про повернення позовної заяви
30 грудня 2024 рокум. Ужгород№ 260/8322/24
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Гаврилко С.Є., вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України, Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області та Державного підприємства "Документ" про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -
16 грудня 2024 року до Закарпатського окружного адміністративного суду звернулася з позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної міграційної служби України (01001, Київська область м. Київ, вул. Володимирська, буд. 9, код ЄДРПОУ 37508470), Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області (88017, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Івана Коршинського, буд. 12а, код ЄДРПОУ 37809328) та Державного підприємства "Документ" (04116, Київська область, м. Київ, вул. Довнар-Запольського, буд. 8, код ЄДРПОУ 32735236), яким просить суд: "1. Визнати протиправною бездіяльність Державної міграційної служби України, Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатський області в особі Ужгородського відділу № 1 Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області, Державного підприємства "Документ" та його відокремленого підрозділу - філії в Польщі, щодо відмови ОСОБА_1 у передачі, доставці та видачі паспорту громадянина України для виїзду за кордон серія НОМЕР_2 , дата видачі: 04.03.2024, дійсний до: 04.03.34, орган, що видав: 2110, оформлений на ім'я ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ; 2. Зобов'язати Державну міграційну службу України вжити у межах своїх повноважень заходів із забезпечення доставки оформленого на ім'я ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 паспорта громадянина України для виїзду за кордон серія НОМЕР_2 , дата видачі - 04.03.2024, чинний до 04.03.34, орган, що видав - 2110 від Державного підприємства "Поліграфічний комбінат "Україна" по виготовленню цінних паперів" до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатської області в особі Ужгородського відділу № 1 Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатської області. 3. Зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Закарпатської області в особі Ужгородського відділу № 1 Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатської області передати оформлений на ім'я ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 паспорт громадянина України для виїзду за кордон серія НОМЕР_2 , дата видачі - 04.03.2024, чинний до - 04.03.34, орган, що видав - 2110, разом з копіями заяви, заяви-анкети та актом-приймання передачі (у 2 примірниках) до Державного підприємства "Документ"; 4. Зобов'язати Державне підприємство "Документ" здійснити доставку оформленого на ім'я ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 паспорта громадянина України для виїзду за кордон серія НОМЕР_2 , дата видачі - 04.03.2024, чинний до 04.03.34, орган, що видав - 2110, разом з копіями заяви, заяви-анкети та актом-приймання передачі (у 2 примірниках) до його відокремленого підрозділу - філії в Польщі; 5. Зобов'язати Державне підприємство "Документ" в особі відокремленого підрозділу - філії в Польщі видати ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 оформлений паспорт громадянина України для виїзду за кордон серія НОМЕР_2 , дата видачі - 04.03.2024, чинний до 04.03.34, орган, що видав - 2110, в порядку та на підставі законодавства України, яке було чинне на момент звернення з заявою про його оформлення - 12.02.2024, тобто без пред'явлення будь яких військово-облікових документів. 5. При ухваленні рішення суду вирішити питання щодо стягнення судових витрат.".
Ухвалою судді від 20 грудня 2024 року позовну заяву було залишено без руху та надано позивачеві строк десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків, шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
23 грудня 2024 року позивач на виконання вимог ухвали від 20 грудня 2024 року надав суду заяву, відповідно до якої зазначив, що ним не пропущено строк звернення до суду з даним позовом. В обґрунтування причин пропуску строку звернення до суду представник позивача посилається на те, що 12 лютого 2024 року ОСОБА_1 звернувся до відокремленого підрозділу Державного підприємства "Документ" - філії в Польщі, розташованого в м. Варшава, з метою оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон. У грудні 2024 ОСОБА_1 завантажив додаток Дія. Згідно з додатком Дія, на ім'я ОСОБА_1 виготовлено паспорт громадянина України для виїзду за кордон серія НОМЕР_2 , дата видачі - 04.03.2024, чинний до - 04.03.34, орган, що видав: 2110. Раніше позивач не знав про наявність закордонного паспорту, вважаючи що процес виготовлення суттєво затягнувся. Як виявилось, з моменту прийняття відповідного рішення про оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон пройшло понад 8 місяців, а документ ОСОБА_1 так і не видано. В інший спосіб об'єктивно дізнатись про порушення своїх прав ОСОБА_1 не міг, адже не проживає в Україні тривалий час. З підстав видачі закордонного паспорта ОСОБА_1 звертався до ДП "Документ", а також його відокремленого підрозділу - філії в Польщі шляхом направлення відповідної заяви на електронну пошту в яких вимагав видати виготовлений паспорт громадянина України для виїзду за кордон. Відокремлений підрозділ - філія в Польщі ДП "Документ" проігнорувало подану позивачем заяву та не надало жодної відповіді. Навіть якщо врахувати день звернення з запитом (9 жовтня 2024) то можна вважати, що з цього дня ОСОБА_1 об'єктивно дізнався про порушення права щодо отримання паспорта громадянина України виїзду за кордон.
