Україна
Донецький окружний адміністративний суд
30 грудня 2024 року Справа№200/8175/24
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чучка В.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
У листопаді 2024 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (надалі - ГУ ПФУ в Донецькій області, відповідач), про:
- визнання протиправними дій щодо відмови у призначенні та виплаті пенсії за віком з застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2018, 2019 та 2020 роки, починаючі з 14.06.2021 року;
- зобов'язання призначити пенсію за віком з застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2018, 2019 та 2020 роки, починаючі з 14.06.2021 року.
Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.09.2024 року № 640/29016/21, яке набрало законної сили на підставі ухвали ШААС про повернення апеляційної скарги від 03.07.2024 року, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області призначити позивачу пенсію за віком з 14.06.2021, виходячи з коефіцієнта стажу, що становить 0,41667. 31.10.2024 року відповідач повідомив представника позивача, що на підставі виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.09.2024 року № 640/29016/21 пенсія позивача зменшиться, оскільки при розрахунку пенсії застосовується старий середній показник заробітної плати по Україні який береться за три роки, що передують року звернення. Позивач вважає, що його пенсію пенсійний фонд рахує наступним чином: 0,41667 (коефіцієнт стажу) *1,58894 (індивідуальний коефіцієнт заробітку) * 6186,32 (середню зп по України за три роки) = 4095,73 грн, а повинно рахувати: 0,41667 (коефіцієнт стажу) * 1,58894 (індивідуальний коефіцієнт заробітку) * 9118,81 (середню зп по України за три роки) = 6037,23 грн.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29.11.2024 року відкрито спрощене позовне провадження у даній справі без проведення судового засідання та повідомлення сторін. В ухвалі було запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження, які наявні у відповідача.
20 грудня 2024 року до суду надійшов відзив представника ГУ ПФУ в Донецькій області, в якому зазначено, що на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.09.2022 по справі №640/29016/21 здійснено перерахунок «перехід на інший вид пенсії» з пенсії по інвалідності на пенсію за віком відповідно до Закону №1058 з 14.06.2021, встановлено коефіцієнт 0.41667. Розмір пенсії ОСОБА_1 з 14.06.2021 по 28.02.2023 збільшується, з 01.03.2023 зменшується з 5013,73 грн на 4888,66 грн. у зв'язку з чим направлено лист до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо необхідності повідомлення пенсіонера про зменшення розміру пенсії. Крім того, відповідно індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_1 з 2011 року не працює, таким чином, відсутні правові підстави для застосування середнього показника за попередні 3 роки (2018-2020). Щодо зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області призначити позивачу пенсію за віком представник відповідача зазначив, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві, а отже ГУ ПФУ в Донецькій області позбавлене можливостi вчинити такі дії внаслiдок вiдсутностi доступу до електронної пенсiйної справи. Також, відповідач вважає, що позивачем пропущений строк звернення до суду з даним позовом. У зв'язку з чим, представник відповідача просив відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.
За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
14.06.2021 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з встановленою формою заяви про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком.
За принципом екстериторіальності заява позивача була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 16.06.2021 №6063 "Про пенсійне забезпечення" позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком, оскільки станом на 19.04.2021 розмір пенсії по інвалідності складав 3 480,00 грн., а розмір пенсії за віком після перерахунку становить 2 657,46 грн.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.09.2022 у справі №640/29016/21, яке набрало законної сили 03.07.2024 року, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 14.06.2021, виходячи з коефіцієнта стажу, що становить 0,41667.
Листом від 31.10.2024 року на адвокатський запит відповідач повідомив позивача, що Головним управлінням на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.09.2022 у справі №640/29016/21 ОСОБА_1 нараховано пенсію за віком з 14.06.2021, виходячи з коефіцієнта стажу, що становить 0,41667. У зв'язку з тим, що обчислений на виконання судового рішення у справі №640/29016/21 розмір пенсії ОСОБА_1 з 14.06.2021 по 28.02.2023 збільшується, з 01.03.2023 зменшується з 5013,73 грн на 4888,66 грн Головним управлінням 26.07.2024 за вих. №0500-0304-9/76110 направлено листа до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про доцільність повідомлення ОСОБА_1 про наслідки виконання рішення суду.
Разом з цим, як вбачається з протоколу від 14.05.2021, заробітна плата пенсії по інвалідності позивача була врахована з 01.12.1972 по 30.11.1974, розрахунок заробітку для обчислення складав:
0,41667 (коефіцієнт стажу) * 1,58894 (індивідуальний коефіцієнт для обчислення до і після оптимізації) * 3764,40 (середня заробітна плата по Україні за 3 роки 2017-2019) = середньомісячний заробіток 8622,54 * 0,41667.
Відповідно до протоколу розрахунку заробітної плати пенсії по інвалідності позивача та рішення № 262940005070 від 28.02.2024, заробітна плата була врахована з 01.12.1972 по 30.11.1974, розрахунок заробітку для обчислення складав:
0,41750 (коефіцієнт стажу) * 1,58894 (індивідуальний коефіцієнт для обчислення до і після оптимізації) * 3764,40 (середня заробітна плата по Україні за 3 роки 2014-2016) = середньомісячний заробіток 12702,73 * 0,41750.
