30 грудня 2024 рокуСправа №160/18159/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Серьогіної О.В., перевіривши заяву Державної казначейської служби України про зміну способу виконання рішення суду від 13.01.2022 року у справі №160/18159/21 за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
27.12.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява Державної казначейської служби України, в якій заявник просить суд змінити спосіб виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.01.2022 року у справі № 160/18159/21, визначивши його шляхом стягнення з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 компенсації в розмірі трьох відсотків річних за період з 18.11.2020 року по 13.08.2021 року у сумі 33 164,38 гри за порушення строку перерахунку коштів по виконавчому листу у справі №199/3969/2019, виданому Ленінським районним судом м. Дніпропетровська 11.06.2020 року на підставі рішення Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 05.12.2019 року, про відшкодування моральної шкоди, спричиненої незаконними діями органів досудового розслідування і прокуратури.
Розглянувши вказану заяву відповідача, суд дійшов висновку, що її слід повернути заявнику без розгляду, з огляду наступне.
Стаття 167 КАС України регламентує загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення.
Так, частиною першою вказаної статті визначено, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити:
1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
2) найменування суду, до якого вона подається;
3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі;
4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника;
5) підстави заяви (клопотання, заперечення);
6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення);
7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).
Відповідно до ч.2 ст.167 КАС України, якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Судом встановлено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.01.2022 року у справі №160/18159/21 адміністративний позов задоволено частково:
- визнано протиправною бездіяльність Державної казначейської служби України щодо ненарахування і невиплати ОСОБА_1 за його заявою від 28.08.2021 року компенсації за порушення строку перерахування коштів по виконавчому листу у справі № 199/3969/2019, виданому Ленінським районним судом м. Дніпропетровська 11.06.2020 року на підставі рішення Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 05.12.2019 року;
- зобов'язано Державну казначейську службу України нарахувати і виплатити ОСОБА_1 компенсацію в розмірі трьох відсотків річних за період з 18.11.2020 року по 13.08.2021 року за порушення строку перерахунку коштів по виконавчому листу у справі № 199/3969/2019, виданому Ленінським районним судом м. Дніпропетровська 11.06.2020 року на підставі рішення Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 05.12.2019 року, яким зобов'язано Державну казначейську службу України за рахунок коштів державного бюджету України здійснити на користь ОСОБА_1 виплату в розмірі 1 500 000 грн. у відшкодування моральної шкоди, спричиненої незаконними діями органів досудового розслідування і прокуратури;
- в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із вказаним рішенням суду Державна казначейська служба України звернулася до суду із апеляційною скаргою.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 22.09.2022 року апеляційну скаргу залишено без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.01.2022 року у справі №160/18159/21 - без змін.
Не погодившись із вказаними судовими рішеннями, Державна казначейська служба України звернулася до суду із касаційною скаргою.
Постановою Верховного Суду від 24.10.2024 року касаційну скаргу залишено без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.01.2022 року у справі №160/18159/21 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22.09.2022 року - без змін.
Як вже було зазначено, відповідач звернувся до суду з заявою про зміну способу виконання рішення суду від 13.01.2022 року у справі №160/18159/21.
Суд зазначає, що процедура розгляду заяви про встановлення чи зміну способу або порядку виконання судового рішення врегульована статтею 378 КАС України.
Так, приписами ч. 1 ст. 378 КАС України встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Судом встановлено, що із заявою про зміну способу виконання рішення суду від 13.01.2022 року у справі №160/18159/21 звернувся відповідач, який є боржником в даній справі, що суперечить вимогам ч. 1 ст. 378 КАС України, яка передбачає право стягувача або виконавця, а не боржника, на звернення до суду з заявою про зміну способу виконання рішення суду.
З огляду на викладне, суд дійшов висновку про відсутність права у відповідача звертатись із заявою про зміну способу виконання рішення суду від 13.01.2022 року у справі №160/18159/21, оскільки заявник в даному випадку, є боржником.
За таких обставин заява Державної казначейської служби України про зміну способу виконання рішення суду від 13.01.2022 року у справі №160/18159/21 є очевидно безпідставною та підлягає поверненню без розгляду відповідно до ч.2 ст.167 КАС України.
Керуючись ст.ст. 167, 241-243, 248, 256, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Заяву Державної казначейської служби України про зміну способу виконання рішення суду від 13.01.2022 року у справі №160/18159/21 за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - повернути заявнику без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 256 КАС України.
Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Серьогіна