Справа № 420/20499/23
31 грудня 2024 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Радчука А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із позовом, в якому просить суд:
визнати протиправними дії Центрального міжрегіонального управління державної міграційної служби у м. Києві та Київській області щодо неприйняття від ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , декларації про відмову від громадянства російської федерації з підстав укладення контракту на проходження військової служби у Збройних Силах України;
зобов'язати Центральне міжрегіональне управління державної міграційної служби у м. Києві та Київській області прийняти від ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , декларацію про відмову від громадянства російської федерації з підстав укладення контракту на проходження військової служби у Збройних Силах України;
визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що виконав зобов'язання припинити громадянство російської федерації;
визнати протиправним та скасувати рішення Центрального міжрегіонального управління державної міграційної служби у м. Києві та Київській області від 27.06.2023 року про скасування рішення Центрального міжрегіонального управління державної міграційної служби у м. Києві та Київській області від 19 травня 2021 року про оформлення набуття громадянства України відповідно до частини першої статті 8 ОСОБА_1 .
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14.12.2023 року, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 01.05.2024 року, позовні вимоги задоволено частково. Суд вирішив:
визнати протиправними дії Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області щодо неприйняття від ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , декларації про відмову від громадянства російської федерації з підстав укладення контракту на проходження військової служби у Збройних Силах України;
зобов'язати Центральне міжрегіональне управління ДМС у м. Києві та Київській області прийняти від ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , декларацію про відмову від громадянства російської федерації з підстав укладення контракту на проходження військової служби у Збройних Силах України;
визнати протиправним та скасувати рішення Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області від 27 червня 2023 року про скасування рішення Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області від 19 травня 2021 року про оформлення набуття громадянства України відповідно до частини першої статті 8 Закону України “Про громадянство України» ОСОБА_1 .
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11 вересня 2024 року, касаційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області задоволено частково. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2023 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 01 травня 2024 року скасовано, а справу № 420/20499/23 направлено на новий судовий розгляд до Одеського окружного адміністративного суду.
08.10.2024 року за вхідним №49889/24 адміністративна справа №420/20499/23 надійшла до Одеського окружного адміністративного суду та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 08.10.2024 року, передана судді Радчуку А.А.
Ухвалою суду від 14.10.2024 року справу прийнято до розгляду та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
До суду від представника відповідача за допомогою підсистеми «Електронний суд» надійшло клопотання про передачу справи за підсудністю до Київського окружного адміністративного суду за місцем знаходження відповідача.
Дане клопотання обґрунтоване тим, що останнє місце реєстрації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначено АДРЕСА_1 . Починаючи з моменту зняття з реєстрації з 12.01.2022 та по теперішній час інформація про місце реєстрації ОСОБА_1 в реєстрі відсутня. При цьому, на переконання відповідача, наданий представником позивача договір оренди (найму) житла від 02.09.2022 не є належним доказом, який підтверджує зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування, знаходження) позивача за адресою зазначеною в позовній заяві та в самому договорі оренди.
Ухвалою суду від 05.11.2024 року було зупинено провадження у справі.
Ухвалою суду від 03.12.2024 року поновлено провадження у справі.
Ухвалою суду від 05.12.2024 року, серед іншого, зобов'язано ОСОБА_1 надати до Одеського окружного адміністративного суду документи на підтвердження його місця проживання (перебування) на території Одеської області протягом семи днів з дня отримання копії даної ухвали.
25.12.2024 року до суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення у справі.
У наданих поясненнях представник позивача, зокрема заперечував щодо передачі справи за підсудністю Київського окружного адміністративного суду, посилаючись на те, що фактичне місце проживання позивача у м. Чорноморську Одеської області. При, представником позивача звернуто увагу, що у задоволенні відповідного клопотання вже було відмовлено як судом першої інстанції, так і судом апеляційної інстанції. Аргументом щодо порушення правил підсудності також була обґрунтована і касаційна скарга. Проте, Верховний Суд, повертаючи справу на новий розгляд не встановив порушень правил підсудності.
Розглянувши клопотання представника відповідача про передачу справи за підсудністю, суд дійшов наступного.
Відповідно до витягу з реєстру територіальної громади відомчої інформаційної системи Державної міграційної служби України від 23.11.2023, а також відповіді від 01.11.2024 року з Єдиного державного демографічного реєстру, останнє місце реєстрації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначено АДРЕСА_1 . Починаючи з моменту зняття з реєстрації з 12.01.2022 року та по теперішній час інформація про місце реєстрації ОСОБА_1 в реєстрі відсутня.
