Справа № 761/244/24
Провадження № 1-в/761/537/2024
10 грудня 2024 року місто Київ
Шевченківський районний суд міста Києва у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду подання фахівця Шевченківського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у місті Києві та Київській області ОСОБА_4 , погоджене начальником Шевченківського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у місті Києві та Київській області ОСОБА_5 , відносно засудженого
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кишинів Республіки Молдова, молдованина, громадянина республіки Молдова, із середньою освітою, не одруженого,
про приведення вироку Шевченківського районного суду міста Києва від 27.02.2024 у відповідність до вимог Закону України № 3886-ІХ від 18.07.2024 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів»,
установив:
Фахівець Шевченківського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у місті Києві та Київській області ОСОБА_4 звернулася через систему «Електронний суд» до Шевченківського районного суду міста Києва із поданням, погодженим начальником Шевченківського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у місті Києві та Київській області ОСОБА_5 , про приведення вироку Шевченківського районного суду міста Києва від 27.02.2024 у відповідність до вимог Закону України № 3886-ІХ від 18.07.2024 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів».
Обґрунтовуючи подання, фахівець Шевченківського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у місті Києві та Київській області ОСОБА_4 зазначила про таке.
На обліку Шевченківського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у місті Києві та Київській області ОСОБА_6 перебуває з 10.07.2024, засуджений 27.02.2024 вироком Шевченківського районного суду міста Києва за ч. 4 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі. Вирок набрав законної сили 29.03.2024.
Згідно вироку Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_6 18.12.2023 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), тобто кримінальні проступки, передбачені ч. 4 ст. 185 КК України, завдавши матеріального збитку на загальну суму 2 544 гривень 45 копійок.
09.08.2024 набув чинності Закон України № 3886-ІХ від 18.07.2024 «Про внесення змін Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», якими внесено зміни до ст. 51 КУпАП.
Відповідно до зазначеного закону, ст. 51 КУпАП викладена у новій редакції, внаслідок чого, дрібним викраденням чужого майна вважається крадіжка, шахрайство, привласнення чи розтрата, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить до 2 (двох) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
На підставі вищевикладеного, фахівець Шевченківського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у місті Києві та Київській області ОСОБА_4 просить привести вирок Шевченківського районного суду міста Києва від 27.02.2024 у відповідність.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 01.11.2024, суддею визначено ОСОБА_1 05.11.2024 подання передано судді з відділу організаційного забезпечення розгляду кримінальних справ Шевченківського районного суду міста Києва.
Прокурор Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримав подання та просив його задовольнити.
Учасники справи в судове засідання не з'явилися, повідомлялися про дату, час та місце судового розгляду.
Слід зазначити, що неприбуття у судове засідання учасників справи, які належним чином повідомлені, відповідно до ст. 539 КПК України, не перешкоджає проведенню судового розгляду.
Заслухавши думку прокурора, дослідивши подання фахівця Шевченківського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у місті Києві та Київській області ОСОБА_4 та додані до нього матеріали, суд вважає, що подання підлягає задоволенню з огляду на таке.
Вироком Шевченківського районного суду міста Києва від 27.02.2024 визнано винним ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначено останньому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України останнього звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки. Вирок набрав законної сили 29.03.2024.
Зі змісту вироку вбачається, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, ОСОБА_6 вчинив 18.12.2023, а саме таємно в умовах воєнного стану викрав чуже майно, яке належить ТОВ «ФУДКОМ» ЄДРПОУ 40982829, на загальну суму 2 544 (дві тисячі п'ятсот сорок чотири) гривень 45 копійок.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 537 КК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
Положеннями ч.ч. 1, 6 ст. 3 КК України встановлено, що законодавство України про кримінальну відповідальність становить Кримінальний кодекс України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. Зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Судом встановлено, що 09.08.2024 набрав чинності Закон України № 3886-ІХ від 18.07.2024 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» (далі - Закон України № 3886-ІХ).
Цим Законом України № 3886-ІХ ст. 51 КУпАП викладена у новій редакції, відповідно до якої дрібним викраденням чужого майна є викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 (двох) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість (ч. 1 ст. 5 КК України).
Це положення цілком узгоджується із вимогами ст. 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 07.10.2024 по справі № 278/1566/21 зазначила, що Закон № 3886-IX, яким унесені зміни до ст. 51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст. 5 КК України для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51 КУпАП. Зміни, внесені Законом № 3886-IX, мають зворотну дію в часі.
Згідно з п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
Відповідно до пп. 169.1.1 пункту 169.1 ст.169 Податкового кодексу України податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2023 рік» прожитковий мінімум для працездатної особи з 01.01.2023 - встановлений в розмірі 2 684 гривень, а 50 відсотків від його розміру становить 1 342 гривень (податкова соціальна пільга).
Таким чином, межею адміністративної та кримінальної відповідальності за викрадення чужого майна у 2023 році є його вартість в розмірі 2 684 гривень, до цієї суми адміністративна відповідальність, після - кримінальна.
Отже, для вирішення питання щодо наявності правових підстав для звільнення засудженого від призначеного йому покарання необхідно визначити, чи перевищує вартість викраденого ним майна 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (станом на момент вчинення кримінальних правопорушень), тобто 2 684 гривень у 2023 році.
Враховуючи вищевикладене, діяння, за вчинення яких ОСОБА_6 засуджено вироком Шевченківського районного суду міста Києва від 27.02.2024 за ч. 4 ст. 185 КК України, на цей час не може вважатися кримінально караним правопорушенням, оскільки вартість майна, за заволодіння якого ОСОБА_6 засуджений, не перевищує граничної вартості майна, за заволодіння якого передбачено кримінальну відповідальність.
Частиною 2 статті 74 КК України передбачено, що особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
У зв'язку із зазначеним, оскільки кримінальна караність діяння, за вчинення якого засуджено ОСОБА_6 усунута, суд приходить до висновку про те, що на підставі ч. 2 ст. 74 КК України останнього необхідно звільнити від призначеного покарання за вироком Шевченківського районного суду міста Києва від 27.02.2024 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Керуючись статтями 3, 5, 74, 185 Кримінального кодексу України, статтями 372, 537, 539 Кримінального процесуального кодексу України, суд
постановив:
Подання фахівця Шевченківського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у місті Києві та Київській області ОСОБА_4 , погоджене начальником Шевченківського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у місті Києві та Київській області ОСОБА_5 , відносно засудженого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про приведення вироку Шевченківського районного суду міста Києва від 27.02.2024 у відповідність до вимог Закону України № 3886-ІХ від 18.07.2024 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» - задовольнити.
На підставі ч. 2 ст. 74 КК України звільнити засудженого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від призначеного покарання за вироком Шевченківського районного суду міста Києва від 27.02.2024 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, у зв'язку з усуненням караності діяння.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Києва протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1