Справа № 308/8795/24
Іменем України
30 грудня 2024 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі:
головуючої - судді Кожух О.А.,
суддів - Джуги С.Д., Собослоя Г.Г.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження за правилами письмового провадження, без проведення судового засідання, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26 червня 2024 року в справі №308/8795/24 (головуючий суддя Данко В.Й.), за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів,
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2024 року ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_1 про збільшення розміру стягнення аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1600 грн. до 5000 грн. з дня набрання рішенням законної сили до досягнення дитиною повноліття. Свої вимоги мотивує тим, що рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10 травня 2017 року шлюб між нею та відповідачем було розірвано та стягнуто з відповідача ОСОБА_1 на її користь аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 1000 гривень щомісячно на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , починаючи з 04.01.2017 щомісячно, до досягнення ним повноліття.
В подальшому рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23 квітня 2019 року по справі №1319/19 розмір стягуваних аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було збільшено до 1600 грн.
Вказує, що відповідач вчасно та в повному обсязі виплачує визначені рішенням суду аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , але з моменту їх призначення значно зріс рівень інфляції, збільшилися ціни на необхідні речі, син подорослішав, що зумовлює більші витрати на його утримання.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 26 червня 2024 року позов задоволено повністю. Змінено розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі у розмірі 5000,00 (п'ять тисяч гривень нуль коп.) грн. щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Вирішено питання судового збору.
Короткий зміст вимог та доводи апеляційної скарги
Не погоджуючись з рішенням місцевого суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, оскільки вважає таке необґрунтованим та винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить рішення місцевого суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовної заяви відмовити у повному обсязі.
Вказує, що позивачем у справі не надано належних та допустимих доказів у підтвердження обставин, які дають змогу встановити наявність достатніх підстав для збільшення розміру аліментів, визначених рішенням суду. Зазначає, що судом не було перевірено обставини, передбачені ст.182 Сімейного кодексу, які мають враховуватись судом при визначенні розміру аліментів. Апелянт стверджує, що не ухиляється від обов'язку утримувати свою дитину та на сьогодні його матеріально-фінансовий стан дає можливість допомагати позивачці матеріально та сплачувати щомісячно аліменти в сумі, що не перевищує 2500 грн щомісяця, оскільки, крім неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , на його утриманні перебуває ще двоє малолітніх дітей, народжених від іншого шлюбу, в якому він зараз перебуває - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Відзиву на апеляційну скаргу не надходило. Позивачка ОСОБА_2 двічі повідомлялась апеляційним судом про відкриття апеляційного провадження, а також про призначення цивільної справи до розгляду в порядку письмового провадження належним чином. Так, позивачу було направлено процесуальні рішення апеляційного суду на адресу АДРЕСА_1 , що була вказана в її позовній заяві (а.с.1), а також повторно направлено на адресу АДРЕСА_2 , що, згідно з відомостей у паспорті, є адресою реєстрації її місця проживання (а.с.6). Проте кореспонденція поверталась на адресу апеляційного суду із відмітками «за закінченням терміну зберігання». Зважаючи на те, що позивач є ініціатором судового процесу та повинна цікавитись його перебігом, позиція позивача апеляційному суду відома, оскільки викладена у позовній заяві, колегія суддів розглянула справу за наявними матеріалами.
Межі розгляду справи апеляційним судом
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи викладене, розгляд даної справи здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Фактичні обставини, встановлені судом
Встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09.06.2017 (справа №308/154/17) (а.с.4-5). Цим рішенням стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітнього ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1000,00 грн. щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 04.01.2017 року і до досягнення ним повноліття.
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23.04.2019 (справа №308/1319/19) збільшено розмір аліментів, встановлений рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09.06.2017 та ухвалено стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1600(одна тисяча шістсот) грн., починаючи з дня набрання рішенням законної сили до досягнення дитиною повноліття (а.с.8-9).
З відомостей, що містяться в матеріалах справи, а саме копії паспорту, вбачається, що позивачка ОСОБА_2 проживає за адресою АДРЕСА_2 (а.с.6).
Згідно з довідки про реєстрацію місця проживання дитини, на яку стягуються аліменти, встановлено, що ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрований та проживає з мамою - за адресою АДРЕСА_2 (а.с.7).
Також місцевим судом встановлено, що на утриманні ОСОБА_1 перебувають двоє малолітніх дітей від іншого шлюбу, а саме ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 16.07.2021 року (а.с.22) та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 22.08.2018 року (а.с.23), а також Актом №1 від 12.06.2024 року про фактичне проживання громадян, які мешкають у квартирі АДРЕСА_3 (а.с.24).
