про продовження процесуального строку
для усунення недоліків позовної заяви
30 грудня 2024 рокусправа № 380/24740/24 м. Львів
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Мричко Н.І., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними і скасування рішень, зобов'язання вчинити дії
встановив:
до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Львівській області, в якій позивач просить:
- визнати протиправною та скасувати податкову вимогу форми «Ф» від 18.09.2023 року №0012891-1309-1301 802 078,82 грн;
- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення форми «Р» від 15.06.2023 р. №1403013012409 на суму 551 271,35 грн;
- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення форми «Р» від 15.06.2023р. №1403013012409 на суму 137 817,80 грн;
- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення форми «ПС» від 15.06.2023р. №1403113012409 на суму 340,00 грн;
- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення форми «Р» від 15.06.2023 р. №1403213012409 на суму 45 939,29 грн;
- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення форми «Р» від 15.06.2023 р. №1403213012409 на суму 11 484,82 грн;
- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення форми «Р» від 15.06.2023 р. №1402713012409 на суму 5 906,00 грн;
- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення форми «Р» від 15.06.2023 р. №1402713012409 на суму 1 476,50 грн;
- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення форми «ПС» від 15.06.2023р. №1402613012409 на суму 340,00 грн;
- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення форми «ПС» від 15.06.2023р. №1402913012409 на суму 1020,00 грн.
Ухвалою від 16.12.2024 суддя залишила без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України, про визнання протиправними і скасування рішень, зобов'язання вчинити дії.
Встановила позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання суду:
- заяви про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску;
- позовної заяви в новій редакції, в якій вказати, зокрема, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету позивача.
- квитанції про сплату судового збору у розмірі 23389,28 грн.
25.12.2024 до суду через систему «Електронний суд» надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви по справі №380/24740/24 (вх.№94934).
Також 25.12.2024 до суду через систему «Електронний суд» надійшла заява позивача щодо строку звернення до суду (вх.№949324).
Зі змісту заяви позивача від 25.12.2024 усунення недоліків позовної заяви по справі №380/24740/24 (вх.№94934) видно, що така просить суд:
1. Звільнити її від сплати судового збору відповідно до пункту 9 статті 5 Закону
України «Про судовий збір».
2. Вважати недоліки позовної заяви усунутими та відкрити провадження у справі.
У вказаній заяві позивач зазначає про те, що така не отримувала доходи за 2023 рік, що
підтверджуються довідкою з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела/суми нарахованого доходу ОСОБА_1 за період з 1 квартал 2022 по 3 квартал 2024 рік та копією трудовою книжки. Також повідомила, що виховує двох неповнолітніх дітей віком до 16 років, які є хворі з народження на двобічну хронічну сенсоневральну приглухуватість IV ст., Глухота IV ступеня.
Вирішуючи заяву позивача про усунення недоліків в частині звільнення позивача від сплати судового збору, суддя виходила з такого.
У відповідності до частини першої статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору на сьогодні визначено Законом України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (із наступними змінами і доповненнями).
Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення у справах «Княт проти Польщі», «Єдамскі та Єдамска проти Польщі», від 26.07.2005 р.).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.01.2021 у справі №940/2276/18 зробила висновок, що з аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Разом із тим, Верховний Суд у постанові від 30.03.2021 у справі №338/158/19 зауважив, що єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати фізичної особи є врахування судом її майнового стану.
За приписами частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Отже особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 9 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Тобто, основним у вирішенні питання про наявність підстав для звільнення від сплати судового збору є оцінювання фінансового стану особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення у справах «Княт проти Польщі», «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» від 26.07.2005 р.).
На підтвердження неможливості сплатити судовий збір позивач до зачви про усунення недоліків долучила копії свідоцтва про народження дитини ОСОБА_2 , 2010 року народження, корінці медичних висновків, посвідчення серії НОМЕР_1 на дитину інваліда ОСОБА_3 , 2013 року народження, копію з паспорта, копію з трудової книжки, довідку про присвоєння РНОКПП, відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за період з І кварталу 2022 року по 3 квартал 2024 року, згідно яких дохід позивача за 2023 рік склав 84718,64 грн.
Разом з тим, суддя зауважує, що означені вище докази не є беззаперечними і достатніми доказами скрутного майнового стану позивача та не підтверджують з достовірністю тієї обставини, що позивач не може сплатити судовий збір, оскільки нею не надано доказів про наявність чи відсутність інших доходів, рухомого або нерухомого майна та їх обсягу, цінних паперів, можливості розпоряджатися ними, відсутність коштів на банківських рахунках.
Таким чином, позивач не надала належних доказів на підтвердження того, що її майновий/фінансовий стан перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Вирішуючи питання звільнення позивача від сплати судового збору на підставі пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір", за умови наявності у позивача двох дітей які є хворі з народження на двобічну хронічну сенсоневральну приглухуватість IV ст., Глухота IV ступеня, суддя виходила з такого.
Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.
Згідно з пунктом 8 частини першої статті 4 КАС України позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.
Частиною першою статті 55 КАС України визначено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
В силу частини першої статті 56 КАС України права, свободи та інтереси малолітніх та неповнолітніх осіб, які не досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді їхні законні представники - батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом.
Відповідно до статті 58 Цивільного кодексу України опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними.
Суддя звертає увагу, що позивач звернулася до суду за захистом свого права та інтересу, а не в інтересах своїх дітей як законний представник (опікун).
Таким чином, відсутні підстави для звільнення позивача від сплати судового збору за звернення до суду з позовом на підставі пункту 9 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір".
За таких обставин, заява позивача про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.
Крім цього, суддя звертає увагу позивача на те, що згідно з ухвалою від 16.12.2024 про залишення позовної заяви без руху, позивачу встановлений строк для усунення недоліків позовної заяви, шляхом подання суду, зокрема, позовної заяви в новій редакції, в якій вказати, зокрема, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету позивача.
Разом з тим, позивач не подала суду позовну заяву в новій редакції.
Таким чином, вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху від 16.12.2024 в частині подання позивачем позовної заяви у новій редакції з дотриманням вимог пунктів 2 частини п'ятої статті 160 КАС України та в частині сплати судового збору не виконані. Тобто недоліки позовної заяви не усунуто.
Вирішуючи питання про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви, суддя виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Частиною другою статті 121 КАС України передбачено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Враховуючи наведене, з метою забезпечення реалізації права ОСОБА_1 на доступ до правосуддя, суддя вважає за необхідне продовжити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, встановлений ухвалою про залишення позовної заяви без руху від 16.12.2024.
Керуючись статтями 118, 121, 243, 248, 294 КАС України, суддя
продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви, встановлений ухвалою про залишення позовної заяви без руху від 16.12.2024, на десять днів з дня отримання копії ухвали про продовження процесуального строку для усунення недоліків, шляхом подання суду:
- позовної заяви в новій редакції, в якій вказати, зокрема, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету позивача.
- квитанції про сплату судового збору у розмірі 23389,28 грн.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання.
Ухвала про залишення позову без розгляду може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги у п'ятнадцятиденний строк з дати складання ухвали.
СуддяМричко Н.І.