Справа № 570/5704/24
провадження № 2-о/570/237/2024
27 грудня 2024 року
Рівненський районний суд Рівненської області
в особі судді Кушнір Н.В.,
з участю заявника ОСОБА_1 ,
її представника адвоката Яреми С.В.,
представника недієздатної особи адвоката Луцик К.В.,
секретаря судового засідання Полюхович М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Рівненського районного суду Рівненської області /м.Рівне, вул.C.Петлюри, 10/ в порядку окремого провадження цивільного судочинства справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: орган опіки та піклування виконавчого комітету Клеванської селищної ради Рівненського району Рівненської області про встановлення опіки та призначення опікуна,
покликаючись на визнання недієздатним її сина рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 29.04.2024 заявник просить встановити опіку над ОСОБА_2 та призначити її його опікуном.
Учасники справи відповідно до ст.128-130 ЦПК України належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
У поданій до суду заяві представник заінтересованої особи - селищний голова Галина Кидун клопотання підтримує і просить справу слухати у їх відсутність, не заперечує проти задоволення заяви.
Особа, відносно якої розглядається справа, за станом здоров'я не може бути присутня в судовому засіданні.
Зважаючи на те, що з"явлення учасників не визнане обов'язковим, враховуючи достатність матеріалів справи для прийняття рішення, відсутність необхідності заслуховувати їх особисті пояснення, суд, беручи до уваги встановлені строки розгляду цивільних справ, думку учасників, дійшов висновку про можливість розглянути справу у відсутність осіб, які не з"явилися до суду.
Заявник в суді підтримав заяву повністю і по аналогічних мотивах.
По суті показав, що з батьком сина розлучилися більше 30 років тому, він разом з ними не проживає. Син є інвалідом 2 групи безтерміново, визнаний недієздатним. З своїх 25 років син хворіє на психічне захворювання, хвороба має постійний характер, без ремісій. Вона як фельдшер ще має сили слідкувати та доглядати за сином, щоб не відправляти його у будинок інвалідів, бо там йому буде гірше. Син є співвласником будинку, має пенсію, тому з метою його захисту необхідно призначити йому опікуна, ким вона може бути.
Його представник, підтримуючи вимоги та аргументацію свого довірителя, стверджує, що наявні всі підстави для задоволення заяви.
Представник недієздатної особивважає, що задоволення заяви повністю відповідає інтересам недієздатної особи.
Суд встановив такі обставини.
ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт.Оржів Рівненського району Рівненської області.
Разом з матір"ю - заявником по справі зареєстровані та проживають по АДРЕСА_1 .
29 квітня 2024 року ОСОБА_2 визнаний недієздатним.
Згідно з поданням, затвердженим рішенням виконавчого комітету Клеванськоїселишної ради Рівненського району Рівненської області від 18 грудня 2024 року №225, доцільно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 опікуном над ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
До вказаних правовідносин підлягають застосуванню такі норми права.
Над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка; недієздатна фізична особа не має права вчиняти будь-якого правочину; правочини від імені недієздатної фізичної особи та в її інтересах вчиняє її опікун (ч.1-3 ст.41 ЦК України).
Згідно з ч.1 ст.300ЦПК України, ч.1 ст.60 ЦК України, ухвалюючи рішення про визнання фізичної особи недієздатною, суд встановлює над нею опіку і призначає їй піклувальника чи опікуна за поданням органу опіки та піклування.
Ст.55 ЦК України визначає, що опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки.
Згідно з ч.4, 5 ст.63 ЦК України опікун призначається переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів. Ст.67 ЦК України визначені права та обов'язки опікуна, а саме: 1) Опікун зобов'язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням. Опікун малолітньої особи зобов'язаний дбати про її виховання, навчання та розвиток; 2) Опікун має право вимагати повернення підопічного від осіб, які тримають його без законної підстави; 3) Опікун вчиняє правочини від імені та в інтересах підопічного; 4) Опікун зобов'язаний вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічного. Згідно з ч.3 ст.72 ЦК України опікун самостійно здійснює витрати, необхідні для задоволення потреб підопічного, за рахунок пенсії, аліментів, відшкодування шкоди у зв'язку з втратою годувальника, допомоги на підопічну дитину та інших соціальних виплат, призначених на підопічну дитину відповідно до законів України, доходів від майна підопічного тощо. Відповідно до ст.76 ЦК України опікун зобов'язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням. Опікун вчиняє правочини від імені та в інтересах підопічного. Опікун зобов'язаний вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічного.
