Справа № 367/4188/18
Провадження №2/367/246/2024
Іменем України
04 листопада 2024 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:
судді Карабаза Н.Ф.,
за участю секретаря Огнєвої Ж.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ірпінь цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про іпотечний кредит № 638_0712 від 21.02.2017 року та звернення стягнення на предмет іпотеки,
ПАТ «Державний ощадний банк України» звернулось з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про іпотечний кредит № 638_0712 від 21.02.2017 року та звернення стягнення на предмет іпотеки. Заяву мотивує тим, що 21 лютого 2017 року між Публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» (іпотекодержатель) та ОСОБА_1 (позичальник) укладено договір про іпотечний кредит № 638_0712, зігдно умов якого позичальнику надано кредит в загальному розмірі 470 00,00 (чотириста сімдесят тисяч) гривень на строк 240 (двісті сорок) місяців з терміном остаточного повернення кредиту не пізніше 20 лютого 2037 року. З метою забезпечення виконання умов кредитного договору між банком та ОСОБА_2 (майновий поручитель) 21.02.2017 року був укладений іпотечний договір № 274, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лосевим В.В. та зареєстрованим в реєстрі за № 545. Предметом іпотеки за цим договором є: земельна ділянка кадастровий номер 3210945600:03:002:0015, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 0,0384 га., та житловий будинок загальною площею 222,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . 1 Банк виконав свої зобов'язання за кредитним договором шляхом перерахування грошових коштів у розмірі 470000,00 грн. на поточний рахунок позичальника. Відповідачем систематично порушувались умови кредитного договору, своєчасне виконання зобов'язань щодо сплати щомісячних платежів (повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитом) протягом строку дії кредитного договору призвело до виникнення заборгованості. З метою повернення заборгованості, на адресу ОСОБА_1 позивачем було направлено лист-вимогу від 02.2018 р. № 100.19-07/18467/2018-26/вих., в якому повідомлялося, що через наявність простроченої заборгованості за кредитним договором, банк відкликає кредит та вимагає не пізніше 60 календарних днів з дати отримання цього листа-вимоги здійснити повне погашення кредиту. У разі невиконання вимог, буде здійснено нарахування штрафних санкцій, здійснення страхування переданого в іпотеку нерухомого майна між банком та позичальником необхідно буде визначити новий (інший) термін остаточного повернення кредиту та сплати відсотків шляхом підписання додаткової угоди до кредитного договору. Термін остаточного погашення кредиту не може перевищувати строк встановлений п. 2.2 кредитного договору від 21.02.2017 року №638_0712. Порушення умов кредитного договору та іпотечних договорів позичальником усунуті не були. Загальна сума заборгованості за договором про іпотечний кредит №638_0712 від 21.02.2017 року (з урахуванням заборгованості за кредитом, процентами, пенею, 3% річних, інфляційних втрат від прострочених сум та неустойки станом на 05.05.2018 р. становить 645001,77грн. Просить суд стягнути з громадянина України ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» заборгованість за договором про іпотечний кредит № 638_0712 від 21.02.2017 року в розмірі 645 001,77 грн. Звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 274 посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лосєвим В.В. та зареєстрованим в реєстрі за № 545, що укладено між АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_2 , а саме: земельну ділянку кадастровий номер 3210945600:03:002:0015, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 0,0384 га., цільове призначення якої - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарський будівель і споруд (присадибна ділянка) власником якої є ОСОБА_2 та житловий будинок загальною площею 222,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 власником якого є ОСОБА_2 . Визначити спосіб реалізації предмета іпотеки: земельної ділянки кадастровий номер 3210945600:03:002:0015, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 0,0384 га., власником якої є ОСОБА_2 та житлового будинку загальною площею 222,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 власником якого є ОСОБА_2 шляхом його реалізації у межах Закону України «Про виконавче провадження» з початковою ціною предмета іпотеки на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. За рахунок коштів, отриманих від реалізації у встановленому порядку предмета іпотеки задовольнити вимогу Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» у розмірі 645 001,77 грн., з яких: 468 963,00 грн. - загальна сума не простроченого кредиту (основного боргу), 422,45грн. - загальна сума прострочених чергових платежів за кредитом (по основному боргу), 37 528,89 грн. - загальна сума заборгованості по сплаті прострочених відсотків за користування кредитом, 9 382,12 грн. - нараховані відсотки за користування кредитом за період з 01.04.2018р. по 30.04.2018 р. включно, 33,20 грн. - загальна сума пені за несвоєчасну сплату основних платежів за кредитом, 2 821.24 грн. - загальна сума пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом, 8,96 грн. - загальна сума інфляційних втрат від прострочених сум заборгованості по основному боргу за період з жовтня 2017 р. по травень 2018 р., 619,23грн. - загальна сума інфляційних втрат від прострочених сум заборгованості по відсоткам за період з січня 2018р. по травень 2018 р., 3,13 грн. - загальна сума 3% річних від прострочених сум заборгованості по кредиту за період з жовтня 2017 р. по травень 2018 р., 225,95 грн. - загальна сума 3% річних від прострочених сум заборгованості по відсоткам за період з січня 2018 р. по травень 2018 р., 125263,60 грн. - неустойка нарахована відповідно до п. 11.4 договору іпотеки, яка виникла з договору про іпотечний кредит № 638_0712 від 21 лютого 2017 року. Стягнути з відповідачів на користь позивача судові витрати по справі.
