Справа № 466/9338/24 Головуючий у 1 інстанції: Білінська Г.Б.
Провадження № 22-ц/811/3052/24 Доповідач в 2-й інстанції: Бойко С.М.
17 грудня 2024 року м. Львів
Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - судді Бойко С.М.,
суддів: Копняк С.М., Ніткевича А.В.,
секретаря - Марко О.Р.,
з участю: представника ТОВ «Єврольвів» - Маланій І.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Єврольвів» на ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 16 вересня 2024 року у справі за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви,
13.09.2024 року, до пред'явлення позову, ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, в якій просила забезпечити її майбутній позов до товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Єврольвів» про визнання майнових прав (у тому числі право на отримання в натурі та оформлення у власність після завершення будівництва) на трьохкімнатну житлову квартиру, що знаходиться в першому під'їзді на чотирнадцятому поверсі, за будівельним номером АДРЕСА_1 , та паркомісце НОМЕР_1 , що знаходиться у підземному паркінгу будинку, згідно поверхового плану розміщення паркомісць за адресою: АДРЕСА_3 , кадастровий номер: 4610137500:07:004:0024, - шляхом накладення арешту на вказані об'єкти.
В обгрунтування заявлених вимог заявник покликалась на те, що 02.11.2018 року між нею та ТОВ «Компанія з управління активами «Оптимум» укладено попередній договір купівлі-продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Х.М, реєстровий №2840, предметом якого є укладення сторонами в майбутньому договору купівлі-продажу об'єкта - основного договору, на умовах, встановлених попереднім договором.
Об'єктом, згідно з п.1.1.2 попереднього договору, є трьохкімнатна житлова квартира у будинку, що знаходиться в першому під'їзді на чотирнадцятому поверсі, за будівельним номером 76 , загальна проектна площа 98,97 кв.м.
Згідно з п.2.4 попереднього договору, сторони повинні були укласти основний договір протягом ІV кварталу 2020 року, але не пізніше ніж 60 днів з моменту проведення державної реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за умови виконання заявником вимог розділу 4 попереднього договору (оплати забезпечувального платежу).
На виконання договору, заявник сплатила 1731975 грн., що підтверджується квитанціями, проте ТОВ «Компанія з управління активами «Оптимум» не виконала свого зобов'язання щодо укладення основного договору та введення будинку в експлуатацію.
В подальшому, 10.11.2021 року між ТОВ «Компанія з управління активами «Оптимум» (продавець), ТОВ «Єврольвів» (новий продавець) та заявником (покупець) було укладено договір про внесення змін до попереднього договору купівлі-продажу квартири, згідно з яким права та обов'язки продавця за попереднім договором перейшли до ТОВ «Єврольвів».
Так, зокрема, цим договором визначено, що новий продавець та покупець зобов'язувались укласти основний договір купівлі-продажу квартири протягом ІV кварталу 2022 року, та передати об'єкт нерухомості покупцю для проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.
Також були внесені зміни щодо вартості вказаного об'єкту, а саме: заявник зобов'язувалась доплатити ще 205716 грн.
Крім того, 03.08.2022 року між заявником та ТОВ «Єврольвів» укладено попередній договір купівлі-продажу паркомісця, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Антоновою В.І., за реєстровим номером 1355, предметом якого є укладення між заявником та відповідачем у майбутньому договору купівлі-продажу об'єкта - основного договору, на умовах, встановлених попереднім договором.
Відповідно до п.1.1.2 договору, об'єктом договору є паркомісце НОМЕР_1, що знаходиться у підземному паркінгу будинку згідно поверхового плану розміщення паркомісць за адресою: АДРЕСА_3 , кадастровий номер: 4610137500:07:004:0024.
Заявник виконала свої зобов'язання щодо оплати забезпечувальних платежів, натомість, відповідачем не виконано своїх зобов'язань по укладенню основного договору та введенню в експлуатацію будинку, чим грубо порушено умови попереднього договору, зокрема: не передано об'єкт у власність заявника та не укладено з нею основного договору, більше того, заявнику невідомо навіть орієнтовний строк введення будинку в експлуатацію.
Вимога про необхідність вжиття даного виду забезпечення обґрунтована тим, що ухилення ТОВ «Єврольвів» від передачі у власність заявнику вказаних об'єктів дає підстави ставити під сумнів збереження спірних об'єктів за час розгляду справи у суді, що в разі позитивного вирішення спору може істотно утруднити або ж зробити неможливим виконання майбутнього рішення.
