Справа № 756/11382/20
Провадження № 2/761/405/2024
18 грудня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва в склад:
головуючого судді Юзькової О.Л.
при секретарі Марінченко Л.В.,
розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», третя особа: Києво-Святошинський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про розстрочення сплати заборгованості по виконавчому провадженню, -
В провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває дана цивільна справа.
Так, в судове засідання, призначене на 18 грудня 2024 року позивач не з'явилася, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, поважність причин неявки не повідомила, клопотань про відкладення судового засідання на іншу дату не надходило, заяви про розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 матеріали справи не містять.
В адресу суду надійшов відзив на позовну заяву.
Відповідач у судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином про день та час розгляду справи, в судове засідання свого представника не направив, клопотань про відкладення судового засідання на іншу дату в адресу суду не надходило.
Третя особа також повідмлялался належним чином, в судове засідання не з'явилася, правом на надання пояснення не скористалась.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
За положеннями ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
В судові засідання призначені на 05.11.2024, 18.12.2024 позивач не з'явилася, причини неявки не повідомила.
Так, позивач повідомлялася про розгляд справи засобами поштового зв'язку. Повістки направлялись за адресою, вказаною в позовній заяві: 08105, м. Київ, вул. Папулова, 17.
Як свідчать матеріали справи, позивач в судові засідання призначенні на 05.11.2024, 18.12.2024 не з'явилася.
Судова повістка сформована 16.08.2024, про виклик до суду на 05.11.2024 направлялась засобами поштового зв'язку позивачу на адресу зазначеної в позовній заяві: 08105, м. Київ, вул. Папулова, 17, повернулось з відміткою - "за закінченням терміну зберігання".
Повідомлення про розгляд справи 18.12.2024 повернулось з відміткою - "адресат відсутній за вказаною адресою". Позивач в судове засідання не з'явилася, причини неявки не повідомила.
Заяв про розгляд справи за відсутністю позивача та її представника в адресу суду не надходило.
Пояснення по суті спору учасниками процесу не надавались.
Приписами ч. 5 ст. 223 ЦПК України визначено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Отже, повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від причин такої неявки.
Такі висновки Верховний Суд зробив у постанові від 22 вересня 2021 року у справі № 465/205/17 (провадження № 61-9536св21).
У постанові від 28.10.2021 в справі № 465/6555/16-ц Верховний суд зазначив - згідно зі статтею 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. Під добросовісністю необхідно розуміти користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживання процесуальними правами.
Системний аналіз зазначених норм процесуального права дає підстави для висновку, що законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні в разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони - відповідача, який притягнутий до участі у справі позивачем, а тому саме останній має продемонструвати свій інтерес у як найскорішому розгляді справи, а отже зобов'язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі. Саме тому, повторна неявка позивача в судове засідання, незалежно від поважності її причин, дає суду підстави залишити позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.
Таким чином, зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами щоб не допустити затягування розгляду справи.
Подібні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 11 березня 2021 року у справі № 558/9/18 (провадження № 61-13892св20).
Передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії»).
Так, у своїх рішеннях у справах «Осман проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року Європейський суд з прав людини зазначив, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
На зазначене звертає увагу і Верховний Суд в постанові від 28.06.2023 (справа № 757/48467/21). Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов'язки. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Аліментарія Сандерс С.А. проти Іспанії" від 07 липня 1989 року).
Зважаючи на викладене, беручи до уваги, що позивач будучи належним чином повідомленою про дату та час розгляду справи в судове засідання не з'явилася, заяв про розгляд справи за її відсутності в адресу суду не надходило, суд вважає за можливе залишити позов без розгляду.
Виходячи з наведеного, керуючись ст. ст. 223, 353 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», третя особа: Києво-Святошинський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про розстрочення сплати заборгованості по виконавчому провадженню - залишити без розгляду.
Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до вказаного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень ЦПК України.
Суддя: