30 грудня 2024 року
справа № 760/14802/21
провадження № 22- ц/824/4959/2024
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача: Музичко С.Г.,
суддів: Болотова Є.В., Олійника В.І.
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство «Універсал банк»
відповідач - ОСОБА_1
розглянувши цивільну справу в порядку письмового провадження в м. Києві за апеляційною скаргою представника Акціонерного товариства «Універсал Банк» - Македона Олександра Андрійовича на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 14 березня 2023 року, постановлене під головуванням судді Усатової І.А., у справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк » до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
В червні 2021 року АТ «Універсал Банк» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому просило стягнути з відповідача заборгованість за договором про надання банківських послуг від 20 січня 2019 року в розмірі 72 600,89 грн, а також судові витрати в розмірі 2 270,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовано невиконанням ОСОБА_1 зобов'язання за вказаним кредитним договором.
Рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 14 березня 2023 року у задоволенні позову АТ «Універсал Банк» відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду представник банку подав апеляційну скаргу.
В поданій апеляційній скарзі апелянт просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позову в повному обсязі.
В обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на те, що 20 січня 2019 року відповідач повідомив про свою згоду з умовами надання банківських послуг, які позивач надає за Договором про надання банківських послуг «Monobank», на підтвердження чого у мобільному додатку відповідачем було введено ОТР-пароль. Відповідач пройшов процедуру верифікації та підписав анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг. Підписавши договір відповідач підтвердив, що ознайомився із Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею розрахунку вартості кредиту, Паспортом споживчого кредиту та отримав їх примірники у мобільному додатку. Із виписки про рух коштів вбачається, що відповідачем було неодноразово здійснено банківські операції із використанням власної картки. Витяг з Умов та Тарифи за карткою Monobank враховуючи специфіку банківських послуг неодноразово оновлювались та доповнювались у відповідність вимогам діючого законодавства. Актуальні редакції, згоду на яких були надані відповідачем, були доступні на постійній основі у відкритому доступі на офіційному сайті банку. ОСОБА_1 не надала своєчасно грошові кошти на погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору внаслідок чого утворилась заборгованість у сумі 72 600,89 грн. Відповідачем не надано до суду контррозрахунку суми заборгованості чи інший доказ, відтак, відсутні законні підстави для того, що піддати сумніву нараховану позивачем суму боргу, враховуючи, що вона підтверджена наданими позивачем у сукупності доказами.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України дана справа розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив із відсутності доказів на підтвердження надання відповідачу кредиту шляхом встановлення кредитного ліміту на видану останньому платіжну картку Monobank, суму кредитного ліміту та видачу кредитної картки. Суд також вважає, що саме лише підписання відповідачкою Анкети-заяви без належних доказів видачі кредитної картки та встановлення кредитного ліміту не може свідчити як про її видачу, так і встановлення кредитного ліміту.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.
Обґрунтовуючи позовні вимоги АТ «Універсал Банк» посилалось на те, що між АТ «Універсал Банк» та відповідачем - ОСОБА_1 укладено договір про надання банківських послуг «Monobank» від 20 січня 2019 року відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 40 000,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка. Порушення відповідачем зобов'язань по укладеному договору про надання банківських послуг «Monobank» від 20 січня 2019 року щодо своєчасного погашення кредиту зумовило звернення АТ «Універсал Банк» до суду із відповідним позовом.
Відповідачем умови кредитного договору виконано не було, внаслідок чого виникла заборгованість станом на 08 лютого 2021 рік у розмірі 72 600,89 грн, що складається з:
72600,89 грн - заборгованість за тілом кредиту;
0,00 грн - заборгованість за пенею та порушення грошового зобов'язання.
Судом встановлено, що в жовтні 2017 року АТ «Універсал Банк» запустив новий проект Мonobank, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank. Після перевірки кредитної історії на платіжних картках monobank за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та РНОКПП в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або в точці видачі, або спеціалістом Банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга - переведення витрати в розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт.
Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк» опубліковані на офіційному сайті Банку.
20 січня 2019 року ОСОБА_1 звернулась до АТ «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 20 січня 2019 року.
Положеннями Анкети-заяви встановлено, що анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг.
Крім того, в анкеті-заяві, яка підписана відповідачем, зазначено, що остання просить вважати наведений зразок його власноручного підпису або його аналоги (в тому числі його електронний/електронний цифровий підпис) обов'язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкриті йому в банку. Він засвідчує генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, яка буде використовуватися для накладення електронного цифрового підпису в мобільному додатку з метою засвідчення його дій згідно з договором. Він визнає, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях.
На підставі укладеного договору відповідач отримала кредит у розмірі 40 000,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка.
Згідно п. 3 Анкети - заяви, відповідач погодилась із тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту.
