31 грудня 2024 р. № 400/7746/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т. О. розглянув упорядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаГоловного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, вул. Гната Чекірди, 10,м. Хмельницький,Хмельницький р-н, Хмельницька обл.,29005, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008,
провизнання протиправним та скасування рішення від 15.07.2024 року № 143050004872; зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення Головного Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 15.07.2024 №143050004872 про відмову в призначенні пенсії за віком, про що свідчить повідомлення Головного Управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про відмову в призначенні пенсії від 23.07.2024 № 1400-0213 8/62384, зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області внести до спеціалізованого персоніфікованого обліку відомостей про застраховану особу та зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи згідно з листом Головного Управління ДПС України в Миколаївській області від 10.01.2024 №332/6/14-29-24-01-05 періоди здійснення підприємницької діяльності з 01.07.2004 по 30.09.2004, зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 08.07.2024 року та призначити пенсію за віком з дня народження .
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач протиправно відмовив у призначенні пенсії за віком, оскільки позивач за період з 01.07.2004 по 30.09.2004 сплачував внески до Пенсійного фонду України, але за результатами звітного 2004 року не було подано звіт з персоніфікації саме до територіального органу ІІФУ і тому не зараховано даний період до страхового стажу.
Відповідач1 надав відзив на позов, просив відмовити у задоволенні позову, оскільки у позивача відсутній необхідний страховий стаж для призначення пенсії за віком 31рік, а страхові внески за період з 01.07.2004 по 30.09.2004 ним не сплачувались.
Відповідач 2 відзив суду не надав.
Відповідно до ч.1 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).
Дослідив докази, суд дійшов висновку:
08.07.2024 позивач звернувся до ПФУ із заявою про призначення пенсії за віком.
15.07.2024 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області за принципом екстериторіальності прийнято рішення № 143050004872 про відмову в призначенні пенсії за віком відповідно до частини 1 статті 26 Закону № 1058 у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу.
Рішення від 15.07.2024 № 143050004872 прийнято з урахуванням наступних правових норм та фактичних обставин: на день звернення із заявою про призначення пенсії за віком від 08.07.2024 пенсійний вік позивача становить 60 років 05 місяців 23 дня
Відповідно до частини 1 статті 26 Закону № 1058 право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу:
- з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року. За наслідками розгляду заяви позивача про призначення пенсії від 08.07.2024 та доданих до неї документів, до загального страхового стажу зараховано всі періоди. За наданими до заяви про призначення пенсії від 08.07.2024 документами та даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування страховий стаж склав - 25 років 5 місяців 9 днів. Для визначення права із врахуванням пункту 3-1 Прикінцеву положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" стаж становить - 30 років 8 місяців 21 день.
Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (ч. 1 ст. 24 Закону № 1058).
Згідно ч. 2, 4 ст. 24 Закону № 1058, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Щодо не зарахування до страхового стажу позивача періодів підприємницької діяльності з 01.07.2004 по 30.09.2004 суд зазначає наступне:
Згідно пункту "б" статті 3 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - № 1788-XII) право на трудову пенсію мають особи, зайняті суспільно корисною працею, при додержанні інших умов, передбачених цим Законом, а саме: особи, які займаються підприємницькою діяльністю, заснованою на особистій власності фізичної особи та виключно її праці, - за умови сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Відповідно до статті 56 Закону № 1788-XII до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
До стажу роботи зараховується також в т.ч.: будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в'язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.
Статтею 1 Закону № 1058-IV визначено, що страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до ч. 3-1 розділу XV Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (Розділ XV доповнено пунктом 3-1 згідно із Законом № 2148-VIII від 03 жовтня 2017 року) до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 цього Закону включаються періоди: 1) ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку: з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності; з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).
Відповідно до пункту 2.1. Розділу ІІ Порядку № 22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються, зокрема, документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 . За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 03 жовтня 2018 року № 793 доповнено пункт 4 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 № 637, новим абзацом, зокрема: періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, з 1 січня 1998 року по 31 грудня 2003 року зараховуються до трудового стажу фізичних осіб - підприємців на підставі довідки про реєстрацію особи як суб'єкта підприємницької діяльності, а з 1 січня 2004 року по 31 грудня 2017 року за бажанням особи - за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від суми сплачених коштів.
Відповідач зазначив, що за даними Реєстру застрахованих осіб відсутні відомості за період здійснення підприємницької діяльності з 01.07.2004 по 30.09.2004 року, як наслідок вказані періоди не зараховані до страхового стажу.
Період перебування ОСОБА_1 на спрощеній системі оподаткування з 01.07.2004 по 30.09.2004 підтверджується листом ГУ ДІІС України в Миколаївській області від 10.01.2024 №332/6/14 29-24-01-05, в якому зазначено, що позивач за цей період перебував на спрощеній системі оподаткування та здійснював сплату єдиного податку.
Позивач зазначив, що за період з 01.07.2004 по 30.09.2004 він сплачував внески до Пенсійного фонду України, але за результатами звітного 2004 року не було подано звіт з персоніфікації саме до територіального органу ІІФУ і тому не зараховано даний період до страхового стажу.
