Справа номер №303/10321/24
Провадження №1-кс/303/1634/24
31 грудня 2024 року м. Мукачево
Слідчий суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисниці ОСОБА_6 , розглянувши клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави відносно підозрюваного ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному 28.12.2024 до ЄРДР за №12024071040001567,
Старший слідчий СВ Мукачівського РУП ГУ НП в Закарпатській області ОСОБА_7 звернувся до суду з клопотанням, погодженим прокурором Мукачівської окружної прокуратури ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави відносно підозрюваного ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному 28.12.2024 до ЄРДР за №12024071040001567.
Подане клопотання мотивоване тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що у ОСОБА_9 та ОСОБА_5 у невстановлений досудовим розслідуванням місці, час, але не пізніше 28.12.2024, виник злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння чужим транспортним засобом.
З цією метою ОСОБА_9 та ОСОБА_5 , розробили план викрадення автомобіля марки «BMW» модель «530D», н.з. НОМЕР_1 , набули (у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб та час) ключ від вказаного автомобіля та підготували, з метаю реалізації спланованого злочину інший автомобіль, а саме «Skoda» моделі «Kodiag», н.з. НОМЕР_2 .
В подальшому, реалізуючи спільний злочинний умисел, діючи відповідно заздалегідь визначених ролей, ОСОБА_9 та ОСОБА_5 , знаходячись у м. Мукачево, Закарпатської області, 28.12.2024, близько 17 год. 20 хв., приїхали на автомобілі «Skoda» моделі «Kodiag», н.з. НОМЕР_2 до дворогосподарства, яке розташоване за адресою: м. Мукачево, вул. М. Токаря, 30, де умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно-небезпечних наслідків, достовірно знаючи, що діють в супереч волі власника автомобіля марки «BMW» модель «530D», н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_10 , використовуючи темну пору доби, непомітно для сторонніх осіб, із невстановленою наразі метою, використовуючи заздалегідь заготовлений ключ, відкрили автомобіль марки «BMW» модель «530D», н.з. НОМЕР_1 , який було припарковано біля в'їзду до вищевказаного дворогосподарства, після чого ОСОБА_9 проник у салон автомобіля, завів його, та почав рух на ньому, а ОСОБА_5 , супроводжував викрадений автомобіль, рухаючись слідом за ОСОБА_9 , на автомобілі «Skoda» моделі «Kodiag», н.з. НОМЕР_2 , забезпечуючи можливість безперешкодної втечі співучаснику, у разі виявлення автомобіля та/або після прибуття його до місця переховування транспортного засобу.
Рухаючись на викраденому автомобілі марки «BMW» модель «530D», н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_9 , та супроводжуючий його на автомобілі «Skoda» моделі «Kodiag», н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_5 , прибули у с. Верхній Коропець Мукачівського району, де наприкінці вул. Зелена, сховали викрадений автомобіль, неподалік недобудованого булинку. Після того, ОСОБА_5 та ОСОБА_9 , на автомобілі «Skoda» моделі «Kodiag», н.з. НОМЕР_2 , залишили вказане місце разом, поїхали в сторону м. Ужгород, однак, біля с. Середнє Ужгородського району, були зупинені та затримані працівниками поліції.
Таким чином ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.289 КК України - незаконному заволодінні транспортним засобом, вартість якого в двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, вчинено за попередньою змовою групою осіб.
Зважаючи на обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 даного кримінального правопорушення, враховуючи тяжкість покарання, що загрожує останньому в разі визнання його винуватим, наявність визначених п.1 - 3 ч.1 ст.177 КПК України ризиків, з метою забезпечення належного виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, слідчий просить задовольнити подане клопотання.
В судовому засіданні слідчий та прокурор, кожен окремо, підтримали клопотання, просили суд його задовольнити.
Захисниця ОСОБА_6 , посилаючись на характеризуючи дані щодо ОСОБА_5 , просила обрати запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, а у разі якщо суд прийде до висновку щодо обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою просила обмежитись мінімальним розміром застави.
Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечив свою причетність до викрадення автомобіля та підтримав позицію захисниці щодо запобіжного заходу.
Заслухавши думку сторін, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, приходжу до наступного висновку.
Згідно із п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Під час вирішення питання щодо запобіжних заходів оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб встановити чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
За визначенням Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йде мова у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин».
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
На підставі оцінки сукупності доданих до клопотання доказів, можна дійти висновку, що причетність ОСОБА_11 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього запобіжного заходу.
Відповідно до рішення ЄСПЛ по справі «Москаленко проти України» №37466/04 від 20.08.2010 р. Європейський суд з прав людини зазначив, що орган судової влади неодноразово посилалися на імовірність того, що до заявника може бути застосоване суворе покарання, враховуючи тяжкість злочинів, у скоєнні яких він обвинувачується. У цьому контексті ЄСПЛ нагадав, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Також ЄСПЛ зазначив що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.
ОСОБА_11 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.289 КК України, яке віднесено до категорії особливо тяжких злочинів, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років, що свідчить про високий рівень можливого переховування від органів досудового розслідування, суду, а тому приходжу до висновку про наявність достатніх підстав вважати щодо існування ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177КПК України.
Окрім цього, ОСОБА_11 , не будучи попередньо ув'язненим, може незаконно впливати на іншого підозрюваного, який володіє відомостями про обставини вчинення злочину, а також потерпілу, що є підтвердженням існування ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України.
Наявність вказаного в клопотанні ризику, передбаченого п.2 ч.1 ст. 177 КПК України, жодним чином не обґрунтовано, а тому є безпідставним.
З огляду на викладене, враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_11 інкримінованого йому злочину, існуючі в даному провадженні ризики, приходжу до висновку про неможливість застосування відносно підозрюваного іншого більш м'якого запобіжного заходу, а тому вважаю, що для забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_11 щодо останнього слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Разом із цим, слідчий суддя не погоджується з доводами сторони обвинувачення щодо можливості забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_5 виключно в разі визначення останньому застави у розмірі 600 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, з огляду на наступне.
Так, згідно із з ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України).
Розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб у особи, щодо якої застосовано заставу, не виникало бажання будь - яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні та не вчинялися заходи щодо уникнення настання ймовірної кримінальної відповідальності.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України).
Враховуючи, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 є особливо тяжким, його матеріальне становище, працевлаштованість, наявність сталих соціальних зв'язків (одружений, батько малолітньої дитини), знаходження на утриманні хворої матері, а також те, що підозрюваний раніше до кримінальної відповідальності не притягався, брав участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України у зв'язку з військовою агресією РФ проти України, нагороджений під час проходження служби, отримав поранення, слідчий суддя вважає, що підстави для визначення розміру застави як у виключних випадках понад межі, встановлені статтею 182 КПК відсутні, тому необхідне визначити заставу у розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а відтак клопотання підлягає до часткового задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.176-178,182,183,192,193,194,196-198,211,372,376 КПК України, слідчий суддя
Клопотання ст. слідчого СВ Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_12 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави відносно підозрюваного ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному 28.12.2024 до ЄРДР за №12024071040001567 - задовольнити частково.
Застосувати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 26 лютого 2025 року.
Визначити ОСОБА_5 розмір застави 100 (сто) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 302800,00 (триста дві тисячі вісімсот) гривень.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , в разі внесення ним застави, такі обов'язки:
- прибувати за першою вимогою слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;
- не відлучатися за межі м. Київ без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;
- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця свого проживання та роботи, залежно від стадії кримінального провадження;
- утримуватися від спілкування з потерпілою та підозрюваним у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, за наявності;
Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною чи юридичною особою, окрім юридичної особи державної або комунальної власності або такої, що фінансується з місцевого, державного бюджету, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб'єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення, може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1