У порушення вимог закону та умов договору відповідач зобов'язання за договором від 20 січня 2019 року належним чином не виконала.
Згідно із частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною другою статті 1050 ЦК України визначено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Згідно із частиною першою статті 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
На підтвердження своїх вимог банком надано розрахунок заборгованості за договором від 20 січня 2024 року, анкету-заяву до договору про надання банківських послуг та довідку про максимальний розмір кредитного ліміту.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач 20 січня 2019 року підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг, у змісті якої зазначено: «Прошу відкрити поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривні на ім'я ОСОБА_1 та встановити кредитний ліміт на суму, вказану у додатку, відповідно до умов договору та наведених нижче умов».
Згідно з пунктом 3 анкети-заяви, відповідач беззастережно погодилася з тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту та повідомляти її про це шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток.
Підписанням анкети-заяви відповідач засвідчила генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним їй відкритим ключем, яка буде використовуватися для накладання електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення її дій згідно з договором. Визнала, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях. Підтвердила, що всі наступні правочини можуть вчинятися нею або банком з використанням електронного цифрового підпису (п. 6).
Згідно з пунктом 11 заяви усе листування щодо цього договору відповідач просила здійснювати через мобільний додаток або через інші дистанційні канали, відповідно до умов договору.
Водночас, з анкети-заяви до договору про надання банківських послуг від 20 січня 2019 року, слідує, що в ній зазначено особисту інформацію відповідача, а саме: прізвище, ім'я, по батькові, серію та номер паспорта, дату народження, ідентифікаційний код, адресу проживання, адресу реєстрації, номери засобів зв'язку та вказана анкета заява не містить жодних даних про умови кредитування, обрання відповідачем певної банківської послуги.
Позивач зазначає, що факт ознайомлення відповідачки з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту підтверджується тим, що остання висловила свою згоду з вищевказаними документами шляхом застосування електронного цифрового підпису.
Разом з тим, підписання ОСОБА_1 відповідних документів шляхом використання електронного цифрового підпису не доведено АТ «Універсал Банк» належними та допустимими доказами. В матеріалах справи відсутній витяг Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг та відсутнє підтвердження із зазначенням дати та часу одержання відповідачкою у електронному вигляді Умов і правил надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту. А тому, відсутні підстави вважати, що відповідач була ознайомлена з документами, які вказані в Акеті-заяві.
Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
За вимогами статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Частинами першою, другою статті 639 ЦК України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Як вбачається з матеріалів справи, станом на 08 лютого 2021 року заборгованість ОСОБА_1 перед позивачем становить - 70 600,89 грн.
На підтвердження наявності заборгованості та її розміру позивач подав до суду тільки розрахунок заборгованості на період з 14.05.2020 по 08.02.2021 рік та довідку про розмір встановленого кредитного ліміту.
Вірним є посилання суду щодо неможливості зробити будь-які висновки з долученого позивачем розрахунку заборгованості, оскільки в приведеному розрахунку не вказано з чого складається сума заборгованості за наданим кредитом.
Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Згідно із зазначеною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.
До аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18 та від 28 жовтня 2020 року у справі № 760/7792/14-ц.
Згідно із статтею 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Письмовими доказами, якими є документи, що містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (частина перша статті 95 ЦПК України).
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
До суду апеляційної інстанції позивачем надано виписку по рахунку відповідача від 08 червня 2023 року за період з 20.01.2019 по 01.12.2020 рік.
Проте до суду першої інстанції позивачем не була надана виписка по рахунку, відкритому на ім'я відповідача, що позбавляє можливості суд належним чином перевірити видачу банком відповідачу кредитних коштів, користування відповідачем кредитними коштами та внесення відповідачем грошових коштів на погашення кредитної заборгованості.
Відповідно до ч.3 ст. 367 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Оскільки позивачем не надано доказів неможливості подання до суду першої інстанції виписки по рахунку відповідача, колегія суддів не приймає до уваги відповідний доказ.
На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що заявлені вимоги позову не підтверджені певними засобами доказування, зокрема, позивачем не було надано належних та достатніх доказів, які підтверджують надання відповідачу кредиту шляхом встановлення кредитного ліміту на видану останньому платіжну картку Monobank, суму кредитного ліміту та видачу кредитної картки.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог АТ «Універсал Банк».
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та на їх правильність не впливають.
Підстави для задоволення вимог апеляційної скарги відсутні.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Положеннями ч. 1 ст. 375 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України дана справа є малозначною, тому враховуючи положення ч. 3 ст. 389 ЦПК України постанова апеляційного суду касаційному оскарженню не підлягає.
Керуючись ст. 367, 374, 375, 381, 382 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства «Універсал Банк» - Македона Олександра Андрійовича залишити без задоволення.
Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 14 березня 2023 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя-доповідач:
Судді: