30 грудня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/13928/24
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Довгопол М.В., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання бездіяльності протиправною, визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій, з урахуванням уточненої позовної заяви, просить:
- визнати протиправною бездіяльність Центральної військово - лікарської комісії Міністерства оборони України щодо скарги ОСОБА_1 на рішення Миколаївської ВЛК № 19\29 від 15.10.2024;
- визнати протиправною та скасувати постанову, яка оформлена довідкою військово- лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 № 19\29 від 15.10.2024 про визнання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , придатним до військової служби;
- зобов'язати Центральну військово - лікарську комісію Міністерства оборони України направити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у військові лікувальні заклади на контрольне обстеження та медичний огляд із залученням медичних спеціалістів та інших лікарів-спеціалістів (лікаря -невропатолога, кардіолога, хірурга та терапевта);
- винести Постанову, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 визнати непридатним для проходження військової служби у Збройних Силах України з виключенням із військового обліку.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2024 року прийнято позову заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Суд бере до уваги, що у прохальній частині позовної заяви позивач, крім іншого, просить:
- зупинити дію рішення військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 № 19\29 від 15.10.2024;
- заборонити посадовим особам усіх територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки на території України вчиняти дії, що стосуються мобілізаційних заходів відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на підставі рішення військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 № 19\29 від 15.10.2024 до набрання законної сили рішенням суду у даній справі.
Наведене клопотання за своїм змістом є вимогою про застосування заходів забезпечення позову.
Вирішуючи клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову, суд дійшов таких висновків.
Частиною 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно з частиною 1 статті 153 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 2) одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.
Відповідно до частини 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Отже, забезпечення позову - це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили.
Згідно з частиною 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Частиною 2 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Таким чином, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Суд зазначає, що предметом оскарження у цій справі є постанова, викладена у формі довідки, військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 № 19\29 від 15.10.2024, якою констатовано придатність позивача до військової служби.
Отже, у вказаній довідці військово-лікарської комісії надано оцінку стану здоров'я позивача, встановлено діагнози позивача, з урахуванням яких зроблено висновок про придатність до військової служби.
Наявність довідки військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 № 19\29 від 15.10.2024 не свідчить про конкретні негативні наслідки невідворотного характеру, які можуть спричинити порушення прав позивача в такій мірі, що можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Будь-яких документів, що підтверджують здійснення ТЦК та СП активних мобілізаційних заходів по відношенню до позивача, які полягають у врученні йому повістки на відправку, тощо, та що існує реальна загроза вжиття заходів, спрямованих на призов заявника на військову службу під час мобілізації, позивачем не надано.
Також суд зазначає, що очевидна протиправність рішень суб'єкта владних повноважень це прийняття таких рішень, що не передбачені законодавством України, або прийняття рішень суб'єктами, які не наділені компетенцією у відповідній сфері, проте таких доводів у клопотанні позивача про забезпечення позову не окреслено.
Незгода заявника із рішеннями/висновками уповноваженого суб'єкта владних повноважень та звернення до суду із позовом про визнання протиправним і скасування індивідуального акта не є достатньою підставою для застосування судом заходів забезпечення позову.
Крім того, суд бере до уваги, що Верховний Суд у постанові від 12.06.2020 у справі № 810/5009/18 зробив правовий висновок про те, що до повноважень суду не належить надання оцінки діагнозу на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби.
Отже, у разі наявності сумніву щодо правильності висновку стосовно ступеня придатності до військової служби, особа наділена правом звернутися до Центральної військово-лікарської комісії для перегляду відповідної постанови.
Із доданих до клопотання про забезпечення позову документів слідує, що позивачем реалізовано це право та оскаржено до ЦВЛК постанову ВЛК про придатність.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позивачем не обґрунтовано наявність правових підстав для забезпечення позову, передбачених частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.
Таким чином у клопотанні позивача про забезпечення позову належить відмовити.
Керуючись статтями 150-152, 154, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні клопотання про забезпечення адміністративного позову ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил Укравїни, ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання бездіяльності протиправною, визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення ухвали до Другого апеляційного адміністративного суду.
Суддя М.В. Довгопол