В ході розгляду справи представником позивача було подано заяви про зменшення позовних вимог. Згідно змісту заяви від 04 листопада 2024 року позивач повідомляє, що після подання банком позову та відкриття провадження у справі відповідачами проводилась часткова сплата заборгованості за рахунок даних сплат повністю погашено заборгованість в частині кредиту, процентів та пені. При цьому, інші складові заборгованості, які входять до позовних вимог банку (3% річних, інфляційні втрати та штраф за невиконання зобов'язань по страхуванню предмета іпотеки) боржником не сплачено. Не компенсовано також судові витрати. Таким чином, загальна сума не сплачених позовних вимог банку станом на 04.11.2024р. складає 136264,23грн., з яких 580,60 грн. - інфляційні втрати по кредиту (нараховані з жовтня 2019 року по березень 2020 року; 4 478,34грн.- інфляційні втрати по відсоткам ( нараховані з жовтня 2017 року по серпень 2019 року),; 3897,01грн. - 3% річних по кредиту (нараховані з квітня 2017 року по березень 2020 року); 2044,68грн - 3% річних по відсотках (нараховані з березня 2017 року по вересень 2019 року); 125263,60грн. штраф за незастрахування предмета іпотеки та 11437,03грн. судові витрати. Просить суд задовольнити позовні вимоги з врахуванням викладених обставин в даній заяві.
Відповідачем ОСОБА_2 подано через канцелярію суду заяву в якій зазначає наступне. Часткове невиконання кредитних зобов'язань за договором про іпотечний кредит № 638_0712 від 21.02.2017 сталося внаслідок того, що значна частина доходів сім'ї витрачалася на діагностику, консультації лікарів, лікування, розвиваючі заняття її малолітнього онука ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який має інвалідність за діагнозом: спадкова хвороба обміну з нейрометаболічним синдромом, дитячий аутизм, гіперкінетичний поведінковий розлад, розлад експресивності та рецептивності мови. Щомісячно вони витрачають на дитину близько 35000 - 45000 гривень. Через хворобу дитини мати - ОСОБА_4 , не працює. Додаткових доходів сім'я не має. При цьому повідомляє, що наявну заборгованість за кредитним договором продовжували сплачувати, в тому числі і за час розгляду судової справи. Станом на 01 лютого 2024 року заборгованість по кредитному договору № 638_0712 від 21.02.2017 перед банком в частині тіла кредиту, відсотків за користування кредитними коштами, пенею та комісії сплачена в повному обсязі. В частині позовних вимог про стягнення на користь банку штрафу 125 263,60 грн. за невиконання зобов'язань по страхуванню предмета іпотеки, а також в частині стягнення 3% та інфляційних втрат просить відмовити у зв'язку з повним виконанням зобов'язань за кредитним договором № 638_0712 від 21.02.2017.
В судове засідання представник позивача не з'явився, надав суду заяву в якій підтримує зменшені позовні вимоги, просив їх задовольнити, не заперечує проти винесення заочного рішення та розглядати справу в його відсутності.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився. Заяву про слухання справи за його відсутності не надав, причини неявки суду не повідомив. Про час і місце слухання справи повідомлений належним чином.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, через канцелярію суду подала заяву щодо розгляду справи без її участі.
