30 грудня 2024 року
м. Київ
єдиний унікальний номер судової справи 759/7408/24
номер провадження 22-ц/824/15806/2024
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду
цивільних справ:
головуючого - суддіЛапчевської О.Ф.,
суддівБерезовенко Р.В., Мостової Г.І.,
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 04 червня 2024 року /суддя Журибеда О.М./
у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, -
Представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_1 на її користь аліментів на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання. Просив стягувати щомісячно з відповідача на користь позивача на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача, з дня подання позову до суду та до досягнення донькою віку 23 років, за умови, що вона буде продовжувати навчання.
Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 04 червня 2024 року позов задоволено. Ухвалено стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частини від його заробітку (доходу), щомісячно, з 10.04.2024 року і до припинення нею навчання, але не довше ніж до досягнення нею 23 років. /а.с. 120-124/
Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення скасувати в частині розміру стягнутих аліментів. Стягнути з нього аліменти на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі у розмірі 3000 грн, але не менше 50% прожиткового мінімуму, щомісячно, з 10.04.2024 року і до припинення нею навчання, але не довше ніж до досягнення нею 23 років.
На підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, апелянт посилався на необґрунтованість висновків суду першої інстанції. Вважає, що судом першої інстанції не повно з'ясовані обставини справи, зокрема те, що у апелянта є інша сім'я, є ще одна донька, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка станом на час прийняття судом рішення є малолітньою. Вказував, що його друга сім'я взята на облік як внутрішньо переміщені особи, родина не має власного нерухомого майна і з 2014 року вимушена винаймати житло, що потребує значних щомісячних витрат. Крім того, вказував, що надавав докази неодноразового лікування у стаціонарних умовах та погіршення стану його здоров'я у зв'язку із добровільним призивом та перебуванням на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 з 12.03.2023 року, вказував на необхідність витрачати значні кошти на реабілітацію, відсутність отримання його родиною додаткових соціальних виплат, що також підтверджено документально. Все вищевказане свідчить про те, що відповідач надав до свого відзиву докази того, що він не мас матеріальної можливості надавати доньці допомогу на навчання у заявленому колишньою дружиною розмірі, що не було враховано судом першої інстанції. Також вказував, що не заперечує продовжувати надавати доньці допомогу на навчання, але з урахуванням того, що її мати має значно вищій рівень доходу, чим відповідач, що видно з витрат, які здійснює позивач на утримання доньки (купівля дороговартісної оргтехніки, лікування у приватній лікарні, оплата послуг адвоката для подання позову та інше), з урахуванням того, що донька отримує стипендію на денній формі навчання, відповідач має можливість щомісячно сплачувати тверду грошову суму 3000 гри., яка є розумною та відповідає його можливості.
Представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 звернувся з відзивом на апеляційну скаргу, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість її вимог. Вказував, що судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , тобто має стабільний дохід, ніяких матеріальних зобов'язань щодо утримання інших дітей чи непрацездатних осіб не має. Наявність ще однієї дитини не є безумовною підставою для того щоб бути звільненим від утримання іншої дитини яка цього потребує. Жодних безумовних доказів погіршення майнового стану, що унеможливлює сплату ним аліментів у визначеному рішенням місцевим судом розмірі, позивач до суду не надав. Також відповідач доказів щодо неспроможності сплати ним аліментів у розмірі, визначеному судом у справі, а саме - у розмірі 1/4 частини від всіх видів доходу щомісячно, не надав.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судове рішення скасуванню з ухваленням рішення про стягнення аліментів у розмірі 1/8 частини доходів відповідача, на підставі наступного.
Судом встановлено, що з 20.07.2010 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 шлюб розірвано про, що в Книзі реєстрації розірвань шлюбів зроблено відповідний актовий запис №252.
З наявної у матеріалах справи копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 вбачається, що позивач ОСОБА_2 та відповідач ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка на теперішній час досягла повноліття.
Відповідно до довідки від 27.03.2024 року №0215 виданої Київським національним економічним університетом імені Вадима Гетьмана вбачається, що ОСОБА_4 є студенткою 1 курсу факультету маркетингу Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана на денній формі навчання та час закінчення університету 30.06.2027 року.
Також, з наявних у матеріалах справи договору №2310937848 від 08.08.2023 року видно, що замовником послуг виступає мати ОСОБА_2 - позивач по справі, а вступником є ОСОБА_4 , яка навчається в Київському національному економічному університеті імені Вадима Гетьмана на денній формі навчання.
Згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 04.04.2024 року, ОСОБА_2 має середній дохід з січня 2023 року по грудень 2023 року у розмірі 7000, 00 грн.
