Справа № 947/41684/24
Провадження № 1-кс/947/18307/24
30.12.2024 року місто Одеса
Слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , його захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши клопотання слідчого СВ ВП №4 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Київської окружної прокуратури м.Одеси ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Нагарія, Ізраїль, громадянина України, українця, з повною середньою освітою, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактичного проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
- 17.07.2024 Київським районним судом м.Одеси за ознаками ч.4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі та на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком в 2 роки
якому повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194КК України, -
І. Суть клопотання
30 грудня 2024 року до Київського районного суду м. Одеса надійшло зазначене клопотання, у якому слідчий просив застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі трьохсот прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Клопотання обґрунтоване наступним, слідчим відділенням ВП № 4 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024162480001400 від 27.12.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 194 КК України.
Нагляд за додержанням законів під час здійснення досудового розслідування у формі процесуального керівництва здійснюється Київською окружною прокуратурою м.Одеси.
На переконання слідчого, у теперішній час існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які виправдовують обрання підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме:
- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
- вчинити інше кримінальне правопорушення.
На думку слідчого застосування більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить виконання ОСОБА_4 процесуальних обов'язків.
ІІ. Позиція учасників судового засідання
2.1. Прокурор підтримав клопотання з наведених у ньому мотивів.
2.2. Захисник підозрюваного ОСОБА_4 з огляду на його правову позицію не заперечував проти задоволення.
2.3. Підозрюваний ОСОБА_4 повідомив, що на даний момент не заперечує проти застосування запобіжного захожу у вигляді тримання під вартою.
ІІІ. Мотиви слідчого судді
3.1. Дослідивши клопотання, надані сторонами матеріали, заслухавши думку учасників, висловлену у судовому засіданні, слідчий суддя дійшов таких висновків.
3.2. Норми кримінального процесуального закону, якими керується слідчий суддя
Відповідно до ст. 131 КПК України, з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких віднесені, зокрема і запобіжні заходи.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
3.3. Оцінка обґрунтованості підозри
Зміст повідомлення про підозру
28.12.2024 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194КК України.
Згідно з повідомленням про підозру кримінальні правопорушення були вчинені за таких обставин.
В ході досудового розслідування встановлено, що в середині грудня 2024 року у невстановлені органом досудового розслідування час та дату, ОСОБА_4 отримавши пропозицію від невстановленої досудовим розслідуванням особи, вступив із нею в злочинну змову у мобільному додатку «Telegram», здійснити умисний підпал різних будівель розташованих в місті Одесі, в тому числі одного з відділень «Укрпошти» та «Нової пошти». За виконання вказівок невстановленої особи ОСОБА_4 було обіцяно надання грошової винагороди в розмірі 2000 доларів США. В подальшому ОСОБА_4 діючи за вказівками невстановленої особи придбав 2 пляшки горючої суміші «Уайт-Спіріт» та 1 пляшку «Засіб для розпалювання вогню» в одному з магазинів міста Одеси.
Реалізуючи злочинний умисел, попередньо вступивши в змову з невстановленою особою, 26.12.2024 о 23 год. 08 хв. ОСОБА_4 , заздалегідь підготувавши легкозаймисту речовину та запальничку, прибув до відділення АТ «Укрпошта» №38, розташоване за адресою: м. Одеса, пров. Вузький, 6, де, діючи умисно, усвідомлюючи характер свого суспільно небезпечного діяння та наслідки його настання, розраховуючи на те, що в нічний час доби його дії не будуть помічені оточуючими і здійсненню його наміру ніхто не перешкодить, з метою занесення легкозаймистої речовини всередину приміщення АТ «Укрпошта», кинув у вікно бетонний камінь, розбивши вікно, після чого використав заздалегідь заготовлену легкозаймисту речовину, яку розлив на вказане вікно відділення АТ «Укрпошта» №38 та, використовуючи запальничку, здійснив підпал легкозаймистої речовини, чим виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця. Після виконання вказаних дій, коли вогонь розгорівся, ОСОБА_4 на свій мобільний телефон зняв відео та надіслав невстановленій особі, яка координувала його дії для підтвердження виконання роботи та в подальшому отримання грошової винагороди. Проте кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від волі ОСОБА_4 , так як осередок пожежі через короткий проміжок часу самостійно загас.
