19 грудня 2024 року
Справа № 646/13914/24
№ провадження 1-кп/646/1608/2024
іменем України
19.12.2024 року Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Харкові в порядку спрощеного провадження кримінальне провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024226100000333 від 07.07.2024 року відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця сел. Кутьківки Двурічанського району Харківської області, громадянина України, освіта повна загальна середня, не працюючого, неодруженого, в силу ст. 89 КК України не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,
ОСОБА_3 07.07.2024 року приблизно о 00 год. 10 хв., більш точного часу не встановлено, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, перебуваючи в квартирі ОСОБА_4 , яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , в ході сварки із ОСОБА_4 , яка виникла на грунті неприязних відносин, діючи з умислом, направленим на спричинення тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи небезпечні наслідки, підійшов до ОСОБА_4 , та почав наносити тілесні ушкодження, а саме: один удар кулаком лівої руки в праве плече, один удар кулаком лівої руки в праве передпліччя, не менше двох ударів кулаком правої руки в область нижньої третини грудини, не менше трьох ударів кулаком правої руки в область передньої поверхні черевної стінки. Своїми протиправними діями ОСОБА_5 спричинив ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді: синця на внутрішній поверхні нижньої третини правого плеча, синці по зовнішній поверхні в верхній третині передпліччя, по передній поверхні нижньої третини грудини, по передній поверхні передньої поверхні черевної стінки, які згідно з висновком судово-медичної експертизи № 12-14-121-4/24 від 15.07.2024 року, є легкими тілесними ушкодженнями.
Суд кваліфікує дії ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 125 КК України, тобто умисне легке тілесне ушкодження.
Обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 надійшов до суду з клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Обвинувачений ОСОБА_3 надав письмову заяву, складену в присутності захисника ОСОБА_6 , щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленням досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні.
Згідно заяви потерпілої ОСОБА_4 про згоду із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні, яка була підписана особисто ОСОБА_3 , потерпіла погодилась на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
З огляду на позицію обвинуваченого, захисника, потерпілої та прокурора, враховуючи положення ст. ст. 381-382 КПК України, суд приходить до висновку про наявність законодавчо визначених підстав для розгляду обвинувального акту у спрощеному провадженні, без проведення судового розгляду у судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.
Згідно ч. 2 ст. 382 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Дослідивши наявні у кримінальному провадженні докази, які є належними, допустимими, не оспорюються учасниками судового провадження та є достатніми для ухвалення обвинувального вироку, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого кримінального проступку повністю доведена та його дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 125 КК України, тобто умисне легке тілесне ушкодження.
Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено, що він в силу ст. 89 КК України не судимий, освіта повна загальна середня, не працює, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, суд, відповідно до ст. 66 КК України, визнає його щире каяття.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 суд, відповідно до ст. 67 КК України, визнає вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває в стані алкогольного сп'яніння.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд керується ст. 65 КК України та практикою Європейського суду з прав людини, яка застосовується як джерело права.
Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09.06.2005 року), так і у справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24.03.2005 року) Європейський суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16.10.2008 року) Європейський суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистого надмірного тягаря для особи».
Враховуючи практику Європейського суду щодо призначення покарання, приймаючи до уваги наявність пом'якшуючої та обтяжуючої покарання обставин, а також відомості про особу обвинуваченого ОСОБА_3 , враховуючи умови його життя, відсутність у нього постійного джерела доходу, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання ОСОБА_3 , можливе при призначенні йому покарання у виді громадських робіт.
Такий висновок узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним («Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року).
Цивільний позов не заявлявся, процесуальні витрати та речові докази відсутні.
Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369, 370, 373, 374, 381, 382 КПК України, суд -
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України і призначити йому покарання у виді ста годин громадських робіт.
Вирок суду за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Червонозаводський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КК України.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 394 КПК України - вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст. ст. 381, 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому ст. 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя