Справа № 127/41039/24
Провадження 2/127/6121/24
26 грудня 2024 року м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Сичук М.М. розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» про захист прав споживачів,
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» про захист прав споживачів, а саме просить суд:
визнати недійсною/нечинною транзакцію, що була здійснена 23.09.2024 щодо переказу коштів з карткового рахунку № НОМЕР_1 , відкритого на ім'я ОСОБА_1 у АТ КБ «ПриватБанк», на придбання мобільного телефону в сумі 19899 гривень (кредит «Оплата частинами»);
зобов'язати АТ КБ «ПриватБанк» повернути кошти в сумі 19899 гривень шляхом відновлення їх на картковому рахунку № НОМЕР_1 , відкритому на ім'я ОСОБА_2 , та скасувати відсотки, пеню (штрафні санкції), наховані АТ КБ «ПриватБанк» за оскаржуваною транзакцією (кредит «Оплата частинами»);
визнати кредитну заборгованість по картковому рахунку АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 , відкритому на ім'я ОСОБА_1 , в сумі 19899 гривень (кредит «Оплата частинами») безпідставною і такою, що виникла не з вини ОСОБА_1 ;
стягнути з Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 безпідставно списані з її карткового рахунку № НОМЕР_1 кошти в загальній сумі 19899 гривень;
стягнути з Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 8000 (вісім тисяч) гривень.
Дослідивши зміст позовної заяви, судом було встановлено, що дана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 175, 177 ЦПК України.
Ухвалою суді Вінницького міського суду Вінницької області від 19.12.2024 позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» про захист прав споживачів - залишено без руху, надавши позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви п'ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На виконання вимог вказаної ухвали позивачем 25.12.2024 подано до суду заяву про усунення недоліків та позовну заяву у новій редакції.
Разом із позовною заявою, позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову шляхом заборони АТ КБ «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, вул. Грушевського, буд. ІД, м. Київ, 01001) списувати грошові кошти з будь-яких розрахункових рахунків, у тому числі карткових, зарплатних карткових рахунків, відкритих на ім'я ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_2 ) у рахунок погашення кредиту «Оплата частинами» від 23.09.2024 по картковому рахунку № НОМЕР_1 в сумі 19899 грн та нараховувати відсотки, пеню (штрафні санкції) у рахунок погашення кредиту «Оплата частинами» від 23.09.2024 в сумі 19899 грн по картковому рахунку № НОМЕР_1 в сумі 19899 грн.
Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що ОСОБА_1 є клієнтом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» та має картковий рахунок № НОМЕР_1 .
23.09.2024 з її карткового рахунку № НОМЕР_1 було неправомірно списано невстановленими особами кошти на придбання мобільного телефону в розмірі 19899 грн (подія відбулась у м. Миколаїв, тоді як позивач зареєстрована та проживає у м. Вінниці). Про зазначену обставину позивачем було повідомлено на гарячу лінію Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк».
Також 23.09.2024 ОСОБА_1 подано до Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області заяву про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 190 КК України, в якій просила прийняти міри до невідомої особи, яка шахрайським шляхом, зловживаючи довірою, отримала доступ до її банківської картки АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 , з якої здійснила розрахунок за придбання мобільного телефону на суму 19899 грн, чим було спричинено матеріальний збиток.
У подальшому АТ КБ «ПриватБанк» незаконно почало списувати кошти позивача з карткового рахунку № НОМЕР_1 .
08.11.2024 позивач звернулася до банку із заявою та просила повернути незаконні списані кошти з відкритого кредитного рахунку № НОМЕР_1 , повернути списані кошти та зупинити нарахування відсотків, штрафних санкцій за вказаними рахунком та договором. Банком відмовлено у задоволенні її вимоги.
Позивач вказує, що вона будь-яких розпоряджень банку для проведення списання грошових коштів з його кредитного рахунку чи оформлення кредитного договору від 23.09.2024 року не надавала, рішення суду про проведення такого списання грошових коштів не приймалось, інші підстави для здійснення вказаних операції були відсутні.