Відповідно до довідки від 01.07.2023 року №663 виданої в/ч НОМЕР_1 , ОСОБА_1 призваний до мобілізації у зв'язку з веденням воєнного стану та перебуває на військовій службі в військовій частині НОМЕР_1 з 12.03.2023 року.
Згідно виписного епікризу із медичної картки №6001 ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні в КРВ ОКЛ з 13.03.2024 року по 26.03.2023 року та останнього госпіталізовано в ургентному порядку через евакуацію з клінічним діагнозом: гіпертонічна хвороба ІІ стадія, ступінь 2, криз цереброваскулярний неускладнений від 13.03.2024 року, ризик 2. НМК 1 ст. НТК І ст, дисциркуляторна енцефалопатія І ст., стійкий цефалгічний і помірний вертигінозний синдроми.
Відповідно до виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №4870 у загальнотерапевтичній клініці НВМКЦ «ГВКГ», солдат ОСОБА_1 перебував на стаціонарі з 02.04.2024 року по 05.04.2024 року з основним діагнозом:F41.2 тривожно депресивний стан складного генезу з інсомнією та емоційно-вольовою нестійкістю, асоційований з бойовим стресом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції керувався нормами статті 199 СК України, про те, що якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
Згідно із ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Судом першої інстанції вказував на те, що відповідач ОСОБА_1 є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , тобто має стабільний дохід, ніяких матеріальних зобов'язань щодо утримання інших дітей чи непрацездатних осіб не має, доказів щодо неспроможності сплати ним аліментів у розмірі, визначеному позивачем у справі, а саме - у розмірі 1/4 частини від всіх видів доходу щомісячно не надав.
Однак з таким висновком суду погодитись не можна з наступних підстав.
Звертаючись з відзивом до суду першої інстанції, відповідач вказував, що 24.07.2010 р. одружився вдруге /а.с. 91/ на утриманні має неповнолітню дитину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 /а.с. 92/
Всупереч вказаним обставинам, суд першої інстанції зазначене не врахував, встановивши відсутність інших утриманців у платника аліментів, що не відповідає обставинам справи.
Також з матеріалів справи вбачається, що відповідач погоджується та має змогу сплачувати 3000 грн.
Згідно договору №2310937848 від 08.08.2023 року ОСОБА_4 навчається в Київському національному економічному університеті імені Вадима Гетьмана на денній формі навчання, фінансування навчання здійснюється за рахунок видатків державного бюджету. /а.с. 21/
Водночас, стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років. /Постанова ВС від 13 квітня 2021 року у справі № 308/4214/18 (провадження № 61-16005св20)/
Статтею 199 СК України передбачено обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років. Згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.
Позивачкою заявлено - частку від заробітку (доходу) платника аліментів, отже, обрано спосіб стягнення аліментів, що відповідно до вимог СК України визначає саме отримувач, тому апеляційним судом не може бути присуджено тверду грошову суму, як вказує апелянт.
При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Суд апеляційної інстанції, установивши, що дочка відповідача продовжує навчатися та у зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги, а відповідач, має на утриманні ще одну неповнолітню дитину, враховуючи його стан здоров'я, про що також були надані довідки до відзиву в суді першої інстанції /а.с. 93-97/ та має можливість утримувати повнолітню дочку, як він сам вказує у розмірі 3000 грн, за відсутності доказів з боку позивача більших можливостей надання утримання, дійшов висновку про стягнення з відповідача аліментів на повнолітню дочку, яка продовжує навчання до досягнення нею 23-річного віку у розмірі 1/8.
Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати, за розгляд справи в суді першої інстанції у розмірі 605, 60 грн у зв'язку з частковим задоволенням позовних вимог підлягають стягненню з відповідача. 908, 40 грн, сплачених в суді апеляційної інстанції, покладаються на апелянта, у зв'язку з частковим задоволенням апеляційної скарги, інші 908, 40 грн у зв'язку зі звільненням позивачки від сплати судового збору за категорією справ про стягнення аліментів, компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Керуючись ст.ст. 376, 381, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 04 червня 2024 року - задовольнити частково.
Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 04 червня 2024 року - скасувати.
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання - задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) аліменти на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/8 частини від його заробітку (доходу), щомісячно, з 10.04.2024 року і до припинення нею навчання, але не довше ніж до досягнення нею 23 років.
Рішення суду про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) в дохід держави судовий збір в розмірі 605, 60 грн у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції.
Судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції розподілити наступним чином:
Компенсувати ОСОБА_1 908, 40 грн за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постанова суду апеляційної інстанції касаційному оскарженню не підлягає.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Головуючий: Судді: