Справа №751/7106/23
Провадження №2/751/466/24
23 грудня 2024 року місто Чернігів
в складі: головуючого - судді Овсієнко Ю. К.
за участю секретаря Шульга В.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Позивач АТ «СЕНС БАНК» (надалі Банк) звернулося до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості, в обґрунтування позовних вимог зазначає, що 14 грудня 2021 року ОСОБА_1 уклав з АТ «Альфа-Банк» угоду № 501406535 про надання споживчого кредиту (надалі Кредитний договір). Відповідно умов Кредитного договору Банк зобов'язався надати позичальнику кредит, а позичальник зобов'язався в порядку та на умовах, визначених цим договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором. Умовами Кредитного договору передбачено, що у випадку невиконання позичальником умов договору останній зобов'язаний достроково виконати всі боргові зобов'язання перед банком протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня отримання від банку інформації. Банк належним чином виконав свій обов'язок щодо надання позичальнику кредиту. Позичальник своїх зобов'язань за кредитним договором належним чином не виконав, внаслідок чого заборгованість за кредитним договором становить 83 162, 90 грн. Крім того, 12 серпня 2022 року загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «СЕНС БАНК». Запис про зміну найменування позивача внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30 листопада 2022 року.
Ухвалою судді від 15.02.2024 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного без повідомлення сторін. Встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали судді для подання відзиву на позовну заяву.
В судове засідання представник позивача не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Відповідач у судове засідання року не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Відтак, з урахуванням викладеного та вимог ст.131, ч. 1 ст.223 ЦПК України, висновків Верховного Суду (постанова КГС ВС від 18.03.2021 року у справі № 911/3142/19), де зазначається, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, суд доходить висновку про можливість розгляду справи у відсутності відповідача, яка в судове засідання не з'явилася.
Відзив на позов, зустрічний позов, будь-які клопотання, заяви чи докази, від відповідача не надходили, тим самим, судом відзначається, що відповідач не скористався своїм правом на участь в судовому засіданні та на надання суду пояснень та доказів на обґрунтування своєї позиції щодо заявлених позивачем позовних вимог.
З огляду на зазначене, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Ненадання відповідачем відзиву та доказів в обґрунтування своїх можливих заперечень проти позову з причини ухилення від участі в судовому засіданні, дає суду право при заочному розгляді справи обмежитися доказами, наданими позивачем, що відповідає положенням ч. 1 ст. 280 ЦПК України.
У зв'язку з неявкою в судове засідання сторін по справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справу в межах заявлених вимог на підставі представлених доказів..
Суд, дослідивши надані докази у їх сукупності, встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.
14 грудня 2021 року між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 було укладено оферту на укладення угоди про надання кредиту №501406535. Згідно умов якого укладено угоду про надання кредиту та визначено тип кредиту - «Кредит готівкою», сума кредиту 59 044, 24 грн., процентна ставка 25,00% річних, строк - 60 місяці. Датою повернення кредиту вказано 14 грудня 2026 року. Кредит наданий позичальнику для власних потреб, розмір 59 044, 24 грн., шляхом переказу коштів на рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в АТ «Альфа-Банк» (а.с. 4-5).
Позивач свої зобов'язання за Договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти на умовах передбачених договором, що підтверджується меморіальним ордером № 778180244 від 14 грудня 2021 року про переказ коштів на суму 59 044, 24 грн. на рахунок ОСОБА_1 (а.с. 15).
З матеріалів справи вбачається, що АТ «Альфа-Банк» змінив назву на АТ «СЕНС БАНК», що внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30 листопада 2022 року.
Згідно з випискою по особовому рахунку відповідача за період з 14 грудня 2021 року по 28 лютого 2023 року, Банком перераховано відповідачу кредитні кошти на суму 59 044, 24 грн., ця ж виписка містить відомості та свідчить про використання відповідачем кредитних коштів, здійснення платежів по погашенню кредиту та відсотків, що свідчить про існування договірних зобов'язань перед АТ «СЕНС БАНК» (а.с. 16-20).
У зв'язку з неналежним виконанням позичальником ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором Банк заявив до стягнення заборгованість станом на 28 лютого 2023 року у розмірі 83 162, 90 грн., а саме: за кредитом 57 864, 47 грн.; за відсотками 9014, 91грн., по комісії 16 283, 52 грн., що підтверджується наданим Банком розрахунком заборгованості (а.с. 14).
До правовідносин, що виникли між сторонами, підлягають застосуванню такі норми права.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У ч. 1 ст. 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги (ч. 1 та ч. 2 ст. 633 ЦК України).
Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 ЦК України).
Споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника (п. 11 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про споживче кредитування»).
Тобто, споживчим є будь-який кредит наданий споживачу для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними (ч. 5 ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування»).
Частиною 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Факт отримання кредитних коштів підтверджується дослідженими судом меморіальним ордером та випискою за картковим рахунком, у якій наявні відомості про зарахування кредитних коштів на картковий рахунок відповідача. З цього ж доказу вбачається, що відповідач активно користувався кредитними коштами, частково сплачував заборгованість. Зазначений доказ є належним та допустимим і підтверджує обставини, на які посилається позивач у первісному позові.
Регулювання правовідносин банку зі споживачем щодо кредитування для споживчих потреб до 10 червня 2017 року відбувалося з урахуванням приписів Закону України «Про захист прав споживачів». З 10 червня 2017 року на ці відносини поширюється Закон України «Про споживче кредитування», а у частині, що йому не суперечить - Закон України «Про захист прав споживачів».
Частина десята статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» у редакції, що була чинною до 10 червня 2017 року, встановлювала обов'язковий досудовий порядок врегулювання питання дострокового повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту.
Відповідно до п.3 ч.4 ст.16 Закону України «Про споживче кредитування», якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - 60 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність.
Якщо кредитодавець звертається до суду з позовом про стягнення споживчого кредиту, не заявивши вимогу про дострокове повернення споживчого кредиту на підставі ст. 16 Закону України "Про споживче кредитування" або на підставі частини 10 статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів", то у споживача (позичальника) відсутній обов'язок повернути достроково споживчий кредит.
Такі ж висновки містяться у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №638/13683/15-ц та у Постанові Верховного Суду України від 14.09.2016 у справі №6-223цс16.
Таким чином, наведені приписи підтверджують обов'язковість досудового порядку врегулювання питання дострокового повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту.
Оскільки у спірних правовідносинах кредит надавався на споживчі цілі, тому відповідно до статті 16 Закону України «Про споживче кредитування», банк повинен був попередньо направити позичальнику вимогу про дострокове повернення кредиту.
05 червня 2023 року Банком направлено засобами поштового зв'язку цінним листом з описом вкладення на адресу позичальника досудову вимогу щодо виконання зобов'язань за Кредитним договором від 14 грудня 2021 року у якій вимагав протягом 30 календарних днів з моменту отримання письмової вимоги, але в будь-якому випадку не пізніше 35 календарних днів з моменту надсилання вимоги, - достроково повернути кредит у повній непогашеній сумі та сплатити всі нараховані і несплачені проценти за користування кредитом, комісії у розмірі 83 162, 90 грн. (а.с. 21-24).
Ураховуючи наведене, суд доходить висновку, що у відповідача виник обов'язок дострокового повернення всієї суми грошових коштів за кредитним договором.
З огляду на неналежне виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, на користь Банку підлягає стягненню строкова та прострочена заборгованість станом на 28 лютого 2023 року, яка становить 83 162, 90 грн., та складається з: заборгованості за кредитом 57 864, 47 грн.; заборгованості за відсотками 9014, 91грн., заборгованість по комісії 16 283, 52 грн.
Таким чином, зважаючи на вищенаведене, та за урахуванням того, що на виконання ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, суд вбачає підстави для задоволення позову та присудження до стягнення заборгованості за договором на користь позивача у зазначеному вище розмірі.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 81, 82, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273, 274, 280-282 ЦПК України, суд, -
Позов Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» заборгованість за кредитним договором №501406535 від 14 грудня 2021 року у розмірі 83 162, 90 грн., та складається з: заборгованості за кредитом 57 864, 47 грн.; заборгованості за відсотками 9014, 91 грн., заборгованість по комісії 16 283, 52 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» витрати зі сплати судового збору в сумі 2684,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Головуючий - суддя Ю. К. Овсієнко