Відповідно до статті 122 частин 1, 2, 3 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З аналізу зазначених положень процесуального закону виснується, що законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про такі факти.
Як вбачається із прохальної частини позовної заява, позивач, зокрема просить, визнати протиправною бездіяльність Державної міграційної служби України, Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатський області в особі Ужгородського відділу № 1 Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області, Державного підприємства "Документ" та його відокремленого підрозділу - філії в Польщі, щодо відмови ОСОБА_1 у передачі, доставці та видачі паспорту громадянина України для виїзду за кордон серія НОМЕР_2 , дата видачі: 04.03.2024, дійсний до: 04.03.34, орган, що видав: 2110; Зобов'язати Державну міграційну службу України вжити заходів із забезпечення доставки оформленого на ім'я ОСОБА_1 паспорта громадянина України для виїзду за кордон серія НОМЕР_2 , дата видачі - 04.03.2024, чинний до 04.03.34, орган, що видав - 2110 від Державного підприємства "Поліграфічний комбінат "Україна" по виготовленню цінних паперів" до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатської області в особі Ужгородського відділу № 1 Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатської області; Зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Закарпатської області в особі Ужгородського відділу № 1 Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатської області передати оформлений на ім'я ОСОБА_1 паспорт громадянина України для виїзду за кордон серія НОМЕР_2 , дата видачі - 04.03.2024, чинний до - 04.03.34, орган, що видав - 2110, разом з копіями заяви, заяви-анкети та актом-приймання передачі (у 2 примірниках) до Державного підприємства "Документ"; Зобов'язати Державне підприємство "Документ" здійснити доставку оформленого на ім'я ОСОБА_1 паспорта громадянина України для виїзду за кордон серія НОМЕР_2 , дата видачі - 04.03.2024, чинний до 04.03.34, орган, що видав - 2110, разом з копіями заяви, заяви-анкети та актом-приймання передачі (у 2 примірниках) до його відокремленого підрозділу - філії в Польщі; Зобов'язати Державне підприємство "Документ" в особі відокремленого підрозділу - філії в Польщі видати ОСОБА_1 оформлений паспорт громадянина України для виїзду за кордон серія НОМЕР_2 , дата видачі - 04.03.2024, чинний до 04.03.34, орган, що видав - 2110, в порядку та на підставі законодавства України, яке було чинне на момент звернення з заявою про його оформлення - 12.02.2024.
Відповідно до пункту 11 Порядку "Про реалізацію експериментального проекту щодо оформлення паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон громадянам України, які перебувають за межами України, оформлення, обміну іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають в Україні, посвідки на постійне проживання під час їх перебування за межами України" № 678 паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, посвідка оформлюються у строки, встановлені законодавством, та видаються у строк до трьох місяців з дня прийняття відповідного рішення для їх оформлення.
Як вбачається із позовної заяви та доданих до неї матеріалів, позивач звернувся до відокремленого підрозділу ДП "Документ" - філії в Польщі, з метою оформлення паспорту громадянина України для виїзду за кордон - 12 лютого 2024 року.
Паспорт громадянина України для виїзду за кордон видається у строк до 3 місяців з дня прийняття відповідного рішення про його оформлення.
Відповідно до інформації, що наявна в мобільному застосунку позивача "Дія", 04 березня 2024 року на ім'я позивача виготовлено паспорт громадянина України для виїзду за кордон (серія НОМЕР_2 , орган що видав 2110).
Таким чином, враховуючи положення пункту 11 Порядку № 678, паспорт громадянина України для виїзду за кордон на ім'я позивача оформлено 04 березня 2024 року, тому граничний термін для його видачі закінчився 04 червня 2024 року, тобто 05 червня 2024 року являється днем, коли позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав та інтересів.
Відтак, кінцевим строком звернення з даними позовними вимогами є 05 грудня 2024 року.
З даною позовною заявою до Закарпатського окружного адміністративного суд позивач звернуся 16 грудня 2024 року, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення із даним позовом, що встановлений статтею 122 КАС України.
Початок перебігу строку на звернення до суду не може бути пов'язаний з обізнаністю чи необізнаністю позивача, тобто окремі фактичні та/або юридичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача, а розпочався для нього з часу, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про допущення щодо нього протиправної поведінки.
Невжиття позивачем активних дій починаючи з червня 2024 року свідчить про пасивність поведінки у здійсненні захисту прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Вказане узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 27 травня 2020 року у справі № 9901/37/20.
Посилання позивача на те, що строк звернення до суду розпочинається виключно з моменту звернення позивача із 09 жовтня 2024 року із запитом до ДП "Документ", суд не приймає до уваги з огляду на те, що вказане не змінює моменту, коли позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ці дати не пов'язуються з початком перебігу строку звернення до суду.
Суд зазначає, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку.
Процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, що беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені КАС України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки. Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними процесуальних дій, передбачених КАС України.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
При цьому, у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, якими визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Законодавче обмеження строку протягом якого особа може звернутися до суду, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
З урахуванням наведеного, суддя дійшов висновку, що позивачем пропущено встановлений статтею 122 КАС України шестимісячний строк звернення до адміністративного суду, а подана позивачем заява на виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху не містить підстав, які свідчать про поважність пропуску такого строку. Заява позивача не містить інших поважних підстав для поновлення строку звернення до суду з вказаним позовом, які є об'єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.
У справі Європейського суду з прав людини "Стаббігс та інші проти Великобританії" визначено, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
У Рішенні "Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії" від 25 січня 2000 року Європейський суд зазначив про те, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Відповідно, чинне законодавство обмежує строк звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
З урахуванням положень статей 122, 123 КАС України обов'язок доказування поважності причин пропуску строку звернення до суду покладений саме на позивача.
Оцінюючи обставини, що перешкоджали реалізації процесуального права на звернення до суду, на які позивач посилається як на поважні, суд виходить з оцінки та аналізу всіх наведених у заяві доводів і з того, чи мав позивач за таких обставин можливість своєчасно реалізувати право на звернення до суду (чи відсутні були вагомі перешкоди, труднощі для реалізації цього права).
Розглянувши наведені у заяві про усунення недоліків позовної заяви, суд не вбачає об'єктивних непереборних підстав, які можна вважати обґрунтованими та поважними для пропуску звернення до суду.
Жодних інших обставин, які б свідчили про поважність причин пропуску строку на звернення до суду з позовом, позивачем не наведено, існування будь-яких перешкод у реалізації ним своїх прав на судовий захист з метою відновлення прав, свобод чи законних інтересів не зазначено та судом не встановлено.
Доводів, які б свідчили про наявність об'єктивно непереборних обставин, пов'язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до суду з позовом за захистом порушеного права, протягом установленого законом строку, позивачем суду не наведено.
За таких обставин, вказані позивачем у заяві причини пропуску строку не можуть бути визнані поважними.
Відповідно до статті 123 частини 2 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно статті 169 частини 4 пункту 9 КАС України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
З огляду на вищенаведене дану позовну заяву через пропуск строку звернення до суду слід повернути позивачу.
На підставі наведеного та керуючись статтями 169, 122, 123, 241, 243, 248 КАС України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної міграційної служби України (01001, Київська область м. Київ, вул. Володимирська, буд. 9, код ЄДРПОУ 37508470), Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області (88017, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Івана Коршинського, буд. 12а, код ЄДРПОУ 37809328) та Державного підприємства "Документ" (04116, Київська область, м. Київ, вул. Довнар-Запольського, буд. 8, код ЄДРПОУ 32735236) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - повернути позивачеві.
Копію ухвали про повернення позовної заяви та позовну заяву з усіма доданими до неї матеріалами надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено КАС України. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями). Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя С.Є. Гаврилко