Справа номер №303/10321/24
Провадження №1-кс/303/1635/24
31 грудня 2024 року м. Мукачево
Слідчий суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , розглянувши клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави відносно підозрюваного ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному 28.12.2024 до ЄРДР за №12024071040001567,
Старший слідчий СВ Мукачівського РУП ГУ НП в Закарпатській області ОСОБА_8 звернувся до суду з клопотанням, погодженим прокурором Мукачівської окружної прокуратури ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави відносно підозрюваного ОСОБА_10 у кримінальному провадженні, внесеному 28.12.2024 до ЄРДР за №12024071040001567.
Подане клопотання мотивоване тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що у ОСОБА_5 , та ОСОБА_11 у невстановлений досудовим розслідуванням місці час, але не пізніше 28.12.2024, виник злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння чужим транспортним засобом.
З цією метою ОСОБА_5 та ОСОБА_11 , розробили план викрадення автомобіля марки «BMW» модель «530D», н.з. НОМЕР_1 , набули (у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб та час) ключ від вказаного автомобіля та підготували, з метаю реалізації спланованого злочину інший автомобіль, а саме «Skoda» моделі «Kodiag», н.з. НОМЕР_2 .
В подальшому, реалізуючи спільний злочинний умисел, діючи відповідно заздалегідь визначених ролей, ОСОБА_5 та ОСОБА_11 , знаходячись у м. Мукачево, Закарпатської області, 28.12.2024, близько 17 год. 20 хв., приїхали на автомобілі «Skoda» моделі «Kodiag», н.з. НОМЕР_2 до дворогосподарства, яке розташоване за адресою: м. Мукачево, вул. М. Токаря, 30, де умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно-небезпечних наслідків, достовірно знаючи, що діють в супереч волі власника автомобіля марки «BMW» модель «530D», н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_12 , використовуючи темну пору доби, непомітно для сторонніх осіб, із невстановленою наразі метою, використовуючи заздалегідь заготовлений ключ, відкрили автомобіль марки «BMW» модель «530D», н.з. НОМЕР_1 , який було припарковано біля в'їзду до вищевказаного дворогосподарства, після чого ОСОБА_5 проник у салон автомобіля, завів його, та почав рух на ньому, а ОСОБА_11 , супроводжував викрадений автомобіль, рухаючись слідом за ОСОБА_5 , на автомобілі «Skoda» моделі «Kodiag», н.з. НОМЕР_2 , забезпечуючи можливість безперешкодної втечі співучаснику, у разі виявлення автомобіля та/або після прибуття його до місця переховування транспортного засобу.
Рухаючись на викраденому автомобілі марки «BMW» модель «530D», н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_5 , та супроводжуючий його на автомобілі «Skoda» моделі «Kodiag», н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_11 , прибули у с. Верхній Коропець Мукачівського району, де наприкінці вул. Зелена, сховали викрадений автомобіль, неподалік недобудованого будинку. Після того, ОСОБА_11 та ОСОБА_5 , на автомобілі «Skoda» моделі «Kodiag», н.з. НОМЕР_2 , залишили вказане місце разом, поїхали в сторону м. Ужгород, однак, біля с. Середнє Ужгородського району, були зупинені та затримані працівниками поліції.
Таким чином ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.289 КК України - незаконному заволодінні транспортним засобом, вартість якого в двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, вчинено за попередньою змовою групою осіб.
Зважаючи на обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 даного кримінального правопорушення, враховуючи тяжкість покарання, що загрожує останньому в разі визнання його винуватим, наявність визначених п. 1 - 3 та 5 ч.1 ст.177 КПК України ризиків, з метою забезпечення належного виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, слідчий просить задовольнити подане клопотання.
В судовому засіданні слідчий та прокурор, кожен окремо, підтримали клопотання, просили суд його задовольнити.
Захисник ОСОБА_7 в судовому засіданні, зважаючи на характеризуючи дані щодо ОСОБА_5 , обставини події, просив не застосовувати відносно останнього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обмежившись заставою у мінімальному розмірі.
Підозрюваний ОСОБА_5 та захисник ОСОБА_6 в судовому засіданні підтримали позицію адвоката ОСОБА_7 .
Заслухавши думку сторін, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, приходжу до наступного висновку.
Згідно із п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Під час вирішення питання щодо запобіжних заходів оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб встановити чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
За визначенням Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йде мова у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин».
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
На підставі оцінки сукупності доданих до клопотання доказів, можна дійти висновку, що причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього запобіжного заходу.
Відповідно до рішення ЄСПЛ по справі «Москаленко проти України» №37466/04 від 20.08.2010 р. Європейський суд з прав людини зазначив, що орган судової влади неодноразово посилалися на імовірність того, що до заявника може бути застосоване суворе покарання, враховуючи тяжкість злочинів, у скоєнні яких він обвинувачується. У цьому контексті ЄСПЛ нагадав, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Також ЄСПЛ зазначив що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.289 КК України, яке віднесено до категорії особливо тяжких злочинів, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років, що свідчить про високий рівень можливого переховування від органів досудового розслідування, суду, а тому приходжу до висновку про наявність достатніх підстав вважати щодо існування ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177КПК України.
Окрім цього, ОСОБА_5 , не будучи попередньо ув'язненим, може незаконно впливати на іншого підозрюваного, який володіє відомостями про обставини вчинення злочину, а також потерпілу, що є підтвердженням існування ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України.
З огляду на те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення будучи раніше притягнутим до кримінальної відповідальності, а також факт направлення до суду обвинувального акта відносно ОСОБА_5 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.189 КК України, характеризує його як особу схильну до вчинення злочинів, та свідчить про високий рівень можливого вчинення іншого кримінального правопорушення, а тому приходжу до висновку про наявність достатніх підстав вважати щодо існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Наявність вказаного в клопотанні ризику, передбаченого п.2 ч.1 ст. 177 КПК України, жодним чином не обґрунтовано, а тому є безпідставним.
З огляду на викладене, враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому злочину, особу підозрюваного, існуючі в даному провадженні ризики, приходжу до висновку про неможливість застосування відносно підозрюваного іншого більш м'якого запобіжного заходу, а тому вважаю, що для забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_5 клопотання підлягає до задоволення, щодо підозрюваного слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Разом із цим, слідчий суддя не погоджується з доводами сторони обвинувачення щодо можливості забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_5 виключно в разі визначення останньому застави у розмірі 1000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, з огляду на наступне.
Так, згідно із з ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України).
Розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб у особи, щодо якої застосовано заставу, не виникало бажання будь - яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні та не вчинялися заходи щодо уникнення настання ймовірної кримінальної відповідальності.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України).
Використання законодавцем терміну «у виключних випадках», по суті, є оціночним критерієм щодо здатності або нездатності забезпечити виконання обов'язків підозрюваним. В такому випадку, орієнтирами для визначення розміру застави може бути майновий стан підозрюваного, розмір завданої майнової шкоди або доходу, в отриманні якого він підозрюється, сума неправомірної вигоди.
Враховуючи, що законодавцем не визначено чітких критеріїв обрання розміру застави у виключних випадках, визначення її грошового еквіваленту відбувається відповідно до внутрішнього переконання слідчого судді. Сума застави повинна бути такою, щоб, з одного боку, загроза втрати внесеної суми стримувала підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки, а з іншого не була завідомо непомірною для нього, що призведе до неможливості виконання застави.
За результатами розгляду клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що застава у сумі до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не буде достатнім стримуючим фактором для запобігання існуючим ризикам кримінального провадження виходячи з наступного.
Так, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального злочину; раніше притягався до кримінальної відповідальності; підозрюється у вчиненні злочину під час дії щодо нього запобіжного заходу, обраного ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 28.05.2024 у виді застави у розмірі 102150,00 гривень, у провадженні за ч. 2 ст. 189 КК України; матеріальне становище підозрюваного, який будучи пенсіонером, разом із тим є підприємцем, дозволяє йому займатися благодійною діяльністю, а також зважаючи на повідомлені ОСОБА_13 під час розгляду клопотання відомості щодо обставин, які передували кримінальному правопорушенню (придбання ним т/з «BMW» модель «530D» за суму 62000,00 доларів США, наявність боргових зобов'язань ОСОБА_14 перед ним на суму більшу ніж 90,000 доларів США) слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному заставу в розмірі, який перевищує максимально визначений п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України.
Достатнім розміром застави, який буде стимулювати підозрюваного ОСОБА_5 дотримуватись покладених на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, слідчий суддя вважає 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а відтак клопотання підлягає до часткового задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176-178,182,183,192,193,194,196-198,211,372,376 КПК України, слідчий суддя
Клопотання ст. слідчого СВ Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_15 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави відносно підозрюваного ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному 28.12.2024 до ЄРДР за №12024071040001567 - задовольнити частково.
Застосувати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 26 лютого 2025 року.
Визначити ОСОБА_5 розмір застави 500 (п'ятсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1514000 (один мільйон п'ятсот чотирнадцять тисяч) гривень.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , в разі внесення ним застави, такі обов'язки:
- прибувати за першою вимогою слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;
- не відлучатися за межі м. Київ без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;
- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця свого проживання та роботи, залежно від стадії кримінального провадження;
- утримуватися від спілкування з потерпілою та підозрюваним у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, за наявності;
Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною чи юридичною особою, окрім юридичної особи державної або комунальної власності або такої, що фінансується з місцевого, державного бюджету, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб'єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення, може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1