печерський районний суд міста києва
Справа № 757/36591/20-ц
06 листопада 2024 року
Печерський районний суд м. Києва в складі головуючого судді Головко Ю. Г.,
за участю секретаря судових засідань Мхітарян М.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Хаус» про заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження та поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання в цивільній справі №2-3481-1/10 за позовом Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором,
У травні 2020 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Хаус» до Печерського районного суду м. Києва було подано до суду заяву про заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження, поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання в цивільній справі №2-3481-1/10 ц.
Обґрунтовуючи заяву Заявник посилався на те, що рішенням Печерського районного суду м. Києва у справі 2-3481-1/10 від 05.11.2010 позов Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором - задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» заборгованість за договором від 12.10.2007 року № 132/П/22/2007/840 в розмірі 15 728,97 дол. США, що за курсом НБУ становило 124 101,58 грн. стягнуто з ОСОБА_1 на користь Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» 1 361,02 грн. у відшкодування судових витрат; в частині позовних вимог до ОСОБА_2 відмовлено.
15.05.2020 року між первісним Стягувачем та Заявником укладено Догорів про відступлення прав вимоги №GL2N79276ПВ272,
Відповідно до умов якого право вимоги до позичальника за зобов'язаннями передбаченими кредитним договором №132/П/22/2007/840 від 12.10.2007 перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Хаус». У зв'язку з чим необхідним є заміна сторони (стягувача) виконавчого провадження та поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа.
Дана заява у 2020 році надійшла до провадження судді ОСОБА_3 .
Згідно з Розпорядженням керівника апарату Печерського районного суду м. Києва Ліннік Н. В. № 207 від 03.07.2023 року справу № 757/23243/21-ц призначено до проведення повторного автоматизованого розподілу справи: у зв'язку зі звільненням судді ОСОБА_3 .
Згідно з Розпорядженням керівника апарату Печерського районного суду м. Києва Ліннік Н. В. № 207 від 03.07.2023 року справу № 757/36591/20-ц призначено до проведення повторного автоматизованого розподілу справи: у зв'язку зі звільненням судді ОСОБА_3 .
Відповідно до протоколу повторного автоматизовано розподілу судової справи між суддями від 04.07.2023, справа передана для розгляду судді Головко Ю.Г.
В судове засідання заявник не з'явився.
ОСОБА_1 надав до суду заяву, в якій просив відмовити у задоволенні заяви, оскільки станом на листопад 2024 року зобов'язання за договором від 12.10.2007 року №132/П/22/2007/840 повністю виконано, що підтверджується Довідкою про закриття кредиту від 09.09.2021 за № 1265.
Дослідивши матеріали справи та доводи заяви щодо вимоги про заміну сторони виконавчого провадження, суд прийшов наступного висновку.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва у справі 2-3481-1/10 від 05.11.2010 позов Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором - задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» заборгованість за договором від 12.10.2007 року № 132/П/22/2007/840 в розмірі 15 728,97 дол. США, що за курсом НБУ становило 124 101,58 грн. стягнуто з ОСОБА_1 на користь Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» 1 361,02 грн. у відшкодування судових витрат; в частині позовних вимог до ОСОБА_2 відмовлено.
15.05.2020 року між первісним Стягувачем та Заявником укладено Догорів про відступлення прав вимоги №GL2N79276ПВ272,
Відповідно до умов якого право вимоги до позичальника за зобов'язаннями передбаченими кредитним договором №132/П/22/2007/840 від 12.10.2007 перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Хаус». У зв'язку з чим необхідним є заміна сторони (стягувача) виконавчого провадження та поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа.
Відповідно до даних з Автоматизованої системи виконавчого провадження 18.01.2021 відкрито виконавче провадження № 6418734, стягувач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Хаус», боржник ОСОБА_1 , яке закрито на теперішній час.
Згідно з наданою ОСОБА_1 . Постановою про повернення виконавчого документу стягувачу, виконавчий документ повернуто стягувачу за заявою стягувача від 24.09.2021.
Відповідно до Довідки про закриття кредиту від 09.09.2021 за № 1265 05.11.2020 право вимоги за кредитним договором №132/П/22/2007/840 перейшло до ТОВ «ФК «Форт», натомість 09.09.2021 кредит повністю закритий та у ТОВ «ФК Форт» відсутні будь-які претензії до ОСОБА_1 .
Відповідно до ч.1 ст. 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Аналогічне положення містить ч.6 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», згідно якої стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.
Суди, при розгляді заяв про поновлення строку пред'явлення виконавчих листів до виконання мають детально досліджувати всі обставини, які вплинули на пропуск строків пред'явлення виконавчих документів до виконання і розглядати їх в сукупності шляхом встановлення відповідного причинно-наслідкового зв'язку.
З'ясування вказаних обставин відповідає правовій позиції Верховного Суду України, яка викладена у постанові від 20.01.2016 р. в справі № 6-711цс15.
Метою статті 433 ЦПК України про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання є захист інтересів добросовісного стягувача, який пропустив строк з поважних причин. Поважними можна вважати причини, які не залежали від волі стягувача.
Питання про поважність пропуску строків є оціночним. Поважність причин може залежати від таких обставин як поведінка заявника (бездіяльність або незаінтересованість в питаннях звернення судового рішення до виконання), інших осіб, обставин, які безпосередньо унеможливлюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, які виникли об'єктивно, так і від чинників, що не пов'язані з людським фактором, що підтверджуються належними і допустимими засобами доказування.
Суд не може безпідставно поновити строк пред'явлення виконавчого листа до виконання, оскільки це порушує гарантоване право на справедливий суд.
Звертаючись до суду в даною заявою, представник заявника, як на підставу для її задоволення у частині вимог про поновлення строку для пред'явлення виконавчих листів до виконання, посилається на те, що цей строк пропущено з об'єктивних причин, зокрема через запровадження процедури ліквідації первісного стягувача ПАТ «КБ «Надра».
Так, частина 2 статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначає, що на період тимчасової адміністрації усі структурні підрозділи, органи та посадові особи банку підпорядковуються у своїй діяльності Фонду та уповноваженій особі Фонду в межах повноважень, встановлених цим Законом та делегованих Фондом, і діють у визначених Фондом/уповноваженою особою Фонду межах та порядку.
Згідно з п.п.1, 8, 9 ч.2 ст. 37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право, вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку; призначати проведення аудиторських перевірок та юридичних експертиз з питань діяльності банку за рахунок банку в межах кошторису витрат, затвердженого виконавчою дирекцією Фонду; приймати на роботу, звільняти з роботи чи переводити на іншу посаду будь-кого з керівників чи працівників банку, переглядати їх службові обов'язки, змінювати розмір оплат.
Крім того, Фонд зобов'язаний забезпечити збереження активів та документації банку. Фонд вживає передбачені законодавством заходи щодо стягнення простроченої заборгованості позичальників та інших боржників банку (ч.ч.1, 6 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).
Відповідно до п.п.1, 4 ч.1 ст. 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку здійснює такі повноваження: здійснює повноваження органів управління банку; вживає у встановленому законодавством порядку заходів до повернення дебіторської заборгованості банку, заборгованості позичальників перед банком та пошуку, виявлення, повернення (витребування) майна банку, що перебуває у третіх осіб.
Таким чином, спочатку службові особи ПАТ «КБ «Надра», потім уповноважена особа ФГВФО на тимчасову адміністрацію, а згодом на ліквідацію мали всі необхідні повноваження для належного контролю за судовими справами, пред'явленням виконавчих листів до виконання, а у подальшому й супроводжувати виконавчі провадження.
Отже твердження представника заявника про те, що у зв'язку із запровадженням процедури ліквідації та відсутністю належного контролю за судовими справами, ПАТ «КБ «Надра» було позбавлено можливості здійснювати контроль у справі по даному боржнику є такими, що не відповідають обставинам справи.
Доказів, які б свідчили про добросовісну реалізацію первісним стягувачем своїх процесуальних прав та належне виконання процесуальних обов'язків, зокрема вчинення усіх можливих та залежних від нього дій, спрямованих на забезпечення контролю за виконанням судових рішень, представником заявника не надано, як й не підтверджено існування обставин, які об'єктивно цьому перешкоджали.
Таким чином, суд вважає, що наведені представником заявника у заяві причини пропуску строку для пред'явлення виконавчих листів до виконання не є поважними, а отже не можуть бути підставою для поновлення вказаного строку.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (рішення суду у справі Жоффер де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992 р.).
Встановлення в законі строків на пред'явлення виконавчих листів до виконання також спрямовано на забезпечення вказаного принципу. Безпідставне поновлення строку може порушити принцип правової визначеності.
Разом з тим, сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі «Олександр Шевченко проти України»).
Сторона, яка приймає участь у судовому процесі, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Безпідставне та необґрунтоване поновлення строків порушує законні права та інтереси сторін і суперечить принципу (правової визначеності) права на справедливий суд, що закріплене в ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 р., яка набрала чинності для України з 11.09.1997 р. та згідно зі статтею 9 Конституції України є частиною національного законодавства України (п.53 рішення Європейського суду з прав людини від 29.10.2015 р. у справі «Устименко проти України» заява № 32053/13).
Відповідно до ст.ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Водночас, згідно з висновком, який викладено Великою палатою Верховного Суду у постанові від 08.02.2022 р. у справі № 2-7763/10, реалізація процесуального правонаступництва має мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами матеріального правонаступництва, яке стало підставою процесуального правонаступництва. Заміна судом сторони справи на підставі матеріального правонаступництва здійснюється з процесуальною метою реалізації правонаступником прав щодо виконання судового рішення у виконавчому провадженні, відтак потребує розгляду підстав поновлення такого виконавчого провадження, якщо воно вважається закінченим. Заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених частиною першою статті 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу. Враховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закінчене, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництво, якщо виконавче провадження закінчене, заявник має здійснювати процесуальні дії (наприклад, оскаржити постанову про закінчення виконавчого провадження), спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати ці питання в комплексі. За відсутності підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження відсутні і підстави для процесуального правонаступництва. Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий стягувачу без виконання, у його правонаступника є можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання за умови дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання. Якщо ці строки пропущені, то разом з питанням процесуального правонаступництва заявник повинен звернутися з заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання. За відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.
Частиною 4 статті 263 ЦПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За таких обставин, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у сукупності та враховуючи висновки Верховного Суду в аналогічних правовідносинах, суд вважає, що представником заявника не доведено поважності причин пропуску строку для пред'явлення виконавчих листів до виконання, що свідчить про відсутність підстав для видачі їх дублікатів та процесуального правонаступництва, а тому приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви.
Керуючись ст.ст. 259-261, 353-355, 433, 442, Перехідними положеннями ЦПК України, суд,
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Хаус» про заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження та поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання в цивільній справі №2-3481-1/10.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник провадження, якому ухвала суду не була вручена в день її постановлення має право на поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому копії вказаної ухвали.
Суддя Ю. Г. Головко