Заявник вважає, що дії відповідача та його фінансовий стан можуть свідчити про можливість відчуження ним майнових прав на недобудовані спірні об'єкти іншим особам з метою отримання грошових коштів.
Окрім того, їй стало відомо, що ТОВ «Єврольвів» через різні Інтернет-платформи для продажу нерухомості здійснює продаж квартир та паркомісць у вказаному будинку, тому вважає, що існує реальна загроза продажу квартири та паркомісця заявника іншим особам і такі спроби вже були.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 16 вересня 2024 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви задоволено.
Накладено арешт на трьохкімнатну житлову квартиру в будинку (багатоквартирний житловий комплекс, що складається з житлових приміщень за будівельною адресою: АДРЕСА_3 , будівництво якого здійснюється на земельній ділянці, що надана для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку, кадастровий номер: 4610137500:07:004:0024), що знаходиться в 1 під'їзді на 14 поверсі, за будівельним номером 76, загальна проектна площа 98,97 кв.м.
Накладено арешт на паркомісце НОМЕР_1, в будинку (багатоквартирний житловий комплекс, що складається з житлових приміщень за будівельною адресою: АДРЕСА_3 , будівництво якого здійснюється на земельній ділянці, що надана для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку, кадастровий номер: 4610137500:07:004:0024).
Ухвалу суду оскаржило ТОВ «Єврольвів», просить її скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволені заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.
Вважає, що суд першої інстанції не в повній мірі з'ясував обставини, що мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального та процесуального права.
Вказує, що на даний час спірної квартири як об'єкта цивільних прав не існує, оскільки багатоквартирний будинок не прийнятий в експлуатацію та право власності на квартири як об'єкти речових прав не зареєстроване у Державному реєстрі речових прав.
Додає, що заявником заявлено завідомо та очевидно безпідставну вимогу, яка не відповідає правовій природі спірних правовідносин, оскільки вона просить визнати за нею майнові права на квартиру, а не право власності на неї чи витребувати квартиру з чужого незаконного володіння.
Зазначає, що у зв'язку з тим, що у визначений попереднім договором строк між сторонами не був укладений основний договір купівлі-продажу квартири, то зобов'язання з укладення основного договору припинилось і в заявника виникло лише право на відшкодування збитків, завданих невиконанням попереднього договору (право грошової вимоги), а не право власності чи майнові права на квартиру (див. висновок Верховного Суду у постанові від 24.07.2019 року у справі №200/14946/16-ц).
Наголошує, що майнові права ТОВ «Єврольвів» на об'єкт незавершеного будівництва ще 26.03.2024 року були передані за договором №01-26/03-24 новому девелоперу «ТОВ «СІТІ ЛЬВІВ ДЕВЕЛОПМЕНТ», а накладення арешту на квартиру перешкоджає законній господарській діяльності обох юридичних осіб, яка спрямована на добудову будинку та захист майнових прав та інтересів усіх контрагентів, а не лише певних осіб.
В судове засідання апеляційного суду заявник не з'явилася, про дату, час і місце розгляду справи була належним чином повідомлена, клопотань про відкладення розгляду справи від неї не надходило, тому справу розглянуто апеляційним судом відповідно до вимог ч.2 ст.372 ЦПК України у її відсутності.
Заслухавши пояснення сторони апелянта (відповідача) в підтримання апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення відповідно до вимог статті 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.
Відповідно до частини першої та другої статті 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи, має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутись.
Відповідно до ч.3 ст.150 ЦПК України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Пленум Верховного Суду України у своїй постанові №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» (п.п. 4, 10) роз'яснив, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Перелік видів забезпечення позову визначений статтею 150 ЦПК України.
Так, зокрема, згідно з п.1 ч.1 ст.150 ЦПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Зі змісту поданої заяви про забезпечення позову та доданих документів встановлено, що предметом спору за майбутнім позовом є майнові права на об'єкти, згідно укладених між заявником та ТОВ «Єврольвів» попередніх договорів, а саме: трьохкімнатну житлову квартиру у першому під'їзді на чотирнадцятому поверсі, за будівельним номером АДРЕСА_5 , будівництво якого здійснюється на земельній ділянці, що надана для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку, кадастровий номер: 4610137500:07:004:0024).