Відповідно до протоколу розрахунку заробітної плати пенсії за віком позивача та рішення № 262940005070 від 24.07.2024, заробітна плата була врахована з 01.11.1983 по 30.06.2011, розрахунок заробітку для обчислення склав:
0,41667 (коефіцієнт стажу) * 0,79310 (до оптимізації) 1,14584 (після оптимізації) (індивідуальний коефіцієнт для обчислення) * 9118,81 (середня заробітна плата по Україні за 3 роки 2018-2020) = середньомісячний заробіток 10448,70 * 0,41667.
Встановлені обставини підтверджені матеріалами справи.
Позивач вважає, що відповідачем протиправно не застосовано при обрахунку його пенсії за віком середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2018, 2019 та 2020 роки, починаючі з 14.06.2021 року, тому звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи даний спір, суд виходить з такого.
Частиною 2 статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV від 09.07.2003 (далі Закон № 1058-ІV).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 Закону № 1058-ІV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Частиною першою статті 27 Закону № 1058-IV встановлено, що розмір пенсії за віком визначається за формулою:
П = Зп х Кс, де:
П - розмір пенсії, у гривнях;
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях;
Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.
Частиною другою статті 40 Закону № 1058-IV визначено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Середня заробітна плата (дохід) для призначення пенсії, тобто за три календарні роки, що передують року звернення, застосовуються лише у випадку призначення пенсії за віком вперше або під час переведення вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на умовах Закону №1058-IV (абзац 3 частини 3 статті 45).
Тобто пенсія розраховується із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за формулою, наведеною в частині другій статті 40 цього Закону.
Згідно з частиною третьою статті 45 Закону № 1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати і набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення пенсії (попереднього перерахунку пенсії без урахування перерахунку, передбаченого абзацом п'ятим частини четвертої статті 42 цього Закону) незалежно від перерв у роботі, під час переведення вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена (визначений) частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.
З матеріалів справи судом встановлено, що до 14.06.2021 року позивач отримував пенсію по інвалідності: третьої групи (інвалід з дитинства) за період встановлення інвалідності з 15.07.1970 по 24.09.1995, по інвалідності другої групи (інвалід з дитинства) за період встановлення інвалідності з 25.09.1995 по 30.06.1998, та з 01.07.1998 довічно.
Як вже було зазначено судом вище, відповідно до протоколу від 14.05.2021 заробітна плата пенсії по інвалідності позивача була врахована з 01.12.1972 по 30.11.1974, розрахунок заробітку для обчислення складав:
0,41667 (коефіцієнт стажу) * 1,58894 (індивідуальний коефіцієнт для обчислення до і після оптимізації) * 3764,40 (середня заробітна плата по Україні за 3 роки 2017-2019) = середньомісячний заробіток 8622,54 * 0,41667.
Відповідно до протоколу розрахунку заробітної плати пенсії по інвалідності позивача та рішення № 262940005070 від 28.02.2024, заробітна плата була врахована з 01.12.1972 по 30.11.1974, розрахунок заробітку для обчислення складав:
0,41750 (коефіцієнт стажу) * 1,58894 (індивідуальний коефіцієнт для обчислення до і після оптимізації) * 3764,40 (середня заробітна плата по Україні за 3 роки 2014-2016) = середньомісячний заробіток 12702,73 * 0,41750.
Згідно протоколу розрахунку заробітної плати пенсії за віком позивача та рішення № 262940005070 від 24.07.2024, заробітна плата була врахована з 01.11.1983 по 30.06.2011, розрахунок заробітку для обчислення склав:
0,41667 (коефіцієнт стажу) * 0,79310 (до оптимізації) 1,14584 (після оптимізації) (індивідуальний коефіцієнт для обчислення) * 9118,81 (середня заробітна плата по Україні за 3 роки 2018-2020) = середньомісячний заробіток 10448,70 * 0,41667.
Отже, при розрахунку позивачу пенсії за віком з 14.06.2021 року була врахована середня заробітна плата по Україні за 2018-2020 роки у розмірі 9118,81 грн, що підтверджено матеріалами справи і, відповідно, спростовує розрахунок представника позивача, наведений у позові.
Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Разом з цим, суд не приймає посилань відповідача на пропущення позивачем строку звернення до суду, оскільки пенсія за віком призначена позивачу з 14.06.2021 року на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.09.2022 у справі №640/29016/21, яке набрало законної сили 03.07.2024 року.
Вирішуючи даний спір, суд, керуючись ч.2 ст. 2 КАС України, зобов'язаний перевірити рішення суб'єктів владних повноважень, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а викладені в позовній заяві вимоги позивача є необґрунтованими, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Судове рішення складено та підписано 30 грудня 2024 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя В.М. Чучко