Суд прийшов до таких висновків, заслухавши їх пояснення, визначивши юридичну природу правовідносин і закон, який їх регулює, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.
Вимоги ст.264 ЦПК України зобов'язують суд під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин. Розглядаючи справу, суд забезпечив учасникам цивільного процесу рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, їм відомі права та обов'язки, регламентовані ЦПК України, учасники скористалися правовою допомогою. Учасники скористалися правовою допомогою.
Ч.2 ст.19 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку наказного, позовного та окремого провадження. Відповідно до ч.7 ст.19 ЦПК України окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Згідно з ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного провадження, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. У відповідності до ч.3 ст.294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Україна є демократичною, правовою, соціальною державою, в якій людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність; утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави (ст.1, 3 Конституції України). Відповідно до Основного Закону України усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах; права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними; конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані; кожен має право на повагу до його гідності; кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність; права і свободи людини і громадянина захищаються судом; кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (ст.21, ч.2 ст.22, ч.1 ст.28, ч.1 ст.29, ч.ч.1, 2 ст.55 Конституції України). Обмеження щодо реалізації конституційних прав і свобод не можуть бути свавільними та несправедливими, вони мають встановлюватися виключно Конституцією і законами України, переслідувати легітимну мету, бути обумовленими суспільною необхідністю досягнення цієї мети, пропорційними та обґрунтованими, у разі обмеження конституційного права або свободи законодавець зобов'язаний запровадити таке правове регулювання, яке дасть можливість оптимально досягти легітимної мети з мінімальним втручанням у реалізацію цього права або свободи і не порушувати сутнісний зміст такого права.
Системний аналіз законодавства України дає підстави стверджувати, що недієздатні особи є особливою категорією людей, які внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу тимчасово або постійно не можуть самостійно на власний розсуд реалізовувати майнові та особисті немайнові права, виконувати обов'язки й нести юридичну відповідальність за свої діяння. Недієздатним особам мають надаватися правові можливості для задоволення індивідуальних потреб, реалізації та захисту їх прав і свобод. Хоча за станом здоров'я вони не спроможні особисто реалізовувати окремі конституційні права і свободи, вони не можуть бути повністю позбавлені цих прав і свобод, тому держава зобов'язана створити ефективні законодавчі механізми та гарантії для їх максимальної реалізації. Важливим елементом держави є захист особистих немайнових та майнових прав осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права та виконувати обов'язки. Законом закріплена особлива форма державної турботи про нужденних осіб, які потребують сторонньої допомоги.
ОСОБА_2 визнаний судом недієздатним, тому наявні підстави вирішення питання для встановлення над ним опіки.
Щодо призначення опікуна, то заявник є матір"ю особи, щодо якої вирішується питання про недієздатність,спроможна виконувати обов'язки опікуна і виявляє таке бажання. Перешкод, які б згідно ст.64 ЦК України, перешкоджали визнанню заявника опікуном даної особи, суд не встановив.
За таких умов, призначення заявника опікуном є доцільним та відповідає інтересам недієздатної особи, подання заінтересованої особи є обґрунтованим та його необхідно задоволити.
Щодо порядку виконання рішення суд звертає увагу на таке.
Відповідно до ч.2 ст.300 ЦПК України суд за заявою органу опіки та піклування чи особи, призначеної піклувальником або опікуном, у місячний строк звільняє її від повноважень піклувальника або опікуна і призначає за поданням органу опіки та піклування іншу особу, про що постановляє ухвалу.
Звернути увагу заінтересованої особи на здійснення контролю за діяльністю опікуна, яка має бути спрямована на здійснення перевірки відповідності діяльності опікуна національному законодавству та переконання у відсутності ризиків для недієздатної особи.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд бере до уваги, що в силу положень ч.2 ст.299 ЦПК України судові витрати, повязані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною або обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, відносяться на рахунок держави.
На підставі наведеного, керуючись ст.293, 294, 299, 300 ЦПК України суд
задоволити заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: орган опіки та піклування виконавчого комітету Клеванської селищної ради Рівненського району Рівненської області про встановлення опіки та призначення опікуна.
Встановити опіку над ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Призначити опікуном ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 його матір ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Кушнір Н.В.