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з якнайкращого забезпечення інтересів дитини, зважаючи на вік дитини, стан здоров'я та беручи до уваги, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Однак, апелянт не погоджується з висновками суду, зазначивши у апеляційній скарзі, що позивачем не надано доказів у підтвердження обставин, які дають змогу встановити наявність достатніх підстав для збільшення розміру аліментів.
Мотиви, з яких виходив апеляційний суд, та застосовані норми права
Згідно з ч.1, 2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
За нормами частин 1 та 2 ст.141 СК України мати, батьки мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.
Згідно положень ч. ч. 1-3 статті 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Відповідно до п. п. 3 п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до положень ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Згідно з ч.1 ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Отже, у статті 192 СК України закріплено вичерпний перелік обставин, які можуть бути підставою для зміни розміру аліментів.
Таким чином, особа, яка одержує аліменти, може звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося його матеріальне становище, змінився сімейний стан чи стан його здоров'я чи дитини, або ж покращилося матеріальне становище, змінився сімейний стан (зменшилась кількість утриманців) чи стан здоров'я платника аліментів.
При вирішенні вимог щодо зміни розміру раніше стягнутих аліментів, суд зобов'язаний з'ясувати матеріальний та сімейний стан як платника аліментів, так і стягувача, погіршення чи поліпшення їх здоров'я. Вимога одержувача аліментів про зміну способу їх стягнення може мати місце і внаслідок виникнення необхідності у збільшенні розміру аліментів.
Згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років - 3196 гривень.
За змістом ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках; збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_2 просила збільшити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 на підставі рішення суду, посилаючись на збільшення витрат на утримання дитини у зв'язку зі зростанням цін на необхідні речі, інфляцією, син подорослішав та зумовлює більші витрати.
Виходячи з положень статей 182, 192 СК України, при вирішенні вимог щодо зміни розміру раніше стягнутих аліментів суд зобов'язаний з'ясувати матеріальний та сімейний стан як платника аліментів, так і стягувача, погіршення чи поліпшення їх здоров'я, зміни сімейного стану сторін.
Однак, при пред'явленні позову про збільшення розміру аліментів, визначених у твердій грошовій сумі, до 5000 грн. позивачем не доведено та не надано належних та допустимих доказів того факту, що після ухвалення судового рішення про стягнення з відповідача аліментів змінився матеріальний або сімейний стан платника (покращився) або одержувача аліментів (погіршився), виникли інші обставини, що відіграють суттєве значення в житті сторін чи їхньої неповнолітньої дитини, що є підставою для збільшення розміру аліментів. Так, позивачем не наведено доказів, що погіршився її матеріальний стан. Матеріали справи взагалі не міститься інформації про доходи позивача.
Також матеріали справи не містять відомостей про істотні зміни матеріального стану платника аліментів після ухвалення Ужгородським міськрайонним судом рішення від 22.04.2019 у справі №308/1319/19, яким було збільшено розмір стягуваних аліментів до 1600 грн.
Разом з тим, у матеріалах справи наявна копії свідоцтв про народження серія НОМЕР_1 від 16.07.2021, з якої вбачається, що відповідач ОСОБА_1 є батьком малолітнього ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.22), та серія НОМЕР_2 від 22.08.2018, з якої вбачається, що відповідач ОСОБА_1 є батьком малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.23).
Згідно з Акту №1 від 12.06.2024 про фактичне проживання громадян, які мешкають у квартирі АДРЕСА_3 відповідач ОСОБА_1 проживає разом з матір'ю своїх дітей ОСОБА_6 та дітьми ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (а.с.24). Таким чином, на час ухвалення місцевим судом рішення на утриманні відповідача перебувала його дружина та двоє дітей як непрацездатні члени сім'ї в розумінні ст. 37 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Колегія суддів, вважає за необхідне зазначити, що під час задоволення позовної заяви в частині стягнення аліментів місцевим судом не було враховано зміни сімейного стану відповідача.
