Справа № 542/937/23 Номер провадження 22-ц/814/3016/24Головуючий у 1-й інстанції Афанасьєва Ю. О. Доповідач ап. інст. Бутенко С. Б.
17 грудня 2024 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
Головуючого судді Бутенко С. Б.
Суддів Карпушина Г. Л., Обідіної О. І.,
за участю секретаря: Ракович Д. Г.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК»
на рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 20 травня 2024 року у складі судді Афанасьєвої Ю. О.
у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У червні 2023 року представник АТ «ТАСКОМБАНК» звернувся до суду з вказаним позовом до ОСОБА_1 , який мотивовано тим, що 28.08.2018 між сторонами було укладено кредитний договір № 901/5149601-СК, предметом якого є надання позичальнику в кредит грошових коштів на наступних умовах: сума наданого кредитного ліміту - 28 730,00 гривень; тип кредиту - кредитна лінія; процентна ставка за встановленим кредитним лімітом - 43,2% річних; цільове призначення кредиту - на споживчі потреби; строк користування - 12 місяців з автоматичною пролонгацією.
Вказував, що відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором, офіційних Тарифів, розміщених на офіційному сайті АТ «ТАСКОМБАНК», паспорту споживчого кредиту за карткою «Велика п'ятірка» за встановленим кредитним лімітом у відповідні періоди діяли наступні процентні ставки: з 28.08.2018 по 31.01.2019 - 39,6% річних, з 01.02.2019 по 31.12.2020 - 43,2% річних.
Підписавши заяву-договір № 901/5149601-СК від 28.08.2018, позичальник підтвердила факт ознайомленості, обізнаності та розуміння Публічної пропозиції АТ «ТАСКОМБАНК» на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, Правил обслуговування корпоративних клієнтів та Тарифів Банку, просила відкрити поточний рахунок у гривні, операції за яким можуть здійснюватися з використанням електронних платіжних засобів та виявила бажання оформити на своє ім'я платіжну картку; надавши свою згоду на те, що Кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку (погоджується відповідним рішенням Банку) згідно внутрішніх нормативних документів Банку.
Кредитні кошти відповідачу було надано у спосіб, зазначений в кредитному договорі, на поточний рахунок № НОМЕР_1 , що підтверджується відповідною випискою, отже, кредитодавець, свої обов'язки за кредитним договором виконав в повному обсязі.
В подальшому відповідач перестала виконувати умови кредитного договору в повній мірі, а саме, перестала сплачувати заборгованість по кредиту та процентах.
Неодноразовими телефонними повідомленнями банку позичальника було сповіщено про наявність заборгованості за кредитом та про необхідність її погашення у стислі терміни.
Проте, умови кредитного договору позичальником не виконані, кредитні кошти у встановлені договором строки не повернуті, що мало наслідком утворення заборгованості, яка станом на 08.05.2023 становить 58 720,14 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту (в т.ч. прострочена) - 28 730,00 грн; заборгованість за процентами (в т.ч. прострочена) - 28 190,14 грн, штраф - 1 800 грн.
Посилаючись на викладене, просив суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за заявою-договором № 901/5149601 від 28.08.2018, що в частині тіла кредиту та процентів станом на 08.05.2023 становить 58 720,14 грн та поненесені по справі судові витрати.
Рішенням Новосанжарського районного суду Полтавської області від 20 травня 2024 року у задоволенні позову АТ «ТАСКОМБАНК» відмовлено.
Вирішено питання розподілу судових витрат. Стягнуто з АТ «ТАСКОМБАНК» на користь ОСОБА_1 понесені витрати на проведення почеркознавчої експертизи в розмірі 11 813, 5 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 12 000 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що спірний кредитний договір не містить підпису позичальника ОСОБА_1 , а тому є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені у ньому умови не є такими, що встановлюють права та обов'язки сторін.
Не погодившись з вказаним рішенням, представник АТ «ТАСКОМБАНК» подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позов АТ «ТАСКОМБАНК» задовольнити в повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що висновок суду першої інстанції щодо неукладеності кредитного договору зроблений на підставі висновку експерта без врахування інших наявних у справі доказів та без врахування доказів на спростування експертного висновку, що є порушенням норм процесуального права.
Вказує, що факт укладення між сторонами кредитного договору підтверджується перерахуванням коштів відповідачу, що є неможливим без укладення відповідного договору. При цьому банк не може з власної ініціативи укладати кредитні договори, використовуючи при цьому персональні дані відповідача без його дозволу, а також без його дозволу укладати від його імені кредитні договори, або залучати сторонніх осіб для підписання відповідного кредитного договору замість відповідача.
Зазначає, що ОСОБА_1 здійснила конклюдентні дії по визнанню укладення кредитного договору та наявності заборгованості, що полягають у сплаті заборгованості у сумі 400 грн, що відображено в розрахунку заборгованості та виписці, а також підтверджується платіжною інструкцією.
У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 - адвокат Коваленко Р. Й. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Колегія суддів Полтавського апеляційного суду, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, дійшла висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Частиною третьою статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно частин першої, другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 374, статті 375 ЦПК України, за результатами розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
По справі встановлено, що на підставі заяви-договору про приєднання до Публічної пропозиції AT «ТАСКОМБАНК» на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб № 901/5149601-СК від 28.08.2018, підписаної від імені позичальника ОСОБА_1 , позивачем було надано кредит у виді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку MasterCard World неіменна у розмірі 28 730 грн.
Ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 21 листопада 2023 року за клопотанням представника відповідача адвоката Коваленка Р. Й. було призначено по справі судово-почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Полтавського НДЕКЦ МВС України та попереджено експертів про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків згідно статей 384, 385 КК України.
Висновком експерта № СЕ-19/117-23/18984-ПЧ від 24.01.2024 за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи встановлено, що підпис від імені ОСОБА_1 в Заяві-договорі про приєднання до Публічної пропозиції AT «ТАСКОМБАНК» на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб № 901/5149601-СК від 28.08.2018, в якій міститься інформація в графах/розділах: Сума бажаного кредитного ліміту, грн: 28730,00 Відмітки банку: Дозволяю відкриття поточного рахунку у Гривні № 26204127102001, операції за якими можуть здійснюватися з використанням електронних платіжних засобів 26203127102002, у графі «Підпис:» розділу «Клієнт», виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою.
Підпис від імені ОСОБА_1 в заяві на безготівкове перерахування коштів від 28.08.2018 у графі «Підпис Клієнта:», виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою (а. с. 105-118, т. 2).
Встановивши, що кредитний договір ОСОБА_1 не підписувала, суд першої інстанції, дійшов обґрунтованого висновку, що такий договір є неукладеним, таким, що не створює відповідних прав та обов'язків сторін, а тому відсутні правові підстави для задоволення позову AT «ТАСКОМБАНК» про стягнення з ОСОБА_1 кредитної заборгованості.
Колегія суддів апеляційного суду з такими висновками суду першої інстанції погоджується та не вбачає підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Зокрема, зобов'язання вникають з договорів та інших правочинів (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статі 1048 ЦК України).
Частиною першою статті 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами) (абзац перший частини другої статті 207 ЦК України).
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (абзац 1 частини першої статті 638 ЦК України).
У постанові Верховного Суду від 22 січня 2020 року у справі № 674/461/16-ц (провадження № 61-34764св18) зроблено висновок, що «підпис є обов'язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує намір та волю й фіксує волевиявлення учасника (-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документа, в якому втілюється правочин. Внаслідок цього підписання правочину здійснюється стороною (сторонами) або уповноваженими особами».
У постанові Верховного Суду від 22 квітня 2021 року у справі № 640/13154/14-ц (провадження № 61-8753св20) зазначено, що «відповідно до частини першої статті 1054, статті 1055 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Відповідно до частини другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний стороною (сторонами). Підпис у договорі - це дія, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, що підпадає під поняття «правочин» (стаття 202 ЦК України), і стверджує про волевиявлення сторони. Вільне волевиявлення учасника правочину, передбачене статтею 203 ЦК України, є важливим чинником, без якого неможливо укладення договору. Своє волевиявлення на укладення договору учасник правочину виявляє в момент досягнення згоди з усіх істотних умов, складання та скріплення підписом письмового документа (правова позиція Верховного суду України, висловлена у постанові від 18 грудня 2013 року у справі № 6-127цс13)».
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
Відповідно до положень частини третьої статті 12, частин першої. шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Заперечуючи проти висновку експерта № СЕ-19/117-23/18984-ПЧ від 24.01.2024 за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи, представник AT «ТАСКОМБАНК» належних та допустимих доказів на спростовування такого висновку суду не надав, клопотань про призначення у справі повторної судової експертизи з метою з'ясування питання чи виконано підпис у спірному договорі ОСОБА_1 чи іншою особою, не заявляв.
Згідно частини другої статті 78, статей 102, 103 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Для з'ясування обставин, що мають значення для справи, для яких необхідні знання у сфері іншій, ніж право, та без встановлення яких встановити відповідні обставини неможливо, на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду надається висновок експерта.
Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.
Висновок експерта, який обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, підготовлений для подання до суду, є належним та допустимим доказом, який оцінюється судом відповідно до статті 89 ЦПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів у їх сукупності.
Доводи апеляційної скарги, що висновок експерта спростовується випискою, що є первинним бухгалтерським документом, який підтверджує перерахування кредитних коштів на рахунки позичальника згідно з кредитними договорами № LOYr-66003 від 07.07.2017 та № RF2r-77833 від 20.10.2017, та вчиненням відповідачем конклюдентних дії по визнанню укладення кредитного договору та своїх зобов'язань шляхом сплати 400 грн у погашення заборгованості за кредитом не беруться колегією суддів до уваги, оскільки вказані докази не містять підпису позичальника та не підтверджують відповідного волевиявлення відповідача.
З наявних у справі доказів не можна дійти висновку, що безготівкове перерахування кредитних коштів, а також платіж в рахунок погашення кредиту 17.12.2018 у розмірі 400 грн було проведено безпосередньо ОСОБА_1 або за її дорученням, а тому такі дії, вчинені без участі особи, не є свідченням визнання нею боргу та свого зобов'язання з повернення коштів за кредитним договором.
Таким чином договірний характер спірних правовідносин, яким обґрунтовуються вимоги АТ «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 , позивачем не доведено та підстав для стягнення з відповідача спірних кредитних коштів судом не встановлено.
Вирішуючи справу, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну правову оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Таким чином, апеляційна скарга представника позивача підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - залишенню без змін.
В суді апеляційної інстанції відповідачем ОСОБА_1 заявлено про понесення судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката Коваленка Р. Й. на стадії апеляційного провадження у розмірі 3 833,20 грн, що підтверджено Договором про надання правової допомоги № 06/07-1 від 06.07.2023 та актом приймання-передачі виконаної/наданої правової (правничої) допомоги від 12.12.2024.
Враховуючи вимоги статей 133, 137, 141 ЦПК України, а також принципи співмірності та розумності судових витрат на професійну правничу допомогу, критерій реальності адвокатських витрат, а також розумності їхнього розміру відповідно до обставин цієї справи, колегія суддів дійшла висновку про стягнення з відповідача на користь позивача понесені нею витрати на правничу допомогу адвоката в суді апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 367, 374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» - залишити без задоволення.
Рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 20 травня 2024 року - залишити без змін.
Стягнути з Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» на користь ОСОБА_1 3 833,20 грн судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката в суді апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя С. Б. Бутенко
Судді Г. Л. Карпушин
О. І. Обідіна