Вивчивши позовні вимоги, дослідивши надані суду документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.
Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Судом встановлено, що 21 лютого 2017 року між Публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1 укладено договір про іпотечний кредит № 638_0712, відповідно до умов п. 2.1 кредитного договору банк зобов'язується надати позичальнику на умовах цього договору, а позичальник має право отримати та зобов'язується належним чином використати і повернути в передбачені цим договором строки кредит, сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі у порядку та на умовах, визначених цим договором.
Згідно з п. 2.2 кредитного договору кредит надається в загальному розмірі 470000,00 (чотириста сімдесят тисяч) гривень на строк 240 (двісті сорок) місяців з терміном остаточного повернення кредиту не пізніше 20 лютого 2037 року.
У відповідності до п. п. 3.3.3. кредитного договору позичальник зобов'язується здійснювати повернення кредиту ануїтетнтними платежами в розмірі 9 481,82 гривень шляхом внесення коштів на поточний рахунок, які банк використовуючи право договірного списання коштів, надане йому згідно з умовами цього договору, списує в рахунок погашення основної суми боргу за кредитом та сплати процентів відповідно до черговості, визначеної цим договором.
Відповідно до п. 9.2 кредитного договору за порушення взятих на себе зобов'язань по своєчасному поверненню основної суми боргу та/або сплати процентів за користування кредитом та/або сплати комісійної винагороди. Позичальник зобов'язується сплатити на користь банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від суми платежу за кожен день прострочення.
Згідно платіжного доручення № 638_0712 від 21.02.2017 року вбачається, що ОСОБА_1 перерахував грошові кошти у розмірі 470 000,00 грн., згідно кредитного договору № 638_0712 від 21.02.2017.
Позивач зазначив, що відповідачем ОСОБА_1 після звернення до суду з даним позовом було погашено кредитну заборгованість в частині тіла кредиту, відсотків за користування кредитними коштами та пенею, даний факт підтверджено і довідкою з АТ "Державний ощадний банк України від 07.02.2024 № 100.40/712-23/783 якої вбачається, що в ТВБВ № 10026/0712 філії - Головного управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» відсутня кредитна заборгованість по КД № 638_0712 від 21.02.2017 року перед банком, кредит закрито.
Зобов'язання виникають із підстав, передбачених статтею 11 ЦК України, зокрема договорів.
Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
У відповідності до ч.2 ст.1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 Глави 71 ЦК України.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строку та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.
Положеннями ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк -ч.1 ст.530 ЦК України.
За нормами ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі і сплата неустойки.
В силу ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його в строк, встановлений договором.
На підтвердження факту укладення кредитного договору позивачем надано розрахунок заборгованості по кредиту, з якого вбачаться факт використання коштів та часткове погашення відповідачем заборгованості.
Відповідачі не заперечили факт укладання договору про іпотечний кредит № 638_0712 від 21.02.2017 року, отримання кредитних коштів та їх використання.
Позивачем не заперечено факт повернення відповідачами тіла кредиту, відсотків та пені після звернення з даним позовом до суду.
З приводу заперечень відповідачів щодо стягнення з них штрафу 125263,60грн. за невиконання зобов'язань по страхуванню предмета іпотеки, а також в частині стягнення 3% та інфляційних суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
При цьому, згідно із ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).
Таким чином, правовий аналіз положень статей 526,599,611,625 ЦК України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за кредитним договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення.
Зазначена позиція підтверджена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі №310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), від 4 червня 2019 року у справі № 916/190/18 (провадження № 12-302гс18).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16 (провадження № 12-142гс19) вказано, що «у межах кредитного договору позичальник отримує позичені кошти у своє тимчасове користування на умовах повернення, платності і строковості. У постановах Великої Палати Верховного Суду уже неодноразово вказувалося на те, що цивільне законодавство передбачає як випадки, коли боржник правомірно користується наданими йому коштами та має право не сплачувати кредитору свій борг протягом певного узгодженого часу, так і випадки, коли боржник повинен сплатити борг кредитору, однак не сплачує коштів, користуючись ними протягом певного строку неправомірно. Зокрема, відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані частиною першою статті 1048 ЦК України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов'язань, а не у випадку їх порушення. Натомість наслідки прострочення грошового зобов'язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством. У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов'язання, за частиною першою статті 1050 ЦК України застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення статті 625 цього Кодексу. За наведеним у цій статті регулюванням відповідальності за прострочення грошового зобов'язання на боржника за прострочення виконання грошового зобов'язання покладається обов'язок сплатити кредитору на його вимогу суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Проценти, встановлені статтею 625 ЦК України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов'язання. Тобто, проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов'язання за частиною другою статті 625 ЦК України є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов'язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема за договором позики, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність. Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов'язання».
