Справа № 761/26370/22
Провадження № 1-кп/761/1752/2024
18 грудня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
за участю прокурора - ОСОБА_2
обвинуваченої - ОСОБА_3
захисника - ОСОБА_4
при секретарі - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали кримінального №12017100100009222 від 03.08.2017 року по обвинуваченню:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Петропавлівка, Саратського району, Одеської області, українки, громадянки України, з середньою освітою, не працюючої, заміжньої, маючої на утриманні малолітню дитину, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаюча за адресою АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцяс.Августівка, Біляєвського району, Одеської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , раніше судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,
У провадженні Шевченківського районного суду м.Києва перебуває кримінальне провадження №12017100100009222 від 03.08.2017 року по обвинуваченню ОСОБА_7 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.
У судовому засіданні ОСОБА_2 просив застосувати відносно обвинуваченої ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби, оскільки обвинувачена самостійно звернулась до суду з проханням про відновлення кримінального провадження.
Захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні повідомив, що обвинувачена заміжня, має визначене місце проживання та дитину. Просив застосувати відносно обвинуваченої ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Обвинувачена ОСОБА_3 у судовому засіданні думку захисника підтримала.
Суддя, заслухавши клопотання прокурора, думку учасників, дослідивши матеріали кримінального провадження, приходить до наступного висновку.
Так, судом встановлено, що у провадженні Шевченківського районного суду м.Києва перебуває кримінальне провадження №12017100100009222 від 03.08.2017 року по обвинуваченню ОСОБА_7 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2022 року обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , оголошено в розшук, надано дозвіл на їх затримання з метою приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а судове провадження зупинено до розшуку останніх.
Ухвалою Шевченківського районного суду м.Києва від 28.06.2023 кри мінальне провадження було відновлено у зв'язку зі сплином строків чинності ухвали від 26.10.2022 в частині надання дозволу на затримання обвинувачених.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 17 липня 2023 року обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , оголошено в розшук, надано дозвіл на їх затримання з метою приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а судове провадження зупинено до розшуку останніх.
Ухвалою Шевченківського районного суду м.Києва від 16.02.2024 кримінальне провадження було відновлено у зв'язку зі сплином строків чинності ухвали від 17.07.2023 в частині надання дозволу на затримання обвинувачених.
Ухвалою Шевченківського районного суду м.Києва від 09 травня 2024 року обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , оголошено в розшук, надано дозвіл на їх затримання з метою приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а судове провадження зупинено до розшуку останніх.
02 вересня 2024 року ухвалою Шевченківського районного суду м.Києва кримінальне провадження було відновлено у зв'язку з тим, що обвинувачена ОСОБА_7 звернулась до суду з заявою про відновлення кримінального провадження.
Відповідно до положень ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Так, відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.
Крім того, відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини,у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання,у тому числі наявність у нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;8) наявність судимостей у підозрюваного,обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Белчев проти Болгарії» наголосив, що обґрунтування будь-якого періоду позбавлення свободи повинно бути переконливо доведено державними органами.
Кримінальний процесуальний закон покладає аналогічний обов'язок на сторону обвинувачення, зазначаючи, що остання має довести суду, крім обґрунтованості обвинувачення та наявності ризиків неналежної процесуальної поведінки особи, ще й неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Вирішуючи питання щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує мету застосування запобіжного заходу, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , ступінь участі у вчиненому, а також обставини, у відповідності до вимог ст.178 КПК України, що характеризують підозрювану, яка має місце постійного проживання, реєстрації, дитину на утримання, її вік, відношення до скоєного.
При цьому, прокурором в судовому засіданні не доведено існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, такого ступеню, які виправдовують застосування до підозрюваної найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Згідно вимог ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені п. п. 1 та 2 ч. 1 цієї статті, але не доведе обставини, передбачені п. 3 ч. 1 цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені ч.5 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного слідчим та прокурором у обґрунтуванні клопотання.
Необхідності обмеження права особи на свободу у вигляді тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_3 в даному кримінальному провадженні немає, оскільки припущення прокурора щодо можливості ОСОБА_3 з метою уникнення відповідальності переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, в даному випадку не є визначальними для застосування найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки обвинувачена проявила зацікавленість у розгляді кримінального провадження шляхом самозвернення до суду для відновлення кримінального провадження. Крім того, будь-який документально підтверджених даних про умисне переховування ОСОБА_3 , прокурором не надано.
Крім того, слідчий суддя вважає недоведеним ризик вчинення обвинуваченою ОСОБА_3 іншого кримінального правопорушення чи продовження вчинення кримінального правопорушення у якому остання обвинувачується, оскільки прокурором не надано доказів спроб чи інших фактів вчинення такого правопорушення. Крім того, суд вважає, що наявність вказаного ризику не може обґрунтовуватись виключно припущеннями, а має бути підтверджений будь-яким зафіксованим фактом вчинення дій чи бездіяльності обвинуваченої що мають хоча б «натяки» на вчинення кримінального правопорушення.
Так, враховуючи встановлені в судовому засіданні ризики та дані про особу обвинуваченої, суддя дійшов висновку, що в даному провадженні існують підстави для застосування запобіжного заходу до обвинуваченої ОСОБА_3 у вигляді домашнього арешту у певний період доби, що на думку суду, зможе запобігти можливим ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, та який, з урахуванням усіх обставин справи, буде достатнім запобіжним заходом для забезпечення виконання обвинуваченою покладених на неї процесуальних обов'язків та запобігання виникненню ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
З урахуванням викладеного та оцінюючи ступінь порушення загальносуспільних прав та інтересів, з метою забезпечення належного розгляду кримінального провадження, явки обвинуваченої у судові засідання, тощо, суд приходить до висновку про необхідність відмови в задоволення клопотання про застосовування відносно обвинуваченої ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та вважає за необхідне застосувати відносно останньої запобіжний захід у виді домашнього арешту в певний період часу, заборонивши останній залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , з 22 години 00 хвилин по 06 годину 00 хвилин наступної доби.
Крім того, відповідно до ч.5 ст.194 КПК слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного певні обов'язки, а саме: прибувати до суду за кожним викликом, вимогою та визначеною ними періодичністю, не відлучатися з Одеської області без дозволу слідчого, прокурора або суду, повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 202, 206, 309 КПК України,
Клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури м.Києва про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_3 , - залишити без задоволення.
Застосувати відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Заборонити обвинуваченій ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , з 22 години 00 хвилин по 06 годину 00 хвилин наступної доби, за виключенням необхідності отримання медичної допомоги або/та випадків необхідності прибуття до укриття чи бомбосховища обумовленого сиреною та/або повідомленням «Повітряна тривога».
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на обвинувачену ОСОБА_3 , наступні обов'язки:
-прибувати до суду за кожним викликом, вимогою та визначеною ними періодичністю;
-не відлучатися з Одеської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії ухвали про тримання обвинуваченої під домашнім арештом визначити до 15 лютого 2025 року, включно.
Контроль за виконанням ухвали покласти на органи Національної поліції за місцем проживання обвинуваченої ОСОБА_3 , а також прокурора у кримінальному провадженні.
Ухвала набирає законної сили із моменту її винесення і підлягає негайному виконанню.
Суддя ОСОБА_1