Іменем України
Справа № 133/3228/24
провадження № 3/133/1638/24
10.12.24 м. Козятин
Суддя Козятинського міськрайонного суду Вінницької області Пєтухова Н.О., розглянувши матеріали, які надійшли від УПП у Вінницькій області БПП з обслуговування Хмільницького району про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зпроживає по АДРЕСА_1 , за ч. 5 ст. 126 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №151679 від 16.10.2024, ОСОБА_1 16.10.2024 о 03 год. 00 хв. по вул. 8 Гвардійська, 57А в м. Козятин керував автомобілем "VOLKSWAGEN CADDY", д.н.з. НОМЕР_1 , не маючи права керування таким транспортним засобом, чим повторно протягом року, вчинив правопорушення за ч. 2 ст. 126 КУпАП, відповідно постанови БАД №922281 від 22.02.2024, чим порушив п. 2.1 а.ПДР, за що передбачена адміністративна відповідальність ч. 5 ст. 126 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав, пояснив, що він транспортним засобом не керував.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення та оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
На підставі ст. 280 КУпАП, встановлено обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, а саме факт вчинення адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні.
У відповідності до положення ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Склад адміністративного правопорушення включає в себе ознаки, які характеризують зовнішній прояв поведінки особи, його спрямованість та наслідки; ознаки, що характеризують правопорушника і його психічне ставлення до скоєного. Відповідно ознаки складу адміністративного правопорушення об'єднаються у чотири групи (елементи): об'єкт адміністративного правопорушення, об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, суб'єкт адміністративного правопорушення та суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення. Всі зазначені елементи складу адміністративного правопорушення є обов'язковими. Суб'єктивна сторона - відображає психічне ставлення особи до скоєного діяння і наслідків, що наступають в результаті цього діяння. Вина особи - є необхідним елементом суб'єктивної сторони.
Виходячи із змісту Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила (пункти 1.3, 1.4).
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №151679 від 16.10.2024, ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП, у зв'язку з порушенням п. 2.1 А ПДР.
У відповідності до п. 2.1 А Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Частина 5 ст. 126 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, повторно протягом року.
Повторністю правопорушення вважається - повторне вчинення протягом року адміністративного правопорушення та визначається за фактами винесених постанов у справах про адміністративні правопорушення, які набрали законної сили.
На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, надано: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №151679 від 16.10.2024; рапорт поліцейського взводу №1 роти №! БПП з обслуговування Хмільницького району УПП у Вінницькій області ДПП О. Ніколайчука від 16.10.2024; копія постанови серії БАД №922281 від 23.02.2024; диск з відеозаписом на якому недостатньо обставини правопорушення. Так, з відеозапису вбачається, що спілкування поліцейських з ОСОБА_1 починається у дворі, де розташовані гаражі. Моменту зупинки, керування, перебування за кермов автомобіля, де був би зафіксований ОСОБА_1 немає. Крім того, з розмови поліцейського прослідковується, що вони не зупиняли останнього та не були очевидцями імовірного порушення.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Відповідно до положень статті 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Ч.1 ст.6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення». Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». А згідно з положеннями ч.3 ст.6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п.34 рішення у справі «Тейксейра де Кастор проти Португалії» від 09.06.1998 року, п.54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.
Згідно з КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (ч.1, 2 ст.7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст.245).
Діяння тільки тоді визнається адміністративним правопорушенням, коли воно містить всі ознаки його складу, відсутність хоча б однієї з них означає відсутність складу взагалі.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правовій презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Така позиція Конституційного Суду України також відповідає і правовим позиціям ЄСПЛ.
Так, у своєму рішенні по справі «Аллене де Рібемон проти Франції» від 10.02.1995 року ЄСПЛ зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості значно ширше, ніж це передбачають: презумпція невинності обов'язкова не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.
У рішенні від 21.07.2011 у справі «Коробов проти України» ЄСПЛ висловив позицію, що суд має право обґрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту. Тобто таких, які не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».
За таких обставин, вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, оскільки відсутні докази на підтвердження складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП.
Згідно з п.1 ст.247 КУпАП розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 33, 126, 221, 245, 247, 280, 284 КУпАП, суд,-
Провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП закрити.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Вінницького апеляційного суду через Козятинський міськрайонний суд Вінницької області.
Суддя Наталя ПЄТУХОВА
10.12.24