Справа № 932/2342/24
Провадження № 2/932/1164/24
29 грудня 2024 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровськау складі судді Кудрявцевої Т.О., розглянувши у приміщенні суду у м. Дніпрі, за правилами спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
19.03.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» звернувся до суду із даним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором.
В обґрунтування позову зазначив, що 01.12.2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомоги» та ОСОБА_1 укладено Дговір кредитної лінії №264379927 у формі електронного документа. Відповідач добровільно за допомогою мережі інтернет перейшов на офіційний сайт товариства у вбудованому калькуляторі бажану суму грошових коштів та бажаний строк кредитування, зазначила свої персональні дані в тому числі і банківську картку на яку в подальшому отримав грошові кошти в сумі 13500 грн., пройшовши декілька етапів підтвердження наміру вступити в договірні відносини з товариством та уклав кредитний договір, підписавши його за допомогою електронно цифрового підпису одноразовим ідентифікатором. Позивач виконав свої зобов'язання за укладеним кредитним договором, перерахувавши на банківську картку відповідача ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 13500,00 грн. на строк 30 днів зі сплатою 649 процентів від суми кредиту за кожен день користування кредитом. Виконання первинним кредитором обов'язку щодо надання грошових коштів у розмірі 8000 грн. 00 коп. підтверджується відповідними платіжними дорученнями. Заборгованість за кредитним договором № 264379927 від 01.12.2021 становить 43183,20 грн., яка складається з 13500,00 грн. заборгованості по кредиту, 29683,20 грн. заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.
28 листопада 2018 року між первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до якого до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 264379927 від 01.12.2021. 05 серпня 2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», було укладено договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до якого до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №264379927 від 01.12.2021, що підтверджується витягом з реєстру прав вимоги. 06.10.2023 ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу № 02/06102023. Відповідно до реєстру боржників від 06 жовтня 2023 року до договору факторингу № 02/06102023 до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача в сумі 43183,20 грн. Станом на день звернення до суду заборгованість за кредитним договором № 264379927 від 01.12.2021 відповідачем не погашена. В зв'язку з чим позивач звернувся до суду з вказаним позовом про стягнення заборгованості ,витрат на оплату професійної правничої допомоги в роз мірі 5000,00 грн. та не заперечував проти винесення заочного рішення у справі.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.03.2024 року цивільну справу передано в провадження судді Кудрявцевої Т.О.
Ухвалою від 29.04.2024 року суддя Кудрявцева Т.О. відкрила провадження у справі та призначила її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідачу надсилалась ухвала про відкриття провадження у справі, однак нимею не вчинено дій із отримання поштової кореспонденції. Відповідно до вимог ст. 190, 272 ЦПК України, відповідач є такою, що належним чином повідомлена про розгляд цієї цивільної справи та про свої процесуальні права та обов'язки, однак правом на подання відзиву, будь-якої письмової заяви або клопотання не скористалась.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про задоволення позову, з таких підстав.
Згідно з частинами першою, другою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ч.1, 2, 3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1, 2, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
У відповідності до ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч.1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що 01.12.2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомоги» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 264379927 у формі електронного документа з використанням електронного підпису
Відповідач добровільно за допомогою мережі інтернет перейшов на офіційний сайт товариства у вбудованому калькуляторі бажану суму грошових коштів та бажаний строк кредитування, зазначила свої персональні дані в тому числі і банківську картку на яку в подальшому отримав грошові кошти в сумі 13500 грн., пройшовши декілька етапів підтвердження наміру вступити в договірні відносини з товариством та уклав кредитний договір, підписавши його за допомогою електронно цифрового підпису одноразовим ідентифікатором.
Позивач виконав свої зобов'язання за укладеним кредитним договором, перерахувавши на банківську картку відповідача ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 13500,00 грн. на строк 30 днів зі сплатою 649 процентів від суми кредиту за кожен день користування кредитом та 1087,70 відсотків при несвоєчасному виконанні зобов'язань по поверненню. Кредиту..
Виконання первинним кредитором обов'язку щодо надання грошових коштів у розмірі 13500,00 грн. підтверджується відповідним платіжним дорученням від 01.12.2021 року. копія якого долучена до матеріалів справи.
Відповідно до підпункту 4.1 пункту 4 кредитного договору, невід'ємною частиною цього договору є правила та паспорт споживчого кредиту, розміщених на сайті товариства. Положеннями підпунктів пункту 1 договору передбачено порядок нарахування процентів та сплати заборгованості. Договір підписаний з використанням електронного підпису позичальника одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». Підписанням договору позичальник підтвердила, що вона ознайомлена та повністю розуміє, погоджується з умовами договору. Всі додатки та додаткові угоди, складені сторонами договору в електронному вигляді і підписані з використанням одноразового ідентифікатора, є невід'ємними частинами договору.
Матеріали справи свідчать про те, що кредитний договір № 264379927 від 01.12.2021 року укладений в електронній формі, за допомогою ідентифікації позичальника та використання електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором шляхом перерахування коштів на банківський рахунок, вказаний позичальником ОСОБА_1 .
В ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» міститься визначення терміну електронного договору, яким визнано домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Положеннями ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», визначено, що юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Згідно з вимогами ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Відповідно до ч.1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до частин першої, другоїстатті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Положеннями статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно достатті 625 цього Кодексу. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_1 підписав 01.10.2021 року кредитний договір №264379927, електронним підписом створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MNV7SV94, шляхом введення ідентифіктора у відповідне поле інформаційно-телекомунакаційної системи та натиснув «Так», чим підтвердив підписання договора та ознайомлення з інформацією про умови та вартість кредитування.
Відповідно до укладеного кредитного договору позичальник при підписанні договору повністю розумів всі його умови, надана інформація для підписання договору є повною, доступною та зрозумілою.
Вказане свідчить про досягнення сторонами згоди щодо істотних умов договору, як того вимагають положеннястатті 638 ЦК України.
Відповідно достатті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з істаттею 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Положеннями статей 512,514 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно достатті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено законом чи договором.
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги), згідно зістаттею 1077 ЦК України, одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Договір факторингу має на меті фінансування однієї сторони договору іншою стороною шляхом надання їй визначеної суми грошових коштів. Ця послуга згідно з договором факторингу надається фактором клієнту за плату, розмір якої визначається договором. При цьому право грошової вимоги, передане фактору, не є платою за надану останнім фінансову послугу.
Положеннями Цивільного кодексу Українине містять жодних обмежень щодо предмету договору факторингу (право грошової вимоги), за критерієм віднесення носія вказаної заборгованості до кола суб'єктів господарювання. Відповідно до статті 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Частиною першою статті 1082 ЦК України передбачено зобов'язання боржника здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
З матеріалів справи вбачається, що 28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01, з додатковими угодами до нього, за умовами якого до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №264379927 від 01.12.2021 року, що підтверджується витягом з реєстру прав вимоги.
05 серпня 2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», було укладено договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до якого до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №264379927 від 01.12.2021, що підтверджується витягом з реєстру прав вимоги.
06.10.2023 рокк ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу № 02/06102023. Відповідно до реєстру боржників від 06 жовтня 2023 року до договору факторингу № 02/06102023 до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача в сумі 43183,20 грн., з яких 13500 грн. заборгованість по основному боргу, 29683,20 грн. заборгованість по відсоткам.
Про укладені вищезазначені договори факторингу відповідач повідомлявся листом ТОВ «Юніт Капітал» від 28.02.2024 року.
З наведених норм чинного законодавства України та фактичних обставин справи випливає наступне. Позивач уклав з ОСОБА_1 кредитний договір та надав йому у тимчасове користування грошові кошти на умовах їх повернення, по мірі витрачання зі сплатою відсотків за користування грішми. Позичальник умови договору належним чином не виконує, оскільки кредитні кошти витратив, після чого їх кредитору не повернув Внаслідок цього, право позивача на повернення йому його власності кредитних коштів, порушено, а тому підлягає судовому захисту. Позивач має право вимагати стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , і реалізував це право, звернувшись до суду та надав розрахунок заборгованості, який суд приймає як належний та допустимий доказ.
Будь-яких доказів на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості, який узгоджується із випискою по рахунку, відповідач суду не надав, як і не надав доказів щодо належного виконання ним умов договору.
За таких обставин, у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх договірних зобов'язань, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню.
Згідно з вимогами ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь позивача понесені судові витрати в розмірі 2147 грн. 20 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 10-11, 12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 259, 265, 274-279, 280-289, 354-355 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» (код ЄДРПОУ 43541163) заборгованість за Договором кредитної лінії № 264379927 від 01.12.2021 року в сумі 43 183,20 грн., з яких 13500,00 грн. сума заборгованості по кредиту, 29683,20 грн. сума заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом, а також судовий збір у розмірі 2422 грн. 40 коп., а всього 45605 грн. 60 коп. (сорок п'ять тисяч шістсот п'ять гривень шістдесят копійок).
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 30 днів з дня отримання учасником справи його копії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Т.О. Кудрявцева