Іменем України
№ 557/107/21 № 1-в/610/188/2024
м. Балаклія31 грудня 2024 року
Балаклійський районний суд Харківської області у складі:
судді: ОСОБА_1 ,
за участю
секретаря: ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду подання Державної установи «Покровська виправна колонія (№ 17)» (далі - ПВК (№ 17) про звільнення від покарання і пом'якшення покарання,
Посилаючись на втрату чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, ПВК (№ 17) просить привести вирок у відповідність до Закону.
Адміністрація ПВК (№ 17), засуджений, прокурор просили розглянути подання за їхньої відсутності.
Судом встановлено наступне.
За вироком Острозького районного суду Рівненської області від 07.10.2019:
« ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком 5 років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 3 роки.
Покласти на ОСОБА_3 , відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання».
За вироком Гощанського районного суду Рівненської області від 08.09.2020:
«Затвердити угоду про визнання винуватості від 31 серпня 2020 року, укладену між прокурором Гощанського відділу Здолбунівської місцевої прокуратури ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_3 , у присутності захисника адвоката ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020180080000051 від 03 лютого 2020 року.
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 187, ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 369 КК України, і призначити йому узгоджене в угоді про визнання винуватості покарання:
-за ч. 2 ст. 185 КК України - у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки;
-за ч. 3 ст. 185 КК України - у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки;
-за ч. 1 ст. 187 КК України - у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки;
-за ч. 1. ст. 309 КК України - у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік;
-за ч. 1 ст. 369 КК України - у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.
На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання за даним вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Острозького районного суду Рівненської області від 07 жовтня 2019 року у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі, і призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років».
Його, крім іншого, визнано винуватим у вчиненні крадіжок 02.02.2020 на 2200 гривень, 06.02.2020 на 2000 гривень, наприкінці березня 2020 на 2731 гривню, наприкінці травня 2020 на 800 гривень, 02 червня та 03 червня 2020 року на 700 гривень.
За вироком Гощанського районного суду Рівненської області від 16.11.2020:
«Затвердити угоду про примирення між потерпілим та підозрюваним від 30 вересня 2020 року, укладену між представником потерпілого ОСОБА_6 та підозрюваним ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12020180080000053.
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, і призначити йому узгоджене в угоді про примирення покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного даним вироком, більш суворим покаранням, призначеним вироком Гощанського районного суду Рівненської області від 08 вересня 2020 року, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років».
Його визнано винуватим у вчиненні крадіжки на початку лютого 2020 року на 1778,69 гривень.
За вироком Гощанського районного суду Рівненської області від 07.04.2021:
«Затвердити угоду про визнання винуватості від 27 листопада 2020 року, укладену між прокурором ОСОБА_7 та підозрюваним ОСОБА_3 , у присутності захисника адвоката ОСОБА_8 , у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020185080000061 від 14 вересня 2020 року.
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, і призначити йому узгоджене в угоді про визнання винуватості покарання за ч. 1 ст. 309 КК України у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного даним вироком, більш суворим покаранням, призначеним вироком Гощанського районного суду Рівненської області від 16 листопада 2020 року, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років».
09 серпня 2024 року набув чинності Закон України 18 липня 2024 року № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від (далі - Закон № 3886-IX), яким було внесено зміни до ст. 51 КУпАП (Дрібне викрадення чужого майна).
Положеннями ч. 1 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Частиною 2 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) установлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 51 КУпАП настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З огляду на зазначене аналіз указаних норм закону свідчить про те, що кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує розмір, установлений ст. 51 КУпАП, а саме 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.
Згідно з ч. 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.
Таким чином, з огляду на зміст положень Податкового кодексу України та Закону № 3886-IX, на момент вчинення кримінального правопорушення, розмір вартості викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст. 185 КК України, у 2020 році становив 2102 грн.
Положеннями ч. 1 ст. 3 КК України встановлено, що законодавство України про кримінальну відповідальність становить КК України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. При цьому зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення (ч. 6 ст. 3 КК України).
Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Зазначені норми Основного Закону України також знайшли своє відображення і в ч. 1 ст. 5 КК України, згідно з якою закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Оскільки за вироками Гощанського районного суду Рівненської області 16.11.2020 та від 08.09.2020 за епізодами ч. 2 ст. 185 КК України від 06.02.2020 та наприкінці травня 2020, ч. 3 ст. 185 КК України від 02 червня та 03 червня 2020 року вартість викраденого майна не перевищувала 2102 гривні, вказані діяння перестали бути кримінально караними.
Частиною 2 статті 74 КК України, передбачено, що особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Проте за вироком Гощанського районного суду Рівненської області від 08.09.2020 за епізодом ч. 2 ст. 185 КК України наприкінці березня 2020 року та епізодом ч. 3 ст. 185 КК України від 02.02.2020 вартість викраденого майна перевищувала 2102 гривні, отже вчинені діяння залишаються кримінально караними.
Внаслідок повної декриміналізації кримінальних правопорушень за вироком Гощанського районного суду Рівненської області від 16.11.2020 відпали підстави для застосування правила ч. 4 ст. 70 КК України. Натомість виникла сукупність вироків Гощанського районного суду Рівненської області від 08.09.2020 та від 07.04.2021, тому при визначенні остаточного покарання необхідно застосувати правило ст. 71 КК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 537-539 КПК України,
1)Подання задовольнити.
2)Засудженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від покарання, призначеного вироком Гощанського районного суду Рівненської області від 08.09.2020 за ч. 2 ст. 185 КК України (2-й та 4-й епізоди), за ч. 3 ст. 185 КК України (5-й епізод), на підставі ч. 2 ст. 74 КК України, у зв'язку з втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
3)Засудженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від покарання, призначеного вироком Гощанського районного суду Рівненської області від 16.11.2020, на підставі ч. 2 ст. 74 КК України, у зв'язку з втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
4)ОСОБА_3 вважати засудженим вироком Гощанського районного суду Рівненської області від 07.04.2021 за ч. 1 ст. 309 КК України із застосуванням ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом поглинення менш суворого покарання у вигляді 2 років обмеження волі, призначеного вказаним вироком, більш суворим, призначеним вироком Гощанського районного суду Рівненської області від 08.09.2020, з визначенням остаточного покарання - 6 років позбавлення волі, без застосування правила ч. 4 ст. 70 КК України.
Ухвала підлягає негайному виконанню, може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги, через Балаклійський районний суд Харківської області, протягом 7 днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1