При цьому, формулювання статті 625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов'язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3 % річних не є неустойкою у розумінні положень статті 549 цього Кодексу.
Отже, за змістом наведеної норми закону нараховані на суму боргу інфляційні втрати та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Крім того, законодавець визначає обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням 3 % річних за увесь час прострочення, у зв'язку із чим таке зобов'язання є триваючим, а невиконання боржником грошового зобов'язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову.
Аналогічні за змістом правові висновки виклав Верховний Суд у постановах від 10 квітня 2018 року у справі № 910/16945/14, від 27 квітня 2018 року у справі № 908/1394/17, від 16 листопада 2018 року у справі № 918/117/18, від 21 листопада 2018 року у справі № 642/493/17-ц, від 30 січня 2019 року у справах № 905/2324/17 та № 922/175/18, від 13 лютого 2019 року у справі № 924/312/18 та Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 листопада 2019 року у справі № 127/15672/16-ц.
Виходячи з наведених вище положень закону, відповідачі зобов'язані відповідати перед позивачем у межах обов'язків, визначених положеннями ст. 625 ЦК, тобто сплатити позивачу встановлений індекс інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Згідно розрахунку заборгованості інфляційні втрати по відсоткам з жовтня 2017 року по серпень 2019 року становлять - 4 478,34грн.; інфляційні втрати по кредиту з жовтня 2019 року по березень 2020 року становлять - 580,60 грн.; 3 % річних по відсотках з березня 2017 року по вересень 2019 року становить - 2044,68грн; 3 % річних по кредиту з квітня 2017 року по березень 2020 року становить - 3897,01грн.
Крім того, згідно з п.11.4 договору іпотеки, за невиконання, або неналежне виконання взятих на себе зобов'язань, передбачених п.4.4. цього договору Іпотекодавець сплачує на користь Іпотекодержателя неустойку у розмірі 5% договірної вартості предмета іпотеки за кожен факт невиконання або неналежного виконання зобов'язання та відшкодовує понад неустойку завдані збитки.
Згідно розрахунку штраф за незастрахування предмета іпотеки становить 125263,60грн.
За таких обставин суд дійшов висновку, що позивачем доведені обставини, на які він посилався як на підставу своїх вимог, такі не спростовані відповідачем, який просить суд відмовити у стягненні штрафу, 3% річних та інфляційних втрат у зв'язку з повним виконанням зобов'язань за Кредитним договором № 638_0712 від 21.02.2017 року, зі сторони відповідачів не подано жодних клопотань чи заяв, щодо відстрочити або розстрочити виконання рішення, а тому суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення повністю.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір в розмірі 11437,03 грн.
Керуючись ст. 16, 526, 527, 530, 1050, 1054 ЦК України, ст. 4, 10, 76, 133, 141, 247, 259, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про іпотечний кредит № 638_0712 від 21.02.2017 року та звернення стягнення на предмет іпотеки - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» код ЄДРПОУ 00032129 в особі філії - Головного управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» код ЄДРПОУ 09322277 (01001, м. Київ, вул. Володимирська, 27) 136264,23грн., з яких 4 478,34грн.- інфляційні втрати по відсоткам з жовтня 2017 року по серпень 2019 року; 580,60 грн. - інфляційні втрати по кредиту з жовтня 2019 року по березень 2020 року; 2044,68грн - 3% річних по відсотках з березня 2017 року по вересень 2019 року); 3897,01грн. - 3% річних по кредиту з квітня 2017 року по березень 2020 року; 125263,60грн. - штраф за незастрахування предмета іпотеки.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» код ЄДРПОУ 00032129 в особі філії - Головного управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» код ЄДРПОУ 09322277 (01001, м. Київ, вул. Володимирська, 27) 11437,03 грн. судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя: Н.Ф. Карабаза