Справа № 620/6756/24
30 грудня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Сорочка Є.О., суддів Чаку Є.В., Коротких А.Ю., розглянувши заяву ОСОБА_1 про повернення судового збору у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.07.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, скасовано ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.05.2024, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Скаржник звернувся до апеляційного суду із клопотанням, в якому просив повернути сплачену ним при поданні апеляційної скарги суму судового збору.
У поданій заяві позивач звертає увагу на те, що в апеляційній скарзі ним було заявлене прохання про стягнення з державного бюджету на його користь судового збору. Проте суд апеляційної інстанції звертає увагу, що правового підґрунтя такому проханню позивач не навів.
У силу частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Питання повернення судового збору регулює Закон України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011 (далі - Закон № 3674-VI).
Так, відповідно до частини першої статті 7 Закону № 3674-VI сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі:
1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;
2) повернення заяви або скарги;
3) відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі;
4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням);
5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Колегія суддів звертає увагу, що жодних із обставин, вказаних у частині першій статті 7 Закону № 3674-VI під час розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.05.2024 не мало місце, а відтак, підстави для повернення судового збору згідно вказаних норм відсутні.
Окрім того, суд апеляційної інстанції також звертає увагу про відсутність підстав для ухвалення у даному випадку додаткового судового рішення щодо питання розподілу судових витрат згідно статті 139 КАС, оскільки постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.07.2024 спір по суті не вирішувався, а відтак, і не вирішувалось питання щодо обсягу задоволених позовних вимог.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для повернення позивачу судового забору за результатами розгляду його апеляційної скарги на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.05.2024.
Керуючись статтями 34, 132 КАС, статтею 7 Закону № 3674-VI, суд
Заяву ОСОБА_1 про повернення судового збору залишити без задоволення.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена у випадку, передбаченому частиною другої статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В інших випадках ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Є.О. Сорочко
Суддя Є.В. Чаку
Суддя А.Ю. Коротких