Крім цього, того ж дня після виконання замовленого підпалу відділення АТ «Укрпошта» № 38, невстановлена досудовим розслідуванням особа, у мобільному додатку «Telegram» надала вказівку ОСОБА_4 про вчинення нового підпалу, а саме відділення ТОВ «Нова пошта» № 74, що за адресою м. Одеса, вул. Сім'ї Глодан, 35 А. Надалі 27.12.2024, ОСОБА_4 , діючи за вказівкою невстановленої особи, з метою пошкодження чужого майна шляхом підпалу, а саме відділення ТОВ «Нова пошта» №74, розташованого за адресою м. Одеса, вул. Сім'ї Глодан, 35 А, прибув до приміщення АЗС «ОККО», розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Вільямса, 82, де, за вказівкою невстановленої особи, отриманої у телефонному режимі, придбав каністру з полімерного матеріалу червоного кольору, об'ємом 10 літрів та 2 літри бензину А-95.
Продовжуючи реалізацію злочинного наміру, діючи за попередньою з мовою з невстановленою особою, ОСОБА_4 , пішки прийшов до відділення ТОВ «Нова пошта» № 74, розташованого за адресою: м.Одеса, вул. Сім'ї Глодан, 35А, де, діючи умисно, усвідомлюючи характер свого суспільно небезпечного діяння та наслідки його настання, розраховуючи на те, що в нічний час доби його дії не будуть помічені оточуючими і здійсненню його наміру ніхто не перешкодить, полив придбаним бензином одне з вікон приміщення ТОВ «Нова пошта», після чого розбив вікно каменем, залив всередину приміщення бензин та підпалив запальничкою, в результаті чого почалася пожежа та почало горіти вікно. Після цього ОСОБА_4 здійснив фото на свій мобільний телефон та відправив невстановленій особі для звіту про виконану роботу. Після чого з місця скоєння злочину ОСОБА_4 втік, а в результаті пожежі було пошкоджено вікно приміщення ТОВ «Нова Пошта» № 74.
Загалом за виконані підпали відділень АТ «Укрпошта» та ТОВ «Нова пошта» ОСОБА_4 отримав грошову винагороду в розмірі 2 500 гривень.
Щодо обґрунтованості підозри
Оцінюючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень за наведених у повідомленні про підозру обставин, слідчий суддя керується стандартом доказування «обґрунтована підозра». Цей стандарт є менш суворим у порівнянні зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується під час розгляду висунутого особі обвинувачення по суті, та не передбачає оцінку доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину.
Як зазначав Європейський Суд з прав людини у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» під обґрунтованою підозрою Європейський суд розуміє існуючі факти або інформацію, яка може переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити кримінальне правопорушення. Отже, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі, але вони мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
На підставі оцінки сукупності отриманих фактів та обставин суд лише визначає, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.
Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри підтверджується наданими слідчим матеріалами, зокрема: протоколом огляду місця події від 27.12.2024 за адресою м.Одеса, пров.Вузький,6; протоколом огляду місця події від 27.12.2024 за адресою м. Одеса, вул. Сім'ї Глодан, 35 А; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фото зі свідком ОСОБА_9 ; протоколами огляду предмета від 27.12.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 ; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фото зі свідком ОСОБА_10 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 ; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фото зі свідком ОСОБА_11 ; протоколом огляду місця події від 27.12.2024 за адресою м. Одеса, просп. Князя Ярослава Мудрого, буд. 24; протоколом затримання особи підозрюваної у вчиненні злочину ОСОБА_4 ; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 ; повідомленням про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень ОСОБА_4 .
Відомості, які містяться у наведених матеріалах, узгоджуються з обставинами, зазначеними у повідомленні про підозру, підтверджують їх та у своїй сукупності дають вагомі підстави для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194КК України.
Слід наголосити, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» обмежує міру, до якої слідчий суддя може оцінювати обставини, відомості про які надані сторонами. В межах оцінки питань, обумовлених розглядом клопотання, слідчий суддя не констатує та не має права констатувати винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення.
3.4. Щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Обґрунтовуючи клопотання, слідчий послався на існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, отже слідчий суддя має оцінити їх наявність, зокрема ризиків:
- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
- вчинити інше кримінальне правопорушення.
3.5. Щодо ризику переховуватись від органів досудового розслідування та суду
Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи прокурора про те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, які згідно класифікації, передбаченої ст. 12 КК України, належить до тяжкого злочину.
На переконання слідчого судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).
Разом з тим, сама лише тяжкість кримінального правопорушення та суворість можливого покарання без врахування інших факторів не є достатньою підставою для висновку про наявність такого ризику.
Наведені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що ОСОБА_4 усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, не маючи стримуючих факторів у вигляді міцних соціальних зв'язків, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Крім того, слідчий суддя з дотриманням презумпції невинуватості враховує, що підозрюваний неодружений та офіційно не працевлаштований, взагалі не має ніякого житла, навіть тимчасового.
Викладене переконує слідчого суддю в обґрунтованості доводів слідчого щодо наявності цього ризику.
3.7. Щодо наявності підстав для застосування запобіжного заходу
З урахуванням обґрунтованої підозри та встановлених ризиків кримінального провадження, на цьому етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об'єктивно необхідним з метою досягнення дієвості відповідного кримінального провадження і забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Також ч. 2 ст. 183 КПК України визначає виключний перелік осіб, до яких може бути застосований цей запобіжний захід. ОСОБА_4 належить до цього переліку як особа, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років (п. 4 ч. 2 цієї статті).
Більш м'якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є: домашній арешт, застава, особиста порука, особисте зобов'язання. Втім, на переконання слідчого судді, жоден з цих запобіжних заходів не здатний запобігти встановленим ризикам.
Окрім обґрунтованості підозри та встановлених ризиків, слідчий суддя враховує також інші обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров'я підозрюваного, майновий стан, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються ці обставини.
Оцінивши наведені обставини у сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є пропорційним для запобігання ризикам, наведеним у клопотанні слідчого, а застосування підозрюваному іншого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не забезпечить досягнення мети запобіжного заходу та належне виконання підозрюваним процесуальних обов'язків.
Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи слідчого щодо необхідності застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, визначеній ч. 1 ст. 197 КПК України для цього запобіжного заходу. Водночас, строк дії запобіжного заходу не може перевищувати строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.
3.8. Щодо можливого застосування іншого запобіжного заходу
При вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу підозрюваному необхідно врахувати, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти зазначеним ризикам.
Так, особисте зобов'язання не може бути застосовано, у зв'язку з тим, що це найбільш м'який запобіжний захід і він не відповідає тяжкості вчиненого злочину. Особиста порука не може бути застосована в силу того, що не встановлено осіб, які заслуговують на довіру та можуть поручитися за виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України і зобов'язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу вимогу.
Обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту недоцільно, оскільки такий захід забезпечення кримінального провадження в цілому не зможе гарантовано запобігти ризикам, зазначеним вище, для досягнення завдання кримінального провадження, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.
3.9. Щодо визначення розміру застави
Слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України (ч. 3 ст. 183 КПК України).
Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та встановлених ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (ч. 5 ст. 182 КПК України).
У рішенні «Мангурас проти Іспанії» (п. 78, 820) ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, прибуття обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. Отже, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати стримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки.
Враховуючи встановлені ризики, можливе вчинення інкримінованого злочину в умовах воєнного стану, можливі наслідки у разі доведення умислу до кінця, слідчий суддя дійшов висновку, що застава у визначених законом межах, з урахуванням усіх обставин справи, не здатна забезпечити виконання ОСОБА_4 покладених на нього обов'язків.
Враховуючи те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого корисливого кримінального злочину, свідчить про підвищену суспільну небезпеку протиправних дій, а також високий ступінь встановлених ризиків, то слідчий суддя приходить до висновку, що лише застава в розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб зможе забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_4 обов'язків, передбачених цим Кодексом.
3.10. Щодо покладення на підозрюваного обов'язків
У разі внесення застави, з метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні, а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваного, наявні підстави для покладення на ОСОБА_4 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України та необхідність покладення яких була доведена стороною обвинувачення, а саме: прибувати до слідчого або прокурора, суду за першою вимогою; не відлучатися з м.Одеси, без дозволу слідчого, прокурора, суду; повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання, реєстрації, контактних номерів мобільного телефону.
Зазначені обов'язки релевантні встановленим ризикам та здатні їм запобігти у випадку внесення застави.
Строк дії обов'язків слідчий суддя визначає у межах, передбачених ч. 7 ст. 194 КПК України.
За таких обставин клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.
На підставі встановленого, керуючись ст.ст.176-178, 182-184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого СВ ВП №4 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Київської окружної прокуратури м.Одеси ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 22 лютого 2025 року, включно.
Визначити розмір застави в розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 908 400 (дев'ятсот вісім тисячі чотириста) гривень, за умови внесення якої на призначений для цього депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеської області, ОСОБА_4 слід негайно звільнити з - під варти.
Роз'яснити підозрюваному, що він або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок №UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача - ДКСУ м.Київ, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.
У разі внесення застави підозрюваного звільнити з-під варти негайно та покласти на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язки строком до 22 лютого 2025 року включно, передбачені ч.5 ст.194 КПК України: прибувати до слідчого або прокурора, суду за першою вимогою; не відлучатися з м.Одеси, без дозволу слідчого, прокурора, суду; повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання, реєстрації, контактних номерів мобільного телефону.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що відповідно до ч.8, ч.10, ч.11 ст.182 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1