Збільшуючи розмір аліментів на утримання малолітнього сина сторін - ОСОБА_3 в розмірі 5000, суд першої інстанції не навів обґрунтування доводів позивачки, які стали підставою для задоволення позову.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20.06.2019 у справі № 632/580/17 (провадження № 61-51сво18) зроблено правовий висновок про те, що тлумачення частини третьої статті 11 ЦК України свідчить, що правові норми самі по собі не можуть створювати суб'єктивних прав та обов'язків, оскільки необхідна наявність саме юридичного факту. Зміна законодавцем мінімального розміру аліментів, які підлягають стягненню з платника аліментів на одну дитину, не є підставою для зміни розміру аліментів відповідно до статті 192 СК України, але є підставою для зміни мінімального розміру аліментів, зазначених у виконавчому листі у процедурі виконання та стягнення аліментів, та враховується під час визначення суми аліментів або заборгованості. Законом України від 3 липня 2018 року № 2475-VIII частину першу статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» доповнено абзацом другим, яким передбачено, що виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України. Тобто законодавством передбачений механізм, який надає можливість забезпечити виплату аліментів у розмірі не нижче мінімального гарантованого розміру, передбаченого СК України навіть при наявності постановлених раніше судових рішень про стягнення аліментів у розмірі, нижчому ніж мінімальний гарантований розмір аліментів, встановлений законом на час стягнення.
Таким чином, зміна закону, яким встановлюється мінімальний розмір аліментів, які підлягають стягненню з платника аліментів на одну дитину, не є підставою для зміни розміру аліментів відповідно до статті 192 СК України.
Відповідно до частини другої статті 184 СК України розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.
Згідно із ст. 16 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» спори з питань індексації грошових доходів підлягають розгляду в судовому порядку.
Статтею 9 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» визначено, що індексація розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, здійснюється підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями, які проводять відповідні відрахування аліментів із доходу платника аліментів.
З викладеного вбачається, що індексація розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, повинна проводитись відповідно до вищевказаного законодавства органом виконавчої служби або підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами - підприємцями, які провадять відповідні відрахування аліментів із доходу платника аліментів.
Отже, тривале зростання загального рівня цін, що відображує зниження купівельної спроможності грошової одиниці (інфляція) саме по собі не потребує звернення отримувача аліментів до суду з відповідним позовом про збільшення розміру аліментів, визначеного у твердій грошовій сумі, оскільки законодавством передбачено відповідний механізм індексації (підвищення) розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі.
Згідно з абз. 3 ч. 1 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» індексація розміру аліментів, визначеного у твердій грошовій сумі, проводиться, якщо інше не передбачено у виконавчому документі чи у договорі між батьками про сплату аліментів на дитину, виконавцем у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку. Індексація розміру аліментів проводиться щороку, починаючи з другого року після визначення розміру аліментів.
Отже, доводи позивачки не є підставою для задоволення вимог про збільшення розміру аліментів, оскільки сам по собі факт зміни цін, наявності інфляції не може бути підставою для задоволення заявлених позовних вимог, а є підставою для проведення індексації розміру аліментів, визначеного у твердій грошовій сумі, у порядку, передбаченому чинним законодавством.
Колегія суддів повторно зазначає, що з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років встановлено 3196 гривень, і стягувані за судовим рішенням аліменти в сумі 1600 грн на місяць відповідають положенню ст 182 Сімейного кодексу України щодо мінімального гарантованого розміру аліментів.
В той же час, колегія суддів враховує, що у відзиві на позовну заяву та у апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначив, що на сьогодні його матеріально-фінансовий стан дає можливість допомагати позивачці матеріально та сплачувати щомісячно аліменти в сумі що не перевищує 2500 грн. щомісяця.
Висновки апеляційного суду
Враховуючи відсутність відомостей про реальний матеріальний стан сторін у справі, недоведеність позивачкою покращення матеріального стану відповідача чи погіршення її матеріального або сімейного стану з часу присудження аліментних виплат на дитину, зважаючи на те, що відповідач ОСОБА_1 як у відзиві, так і в апеляційній скарзі зазначив, що спроможний сплачувати аліменти в розмірі 2500 грн, апеляційний суд вважає за можливе визначити розмір аліментів, які підлягають до стягнення на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в сумі 2500 грн.
Зважаючи на викладене, через невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів вважає за необхідне рішення суду першої інстанції змінити.
Керуючись ст.368, п. 2 ч. 1 ст.374, п.п. 3,4 ст.376, ст.ст.381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26 червня 2024 року - змінити, виклавши абзац третій резолютивної частини у такій редакції:
«Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 , мешканець АДРЕСА_4 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_4 , мешканка АДРЕСА_1 ) на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі у розмірі 2500 (дві тисячі п"ятсот) гривень щомісячно, але не менше як 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття».
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційну скаргу на постанову апеляційного суду може бути подано безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 30 грудня 2024 року.
Суддя-доповідач:
Судді: