасою 4,8920 м3.
Відповідно до ч.3 ст.173 КПК України - часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 174 КПК України - арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна.
Відповідно до ст. 175 КПК України - ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Керуючись ст. 16, 21, 93, 131, 132, 170-173, 175, 309, 395 КПК України, слідчий суддя
Клопотання прокурора Свалявського відділу Мукачівської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні №12024071150000511 - задовольнити частково.
Накласти арешт на 7 (сім) стовбурів дерев породи ясінь, загальною кубомасою 4,8920 м3, (передані на зберігання до ПВД «Свалява» філії «Свалявське ЛГ» ДСГП "Ліси України) до закінчення кримінального провадження №12024071150000511 від 12 грудня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України.
Часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі, відповідно, тимчасово вилученого майна.
Ухвала виконується негайно.
Ухвала слідчого судді про арешт майна під час досудового розслідування може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Копію ухвали після її постановлення направити прокурору.
ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ ОСОБА_1