З додатково наданих апеляційному суду документів також встановлено, що 26.03.2024 року між ТОВ «Єврольвів» та ТОВ «СІТІ ЛЬВІВ ДЕВЕЛОПМЕНТ», як новим забудовником, укладено договір №01-26/03-24, за умовами якого майнові права та функції забудовника передані ТОВ «СІТІ ЛЬВІВ ДЕВЕЛОПМЕНТ».
З наведеного слідує, що право на розпорядження спірними об'єктами будівництва має ТОВ «СІТІ ЛЬВІВ ДЕВЕЛОПМЕНТ», а не відповідач, який за умовами вказаного вище договору отримує від ТОВ «СІТІ ЛЬВІВ ДЕВЕЛОПМЕНТ» грошові кошти для їх повернення попереднім покупцям.
Отже, заявником заявлено вимогу про забезпечення позову у виді накладення арешту на майно, яке не належить відповідачу.
Окрім того, предметом спору в даній справі є майнові права, які заявник заявляє на підставі укладених з ним договорів, на майбутній об'єкт нерухомості - запроектовану трьохкімнатну квартиру та паркомісце у вказаному вище житловому комплексі за будівельною адресою: АДРЕСА_3 , які ще не сформовані як об'єкт нерухомого майна, відтак, заходи забезпечення позову, про вжиття яких просить заявник, є неспівмірними із заявленими ним у майбутньому позовними вимогами.
В цьому контексті необхідно зазначити, що відповідно до статті 190 ЦК України, майном як особливим об'єктом вважаються річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.
Відповідно до статті 178 ЦК України, об'єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід'ємними від фізичної чи юридичної особи.
Відповідно до частини першої статті 181 ЦК України, до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Згідно з ч.1 ст.382 ЦК України, квартирою є ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання.
Особливістю правового режиму нерухомого майна є те, що у процесі створення воно може набувати статусу, як незавершеного будівництва нерухомого майна, так і завершеного нерухомого майна.
Згідно з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 02 липня 2020 року у справі № 657/1211/19 (провадження № 61-3353св20), умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
У постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі №909/835/18 зазначено, що повинен бути наявним зв'язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Разом з тим, спірний об'єкт, як об'єкт новоствореного майна, не набув статусу квартири чи об'єкта незавершеної житлової нерухомості в багатоквартирному житловому будинку, оскільки докази протилежного у матеріалах справи відсутні, а судом не встановлені, відтак, на час звернення заявника із вказаною заявою та постановлення оскаржуваної ухвали, квартира, на яку судом накладено арешт, не існувала як об'єкт цивільних прав, оскільки будинок не прийнятий в експлуатацію і право власності на квартири у цьому будинку не зареєстровано у Державному реєстрі речових прав.
Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» дає визначення поняття «майнові права», які можуть оцінюватися, як будь-які права, пов'язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги (стаття 3 Закону).
Враховуючи наведене й те, що спірні об'єкти не сформовані як об'єкти нерухомого майна, тому заходи забезпечення позову у виді накладення арешту не може бути застосовано.
Таким чином, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям апеляційним судом нового судового рішення про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 , оскільки відсутні визначені процесуальним законом підстави для вжиття заходів забезпечення, про які просить заявник.
Керуючись ст.ст.367, 374 ч.1 п.2, 376 ч.1 п.4, 381, 382, 384 ЦПК України, суд
апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Єврольвів» задовольнити.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 16 вересня 2024 року скасувати і прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви, шляхом накладення арешту на трьохкімнатну житлову квартиру в будинку (багатоквартирний житловий комплекс, що складається з житлових приміщень за будівельною адресою: АДРЕСА_3 , будівництво якого здійснюється на земельній ділянці, що надана для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку, кадастровий номер: 4610137500:07:004:0024), що знаходиться в першому під'їзді на чотирнадцятому поверсі, за будівельним номером АДРЕСА_5 , будівництво якого здійснюється на земельній ділянці, що надана для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку, кадастровий номер: 4610137500:07:004:0024), - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Повний текст постанови складений 27 грудня 2024 року.
Головуючий С.М. Бойко
Судді: С.М. Копняк
А.В. Ніткевич