Указом Президента «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» (в редакції, чинній па момент спірних правовідносин)(п.6) передбачено, що суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником таких видів податків і зборів (обов'язкових платежів): збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Отже, до 1 січня 2004 року платники сплачували страхові внески до Пенсійного фонду України у складі єдиного податку(42% від суми податку).
З 1 січня 2004 року набув чинності Закон України від
09.07.2003 р. N 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", яким передбачено перехід від системи пенсійного забезпечення до системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування і встановлення прямої залежності розмірів пенсій від страхового стажу й заробітку, з якого були фактично обчислені та сплачені внески до Пенсійного фонду та загального порядку сплати страхових внесків для всіх роботодавців за найманих працівників, незалежно від обраного способу оподаткування.
П.8 Розділ XV Прикінцевих положень Закону України №1058 передбачено, що до набрання чинності законом про спрямування частини страхових внесків до Накопичувального фонду:
4) фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, придбання спеціального торгового патенту), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом у фіксованому розмірі.
Але Закон щодо суми фіксованого розміру страхового внеску фізичними особами-підприємцями на 2004 рік парламентом не був встановлений, тому відповідно до норм Указу ПУ «Про спрощену систему оподаткування , обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» позивач сплачував єдиний податок, який відділення Державного казначейства України наступного дня після надходження коштів перераховують суми єдиного податку у таких розмірах: до місцевого бюджету - 43 відсотки; до Пенсійного фонду України - 42 відсотки.
Тому законодавець і передбачив у п.3-1 розділу XV Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" включення до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 цього Закону періоди підприємницької діяльності з 1 січня 2004 року по 31 грудня 2017 року за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру.
Отже період з 01.07.2004 по 30.09.2004 відповідач повинен був зарахувати до страхового стажу, оскільки позивач в цей період був фізичною особою-підприємцем на спрощеній системі оподаткування та сплачував єдиний податок.
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
У постанові Верховного Суду від 28 листопада 2022 року у справі № 826/6029/18 викладено правовий висновок, відповідно до якого у контексті вимог частини другої статті 2 КАС України нормативне обґрунтування прийнятого рішення та його співвідношення з фактичними обставинами не є формальною вимогою, оскільки суд має перевірити чи діяв суб'єкт владних повноважень, у тому числі (…) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
У цій справі Суд також вважає за необхідне звернути увагу на практику Європейського суду з прав людини (наприклад, рішення у справі «Suominen v. Finland», заява № 37801/97, пункт 36), відповідно до якої орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень; принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень полягає у тому, щоб рішенням було прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення..
Отже, критеріями обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень є: 1) логічність та структурованість викладення мотивів, що стали підставою для прийняття відповідного рішення; 2) пов'язаність наведених мотивів з конкретно наведеними нормами права, що становлять правову основу такого рішення; 3) наявність правової оцінки фактичних обставин справи (поданих документів, інших доказів), врахування яких є обов'язковим у силу вимог закону під час прийняття відповідного рішення; 4) відповідність висновків, викладених у такому рішенні, фактичним обставинам справи; 5) відсутність немотивованих висновків та висновків, які не ґрунтуються на нормах права (постанова ВС від 11.09.2023 по справі № 420/14943/21).
У спірному рішенні не зазначені періоди роботи позивача, які зараховані йому до страхового стажу, а які не зараховані. Також у рішенні зазначено 2 періоди страхового стажу 25 років та з урахуванням п.3.1 Перехідних положень ЗУ 1058 30 років, тому суд вважає за необхідне скасувати спірне рішення та зобов'язати відповідача 2 повторно розглянути заяву від 08.07.2024 про призначення пенсії з урахуванням висновків суду щодо зарахування до страхового стажу період підприємницької діяльності з 01.07.2004 по 30.09.2004.
Позовні вимоги в частині зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області внести до спеціалізованого персоніфікованого обліку відомостей про застраховану особу задоволенню не підлягають, оскільки відповідно до п.п.11.12 Інструкції від 19.12.2003 № 21-1 «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» платники, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок/єдиний податок) повинні були подати до органу Пенсійного фонду до 1 квітня, наступного за звітним роком річний звіт.
Позивачем звітність до органів Пенсійного фонду України за період здійснення підприємницької діяльності за 2004 не надавалась, тому відомості в Реєстрі за вказаний період відсутні. Також позивач не надав суду доказів того, яку суму єдиного податку він сплачував та як вона була розподілена казначейством, тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Оскільки питання повторного розгляду заяви позивача буде вирішувати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, то на них суд вважає за необхідне покласти обов'язок врахування до страхового стажу позивача період з 01.07.2004 по 30.09.2004.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Тому позов належить задовольнити частково.
Судові витрати розподіляються відповідно до ст.139 КАС України.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 15.07.2024 №143050004872
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10. м. Хмельницький, 29013, код ЄДРПОУ 21318350) зарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_1 ) до страхового стажу періоди здійснення підприємницької діяльності з 01.07.2004 по 30.09.2004.
4. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10. м. Хмельницький, 29013, код ЄДРПОУ 21318350) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_1 ) від 08.07.2024 року про призначення пенсії за віком.
5. В решті позову відмовити.
6. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10. м. Хмельницький, 29013, код ЄДРПОУ 21318350) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 620,60грн.(шістсот двадцять грн. 60 коп.) сплачений квитанцією від 12.08.2024.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Т. О. Гордієнко