Звертаючись з даним адміністративним позов за підсудністю до Одеського окружного адміністративного суду, позивач вказує, що адресою фактичного місця його проживання (перебування) є АДРЕСА_2 .
На підтвердження зазначеного у матеріалах справи наявні копії договору оренди (найму) житла, укладеного 02.09.2022 року із ОСОБА_2 , додаткової угоди від 02.08.2023 року до договору оренди (найму) житла, укладеного 02.09.2022 року.
Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 25 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Отже підсудність даної справи за абз. 1 ч. 1 ст. 25 КАС України визначити неможливо, так як позивач не має зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання (перебування, знаходження).
При цьому, згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 25 КАС України, якщо така особа не має місця проживання (перебування) в Україні, тоді справу вирішує адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 29 ЦКУ місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.
Згідно з частиною першою статті 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11 грудня 2003 року № 1382-IV (далі - Закон № 1382-IV) громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом.
У статті 3 Закону № 1382-IV визначено, що місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.
Водночас суд враховує, що конструкція абз. 2 ч. 1 ст. 25 КАС України не містить бланкетної складової у вигляді слова «такого» (такого місця проживання (перебування) в Україні) або ж конкретизації у вигляді слова «зареєстрованого» (зареєстрованого місця проживання (перебування) в Україні), у зв'язку чим вказана норма застосовується для осіб, які не проживають (не перебувають) в Україні, і в такому випадку відповідні спори розглядаються адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача.
Тобто зазначена норма не застосовується до осіб, які фактично проживають (перебувають) на території України без реєстрації цього.
У даному ж випадку позивач має незареєстроване місце проживання в Україні, а саме на території Одеської області, тобто на території, на яку поширюється територіальна юрисдикція Одеського окружного адміністративного суду.
Під час судового розгляду справи сторона позивача наполягала на її розгляді саме Одеським окружним адміністративним судом, зважаючи на те, що територіально це ближче до місця фактичного проживання позивача у м. Чорноморську Одеської області.
Інститут територіальної юрисдикції (підсудності) адміністративних справ спрямований на забезпечення доступності правосуддя через те, що справу уповноважений розглядати суд, який найближче розташований територіально до місця проживання чи перебування особи.
Підсудність за вибором позивача (альтернативна підсудність) - це такий вид підсудності, за умовами якої позивачеві надається право за своїм вибором пред'явити позов в один з декількох визначених у законі судів.
Тобто, законодавець передбачив можливу альтернативну підсудність розгляду окремих категорій справ і наділив правом вибору звернення до суду виключно позивача.
Суд звертає увагу, що питання щодо передачі справи за підсудністю до іншого суду вже вирішувалось судом першої інстанції під час первинного розгляду даної справи.
Також, як слушно зауважив представник позивача, аргументом щодо порушення правил підсудності також була обґрунтована і касаційна скарга. Між тим, Верховний Суд, повертаючи справу на новий розгляд, не встановив порушень правил підсудності.
Суд також не оминає увагою ту обставину, що в провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувало на розгляді (в т.ч. розгляд по яким ще не завершено) 7 справ за позовом даного позивача (420/19884/21, 420/13020/22, 420/13261/22, 420/11071/23, 420/14974/23, 420/15437/23), які також розглядалися судом за місцем проживання позивача.
За приписами ч. 1, 3 ст. 30 КАС України спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються. Справа, прийнята адміністративним судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому адміністративному суду.
З огляду на вищевикладене та враховуючи, що сторона позивача наполягає на розгляді справи Одеським окружним адміністративним судом, а також враховуючи відсутність правового врегулювання в процесуальному кодексі питання щодо територіальної підсудності справи у випадку відсутності у позивача зареєстрованого місця проживання (перебування) в Україні, застосуванню підлягає ч. 2 ст. 25 КАС України, відповідно до якої у разі невизначеності цим Кодексом територіальної підсудності адміністративної справи така справа розглядається адміністративним судом за вибором позивача, зважаючи, під час попереднього розгляду справи судами першої, апеляційної та касаційної інстанції не було встановлено правил порушення підсудності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника відповідача про передачу справи за підсудністю до Київського окружного адміністративного суду.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 25, 30, 262 КАС України, суд
У задоволенні клопотання представника Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області про передачу справи № 420/20499/23 за позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії за територіальною підсудністю до Київського окружного адміністративного суду - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя А.А. Радчук