30 грудня 2024 р. Справа № 480/3614/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Любчич Л.В.,
Суддів: Присяжнюк О.В. , Спаскіна О.А. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 07.11.2023, головуючий суддя І інстанції: О.О. Осіпова, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, повний текст складено 07.11.23 по справі № 480/3614/23
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) треті особи Адміністрація Державної прикордонної служби України
про визнання бездіяльності протиправною та стягнення додаткової винагороди,
У квітні 2023 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) (далі - відповідач, в/ч НОМЕР_1 ), третя особа: Адміністрація Державної прикордонної служби України (далі - АДПС України), в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплату йому, додаткової місячної винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168) за період з 01.08.2022 по 31.08.2022 (28 днів); з 01.09.2022 по 30.09.2022 (26 днів) та 01.11.2022 по 30.11.2022 (30днів) у розмірі 193 923 грн.;
- стягнути з відповідача на його користь додаткову щомісячну винагороду, встановлену Постановою № 168 за період з 01.08.2022 по 31.08.2022 (28 днів), з 01.09.2022 по 30.09.2022 (26 днів) та з 01.11.2022 по 30.11.2022 (30 днів) у розмірі 193 923,00 грн.
- стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу в сумі 10 000 грн.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 07.11.2023 адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо не розгляду рапортів заступника начальника загону з оперативно-розшукової діяльності - начальника головного відділу Іллі Палія від 18.11.2022, від 21.11.2022 та від 01.12.2022 про встановлення ОСОБА_1 додаткової винагороди в розмірі 70 000 грн. на місяць пропорційно часу проходження служби у серпні, вересні та листопаді 2022 року.
Зобов'язано відповідача розглянути рапорт заступника начальника загону з оперативно-розшукової діяльності - начальника головного відділу Іллі Палія від 18.11.2022, від 21.11.2022 та від 01.12.2022 про встановлення ОСОБА_1 додаткової винагороди в розмірі 70000 грн. на місяць пропорційно часу проходження служби у серпні, вересні та листопаді 2022 року та прийняти рішення за результатами їх розгляду, з урахуванням правової оцінки спірних правовідносин, наданої судом.
У задоволенні інших вимог - відмовити.
Стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в сумі 3 000 грн.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального права та невідповідності висновків суду матеріалам справи, просив скасувати рішення та постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що участь у здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів підтверджено рапортами заступника начальника загону з оперативно-розшукової діяльності - начальника головного відділу полковника ОСОБА_2 від 18.11.2022, 21.11.2022, 24.11.2022, 01.12.2022 з додатками, переліком військовослужбовців загону, у тому числі позивача у спірний період, які отримано керівництвом відповідача, про що свідчать резолюції командира НОМЕР_3 прикордонного загону.
Вважає, що ці рапорти складено у відповідності до вимог наказу №392-АГ від 30.07.2022 оскільки у них вказано кожного військовослужбовця підрозділу загону із зазначенням військових звань, прізвищ, імен, по-батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких заходах. Ці рапорти складені з посиланням на бойові розпорядження командира ОТУ “ ІНФОРМАЦІЯ_2 » та начальника НОМЕР_3 прикордонного загону. Крім того, твердження суду про те, що позивач не має права на отримання спірної додаткової грошової винагороди за період з 01.08.2022 по 30.11.2022 спростовуються, на думку апелянта, наказом про виплату військовослужбовцям НОМЕР_3 прикордонного загону додаткової винагороди в розмірі із розрахунку 70 000 грн на місяць пропорційно часу проходження служби за період з 01.10.2022 по 31.10.2022.
Зазначив, що оскільки у позові ставилося питання про стягнення додаткової грошової винагороди за період з 01.08.2022 по 30.09.2022 , та 01.11.2022 по 31.11.2022, наведений наказ №628-АГ від 01.12.2022 не може бути прийнятий у справі, оскільки стосується іншого періоду нарахування та виплати додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою №168.
Відповідач та третя особа правом надання відзиву на апеляційну скаргу не скористалися.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного суду України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх межах, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваного судового рішення, норм процесуального та матеріального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено обставини, які не оспорено сторонами.
ОСОБА_1 проходить військову службу у НОМЕР_3 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України.
