печерський районний суд міста києва
Справа № 761/20387/22-ц
пр. 2-2930/24
26 травня 2023 року Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Головко Ю.Г.,
за участю секретаря судових засідань Солонухи Д. Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» про повернення безпідставно набутих коштів, -
У вересні 2022 до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» про повернення безпідставно набутих коштів.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив те, що рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 20.07.2021 у справі № 759/9865/21, за яким з позивача на користь Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» було стягнено 1385,76 грн, яке перебувало на примусовому виконанні, скасоване, натомість надмірно стягнуті кошти позивачу не повернуті, а відтак, вони підлягають поверненню на підставі ст.1212 ЦК України.
04.10.2022 року ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва матеріали вказаної цивільної справи передано до Печерського районного суду м. Києва за підсудністю.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.12.2022 матеріали цивільної справи передано судді Головко Ю. Г.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 26.12.2022 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.
В судове засідання учасники справи не з'явились, про розгляд справи повідомлялись належним чином, причини неявки суду не повідомили.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 20.07.2021 у справі № 759/9865/21 позов Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства Виконавчого органу Київської міської ради «Київтеплоенерго» заборгованість за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого опалення у розмірі 18689,21 грн., заборгованість за спожиті до 01.05.2018 року послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 4685,00 грн., заборгованість за спожиті з 01.05.2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 30559,65 грн., заборгованість за спожиті з 01.05.2018 року послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 10049,53 грн., судовий збір в розмірі 2270,00 грн. та витрати, понесені в зв'язку з розглядом справи в сумі 33,00 грн, а всього стягнуто 64016,39 грн.
04.02.2022 приватним виконавцем виконавчого органу м. Києва Ярушевською Т.І. було відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1, на виконання вищезазначеного рішення.
Згідно довідки виданої АТ «КБ Приватбанк» від 31.08.2022 з карткового рахунку позивача стягнуто в рахунок виконавчого провадження № НОМЕР_1 - 2055,84 грн.
Відповідно до листа від 08.09.2022 № 4231 приватного виконавця виконавчого органу м. Києва Ярушевської Т.І. на рахунок стягувача по виконавчому провадженню № НОМЕР_1 перераховано 1385,76 грн.
Рішенням Київського апеляційного суду від 13.07.2022 рішення Святошинського районного суду м. Києва від 20 липня 2021 року у справі № 759/9865/12 скасовано, ухвалено нове рішення, у задоволенні позову Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» відмовлено. Виконавче провадження № НОМЕР_1 завершено.
У статті 1 Протоколу №1 вказано, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, що одночасно закріплено і в ст. 41 Конституції України.
Правовою підставою для звернення до суду з даним позовом, позивачка вказує ч. 1 ст. 1212 глави 83 ЦК України, якою визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.
В розрізі встановлених обставин суд вважає за необхідне зазначити, що права особи, яка вважає себе власником майна, підлягають захисту шляхом задоволення позову до володільця, з використанням правового механізму, установленого саме статтею 1212 ЦК України у разі наявності правових відносин речово-правового характеру безпосередньо між власником та володільцем майна.
Такий спосіб захисту можливий шляхом застосування кондиційного позову, якщо для цього існують підстави, передбачені статтею 1212 ЦК України, які дають право витребувати в набувача це майно.
Кондикція - це позадоговірний зобов'язальний спосіб захисту права власності, який може бути застосований самостійно на підставі статті 1212 ЦК України шляхом подання кондикційного позову (постанова Верховного Суду України у справі від 02.03.2016 № 6-3090 цс15).
Разом з тим, зазначена норма закону застосовується лише в тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуто з допомогою інших, спеціальних способів захисту. Зокрема, у разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень ч. 1 ст. 1212 ЦК України, у тому числі й щодо зобов'язання повернути майно потерпілому (постанова Верховного Суду України від 24.09.2014 у справі № 6-122 цс14).
Поворот виконання рішення - це процесуальна форма захисту прав боржника. Він можливий лише після набрання судовим рішенням законної сили. Його суть - у поверненні стягувачем боржнику всього одержаного за скасованим рішенням.
Так, кондикційний позов (позов про повернення безпідставно набутого майна) урегульовано нормами матеріального права, а поворот виконання рішення - нормами процесуального права. За змістом кондикційний позов та поворот виконання рішення схожі, проте не перетинаються та регулюються різними нормами права.
Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 02.11.2011 №3-рп/2011 поворот виконання рішення - це процесуальна гарантія захисту прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав.
Приписами п. 3 ч. 1 ст. 444 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він відмовляє в позові повністю.
Частиною 9 ст. 444 ЦПК України встановлено, що якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин першої - третьої цієї статті, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Отже, поворот виконання рішення, якщо цього вимагає відповідач, можливий у будь-якому випадку, незалежно від того, в якому порядку (апеляційному, касаційному чи за нововиявленими обставинами) скасовано судове рішення.
Тлумачення статті 1215 ЦК України свідчить, що вона є нормою матеріального права, а відтак не може бути застосована до спірних правовідносин.
Схожий висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20.06.2019 у справі №336/9595/14.
В противагу чому, поворот виконання можливий, у разі якщо: а) позивач одержав від відповідача в порядку виконання рішення майно або грошові кошти; б) виконане рішення скасовано судом чи змінено із задоволенням позовних вимог в меншому розмірі.
За змістом наведених норм закону, поворот виконання скасованого рішення суду допускається у разі його фактичного виконання і ухвалення судом нового рішення у справі.
Враховуючи вищевикладене, а саме те, що рішення Святошинського районного суду м. Києва від 20.07.2021 у справі № 759/9865/21 на підставі якого було присуджено стягнення заборгованості, скасовано постановою Київського апеляційного суду від 13.07.2022, та зважаючи на характер спірних правовідносин, належному способу захисту інтересу ОСОБА_1 відповідає заява про поворот виконання судового рішення.
Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові, про що зазначено у Висновку Великої Палати ВС (постанова від 06.04.2021 у справі № 910/10011/19).
На основі повно та всебічно з'ясованих обставин справи, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, суд приходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Усі інші пояснення сторін, їх докази і аргументи не спростовують висновків суду, зазначених в цьому судовому рішенні, їх дослідження та оцінка судом не надало можливості встановити обставини, які б були підставою для ухвалення будь-якого іншого судового рішення.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позову судові витрати у вигляді судового збору та витрат на правничу допомогу позивачу не відшкодовуються відповідно до ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст. 16, 203, 215, 217, 256, 261, 267, 525, 536, 559, 629, 638, 1054 ЦК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» про повернення безпідставно набутих коштів - залишити без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.
Суддя Ю. Г. Головко