Справа № 373/2525/24
Номер провадження 2/373/1127/24
30 грудня 2024 року м. Переяслав
Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді Опанасюка І.О.,
за участю:
секретаря судових засідань Бутович Я.О.
розглянувши в судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 373/2525/24 за позовом Акціонерне Товариство «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
Представник позивача Киричук Г.М. звернулася до суду з вказаним позовом та просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованість у сумі 79192 грн 08 коп. Також просить стягнути з відповідача судові витрати у сумі 2422 грн 40 коп.
Позов обґрунтовано тим, що між Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк» та відповідачем ОСОБА_1 укладені кредитні договори : 13.09.2019 кредитний договір №2001402671201, за яким позичальнику видано кредит у сумі 24400 грн 00 коп.; 06.08.2020 кредитний договір №1001653216701 за яким позичальнику видано кредит на суму 30000 грн 00 коп.
Відповідач не виконує свої кредитні зобов'язання належним чином довготривалий строк. Заборгованість відповідача перед позивачем станом на 09.09.2024 складає : по кредитному договору від 13.09.2019 №2001402671201 - 39567 грн 82 коп., з яких : 24170 грн 38 коп. - заборгованість за кредитом ; 15397 грн 44 коп.- заборгованість за процентами; 0- грн.-заборгованість за комісією.
По кредитному договору від 06.08.2020 №1001653216701 - 39624 грн 26 коп., з яких : 23740 грн 31 коп. заборгованість за кредитом; 7 грн 05 коп. - заборгованість за процентами; 15876 грн 90 коп.- заборгованість за комісією.
Тобто загальна сума заборгованості по вищевказаним кредитним договорам станом на 09.09.2024 склала 79192 грн 08 коп.
Позивач направив письмову вимогу відповідачу, але у наданий строк заборгованість відповідачем погашена не була.
Ухвалою від 11.10.2024 відкрито провадження в даній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідачу було запропоновано протягом п'ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву та роз'яснено, що розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін проводиться за його клопотанням, яке він може подати в строк для подання відзиву на позов.
У встановлений судом строк відповідачем, який належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку спрощеного провадження, не надано відзиву на позов без поважних причин, а тому суд вирішує спір за наявними матеріалами справи, відповідно до частини 2 статті 191 ЦПК України.
Зважаючи на відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні та незначну складність спору, суд не вбачає підстав для проведення судового засідання, а тому справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін відповідно до частини 5 статті 279 ЦПК України.
Судом встановлено наступне.
13 вересня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до АТ «ПУМБ» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала заяву № 2001402671201 про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.
Відповідно до наданої представником позивача копії заяви №2001402671201 відповідач просила відкрити на її ім'я поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривнях та надати кредитну картку, номер кредитної картки миттєвого випуску (не персонифікованої) НОМЕР_2 , встановити кредитний ліміт у розмірі 15400 грн 00 коп. Строк дії кредитного ліміту, процентна ставка за користування кредитним лімітом, розмір мінімального платежу та інші умови надання та обслуговування кредитної картки встановлюються відповідно до умов договору комплексного банківського обслуговування (ДКБО) в залежності від типу кредитної картки. Також, підписанням заяви відповідач підтвердив, що ним отримана у непошкодженому стані платіжна картка та ПІН, а також що з правилами платіжної картки ознайомлений та зобов'язується їх дотримуватись. Реальна річна процентна ставка складає 47,88%. Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом (у тому числі тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі) 12577 грн 58 коп.
Також заява містить відмітку банку про те, що 13 вересня 2019 року відкритий поточний рахунок № НОМЕР_1 .
До позову додано копію паспорта споживчого кредиту від 13 вересня 2019 року, який підписаний ОСОБА_1 .
До позову додано роздруківку публічної пропозиції АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб в редакції, що діє з 12.06.2019, які не містять підпису відповідача.
Відповідно до довідки про збільшення кредитного ліміту по договору №2001402671201 від 13.09.2019 встановлено кредитний ліміт на рахунок № НОМЕР_3 ОСОБА_1 13.09.2029 у розмірі 15400 грн 00 коп.; 28.01.2020 кредитний ліміт збільшено до 20400 грн 00 коп.; 15.12.2020 -збільшено до 24400 грн 00 коп.
Надана суду виписка по особовому рахунку ОСОБА_1 не містить інформації про встановлення кредитного ліміту на рахунок №47.88 26202112293735, що зазначений у заяві відповідача станом на 13.09.2019. Водночас виписка з особового рахунку містить інформацію про рух коштів по іншим рахункам відповідача на погашення заборгованості за кредитним договором №2001402671201 від 13.09.2019.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №2001402671201 від 13.09.2019 станом на 09.09.2024 сума боргу за кредитом становить 39567 грн 82 коп., в тому числі : заборгованість за сумою кредиту - 24170 грн 38 коп., за процентами - 15397 грн 44 коп., заборгованість за комісією 0 гривень.
09.09.2024 позивач АТ «ПУМБ» надіслав ОСОБА_1 письмову вимогу про необхідність негайного погашення заборгованості за кредитним договорам №200140267120 у розмірі 39567 грн 82 коп. Проте, відповідач заборгованість за кредитним договору не сплатив.
06 серпня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до АТ «ПУМБ» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала заяву № 10016533216701 про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.
Відповідно до наданої представником позивача копії заяви №10016533216701 відповідач просила надати їй споживчий кредит у розмірі 30000 грн 00 коп.; розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості - 2,99%; розмір процентної ставки 0,01% річних; спосіб надання споживчого кредиту- банківський переказ на рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_4 в АТ «ПУМБ».
Також заява містить відмітку банку про те, що 06 вересня 2020 року відкритий поточний рахунок № НОМЕР_4 .
До позову додано копію паспорта споживчого кредиту від 06 вересня 2020 року, який підписаний ОСОБА_1 .
До позову додано роздруківку публічної пропозиції АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб в редакції, що діє з 12.06.2019, які не містять підпису відповідача.
Надана суду виписка по особовому рахунку ОСОБА_1 містить інформації про надання кредитних коштів 06.08.2020 по договору №1001653216701 у розмірі 30000 грн 00 коп.
Відповідно до платіжної інструкції №TR.43515712.1409530.8810 від 06.08.2020 АТ «ПУМБ» перерахувало кошти у розмірі 30000 грн 00 коп. ОСОБА_1 за договором позики №1001653216701 від 06.08.2020.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №10016533216701 від 06.08.2020 станом на 09.09.2024 сума боргу за кредитом становить 39624 грн 26 коп., в тому числі : заборгованість за сумою кредиту - 23740 грн 31 коп., за процентами - 07 грн 05 коп., заборгованість за комісією 15876 грн. 90 коп.
09.09.2024 позивач АТ «ПУМБ» надіслав ОСОБА_1 письмову вимогу про необхідність негайного погашення заборгованості за кредитним договорам №10016533216701 у розмірі 39624 грн 26 коп. Проте, відповідач заборгованість за кредитним договору не сплатила.
Надаючи оцінку зібраним по справі доказам, суд виходить з наступного.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до статті 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та у встановлені договором строки. Одностороння відмова від зобов'язань або одностороння зміна умов договору не допускається.
Частиною 1 статті 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 1056-1 ЦК України визначено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до статті 610, 611 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Таким чином, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти у визначений строк АТ «ПУМБ» не повернуті, позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів та процентів за користування кредитом.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21) висловлено правову позицію про те, що відповідно до абзацу третього частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції станом на 01 січня 2017 року - остання редакція до набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування») кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.
Згідно із частиною п'ятою статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції станом на 01 січня 2017 року - остання редакція до набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування») до договорів із споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки.
Відповідно до частин першої-другої, п'ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції станом на 01 січня 2017 року - остання редакція до набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування») продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.
Згідно з пунктом 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача тощо) або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, унесення до нього змін, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору тощо).
10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв'язку з чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Положення частин першої, другої, п'ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними, проте, враховуючи ультраактивну форму дії Закону України «Про захист прав споживачів», визначені ним наслідки включення до договору споживчого кредиту умови, якою встановлено плату за надання інформації щодо кредиту, підлягають перевірці на відповідність змісту положень Закону України «Про споживче кредитування».
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит(далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».
Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, -щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).
Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, уключаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.
В цій же постанові Велика Палата Верховного Суду відступає від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 01 квітня 2020 року у справі № 583/3343/19 (провадження № 61-22778св19) й постанові Верховного Суду від 15 березня 2021 року в справі № 361/392/20 (провадження № 61-16470св20), та зазначає, що умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Щодо наслідків включення до договору споживчого кредиту умови, якою встановлено плату за надання інформації, що за законом повинна надаватися безоплатно, має застосовуватися той нормативно-правовий акт, який набув чинності на момент виникнення спірних правовідносин та в цій частині відміняє дію попереднього нормативно-правового акта, тобто застосуванню підлягає Закон України «Про споживче кредитування».
Відповідно до п.4 Кредитного договору №10016533216701 від 06.08.2020 позичальник зобов'язаний сплачувати Банку комісійну винагороду за обслуговування кредитної заборгованості, щомісячно, в розмірі 2,99% від суми кредиту.
Обслуговування кредитної заборгованості включає моніторинг заборгованості, під яким розуміється електронне інформування (нагадування) про здійснення щомісячних платежів по кредиту та процентах, надання інформації щодо стану заборгованості через дистанційні системи обслуговування, своєчасності сплати платежів.
Позивачем не надано жодних доказів про те, що комісійна винагорода за обслуговування кредитної заборгованості включала в себе додаткові послуги, які надавалися поза межами інформування про стан кредитної заборгованості, яку споживач має право вимагати безоплатно один раз на місяць.
Отже, з відповідача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №2001402671201 від 13.09.2019 у розмірі 39567 грн 82 коп., з яких: 24170 грн 38 коп. заборгованість за кредитом, 15397 грн 44 коп.-заборгованість за процентами та за кредитним договором №10016533216701 від 06.08.2020 у розмірі 23747 грн 36 коп., з яких : 23740 грн 31 коп. заборгованість за кредитом, 07 грн 05 коп. заборгованість за процентами.
У відповідності до статті 141 ЦПК України, суд вирішує питання щодо витрат, пов'язаних з розглядом справи в суді, які в даному спорі становлять 2422 грн 40 коп. (сплата судового збору при подачі позовної заяви).
Виходячи з того, що вимоги позивача задоволено судом на 79,95%, з урахуванням приписів пункту 3 частини другої статті 141 ЦПК України понесені позивачем судові витрати з оплати судового збору підлягають відшкодуванню пропорційно розміру задоволених вимог, а саме 1936 грн 74 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 76-80, 81, 89, 141, 263-265, 274, 279 ЦПК України, суд
Позов Акціонерного Товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного Товариства «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованість за кредитним договором №2001402671201 від 13.09.2019 у розмірі 39567(тридцять дев'ять тисяч п'ятсот шістдесят сім) гривень 82 копійки.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного Товариства «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованість за кредитним договором №1001653216701 від 06.08.2020 у розмірі 23747 грн 36 коп. (двадцять три тисячі сімсот сорок сім) гривень 16 копійок, а всього 63315 (шістдесят три тисячі триста п'ятнадцять) грн 18 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного Товариства «Перший Український Міжнародний Банк» судові витрати в розмірі 1936 (одна тисяча дев'ятсот тридцять шість) гривні 74 копійки.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття відповідної постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк» місцезнаходження: вул. Андріївська, 4, м. Київ, 04070; код ЄДРПОУ 14282829;
відповідач - ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_5 .
Суддя І. О. Опанасюк