Немирівський районний суд Вінницької області
Справа № 148/1197/20
Провадження № 1-кп/930/31/24
"26" грудня 2024 р. м. Немирів
Немирівський районний суд
Вінницької області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4
захисника обвинуваченого адвоката - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12020020310000235 від 23 червня 2020 року за обвинуваченням:
- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, уродженець смт. Кирнасівка, Тульчинського району, Вінницької області, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , має на утриманні двоє неповнолітніх дітей ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України,
У провадженні Немирівського районного суду Вінницької області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12020020310000235 від 23 червня 2020 відносно ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України.
26.12.2024 від захисника ОСОБА_4 , адвоката ОСОБА_5 надійшло клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_5 клопотання підтримує, просить його задовольнити.
В судовому засіданні прокурор Немирівської окружної прокуратури ОСОБА_3 не заперечує проти задоволення клопотання захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження на підставі п. 4-1 ч.1 ст. 284 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні не заперечував щодо задоволення клопотання свого захисника та надав згоду на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Представник потерпілого в судове засідання не з'явився, матеріалах справи наявне клопотання про розгляд справи у його відсутність.
Суд, заслухавши прокурора, обвинуваченого, захисника, дослідивши матеріали справи, дійшов наступних висновків.
За загальним правилом, закріпленим у частині другій статті 4 КК України, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК раніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності. Водночас у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності.
Відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
За змістом ч. 1 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року № 3886-IX(далі - Закон №3886-ІХ), який набрав чинності 09 серпня 2024 року, встановлено, що дії щодо викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - є дрібною крадіжкою, за яку настає відповідальність за ст. 51 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Пунктом 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України передбачено що, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
Згідно із підпунктом 169.1.1. пункту 169.1статті 169 розділу IV Податкового кодексу України податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому закономна 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» з 1 січня 2020 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць встановлено в розмірі 2102 грн., а 50% від його розміру становило 1051 грн., 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 2102 грн.
Таким чином, відповідно до статті 51КУпАП (в редакції закону станом на 09 серпня 2024 року), крадіжка чужого майна вважається дрібною, якщо вартість такого майна на момент здійснення правопорушення не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 2102 грн. З викладеного вбачається, що втратила чинність норма закону, яким встановлювалась кримінальна протиправність діяння, а саме розмір крадіжки 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, тобто - 2102 грн., яка діяла до 09 серпня 2024 року.
Таким чином, внесені законодавцем зміни призвели до часткової декриміналізації діяння і дія Закону має зворотну дію у часі, тому скасовує кримінальну відповідальність у разі заподіяння злочином меншої шкоди, ніж встановлено нормою закону.
З матеріалів справи вбачається, що дії ОСОБА_4 перебуваючи поблизу території ТОВ «Кирнасівський цукровий завод» що знаходиться за адресою смт. Кирнасівка вулиця Новозаводська, 1, вчинив крадіжку виробів із металу з виробничого приміщення, а саме електродвигуна загальною вагою 160 кг., тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене за ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України.
Епізод крадіжки, який інкримінується ОСОБА_4 , був вчинений у 2020 році, а сума викраденого майна по епізоду не перевищує 2102 гривень.
Відповідно до п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України, кримінальне провадження закривається у разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Відповідно до абз.5 ч.7 ст.284 КПК України, ухвала про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої або пунктом 1-2 частини другої цієї статті, постановляється судом з урахуванням особливостей, визначених статтею 479-2 цього Кодексу.
Відповідно до ч.3 ст.479-2 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує.
Таким чином, встановивши, що на час здійснення судового провадження втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність інкримінованого обвинуваченому ОСОБА_4 , діяння, норму ч.1 ст.5 КК України щодо зворотної дії Закону у часі, згоду обвинуваченого ОСОБА_4 на закриття кримінального провадження у зв'язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, врахувавши думку прокурора, суд вважає, що кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України слід закрити на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України - у зв'язку з втратою чинністю закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
На підставі наведеного, керуючись ч. 2 ст. 376, ст. ст.284, 369, 371, 372, 395, 479-2 КПК України, суд,-
Клопотання адвоката ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України, у зв'язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння - задовольнити.
Кримінальне провадження № 12020020310000235 від 23 червня 2020 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України закрити на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Копію ухвали направити до Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області - для вирішення питання про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за наявності в його діях ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51 КУпАП.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1