Вказані обставини, стали підставою для пред'явлення нею позову до банку про зобов'язання АТ КБ «ПриватБанк» повернути кошти в сумі 19899 гривень шляхом відновлення їх на картковому рахунку № НОМЕР_1 , відкритому на ім'я ОСОБА_1 , та скасувати відсотки, пеню (штрафні санкції), нараховані АТ КБ «ПриватБанк» за оскаржуваною транзакцією 23.09.2024 (кредит «Оплата частинами» в розмірі 19899 гривень); визнання кредитної заборгованості по картковому рахунку АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 , відкритому на ім'я ОСОБА_1 , кредит «Оплата частинами» за 23.09.2024 в сумі 19899 гривень безпідставною і такою, що виникла не з вини ОСОБА_1 , а також стягнення з Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 8000 (вісім тисяч) гривень.
Позивач вказує, що по даний час відповідач продовжує нараховувати відсотки по спірних кредитних коштах, а тому вважає, що слід вжити заходів забезпечення позову.
Незастосування заходів забезпечення позову, на думку заявника, може ускладнити в майбутньому виконання рішення суду та відновлення і захист її прав.
Посилаючись на наведене, просить суд вжити зазначені заходи забезпечення позову.
Станом на 26.12.2024 позовна заява ОСОБА_1 до розгляду судом не прийнята і провадження у цивільній справі не відкрито.
Згідно з вимогами ч.1 та ч.2 ст.149ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, встановлених законом.
Розгляд заяви здійснено судом у строки, визначені ч. 1ст. 153 ЦПК України, в порядку письмового провадження за наявними у суду матеріалами без повідомлення учасників справи та проведення судового засідання, що відповідає вимогам ч. 13 ст.7та ч. 1 ст.153 ЦПК України.
Суд, розглянувши вищезазначену заяву, враховуючи обґрунтування заявника, приходить до висновку про відсутність підстав для забезпечення позову у обраний нею спосіб, виходячи з наступного.
Згідно з вимогами ч. 6 ст. 153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.
Положеннями ч. 1ст. 150 ЦПК України визначено види забезпечення позову, у пункті 2 якої передбачено, що позов може забезпечуватись забороною вчиняти певні дії.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Відповідно до вимог ч. 3ст. 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Так, відповідність забезпечувальних заходів заявленій вимозі полягає у відповідності майнового інтересу заявника заходам, про застосування яких він клопоче перед судом.
Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами немайнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків, в даному випадку, заборони суб'єкту господарювання вчиняти певні дії.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з наслідками, які настануть, в даному випадку, внаслідок заборони суб'єкту господарювання вчиняти певні дії.
Судом перевірено аргументованість вимоги про забезпечення позову щодо застосовування заходів забезпечення позову, враховано те, що між сторонами дійсно виник спір щодо несанкціонованого, на думку позивача, списання грошових коштів. Однак, судом не встановлено наявності реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Суд прийшов до висновку, що обраний заявником вид заходів забезпечення позову фактично є тотожним задоволенню однієї із заявлених позовних вимог про скасування нарахованих відсотків, штрафних санкцій.
Згідно з вимогами ч. 10 ст. 150 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Судом враховано, що зокрема наявність ознак безпідставного списання грошових коштів з карткового рахунку позивача може бути виявлена судом тільки на підставі з'ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв'язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.
Застосування заходів забезпечення позову, в цьому випадку, фактично вирішує справу по суті предмету позову.
Слід врахувати, що задоволення позовних вимог, за достатніх для цього підстав, наслідком матиме встановлення відсутності обов'язку у позивача сплачувати, зокрема, відсотки за користування спірними коштами, інші встановлені договором про банківське обслуговування платежі, а також відповідальність, зокрема у виді неустойки.
Крім того, із наданих заявницею доказів не вбачається нарахування відповідачем відсотків, штрафних санкцій на оспорювану суму позивачем.
При цьому суд звертає увагу на те, що вирішуючи питання щодо забезпечення позову, суд не з'ясовує фактичні обставин справи, а також не оцінює належності, допустимості і достовірності доказів щодо суті спору. Лише під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, які правовідносини випливають із встановлених обставин, чи слід задовольнити позов або в позові відмовити.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що заходи забезпечення позову, про які клопоче заявник, не є співмірними, адекватними і необхідними для забезпечення виконання судового рішення, невжиття таких заходів не може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких позивач звернувся до суду.
Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини, суд вважає, що заява про забезпечення позову не підлягає до задоволення.
Керуючись ст. 149-154, 260, 261, 352-355 ЦПК України, суд,
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.
Копію ухвали негайно після її постановлення надіслати заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом 15 днів з дня складення повного тексу судового рішення.
Якщо ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: