печерський районний суд міста києва
Справа № 757/56482/23-ц
пр. № 2-4794/24
"19" березня 2024 р. Печерський районний суд м. Києва в складі:
Головуючого судді Головко Ю.Г.,
за участю секретаря судових засідань Солонухи Д. Л,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», треті особи: приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Григорчук Павло Васильович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович про стягнення грошових коштів, -
У грудні 2023 року до Печерського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», треті особи: приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Григорчук Павло Васильович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович про стягнення грошових коштів.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 12.12.2023 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Представник відповідача Крилова С.С. 16.02.2024 подала до суду клопотання про закриття провадження у справі, оскільки на момент оформлення оспорюваного кредиту позивачка була фізичною особою-підприємцем.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Отже, поняття «суду, встановленого законом» зводиться не лише до правової основи самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
Водночас при визначенні предметної юрисдикції справи суд має виходити із суті права/інтересу, за захистом якого особа звертається до суду, та мети звернення з позовом, оскільки саме такі критерії розмежування належності спору до тієї чи іншої юрисдикції дають змогу найбільш ефективно захистити порушене право позивача.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Позивач звернулась до суду як фізична особа, разом із тим, кредитний договір вона уклала як фізична особа-підприємець.
Відтак, позивачем в даній справі є Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , а відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА».
Відповідно до частини другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 20 ГПК України Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
За правилами частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлених судом фактичних обставин, спірні правовідносини виникли між юридичною особою та фізичною особою-підприємцем, а тому мають розглядатись в порядку господарського судочинства.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, зокрема, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Згідно ч. 1 ст. 256 ЦПК України, якщо провадження у справі закривається з підстав, визначених пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен повідомити заявникові, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає що заява представника ТОВ «Бізнес Позика» Крилової С.С. підлягає задоволенню, а провадження у справі закриттю, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Враховуючи викладене, суд приходить висновку, що дана позовна заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, і належить до юрисдикції господарського суду, а відтак провадження у справі відкрите помилково і підлягає закриттю, відповідно на підставі ст. 255 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 3, 4, 255, 256, 260-261, 263, 352-354 ЦПК України, ст.ст. 4, 20 ГПК України, суд -
Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» Крилової С.С.- задовольнити.
Провадження у цивільній справі № 757/56482/23-ц за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», треті особи: приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Григорчук Павло Васильович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович про стягнення грошових коштів - закрити.
Роз'яснити позивачу ОСОБА_1 , що справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у 15-денний строк з дня проголошення ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Ю. Г. Головко