Справа № 690/793/23
Провадження № 3/690/10/24
02 лютого 2024 року м. Ватутіне
Суддя Ватутінського міського суду Черкаської області Линдюк В.С., розглянувши матеріали адміністративної справи відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий 06.05.2015 року Ватутінським МС УДМС України в Черкаській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , освіта середня спеціальна, неодружений, офіційно не працевлаштований, інші відомості суду не відомі, за фактом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
До Ватутінського міського суду Черкаської області із Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області надійшли матеріали відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за фактом вчинення 25.11.2023 року адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до змісту протоколу про адміністративне правопорушення від 25.11.2023 року серії ААД № 048028 - ОСОБА_1 25.11.2023 року о 01 год. 59 хв. керував автомобілем Audi, д.н.з. НОМЕР_3 , по вул. Козацька в м. Ватутіне, з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота), у порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху, відмовився від проходження огляду на встановлення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки та в медичному закладі, чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вказав, що не визнає свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки безпосередньо не керував автомобілем, а лише сидів у ньому на пасажирському сидінні та грівся разом зі своєю дівчиною в той час як ОСОБА_2 , який керував автомобілем, та ОСОБА_3 пішли до місця проживання його дівчини за музичною колонкою. Додатково вказав, що у вечірній час 24.11.2023 року він разом з ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відпочивали за місцем проживання ОСОБА_5 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , де всі, окрім ОСОБА_4 , вживали спиртні напої. Орієнтовно о 01 год. 25.11.2023 року вони вирішили поїхати до місця проживання ОСОБА_7 , щоб взяти в неї музичну колонку. Він з ОСОБА_6 пішли попереду та підійшовши до своєї машини Audi, д.н.з. НОМЕР_3 , яка була припаркована в центрі м. Ватутіне, поблизу магазину «ЦентрОК», відчинив її і сам сів на водійське місце, а ОСОБА_8 - на переднє пасажирське місце, щоб не мерзнути на вулиці, поки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підійдуть, які з невідомих йому причин, затримались в домоволодінні ОСОБА_5 . В цей час до них підійшли працівники поліції та після з'ясування обставин порушення ними комендантської години, вказали, щоб вони пішли до свого місця проживання, з чим вони погодились. Після цього до машини підійшли ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , він з ОСОБА_6 пересіли за заднє сидіння, а ОСОБА_4 сів за кермо його автомобіля, та вони поїхали на вул. Козацьку. Під час даної поїздки в нього з ОСОБА_6 виник незначний конфлікт, тож зупинившись на узбіччі, неподалік домоволодіння, де проживає ОСОБА_8 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 взявши ключі в ОСОБА_7 пішли до місця її проживання, а їх з ОСОБА_6 залишили на одинці, щоб вони могли примиритися. Він з ОСОБА_6 знову пересіли на водійське та переднє пасажирське сидіння, відповідно, щоб погрітися від автомобільної пічки, та спілкувались між собою. В цей час до автомобіля під'їхали працівники поліції, які вказали, щоб він керував автомобілем маючи явні ознаки алкогольного сп'яніння та запропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння. Не заперечуючи факт вжиття алкогольних напоїв, він заперечував факт керування автомобілем і тому відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння як за допомогою алкотестеру, так і медичному закладі.
Свідок ОСОБА_2 , будучи попередженим про кримінальну відповідальність за дачі завідомо неправдивих показань, у судовому засіданні надав пояснення за змістом яких до нього близько опівночі в ніч з 24 на 25 листопада 2023 року зателефонував ОСОБА_1 та запросив у гості до їх спільного знайомого ОСОБА_9 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , щоб разом провести час, на що він погодився. Прийшовши до ОСОБА_5 додому там він, крім ОСОБА_5 та ОСОБА_10 , побачив ще ОСОБА_11 , яка зустрічається з ОСОБА_10 . Через деякий час ОСОБА_8 запропонувала поїхати до неї додому та взяти музичну колонку, а потім повернутися до ОСОБА_5 , на що всі погодились. ОСОБА_10 повідомив, що він припаркував свій автомобіль біля магазину «ЦентрОК», та просив його сісти за кермо, оскільки вже перебував у стані алкогольного сп'яніння, на що він погодився, так як не вживав спиртні напої. Він почекав поки ОСОБА_5 одягнеться, а в цей час ОСОБА_10 та ОСОБА_8 вже вийшли з будинку та пішли до автомобіля. Коли він з ОСОБА_5 підійшли до автомобіля, то ОСОБА_10 з ОСОБА_6 сиділи в автомобілі, який не був заведений, на водійському та передньому пасажирському місцях, відповідно, та сварились між собою, та в цей час від їх автомобіля від'їжджав автомобіль працівників поліції. Потім ОСОБА_10 пересів на заднє сидіння, куди ще сів ОСОБА_5 , а він сів за кермо автомобіля та поїхали до місця проживання ОСОБА_7 , та за її проханням зупинив авто неподалік від її двору, щоб шум машини вночі не дратував сусідських собак. Він не заглушив машину, оскільки ОСОБА_8 та ОСОБА_10 залишились в машині для з'ясування стосунків, а взяв у ОСОБА_7 ключі від будинку та разом з ОСОБА_5 пішли за колонкою, а коли повертались назад, то побачили, що біля місця, де вони зупинили автомобіль стоїть автомобіль працівників поліції та вони спілкуються з ОСОБА_6 та ОСОБА_10 , а тому вони вирішили повернутися додому до ОСОБА_7 та чекати її вже там, оскільки в нього не було при собі посвідчення водія. Прийшовши додому ОСОБА_8 й ОСОБА_10 розповіли, що працівники поліції склали відносно останнього протокол за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, незважаючи на те, що ОСОБА_10 не керував автомобілем.
Переглядом відеозаписів, долучених до матеріалів справи, встановлено, що відеозйомку з нагрудної боді-камери одного з працівників поліції розпочато о 01 год. 51 хв. 10 сек. 25.11.2023 року та на ній зафіксовано, як працівники поліції під'їхавши до магазину «ЦентрОК» припаркувались поруч з автомобілем, що там стояв у не заведеному стані, та з'ясувавши у хлопця та дівчини, які сиділи в середині, причини порушення ними режиму комендантської години, а також перевіривши документи, які посвідчують їх особи, вказали на необхідність повернення додому (дали на це 2 хв.), після чого о 01 год. 53 хв. 09 сек. 25.11.2023 року відеозапис припинено.
Наступний відеозапис розпочато о 02 год. 00 хв. 55 сек. 25.11.2023 року на ньому зафіксовано як працівники поліції зупиняються біля автомобіля, який стоїть заведеним на узбіччі, та з нього вийшли хлопець (з водійського місця), який назвався ОСОБА_1 , та дівчина (з переднього пасажирського місця), особи яких працівники встановлювали біля магазину «ЦенрОК». При цьому, в ОСОБА_1 присутні явні ознаки алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода, не чітке мовлення) та в розмові з працівниками поліції він категорично та неодноразово заперечував факт керування транспортним засобом, оскільки за кермом автомобіля з центру міста їхав його товариш, а не він, і в зв'язку з цим відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння як за допомогою газоаналізатора, так і в медичній установі. В подальшому працівниками поліції відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , ОСОБА_12 , всебічно, повно і об'єктивно дослідивши матеріали адміністративної справи, що мають доказове значення, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, керуючись законом та правосвідомістю, вважаю, що провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Положеннями ст. 280 КУпАП України передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб'єктом правопорушення, всіх обов'язкових ознак складу певного адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Відповідно до п. 3 розділу І Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.12.2018 року № 1026 (далі - Інструкція), до спеціальних технічних засобів, які можуть використовуватися поліцейськими під час фіксування правопорушення, крім іншого, належить портативний відеореєстратор - пристрій, призначений для запису, зберігання та відтворення відеоінформації, технічні характеристики та особливості конструкції якого дають змогу закріпити його на форменому одязі поліцейського.
Згідно з п. 5 розділу ІІ Інструкції включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
З наданих суду відеозаписів з нагрудної камери працівника поліції вбачається, що період часу 25.11.2023 року з 01 год. 53 хв. 09 сек. до 02 год. 00 хв. 55 сек. (понад 7 хв.) фіксування подій не здійснювалось, при цьому в протоколі про адміністративне правопорушення від 25.11.2023 року серії ААД № 048028 часом керування ОСОБА_1 автомобілем з явними ознаками алкогольного сп'яніння вказано 01 год. 59 хв.
При цьому, на відеозаписах, долучених до матеріалів справи не зафіксовано ні факт руху автомобіля Audi A4, д.н.з. НОМЕР_3 , ні факту його зупинки на вимогу працівників поліції, ні безпосередньо факту керування ним ОСОБА_1 , який мав явні ознаки алкогольного сп'яніння.
Відповідно до змісту висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 08.02.2018 року у справі № 760/3696/16-а та від 18.07.2019 року у справі № 216/5226/16-а, відеозапис з нагрудної камери поліцейського не може бути доказом порушення Правил дорожнього руху, якщо він не відображає відомостей про вчинення правопорушення.
В абз.абз. 4, 5 п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз'яснено, що керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
При цьому, жодних пояснень свідків чи інших доказів фактичного керування ОСОБА_1 автомобілем 25.11.2023 року з ознаками алкогольного сп'яніння, а не лише перебування на водійському місці під час дії комендантської години, надані до суду матеріли справи не містять.
Крім того, працівниками поліції склавши відносно ОСОБА_1 протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, санкція якого передбачає накладення адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, в порушення вимог ч. 1 ст. 265-1 КУпАП тимчасового не вилучено в ОСОБА_1 посвідчення водія НОМЕР_4 , на підставі якого встановлено його особу, а лише зроблено фотографію такого посвідчення, роздруківку якої долучено до матеріалів справи.
Згідно ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка згідно змісту ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ судами, як і Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, застосовується як джерело права, а саме у Рішенні «Коробов проти України», вказано, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
З огляду на положення ч. 1 ст. 8 Конституції України щодо визначення і дії в Україні верховенства права, вважаю, що гарантії ч. 3 ст. 62 Конституції України про те, що обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, також розповсюджуються на обвинувачення особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
Європейським судом з прав людини в Рішенні від 10.02.1995 року в справі «Алене де Рібермон проти Франції» (Allenet de Ribemont v. France) вказано, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою - він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.
Конституційний Суд України в рішенні від 22.12.2010 року № 23-рп/2010 дійшов до висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
З огляду на положення ч. 1 ст. 8 Конституції України щодо визначення і дії в Україні верховенства права, вважаю, що гарантії ч. 3 ст. 62 Конституції України про те, що обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, також розповсюджуються на обвинувачення особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
Вказана позиція обумовлена тим, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях у справі «Енгель та інші проти Нідерландів» від 08.06.1976 року, в справі «Гурепка проти України» від 06.09.2005 року, в справі «Менаріні проти Італії» від 27.09.2011 року, вказав, що термін «кримінальне правопорушення», що міститься у ст. 2 Протоколу № 7 до Конвенції, має автономне значення і охоплює суворі за своїми наслідками види адміністративних стягнень, до яких належать адміністративний арешт та значні адміністративні штрафи.
Відповідно до правової позицій, викладеної у постанові Верховного Суду від 26.06.2019 року у справі № 536/1703/17, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи в його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами, а не підтвердження здійснення водієм правопорушення відповідними доказами, не породжує правових підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 , не заперечуючи факту перебування в стані алкогольного сп'яніння в ніч з 24 на 25 листопада 2023 року та порушення режиму комендантської години, відразу заперечив факт керування транспортним засобом у такому стані, а обставини викладені в поясненнях ОСОБА_1 та ОСОБА_12 щодо керування автомобілем саме ОСОБА_13 , не спростовуються наданими працівниками поліції доказами, вважаю, що наявні об'єктивні сумніви щодо наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, які відповідно до презумпцій невинуватості та верховенства права тлумачаться на його користь.
При цьому, вочевидь працівники поліції не були позбавлені реальної можливості 25.11.2023 року зафіксувати як факт руху автомобіля з центру м. Ватутіне, де вони вперше виявили порушників комендантської години, які сиділи в незаведеному автомобілі, до вул. Козацька, де вони виявили цей же автомобіль у заведеному стані, так і особу, яка безпосередньо керувала ним в період часу з 01 год. 53 хв. 09 сек. до 02 год. 00 хв. 55 сек.
Тож з огляду на недоведеність факту керування 25.11.2023 року ОСОБА_1 автомобілем з явними ознаками алкогольного сп'яніння, наданими працівниками поліції доказами, сама по собі його відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння як за допомогою газоаналізатора, так і в медичній установі, не свідчить про наявність події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тож вважаю, що провадження у даній справі підлягає закриттю.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 9, 16, 130, 245, 247, 251, 279, 280, 283, 284 КУпАП, суддя
Закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за фактом вчинення 25.11.2023 року адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.
Постанова може бути оскаржена особами, визначеними ч. 2 ст. 294 КУпАП, до Черкаського апеляційного суду через Ватутінський міський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Линдюк В.С.