Справа № 243/6922/24
Провадження № 2/243/1689/2024
17 грудня 2024 року м.Слов'янськ
Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Воронкова Д.В.,
за участі секретаря Каліберди А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом керівника Слов'янської окружної прокуратури Донецької області, який діє в інтересах Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, до ОСОБА_1 про конфіскацію земельної ділянки,
У серпні 2024 року до Слов'янського міськрайонного суду надійшла вказана позовна заява, в обґрунтування якої зазначено, що за договором купівлі-продажу земельної ділянки від 10.09.2015 право власності на земельну ділянку площею 0,0262 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1414100000:01:016:1398 перейшло до ОСОБА_1 . Право власності за ОСОБА_1 було також зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. ОСОБА_1 станом на дату набуття права власності на вказану земельну ділянку була громадянкою Російської Федерації. При цьому, відповідачка документована посвідкою на постійне проживання в Україні, з питань оформлення паспорта громадянина України, набуття громадянства України, до відповідних органів не зверталась. Ст. 13 Конституції України передбачено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси. Які знаходяться в межах території України є об'єктами права власності українського народу. Таким чином держава передбачила, що земельні ділянки сільськогосподарського призначення можуть перебувати лише у власності громадян України.
В зв'язку з викладеним позивач просить суд конфіскувати на користь держави вказану земельну ділянку, шляхом припинення права власності та визнання права власності за державою в особі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, та стягнути з відповідача на користь Донецької обласної прокуратури судовий збір в розмірі 4 542,00 грн.
В судове засідання представник позивача не з'явився, надав клопотання, в якому просив розглядати справу без його участі, проти заочного розгляду не заперечував.
Відповідач, будучи повідомленою про час та місце судового розгляду шляхом надіслання судової повістки, заяв про відкладення розгляду справи чи заперечення на позов не надала, тому суд, враховуючи згоду позивача, вважає можливим відповідно до правил ч. 1 ст. 280 ЦПК України, ухвалити заочне рішення.
Представник Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області був належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи, однак не використав свого права на безпосередню участь в судовому засіданні, надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Оскільки відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, шляхом розміщення оголошення на сайті Судова влада України, в судове засідання не з'явився без поважних причин, а позивач не заперечував проти проведення заочного розгляду справи, судом було постановлено ухвалу про заочний розгляд справи, що відповідає вимогам статей 280-281 ЦПК.
Дослідивши надані матеріали, суд, в межах заявлених позовних вимог, встановив наступне.
10.09.2015 ОСОБА_1 придбала земельну ділянку з кадастровим № 1414100000:01:016:1398 площею 0,0262 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_1 , що видно з відповідного договору, посвідченого приватним нотаріусом Слов'янського районного нотаріального округу Донецької області Соловар В.І.
Відповідно до інформації Державної міграційної служби Донецької області ОСОБА_1 за обліками ІП «Реєстрація місця проживання» ЄІАС УМП ДМС України значиться зареєстрованою на території Слов'янської МТГ, з питань набуття громадянства України, посвідки на постійне місце проживання не зверталася.
З копії посвідки на постійне місце проживання, серія та номер ДН 837/51 від 15.07.2009 вбачається, що громадянка РФ ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 388984463 від 31.07.2024 року, а також витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-1405127332019 від 14.05.2019 власником земельної ділянки із цільовим призначенням для ведення ОСГ із кадастровим номером 1414100000:01:016:1398 площею 0,0262 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 189423614141, номер відомостей про речове право 11124233 від 10.09.2015) є ОСОБА_1 , громадянка російської федерації, посвідка на постійне місце проживання, серія та номер ДН 837/51 від 15.07.2009.
ГУ Держгеокадастру у Донецькій області листом від 28.03.2024 №10-5-0.63-1053/2-24 повідомлено прокуратуру про наявність ознак порушення вимог земельного законодавства у водогінні іноземною громадянкою ОСОБА_1 земельною ділянкою сільськогосподарського призначення.
Суб'єктами права приватної власності на землю відповідно до статті 80 Земельного кодексу України визначено громадян України та юридичних осіб. Проте, з урахуванням змісту частини другої статті 81 та інших норм Земельного кодексу України, суб'єктами права приватної власності на землю визнаються також іноземні громадяни та особи без громадянства.
Зокрема, іноземні громадяни та особи без громадянства відповідно до частини другої статті 81 Земельного кодексу України можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності.
Згідно із частиною 3статті 81 Земельного кодексу України іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) викупу земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; в) прийняття спадщини.
Відповідно до частини п'ятої статті 22 Земельного кодексу України набуття у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення здійснюється з урахуванням вимог статті 130 цього Кодексу, а саме: іноземцям, особам без громадянства та юридичним особам заборонено набувати частки у статутному (складеному) капіталі, акції, паї, членство у юридичних особах (крім як у статутному (складеному) капіталі банків), які є власниками земель сільськогосподарського призначення.
Разом з тим, за змістом частини четвертої статті 81 Земельного кодексу України, землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.
Згідно пункту «е» ч. 1 ст.ст. 140 Земельного кодексу України, однією з підстав примусового припинення права власності на земельну ділянку є не відчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.
У разі невиконання вимоги щодо відчуження земельної ділянки настають наслідки, передбачені ч. ч. 2, 4 ст. 145 Земельного кодексу України, а саме, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду. Позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах.
Пунктом 10 частини 1статті 346 Цивільного кодексу України визначено конфіскацію як одну з підстав припинення права власності.
Згідно із статтею 354 Цивільного кодексу України до особи може бути застосовано позбавлення права власності на майно за рішенням суду як санкція за вчинення правопорушення (конфіскація) у випадках, встановлених законом. Конфісковане майно переходить у власність держави безоплатно, крім випадків, визначених законом. Обсяг та порядок конфіскації майна встановлюються законом.
Частиною 6 статті 41 Конституції України визначено, що конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.
З огляду на характер спірних правовідносин, не вбачається невідповідності заходу втручання держави в право власності відповідача критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном, так і порушення принципу пропорційності, які сформовані у сталій практиці ЄСПЛ.
Обраний спосіб захисту порушеного права власності на земельну ділянку, яку відповідач незаконно використовує, є ефективним та належним способом захисту порушених прав держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, як уповноваженого органу на здійснення функцій держави щодо конфіскації у власність держави земельних ділянок сільськогосподарського призначення та ділянок, призначених для ведення особистого селянського господарства, які незаконно використовуються іноземними громадянами, оскільки зазначений спосіб захисту чітко визначений частиною 4 статті 81 Земельного кодексу України.
Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_1 , будучи іноземною громадянкою, упродовж року після набуття права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення не відчужила її, є підстави для її конфіскації у власність держави.
Статтею 153 ЗК України передбачено, що власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте, попередні положення акону жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів».
У практиці ЄСПЛ (зокрема рішення у справах «Спорронг і Льоннрот проти Швеції» від 23.09.1982, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21.02.1986 року, «Щокін проти України» від 14.10.2010 року, «Сєрков проти України» від 07.07.2011 року, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23.11.2000 року, «Булвес» АД проти Болгарії» від 22.01.2009 року, «Трегубенко проти України» від 02.11.2004 року, «East/West Alliance Limited» проти України» від 23.01.2014 року) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основних свобод людини (далі Перший протокол), а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.
Так, звернення прокурора з вказаним позовом є законним, оскільки ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» наділено прокурора правом на звернення до суду за захистом інтересів держави у випадку коли захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.
Оскільки ГУ Держгеокадастру у Донецькій області, яке здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю, самостійно не реалізувало процесуальне право на подання позову про конфіскацію земельної ділянки, то наявні підстави для представництва прокурором інтересів держави в суді, що узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 26.05.2020 року по справі №912/2385/18.
Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільний», «публічний» інтерес, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися «значною свободою (полем) розсуду».
Звернення прокурора з вказаним позовом до суду беззаперечно переслідує «суспільний», «публічний» інтерес, оскільки реагування прокурора у даному випадку спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання законності використання іноземним громадянином земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яке відбувається з порушенням вимог чинного законодавства.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позову.
Щодо заходів забезпечення позову, вжитих згідно ухвали суду від 30.08 року, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.7, 8 ст.158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.
Враховуючи, що учасниками справи не заявлено вмотивованого клопотання про скасування арешту земельної ділянки та заборони ОСОБА_1 вчиняти певні дії стосовно спірної земельної ділянки, то такі заходи забезпечення позову продовжують діяти відповідно до положеньст.158 ЦПК України.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позов задоволено у повному обсязі, тому в силу ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути 3028 гривні 00 копійок та судовий збір за подання заяви про забезпечення позову в розмірі 1514 гривні 00 копійок, а всього 4542 гривень 00 копійок.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 141, 263-265, 280, 354 ЦПК України, ст. 3, 14, 41 Конституції України, ст.ст. 346, 356 ЦК України, ст.22, 80, 81 ЗК України, суд, -
Позовні вимоги керівника Слов'янської окружної прокуратури Донецької області, який діє в інтересах Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, до ОСОБА_1 про конфіскацію земельної ділянки - задовольнити.
Конфіскувати на користь держави земельну ділянку сільськогосподарського призначення громадянки російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 з кадастровим номером 1414100000:01:016:1398 площею 0,0262 га із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, розташовану на за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 189423614141), відомості про яку зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень 10.09.2015 за № 11124233, шляхом припинення права власності та визнання права власності за державою в особі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області (б-р Машинобудівників, 16, м. Краматорськ, Донецька область, 84313, код ЄДРПОУ 39767332).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Донецької обласної прокуратури р/р №UA918201720343180002000016251, Держказначейська служба України м.Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 25707002, отримувач - Донецька обласна прокуратура витрати зі сплати судового збору в сумі 4542 (чотири тисячі п'ятсот сорок дві) гривні 00 копійок.
Вжиті судом заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили.
Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
На рішення суду позивачем може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлений 20.12.2024.
Суддя Слов'янського
міськрайонного суду
Донецької області Д.В. Воронков