Справа №761/37916/24Головуючий у І інстанції: ОСОБА_1
Провадження №11-сс/824/7355/2024
16 грудня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду матеріали судового провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва від 23 жовтня 2024 року, -
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва від 23 жовтня 2024 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_7 на бездіяльність уповноваженої особи (слідчого) ГУНП у місті Києві щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
В поданій апеляційній скарзі представник ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу слідчого судді, вважаючи її незаконною.
Апелянт вважає необґрунтованими твердження слідчого судді про те, що із поданої ОСОБА_8 заяви не вбачається наявність складу кримінальних правопорушень в діях особи, щодо якої вона подана.
За доводами апеляційної скарги, у заяві були відображені всі відомості, необхідні для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Як вказує представник, слідчим суддею при постановленні ухвали не надано належної оцінки факту бездіяльності уповноважених осіб Головного управління Національної поліції у м. Києві щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, та залишено поза увагою, що чинні кримінально-процесуальні норми не передбачають для слідчого іншої альтернативи, ніж невідкладне внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
За наслідками апеляційного розгляду просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою скаргу ОСОБА_9 на бездіяльність уповноважених осіб Головного управління Національної поліції у місті Києві, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальні правопорушення за заявою від 20 вересня 2024,задовольнити.
Також просить поновити строк апеляційного оскарження, обґрунтовуючи подане клопотання тим, що 23 жовтня 2024 року оголошення вступної та резолютивної частини ухвали не відбулось, що підтверджується журналом судового засідання, який наявний в матеріалах справи, а копія оскаржуваної ухвали представником отримана лише 29 жовтня 2024 року, що позбавили його можливості своєчасно подати мотивовану скаргу.
Колегія суддів визнає обґрунтованими доводи клопотання про поважність пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки наведені у клопотанні обставини підтверджуються матеріалами справи. З цих підстав суд задовольняє клопотання представника ОСОБА_6 та поновлює строк на апеляційне оскарження.
В судове засідання учасники судового провадження не з'явились, представник ОСОБА_6 подав клопотання про розгляд поданої апеляційної скарги без його участі, що дає суду апеляційної інстанції підстави розглядати справу без учасників судового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши апеляційні доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, адвокат ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду зі скаргою на бездіяльність уповноваженої особи (слідчого) ГУНП у м. Києві щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявою від 20.09.2024 року про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.397, ч.1 ст.398 КК України.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 23 жовтня 2024 року у задоволенні скарги ОСОБА_7 на бездіяльність уповноваженої особи (слідчого) ГУНП у м. Києві щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відмовлено.
Прийняте рішення слідчий суддя обґрунтував тим, що заява адвоката ОСОБА_7 про вчинення кримінального правопорушення від 20 вересня 2024 року не містить викладу обставин, які б свідчили про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.397, ч.1 ст.398 КК України, а грунтується лише на суб'єктивному викладі обставин та не містить відомостей, за якими можна визначити наявність елементів об'єктивної сторони кримінальних правопорушень. Крім цього, із поданої заяви не зрозуміло, які саме дії ОСОБА_10 , на якого заявник вказує, як на особу, яка вчинила злочин, становлять собою склад кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.397, ч.1 ст.398 КК України. При цьому, суть долученої скаржником заяви про вчинення злочину зводиться до незгоди з публічно висловленими позиціями та оцінками його діяльності, як адвоката, у соціальних мережах. За висновками слідчого судді, кримінальний процесуальний закон не вимагає від заявника зазначення в заяві усіх складових злочину, разом з тим, відомості не по будь-якій заяві про вчинене кримінальне правопорушення тягнуть за собою процесуальні наслідки у виді внесення відомостей до ЄРДР уповноваженою на те особою. Вносяться ж відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, яких ОСОБА_7 наведено не було, а відтак, не було і бездіяльності по невнесенню відомостей до ЄРДР. За таких обставин слідчий суддя дійшов висновку, що скарга ОСОБА_7 на бездіяльність уповноваженої особи (слідчого) ГУНП у місті Києві щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.
Таке рішення слідчого судді колегія суддів вважає законним та обґрунтованим.
Твердження апелянта про те, що дізнавач, слідчий та прокурор при отриманні заяви про вчинене кримінальне правопорушення не вправі надавати оцінку відомостям, які містяться в ній, та зобов'язані за будь-яких умов внести такі відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а слідчий суддя не наділений судовою дискрецією щодо можливості залишати такі скарги без задоволення, оскільки навіть за умов, що результати аналізу наведених особою відомостей свідчать про відсутність ознак злочину, такі відомості мають бути внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, не грунтується на вимогах закону.
Відповідно до ч.1 ст.2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.
За приписами ч.1 та ч.5 ст.214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР. До реєстру вносяться відомості, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Згідно ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені визначені рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, в тому числі бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення. Відповідно до положень ч.1 ст.306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави. Наведеними правовими нормами визначено порядок оскарження бездіяльності щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Згідно висновку, викладеному у Постанові Великої палати Верховного суду від 10 січня 2019 року у справі №818/1526/18, за правилами п.1 ч.1 ст.303 КПК України заявник має право оскаржити бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк. Саме у межах цієї процедури слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Як слушно зазначає слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі, підставами вважати заяву чи повідомлення про кримінальне правопорушення такою, що підлягає внесенню до ЄРДР, є наявність в них об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки кримінального правопорушення.
Системний аналіз норм Кримінального процесуального кодексу України свідчить про те, що закон передбачає можливість попереднього вивчення та аналізу слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет наявності в ній даних, які можуть об'єктивно свідчити про кримінальне правопорушення.
Відмовляючи у задоволенні скарги ОСОБА_7 , слідчий суддя обґрунтовано виходив з того, що його заява про вчинення кримінального правопорушенняне містить достатніх даних, які можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.397, ч.1 ст.398 КК України, а тому в уповноважених осіб ГУНП у місті Києві не виникало обов'язку вносити до ЄРДР відомості за заявою від 20.09.2024 року та розпочинати досудове розслідування.
Колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано та на законних підставах відмовив у задоволенні скарги ОСОБА_7 на бездіяльність уповноважених осіб ГУНП у м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за поданою заявою від 20 вересня 2024 року.
Оскільки рішення слідчого судді про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_7 є законним, обґрунтованим і вмотивованим, колегія суддів оскаржувану ухвалу залишає без змін, а подану апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст.ст.303, 304, 376, 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва від 23 жовтня 2024 року, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_7 на бездіяльність уповноваженої особи (слідчого) ГУНП у м. Києві щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, залишити без змін, а апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 - без задоволення.
Ухвала в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Судді:
________________ ________________ _______________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4