Згідно з розрахунковими листами позивача за період серпень-листопад 2022 року відповідачем нараховувалась та виплачувалась додаткова винагорода, визначена Постановою № 168 у розмірі по 30 000 грн. щомісяця.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати додаткової винагороди в розмірі 70 000 грн. пропорційно в розрахунку на місяць, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що належним та достатнім способом захисту прав позивача є визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не розгляду рапортів начальника загону з оперативно-розшукової діяльності - начальника головного відділу Іллі Палія від 18.11.2022, від 21.11.2022 та від 01.12.2022. про встановлення позивачу додаткової винагороди у серпні, вересні та листопаді 2022 року та зобов'язання відповідача розглянути згадані рапорти та прийняти рішення за результатами їх розгляду, з урахуванням правової оцінки спірних правовідносин, наданої судом, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача такої додаткової винагороди за спірний період задоволенню не підлягають, оскільки наразі вони є передчасними.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції та зазначає.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Одночасно, військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об'єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування постановлено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Указами Президента України № 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022, № 757/2022 від 07.11.2022, № 58/2023 від 06.02.2023 та № 254/2023 від 01.05.2023, від 26.07.2023 № 451/2023, від 06.11.2023 № 734/2023 строк дії воєнного стану продовжувався.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 “Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 “Про загальну мобілізацію», Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнята Постанова № 168, пунктом 1 якої установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Пунктом 5 зазначеної постанови передбачено, що вона набирає чинності з моменту опублікування і застосовується з 24.02.2022.
Постановою Кабінету Міністрів України № 793 від 07.07.2022 до Постанови № 168 від 28.02.2022 були внесені зміни, згідно з якими цю постанову доповнено пунктом 21 такого змісту:
“21. Установити, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів».
Пунктом 2 Постанови № 793 передбачено, що ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24.02.2022.
Отже, за змістом вказаних нормативно-правових актів, з 24.02.2022 у військовослужбовців Державної прикордонної служби України, виникло право на отримання додаткової винагороди в розмірі до 30000 гривень щомісячно, а у тих військовослужбовців, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), у період здійснення зазначених заходів - виникло право на отримання додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Водночас, право визначати порядок і умови виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, закріплено за керівниками відповідних міністерств і державних органів.
З метою врегулювання порядку і умов виплати згаданої додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби, Адміністрацією Державної прикордонної служби 30.07.2022 прийнято наказ № 392-АГ Про реалізацію вимог Постанови № 168 (далі - Наказ №392-АГ).
Відповідно до пункту 1 вказаного наказу, військовослужбовцям, які проходять військову службу в Адміністрації Державної прикордонної служби, регіональних управліннях, органах охорони державного кордону, загонах морської охорони, навчальних закладах, підрозділах спеціального призначення та органах забезпечення, на період дії воєнного стану щомісячно здійснюється виплата додаткової винагороди в розмірі до 30 тисяч гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання відповідно до законодавства України обов'язків військової служби.
Також, цим пунктом передбачено, що додаткова винагорода збільшується до 100 тисяч гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів.
За змістом п. 2 Наказу № 392-АГ, вказаними заходами визначається виконання військовослужбовцем у відповідні дні:
- бойових завдань із ведення руху опору на тимчасово окупованій території України;
- бойових завдань з пошуку, виявлення і знешкодження диверсійно- розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб), поєднаних з безпосереднім контактом з такими групами, формуваннями, особами;
- бойових завдань у районах безпосереднього ведення бойових дій з виявлення та вогневого ураження повітряних цілей;
- польотів у районах безпосереднього ведення бойових дій або ведення повітряного бою, а також заходів з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту;
- бойових (спеціальних) завдань у районах безпосереднього ведення бойових дій кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії, поєднаних з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником;
- бойових завдань з відбиття збройного нападу (безпосереднього вогневого ураження) на об'єкти, що охороняються, у тому числі бойові позиції, блокпости, контрольно-пропускні пункти, спостережні пункти, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою, за умови безпосереднього зіткнення з противником або нанесення руйнувань чи пошкоджень цим об'єктам під час вогневого ураження;
- бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення (в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань органом (підрозділом, у тому числі зведеним) Держприкордонслужби оборони або наступу, контрнаступу, контратаки) під час перебування у складі органу військового управління, штабу угрупування військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави;
- бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення органів Держприкордонслужби або їх підрозділів (у тому числі зведених), які виконують завдання у складі діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовим розпорядженням, поєднане з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником.
Пунктом 4 вказаного наказу передбачено, що підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у вказаних бойових діях або заходах, здійснюється на підставі сукупності наявної інформації у таких документах:
- бойового наказу (бойового розпорядження);
- журналу бойових дій (службово-бойових дій, вахтового, навігаційно-вахтового, навігаційного журналу), журналу ведення оперативної обстановки, бойового донесення (підсумкового, термінового, позатермінового) або постової відомості (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад);
- рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, катерів і кораблів Морської охорони, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.
Тобто, у період дії воєнного стану, військовослужбовці Держприкордонслужби мають право на отримання збільшеної до 100000 грн. додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168.
Колегія суддів зазначає, що таке право не є безумовним, а виникає у військовослужбовців виключно у разі, коли вони беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення).
Як вбачається з матеріалів справи, в період з 01.05.2022 по 31.12.2022 відповідно до наказів “Про виплату додаткової винагороди» та розрахункових листів, позивачу у спірний період була нарахована та виплачена додаткова винагорода в розмірі із розрахунку 30 000 грн. на місяць пропорційно часу проходження служби. Винесені накази про виплату позивачу додаткової винагороди не є спірними.
У період за серпень, вересень, листопад 2022 року позивачу виплата додаткової щомісячної винагороди до 100 000 грн не здійснювалась.
На виконання вимог ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 17.05.2024 про витребування доказів по справі №480/3614/23 відповідач повідомив, що в НОМЕР_3 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) відсутнє будь-яке документальне підтвердження (бойові накази та розпорядження; журнали бойових дій, рапорти (донесення) начальника підрозділу), що ОСОБА_1 у період з 01.08.2022 по 31.08.2022, з 01.09.2022 по 30.09.2022, з 01.11.2022 по 30.11.2022 приймав участь у бойових діях, зокрема, виконував бойові (спеціальні) завдання на лінії бойового зіткнення, під вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником.
Відповідно до п.12 Наказу №392-АГ виплата військовослужбовцям додаткової винагороди здійснюється щомісяця (у поточному місяці за попердній) на підставі наказів начальника (командира) органу Држприкордонслужби - на підставі наказів вищих начальників (командирів).
До наказу про виплату додаткової винагороди, виходячи з розміру до 100 000 грн на місяць, в обов'язковому порядку додаються узагальнені дані, отримані з документів, передбачних пунктами 4-6 цього наказу.
Аналізуючи наведені норми, колегія суддів дійшла висновку, що у період дії воєнного стану, військовослужбовці Держприкордонслужби мають право на отримання збільшеної до 100 000,00 грн. додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022. Однак, таке право не є безумовним, а виникає у військовослужбовців виключно у разі, коли вони беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення).
Водночас, вказана постанова Кабінету Міністрів України містить загальні умови отримання збільшеної до 100000,00 грн. додаткової винагороди, а саме: безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, під час перебування безпосередньо в районах їх ведення (здійснення).
Право визначати конкретні бойові дії та конкретні заходи з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, здійснення яких зумовлює виникнення права на отримання збільшеної додаткової винагороди, так само, як і право визначати порядок отримання цієї винагороди, надано керівникам міністерств та державних органів, у структурах яких проходить службу військовослужбовець.
Таким чином, право на отримання збільшеної до 100 000 грн додаткової винагороди позивач, військовослужбовець, набуває у разі безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, пропорційно часу участі у таких діях та заходах. За інші періоди несення служби позивач отримує додаткову винагороду в розмірі 30 000,00 гривень.
При цьому, відповідно до вимог наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України № 392-АГ від 30.07.2022 підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, що дає підстави для виплати додаткової винагороди у розмірі, збільшеному до 100000 грн, здійснюється на підставі сукупності наявної інформації у бойових наказах (бойових розпорядженнях), журналах бойових дій, бойових донесеннях або постових відомостях та рапортах (донесеннях) начальника (командира) підрозділу, надання оцінки якій відноситься до компетенції відповідача.
Колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи містяться копії рапортів заступника начальника загону з оперативно-розшукової діяльності-начальника головного відділу від 18.11.2022 (а.с.112), від 01.12.2022 (а.с. 118), від 21.11.2022 (а.с.125), в додатку 1 до яких під номерами 49 та 50 (а.с.116, 121, 128) у списку персоналу загону для виплати додаткової винагороди за період безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (бойові дії або заходи) з 01.08.2022 до 28.08.2022, з 05.09.2022 до 30.09.2022 та з 01.11.2022 до 30.11.2022 в розмірі із розрахунку 70000 грн. на місяць, вказаний позивач.
Підставою для подання рапортів зазначено бойове розпорядження командира ОТУ “ ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 04.07.2022 №116/ОТУ ІНФОРМАЦІЯ_2 /2015 (гриф), від 25.07.2022 №116/ОТУ ІНФОРМАЦІЯ_2 /2620 (гриф), бойове розпорядження начальника 5 ПРИКЗ від 01.08.2022 №311; бойове розпорядження командира ОТУ “ ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 27.09.2022 №116/ОТУ Суми 4625 (гриф), бойове розпорядження начальника 5 ПРИКЗ від 27.09.2022 №313.
Однак, відсутні рішення, прийняті за результатами розгляду рапортів про встановлення додаткової винагороди позивачу у серпні, вересні та листопаді 2022 року, зокрема, рішення про задоволення чи відмову у задоволенні цих рапортів.
Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що рапорти заступника начальника загону з оперативно-розшукової діяльності - начальника головного відділу Іллі Палія про встановлення позивачу додаткової винагороди в розмірі із розрахунку 70000 грн. у серпні, вересні та листопаді 2022 року є нерозглянутими та вважає, що належним та достатнім способом захисту прав позивача є визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо нерозгляду рапортів начальника загону з оперативно-розшукової діяльності - начальника головного відділу Іллі Палія від 18.11.2022, від 21.11.2022 та від 01.12.2022 про встановлення позивачу додаткової винагороди у серпні, вересні та листопаді 2022 року та зобов'язання відповідача розглянути згадані рапорти та прийняти рішення за результатами їх розгляду, з урахуванням правової оцінки спірних правовідносин, наданої судом.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає правомірними висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовної про стягнення з відповідача додаткової грошової винагороди за спірний період, оскільки вони є передчасними.
Доводи апелянта про наявність підстав для стягнення додаткової щомісячної винагороди до 100 000 грн за спірний період зв'язку з тим, що участь у здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, підтверджено рапортами заступника начальника загону з оперативно-розшукової діяльності - начальника головного відділу полковника ОСОБА_2 від 18.11.2022, 21.11.2022, 24.11.2022, 01.12.2022 з додатками, переліком військовослужбовців загону, у тому числі позивача у спірний період, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки підставою для виплати додаткової винагороди у розмірі, збільшеному до 100000 грн, є сукупність наявної інформації у бойових наказах (бойових розпорядженнях), журналах бойових дій, бойових донесеннях або постових відомостях та рапортах (донесеннях) начальника (командира) підрозділу, надання оцінки якій відноситься до компетенції відповідача.
Питанню щодо нарахування та виплати додаткової винагороди у збільшеному розмірі має передувати прийняття рішення за наслідками розгляду відповідних рапортів (донесень) начальника (командира) підрозділу, а рапорти заступника начальника загону з оперативно-розшукової діяльності - начальника головного відділу полковника ОСОБА_2 від 18.11.2022, 21.11.2022, 24.11.2022, 01.12.2022 з додатками, відповідачем не розглянуто та будь-якого рішення начальником НОМЕР_3 прикордонного загону за наслідками їх розгляду не прийнято
Посилання апелянта на те, що він перебував на території, де ведуться бойові дії, а тому наявні підстави для виплати додаткової щомісячної винагороди у збільшеному розмірі колгія суддів вважає безпідставними з вище зазначених підстав.
На підставі вище викладеного колегія суддів, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.
Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керується ст. 322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення “Серявін та інші проти України») та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі “Серявін та інші проти України» (п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у цій справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи апелянта, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За змістом ч.1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв'язку з чим підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. 242, 243, 311, 315, 316, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 7 листопада 2023 року по справі № 480/3614/23 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Л.В. Любчич
Судді О.В. Присяжнюк О.А. Спаскін