Справа № 368/410/21
2/368/43/24
Рішення
Іменем України
"18" березня 2024 р. Кагарлицький районний суд Київської області в складі:
Головуючий - суддя Закаблук О.В.
При секретарі судового засідання - Токовенко Н.О.
- розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Кагарлик Київської області в залі суду справу за позовом ТОВАРИСТВА з ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ з ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за Креджитним договором, суд, -
12.05.2021 року на адресу Кагарлицького районного суду Київської області надійшла позовна заява ТОВАРИСТВА з ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ з ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за Кредитним договором, в прохальній частині якої позивач просив суд винести рішення, на підставі якого:
1. Прийняти позовну заяву до розгляду та здійснювати її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження.
2. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" (код ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, реквізити IBAN № НОМЕР_2 у АТ «ТАСкомбанк») суму заборгованості за Кредитним договором № 1423251 в розмірі 17980,00 грн., з яких:
- 5000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;
- 2700,00 грн. - сума заборгованості за відсотками;
- 10280,00 грн. - сума заборгованості за пенею.
3. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" понесені судові витрати.
4. В разі розгляду даної позовної заяви в порядку загального позовного провадження, призначений розгляд справи за позовом ТОВ "ФК "ЄАПБ" до ОСОБА_1 здійснювати за відсутністю представника Позивача, і у випадку неявки в судове засідання Відповідача у визначені судом дату та час, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Вимоги, викладені в прохальній частині позовної заяви, в мотивувальній його частині позивач обгрунтовує наступними обставинами справи та нормами права:
- 25 жовтня 2019 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АВЕНТУС УКРАЇНА» (далі - Первісний кредитор, ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА») та ОСОБА_1 (далі - Відповідач) було укладено кредитний договір № 1423251 (копія кредитного договору з додатками додається).
23.04.2020 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ», Позивач) укладено Договір факторингу № 23042020 (далі - Договір факторингу), у відповідності до умов якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників (копія витягу з Договору факторингу додається).
Згідно п. 1.1. Договору факторингу, Фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.
Згідно п. 1.2 Договору факторингу, Сторони Погодили, що Перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно Додатку №2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід'ємною частиною цього Договору (АКТ прийому-передачі Реєстру Боржників з Договором Факторингу додається).
Відповідно до Реєстру боржників від 23.04.2020 до Договору факторингу № 23042020 від 23.04.202 (витяг з Реєстру боржників додається), ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 17980,00 грн., з яких:
- 5000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;
- 2700,00 грн. - сума заборгованості за відсотками;
- 10280,00 грн. - сума заборгованості за пенею.
Згідно п.1.3 Договору факторингу, згідно вимог ст. ст. 512 - 514, 516 ЦК України, Фактор протягом 2( (двадцяти) робочих днів з дня підписання Акту прийому-передачі Реєстру Боржників зобов'язується направити простою кореспонденцією через відділення УКРПОШТИ або за допомогою інших компаній, які займаються адресною доставкою кореспонденції, підготовлені за формою згідно Додатку № 3 до цього Договору, письмов повідомлення Боржникам про відступлення Клієнтом Прав Вимоги Заборгованості Фактору (копія повідомлення додається).
Згідно п. 3.9. Договору факторингу, у разі отримання коштір від Боржників, органів Державної виконавчої служби в рахунок погашення Заборгованості після дати підписання цього Договору, Клієнт зобов'язаний перерахувати ці кошти Фактору протягом 3 (трьох) банківських днів з дати їх отримання (включно), на рахунок Фактора, вказаний в розділі 10 даного Договору. При перерахуванні коштів Клієнт зобов'язаний надати розшифровку платежів у вигляді електронного листа, а саме, вказати наступні данні Боржників: Прізвище, Ім'я, По батькові, код номер облікової картки платника податків, № кредитного договору.
Таким чином, в разі сплати Відповідачем коштів на рахунок Первісного Кредитора, вони були б перераховані на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ» та зараховані на погашення кредитної заборгованості.
На вимогу п. 6 ч. 3 ст. 175 ЦПК України . та з метою досудового врегулювання спору, у зв'язку з істотними порушеннями Відповідачем умов Кредитного договору, Позивачем, який набув права грошової вимоги, на адресу Відповідача було направлено Повідомлення про порядок погашення заборгованості по Кредитному договору та включення персональних даних Відповідача до бази персональних даних разом з вимогою про погашення загальної суми боргу (копія повідомлення додається).
Відповідно до ст. 1082 Цивільного кодексу України, передбачено: "Боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом."
Згідно Правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 "...боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. ... неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі".
При умові, що Відповідач з будь-яких підстав не отримав вищезазначене повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким Відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов'язання по сплаті кредитної заборгованості на рахунки Первісного кредитора, які вказані в кредитному договорі, і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст. 516 ЦК України.
Згідно з умовами Кредитного договору Позичальник зобов'язується вчасно повернути Кредит, сплатити відсотки за користування Кредитом в порядку, визначеному цим Договором.
Всупереч умовам Кредитного договору, незважаючи на повідомлення, Відповідач не виконав свого зобов'язання. Після відступлення Позивачу права грошової вимоги до Відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора. Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
ч. 1 ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
ч. 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» (в редакції чинній на день виникнення правовідносин) зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній Формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправления (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправления (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправления (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Невід'ємною частиною кредитного договору є Правила надання коштів у позику, в тому числі й на умовах Фінансового кредиту ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АВЕНТУС УКРАЇНА» (далі - «Правила»), які розміщені на сайті creditplus.ua. Приймаючи умови Кредитного Договору. Клієнт підтверджує, що він ознайомлений з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно їх дотримуватися (копія Правил додається).
Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст. ст. 641. 644 UK України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.
З моменту отримання права вимоги до Відповідача, а саме з 23.04.2020 Позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.
Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ "ФК"ЄАПБ" за кредитним договором № 1423251 в розмірі 17980,00 грн., з яких:
- 5000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;
- 2700,00 грн. - сума заборгованості за відсотками;
- 10280,00 грн. - сума заборгованості за пенею.
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.
Також, на вимогу п. 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України ТОВ «ФК «ЄАПБ» повідомляє, що іншого позову до Відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав не подано.
Відповідно до вимог ст. 133 ЦПК України, повідомляє, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які ТОВ "ФК "ЄАПБ" понесло і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи становить:
- судовий збір за подання позовної заяви - в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2270 грн. - станом на 01.01.2021) і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
- витрати, пов'язані з розглядом справи, а саме з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів - в розмірі 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1135 грн.).
Окремо повідомляє, що Позивачем не здійснювалися заходи забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви в порядку визначеному п. 7 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.
Згідно з ч.1 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу.
Частиною 1 ст. 20 ЦК України визначено, що право на захист особа здійснює на свій розсуд.
Таким чином, позивач мае право задовольнити свої порушенні права шляхом звернення до суду з вимогою про стягнення з відповідача кожної складової грошової заборгованості за кредитним договором, нарахованою відповідно до умов кредитного договору та ст. 625 ЦК України.
Згідно ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначно)' складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Відповідно до п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України малозначними є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
Відповідно до ст. 131-2 Конституції України, Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Згідно ч. 3 ст. 58 ЦПК України, Юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Відповідно ч. 2 ст. 60 ЦПК України, під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 509, 512, 526, 530, 549, 610-612, 625 ЦК України, ст. 4, 9, 19,27,43,49, 141, 184, 175, 177,274-279 ЦПК України, - позивач просить суд задовольнити вимоги, викладені в прохальній частині позовної заяви.
13.09.2023 року автоматизованою системою документообігу суду на підставі п. 15.4) Перехідних Положень ЦПК України для слухання даної справи був визначений суддя Кагарлицького районного суду Закаблук О.В., присвоєно справа № 368/410/21, провадження № 2/368/443/21.
04.06.2021 року Кагарлицьким районним судом на підставі ст.ст. 175, 177, 185, 187, 258, 260 ЦПК України винесено ухвалу, на підставі якої відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду в загальному позовному провадженні, призначено підготовче судове засідання на 12 год. 00 хв. 09.07.2021 року.
02.07.2021 року на адресу Кагарлицького районного суду надійшов письмовий відзив на позовну заяву, наступного змісту:
- У провадженні Кагарлицького районного суду Київської області знаходиться цивільна справа № 368/410/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», яке отримало право вимоги до боржника згідно договору факторингу № 23042020, укладеного 23.04.2020 року з ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», до неї - ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 1423251 від 25.10.2019 року у розмірі 17980 грн. 00 коп., з яких 5000 грн.00 коп. - тіло кредиту, 2700 грн. - сума заборгованості за відсотками, 10280 грн.00 коп. - сума заборгованості за пенею.
Відповідно до ст. 43 ЦПК України Відповідач має право подавати докази, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Відповідно до ч. 1, 2 ст.174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження Відповідач, як учасник справи, викладає письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 178 ЦПК України у відзиві, який є «заявою по суті справи», Відповідач викладає заперечення проти позову, щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими Відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права, а також в разі повного або часткового визнання позову називає вимоги та обставини, які визнає, а також дає правову оцінку обставин, наданих позивачем,з якими Відповідач погоджується. Крім того, надає перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення документів і доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання.
Даний позов та ухвалу про відкриття провадження отримала 17.06.2021 року, відзив подає 02.07.2021 року, що відповідає наданому судом строку.
Тому, скориставшись своїм правом, вона подає цей відзив, в якому хоче висловити свої заперечення та міркування з приводу позовних-вимог, висунутих до неї Позивачем, оскільки вона вважає їх незаконними та необгрунтованими.
Діяльність фінансових установ у сфері надання мікропозик, включно - онлайн, регулюється Законом України «Про захист прав споживачів», Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг», Законом України «Про споживче кредитування», Законом України «Про електронну комерцію», Цивільним кодексом України, нормативними актами Національного Банку України та Національної комісії з державного регулювання ринку фінансових послуг.
25 жовтня 2019 року вона дійсно направила заявку через інтернет на отримання споживчого кредиту у розмірі 5000 грн., зайшовши на сайт «КРЕДИТ ПЛЮС», де ознайомилася з умовами кредитування та з'ясувала, що вона може отримати в кредит грошові кошти у розмірі 5000,00 грн. зі строком кредитування на 30 (тридцять) днів за зниженою відсотковою ставкою 0,90% від суми позики за кожен день користування (328,5% річних) в межах строку надання позики. Датою повернення позики 5000 грн. та сплати нарахованих процентів 1350 грн., - визначено 24.11.2019 року. Отже, повернути їй потрібно буде 6350 грн.,
Однак, про те, що вона звернулася до ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» вона дізналася лише тоді, коли отримала позовну заяву. Після її заявки їй зателенували і також назвалися «КРЕДИТ ПЛЮС», поцікавилися чи вона працює, якого віку її діти, чи є чоловік.
Їй дуже потрібні були кошти, а тому умови кредитування її влаштовували і у зв'язку з цим 25 жовтня 2019 року вона уклала кредитний договір № 1423251 про надання коштів у позику на умовах споживчого кредиту в електронній формі, відповідно до умов якого вона того ж дня отримала на свій картковий рахунок грошові кошти у розмірі 5000,00 грн., - зі строком кредитування на 30 (тридцять) днів за зниженою відсотковою ставкою 0,90% від суми позики за кожен день користування (328,5% річних) в межах строку надання позики.
Того ж дня на її електронну адресу прийшли якісь документи, але я вона їх не читала і на сьогоднішній день вона вже їх видалила. Вона вважала, що всі істотні умови договору вона побачила на сайті. Решту умов договору їй ніхто не роз'яснював, а через складну термінологію та непрозоре викладення умов вона не могла зрозуміти весь зміст договору. Тому отриманий договір по електронній пошті вона не читала, оскільки їй просто терміново потрібні кошти, щоб погасити інший кредит.
Але з роботою і заробітком в неї не склалося, і вчасно повернути 6350 грн. кредитору вона не змогла. Тому в листопаді 2019 року вона сплатила лише відсотки 1350 грн., як їй написали в особистому кабінеті працівники даної фінустанови. І лише тепер вона зрозуміла, що таким чином спонукали її на продовження строку кредитування, про що вона не знала і не могла зрозуміти, аж поки не отримала позовну заяву та отримала юридичну консультацію.
Відповідно до ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Отже, підписаний нею договір на її думку не відповідає вимогам ч. 3, ч. 5 ст. 203 ЦК України.
Відповідно до ч. 5 ст. 263 ЦПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з 'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У своїй ухвалі від 12 вересня 2018 року колегія суддів Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду зазначила, що у разі, якщо Умови та Правила надання банком кредиту, зокрема, й умова про збільшення строку позовної давності, не містять підпису позичальника та при цьому банк не надає судам належних доказів, які б підтверджували, що саме ці Умови розумів відповідач, підписуючи заяву позичальника, а також те, що Умови та Правила містили ту чи іншу спірну умову, зокрема, і щодо збільшення строку позовної давності, у момент підписання заяви позичальника, або в подальшому не змінювались, то такі Умови та Правила надання банком кредиту не можуть вважатися складовою частиною кредитного договору банку з цим позичальником.
В її випадку вона також не зрозуміла порядку та наслідків продовження строку кредитування.
Статтями 1046, 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до частини 1 статті 1048 та частини 1 статті 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини 1 статті 1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
З аналізу зазначених норм матеріального права слідує, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.
Узагальнює позицію Верховного Суду правова позиція, висловлена в рішенні Великої палати Верховного суду у справі № 342/180/17 від 03 липня 2019 року, в якій Велика Палата Верховного суду обґрунтовує свою позицію наступним чином:
- Не повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк, покладає на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з'ясування змісту кредитного договору:
- З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, Велика Палата Верховного Суду зауважує, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, - не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правша надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.
Отже, підписана анкета-заява про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, - не може бути підставою для стягнення процентів за користування кредитними коштами та пені за невиконання кредитного договору, оскільки така анкета-заява не може розцінюватись як стандартна (типова) форма кредитного договору.
В її ж випадку це електронний договір та інші документи, які воная не читала, тому що вважала, що вся інформація міститься на сайті, з якою вона ознайомилася і навіть не читала, що дана інформація не відповідає договору, який їй надісланий. В той же час працівники фінустанови, тобто позивача, навіть не порадили їх прочитати.
Крім того, вона хоче висловити свою думку і щодо нарахованої їй Позивачем заборгованості за кредитом.
28.03.2018 року Великою Палатою Верховного Суду було розглянуто справу № 444/9519/12 та прийнято доволі багато цікавих правових висновків, які кардинально відрізняються від правових позицій колишнього Верховного суду України у кредитних правовідносинах стосовно строку позовної давності, нарахування процентів, неустойки та застосування статті 625 ЦК України. Тепер же слід звернути увагу на бачення Великої Палати ВС у рішенні № 444/9519/12 щодо даних висновків, адже тепер саме ними будуть керуватися суди нижчих інстанцій при відправленні правосуддя.
Із зазначених висновків Великої Палати Верховного Суду до нашого випадку можна використати наступні тези:
- проценти за кредитом нараховуються протягом строку кредитування;
- неустойка нараховується з наступного дня після настання терміну внесення чергового платежу, якщо такий платіж не було здійснено. Аналогічно розраховується й позовна давність зі сплати неустойки по кожному платежу, але у межах спеціального строку давності - 1 рік;
Вона бажала і уклала договір позики коштів у розмірі 5000,00 грн. зі строком кредитування на 30 (тридцять) днів за зниженою відсотковою ставкою 0,90% від суми позики за кожен день користування (328,5% річних) в межах строку надання позики, що складає 1350 грн, які вона сплатила 24.11.2019 року і це визнає Позивач, що зазначено в картці обліку інформації за укладеним договором, доданої до позовної заяви.
Отже, строк кредитування закінчився 25.11.2019 року і тому вона вважає, що відсотки вона сплатила.
Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12 та від 04 липня 2018 року у справі №10/11534/13-ц дійшла висновку, що право позикодавця нараховувати передбачені договором відсотки за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Щодо нарахованої пені хоче зазначити, що розмір нарахованої кредитором пені 10280 грн. більше ніж вдвічі перевищує розмір заборгованого тіла кредиту 5000 грн., що є порушенням не тільки п.4.5 договору № 1423251 про надання коштів у позику на умовах споживчого кредиту від 25.10.2019 року, а й відповідних норм цивільного законодавства України.
Закон України «Про споживче кредитування», який захищає права споживачів, передбачає, зокрема: абз.1 ч.2 ст.21: «Пеня за невиконання зобов'язання щодо повернення кредиту та процентів за договором не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України та не може бути більшою за 15 відсотків суми простроченого платежу»;
абз.2 4.2 ст.21: «Сукупна сума неустойки (штраф, пеня), нарахована за порушення зобов'язань споживачем на підставі договору про споживчий кредит, - не може перевищувати половини суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін».
Крім того, відповідно до поданих позивачем документів заборгованість по пені нарахована станом на 23.04.2020 року, а на позовній заяві стоїть вихідний номер та дата 29.04.2021 року.
Відповідно до статті 258 Цивільного кодексу України, спеціальна позовна давність (зокрема, щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) встановлюється тривалістю в один рік.
Отже, позовна давність щодо стягнення пені в даній справі закінчилася 22.04.2021 року.
Це підтверджується також правовою позицією, викладеною Великою Палатою Верховного Суду провадження 61-6св18, справа №200/11343/14ц від 07.02.2018 загальна позовна давність (зокрема, щодо вимог про стягнення заборгованості за кредитом та відсотків) встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 Цивільного кодексу України), а спеціальна позовна давність щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) - тривалістю в один рік (пункт 1 частини другої статті 258 Цивільного кодексу України).
Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, яка подана до винесення ним рішення (ч. 3 ст. 267 ЦК України), про що вона заявить окремою заявою.
Частиною 4 ст.267 Цивільного кодексу України передбачається: сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною, є підставою для відмови у позові.
Враховуючи вищенаведені законодавчі норми та висновки Верховного Суду можна зробити висновок, що дані суми є незаконними, тому що протирічать нормам чинного законодавства України та порушують її конституційні права.
На підставі вищезазначеного та керуючись ст..61 Конституції України, ст. ст. 256-258, 509, 526, 549, 551, 612,1054,1055 ЦК України, ст..49, 178 ЦПК України, - відподачкпросить суд:
1. В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до неї, - ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 1423251 від 25.10.2019 року у розмірі 17980грн. 00 коп., з яких 5000 грн.00 коп. -тіло кредиту, 2700 грн.- сума заборгованості за відсотками, 10280 грн.00 коп. - сума заборгованості за пенею та судових витрат, - відмовити в повному обсязі.
2. Повідомлення, виклики, рішення прийняті в жданій справі направляти мені смс- повідомленнями на її телефон.
09.07.2021 року на адресу суду надійшла заява відповідачки про застосування строків давності, наступного змісту:
- У провадженні Кагарлицького районного суду Київської області знаходиться цивільна справа № 368/410/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», яке отримало право вимоги до боржника згідно договору факторингу №23042020, укладеного 23.04.2020 року з ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», до мене ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №1423251 від 25.10.2019 року у розмірі 17980грн. 00 коп., з яких 5000грн.00 коп. -тіло кредиту, 2700грн,- сума заборгованості за відсотками, 10280 грн.00 коп. - сума заборгованості за пенею.
Як видно із позовної заяви та документів, доданих до позову пеня була нарахована станом на 23.04.2020 року, а на позовній заяві стоїть вихідний номер та дата 29.04.2021 року, яка свідчить про направлення даного позову до суду.
Відповідно до статті 258 Цивільного кодексу України, спеціальна позовна давність (зокрема, щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) встановлюється тривалістю в один рік.
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).
Отже, позовна давність є строком для пред'явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб'єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу). Формулювання загального правила щодо початку перебігу позовної давності пов'язане не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об'єктивною можливістю цієї особи знати про ці обставини (зазначений висновок був сформований ще в Постанові Верховного суду України від 29 жовтня 2014 р. у справі № 6-152цс14).
Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку про те, що як у випадку пред'явлення позову самою особою, право якої порушене, так і в разі пред'явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою, відлік позовної давності обчислюється з того самого моменту: коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Таким чином, Позивач дізнався про порушення свого права 23.04.2020 року, що підтверджується документами доданими до позовної заяви, а отже строк позовної давності щодо стягнення пені в даній справі закінчилася 22.04.2021 року.
Це підтверджується також правовою позицією, викладеною Великою Палатою Верховного Суду провадження 61-6св18, справа №200/11343/14ц від 07.02.2018 загальна позовна давність (зокрема, щодо вимог про стягнення заборгованості за кредитом та відсотків) встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 Цивільного кодексу України), а спеціальна позовна давність щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) - тривалістю в один рік (пункт 1 частини другої статті 258 Цивільного кодексу України).
Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, яка подана до винесення ним рішення (ч.З ст.267 ЦК України).
22.03.2017 р. Верховний Суд України, розглядаючи справу № 6-3063цс16, підтвердив правовий висновок викладений у постановах від 4 лютого, 18 березня, 24 червня 2015 року, 17 лютого 2016 року про те, що без заяви сторони у спорі позовна давність застосовуватися не може за жодних обставин, адже можливість застосування позовної давності пов'язана лише з наявністю про це заяви сторони.
Окрім цього, суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з'ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необгрунтованість останнього. І тільки якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності у разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц).
Відповідно до ст.. 262 ЦК України заміна сторони у зобов 'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.
Відповідно до ч.4 ст.267 Цивільного кодексу України передбачається: сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною, є підставою для відмови у позові.
Отже, враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 256-258, 262, 267 ЦК України, - відповідачка просить суд:
- Застосувати позовну давність до вимоги про стягнення з неї ОСОБА_1 заборгованості за пенею у розмірі 10280 грн.00 коп. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» у цивільній справі № 368/410/21, відмовивши у задоволенні даної вимоги через сплив позовної давності.
09.07.2021 року проведення підготовчого судового засідання відкладено на 14 год. 00 хв. 14.09.2021 року в зв'язку з неявкою сторін.
В підготовче судове засідання, яке відбулося 14.09.2021 року, представник позивача, - ТОВАРИСТВА з ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ з ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» , - не з'явився, хоча повідомлявся судом належним чином про день, час та місце слухання справи, проте, - в матеріалах справи міститься письмова заява представника позивача, в якій він просить суд слухати справу без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити
В підготовчому судовому засіданні, яке відбулося 14.09.2024 року, відповідач по справі, - ОСОБА_1 , - проти позову заперечувала в повному обсязі, та просила відмовити в його задоволенні.
Не заперечуала проти проведення підготовчого судового засідання у відсутності представника позивача, та не заперечувала проти призначення справи до судового розгляду по суті поданої позовної заяви.
14.09.2021 року Кагарлицьким районним судом Київської області проведено підготовче судове засідання (без участі сторін), по результатах якого на підставі п. 3 ч. 2 ст. 200 ЦПК України винесено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 16 год. 00 хв. 20.10.2021 року.
20.10.2021 року в слуханні справи оголошено перерву до 17 год. 00 хв. 15.11.2021 року в зв'язку з витребуванням доказів.
15.11.2021 року в слуханні справи було оголошено перерву за клопотанням сторони відповідача, - до 09 год. 00 хв. 14.12.2021 року.
14.12.2021 року слухання справи відкладено на 11 год. 00 хв. 25.01.2022 року в зв'язку з неявкою сторін.
25.01.2022 року в слуханні справи оголошено перерву до 09 год. 00 хв. 28.02.2022 року в зв'язку з клопотанням сторони відповідача.
28.02.2022 року справа знята з розгляду в зв'язку з введенням військового стану, призначено наступне судове засідання на 12 год. 00 хв. 31.05.2022 року.
31.05.2022 року слухання справи відкладено на 16 год. 00 хв. 05.07.2022 року в зв'язку з неявкою сторін.
05.07.2022 року в слуханні справи оголошено перерву до 09 год. 00 хв. 12.09.2022 року в зв'язку з клопотанням сторони відповідача, - можливість укладення мирової угоди.
12.09.2022 року слухання справи відкладено на 15 год. 00 хв. 26.10.2022 року в зв'язку з неявкою сторін.
26.10.2022 року слухання справи відкладено на 12 год. 00 хв. 22.11.2022 року в зв'язку з неявкою сторін.
22.11.2022 року в слуханні справи оголошено перерву до 17 год. 00 хв. 06.12.2022 року в зв'язку з клопотанням сторони відповідача.
06.12.2022 року слухання справи відкладено на 15 год. 00 хв. 01.02.2023 року в зв'язку з неявкою сторін.
01.02.2023 року слухання справи відкладено на 14 год. 00 хв. 06.03.2023 року в зв'язку з неявкою сторін.
06.03.2023 року слухання справи відкладено на 16 год. 00 хв. 31.03.2023 року в зв'язку з неявкою сторін.
31.03.2023 року слухання справи відкладено на 28.04.2023 року в зв'язку з неявкою сторін.
28.04.2023 року слухання справи відкладено на 11 год. 00 хв. 24.05.2023 року в зв'язку з неявкою сторін.
24.05.2023 року слухання справи відкладено на 16 год. 00 хв. 20.06.2023 року в зв'язку з неявкою сторін.
20.06.2023 року слухання справи відкладено на 11 год. 00 хв. 21.07.2023 року в зв'язку з письмовим клопотанням сторони відповідача.
21.07.2023 року слухання справи відкладено на 11 год. 00 хв. 02.10.2023 року в зв'язку з неявкою сторін.
02.10.2023 року слухання справи відкладено на 15 год. 00 хв. 03.11.2023 року в зв'язку з неявкою сторін.
03.11.2023 року слухання справи відкладено на 15 год. 00 хв. 19.12.2023 року в зв'язку з неявкою сторін.
19.12.2023 року слухання справи відкладено на 14 год. 00 хв. 06.02.2024 року в зв'язку з неявкою сторін.
06.02.2024 року слухання справи відкладено на 15 год. 00 хв. 18.03.2024 року в зв'язку з неявкою сторін.
В засідання, яке відбулося 18.03.2024 року, представник позивача, - ТОВАРИСТВА з ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ з ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» , - не з'явився, хоча повідомлявся судом належним чином про день, час та місце слухання справи, проте, - в матеріалах справи міститься письмова заява представника позивача, в якій він просить суд слухати справу без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити
В судове засідання, яке відбулося 18.03.2024 року, відповідач по справі, - ОСОБА_1 , - не з'явилася, хоча, - повідомлялася судом належним чином про день, час та місце слухання справи.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України розглянути справу без участі осіб, які беруть участь у справі та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу та ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів, та вимоги, викладені в прохальній частині позовної заяви, - задовольнити частково, - шляхом винесення рішення, як окремого процесуального документу, (з постановленням в нарадчій кімнаті), обґрунтовуючи своє рішення наступним.
Підсудність.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до положень ч. 9 ст. 28 ЦПК України позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного зайняття (роботи).
Як вбачається з довідки, яка видана 28.05.2021 року Управлінням обліку та монітоорингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС України у м. Києві та Київській області, - відповідачка по справі, - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно, враховуючи предмет позову (стягнення боргу з фізичної особи), враховуючи місце реєстрації відповідача - фізичної особи, та положення ч. 1 ст. 27, ч. 9 ст. 28 ЦПК України, дана справа підсудна Кагарлицькому районному суду Київської області, як суду загальної юрисдикції першої інстанції, так як в даному випадку має місце правило загальної підсудності.
Сторони по справі:
- позивачем по справі є юридична особа, - ТОВАРИСТВА з ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ з ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», (0032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, будинок 30, Кодж ЄДРПОУ 35625014, IBAN № НОМЕР_3 у АТ «ТАС комбанк»), адреса для листування: 07400, Київська область, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2, поверх 4.
- відповідачем по справі є фізична особа, - ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянка України, паспорт громадянки України серії НОМЕР_4 , виданий Кагарлицьким РВ ГУ МВС України в Київській області, РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ).
Фактичні обставини справи, встановлені в судовому засіданні, та застосування до них норм матеріального та процесуального права, та застосування до них норм матеріального та процесуального права:
- 25 жовтня 2019 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АВЕНТУС УКРАЇНА» (далі - Первісний кредитор, ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА») та ОСОБА_1 (далі - Відповідач) було укладено кредитний договір № 1423251 (копія кредитного договору з додатками міститься в матеріалах справи).
23.04.2020 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ», Позивач) укладено Договір факторингу № 23042020 (далі - Договір факторингу), у відповідності до умов якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників (копія витягу з Договору факторингу міститься в матеріалах справи).
Позивач звренувся до суду з даним позовом та просить стягнути з відповідачки на його користь:
- 5000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;
- 2700,00 грн. - сума заборгованості за відсотками;
- 10280,00 грн. - сума заборгованості за пенею, -
- проте, - суд вважає, що слід стягнути з відповідача на користь позивача лише тіло кредиту та судові витрати, понесені позивачем, - в задоволенні ж решти позовних вимог, - слід відмовити, - з огляду на наступне:
- факт отримання тіла кредиту, - сторонами не оспорюється, проте, - слід зазначити наступне:
- діяльність фінансових установ у сфері надання мікропозик, включно - онлайн, регулюється Законом України «Про захист прав споживачів», Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг», Законом України «Про споживче кредитування», Законом України «Про електронну комерцію», Цивільним кодексом України, нормативними актами Національного Банку України та Національної комісії з державного регулювання ринку фінансових послуг.
25 жовтня 2019 року позивачка направила заявку через інтернет на отримання споживчого кредиту у розмірі 5000 грн., зайшовши на сайт «КРЕДИТ ПЛЮС», де ознайомилася з умовами кредитування та з'ясувала, що вона може отримати в кредит грошові кошти у розмірі 5000,00 грн. зі строком кредитування на 30 (тридцять) днів за зниженою відсотковою ставкою 0,90% від суми позики за кожен день користування (328,5% річних) в межах строку надання позики. Датою повернення позики 5000 грн. та сплати нарахованих процентів 1350 грн., - визначено 24.11.2019 року. Отже, повернути їй потрібно було 6350 грн.,
25 жовтня 2019 року позивачка уклала кредитний договір № 1423251, - про надання коштів у позику на умовах споживчого кредиту в електронній формі, відповідно до умов якого вона того ж дня отримала на свій картковий рахунок грошові кошти у розмірі 5000,00 грн., - зі строком кредитування на 30 (тридцять) днів за зниженою відсотковою ставкою 0,90% від суми позики за кожен день користування (328,5% річних) в межах строку надання позики.
Того ж дня на електронну адресу відповідача прийшли документи, проте, - вона їх не читала і на сьогоднішній день вона вже їх видалила.
Позивачка вважала, що всі істотні умови договору вона побачила на сайті. Решту умов договору, - позивачці ніхто не роз'яснював, а через складну термінологію та непрозоре викладення умов, - вона не могла зрозуміти весь зміст договору. Тому отриманий договір по електронній пошті вона не читала, оскільки їй просто терміново потрібні кошти, щоб погасити інший кредит.
Але вчасно повернути 6350 грн. кредитору позивачка не змогла.
В листопаді 2019 року позивачка сплатила лише відсотки 1350 грн., як їй написали в особистому кабінеті працівники даної фінустанови.
Сплативши кошти, - вона продовжила строк кредитування.
Згідно ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Отже, підписаний позивачкою договір - не зовсім відповідає вимогам ч. 3, ч. 5 ст. 203 ЦК України.
Згідно ч. 5 ст. 263 ЦПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з 'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно правової позиції, висловленої в ухвалі ВСУ від 12 вересня 2018 року колегія суддів Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду зазначила, що у разі, якщо Умови та Правила надання банком кредиту, зокрема, й умова про збільшення строку позовної давності, не містять підпису позичальника та при цьому банк не надає судам належних доказів, які б підтверджували, що саме ці Умови розумів відповідач, підписуючи заяву позичальника, а також те, що Умови та Правила містили ту чи іншу спірну умову, зокрема, і щодо збільшення строку позовної давності, у момент підписання заяви позичальника, або в подальшому не змінювались, - то такі Умови та Правила надання банком кредиту не можуть вважатися складовою частиною кредитного договору банку з цим позичальником.
Згідно ст.ст. 1046, 1049 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ч. 1 ст. 1048 та ч. 1 ст. 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.
Суд наголошує, що абзац 2 частини 1 статті 1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики, - може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
З аналізу зазначених норм матеріального права слідує, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, - право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.
Узагальнює позицію Верховного Суду правова позиція, висловлена в рішенні Великої палати Верховного суду у справі № 342/180/17 від 03 липня 2019 року, в якій Велика Палата Верховного суду обґрунтовує свою позицію наступним чином:
- неповідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк, покладає на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з'ясування змісту кредитного договору:
- з урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, Велика Палата Верховного Суду зауважує, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, - не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правша надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.
Отже, підписана анкета-заява про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, - не може бути підставою для стягнення процентів за користування кредитними коштами та пені за невиконання кредитного договору, оскільки така анкета-заява не може розцінюватись як стандартна (типова) форма кредитного договору.
У випадку позивачки, - це електронний договір та інші документи, які позивачка, - не читала, тому що вважала, що вся інформація міститься на сайті, з якою вона ознайомилася і навіть не читала, що дана інформація не відповідає договору, який їй надісланий.
28.03.2018 року Великою Палатою Верховного Суду було розглянуто справу № 444/9519/12 та винесено правові висновки, які кардинально відрізняються від правових позицій колишнього Верховного суду України у кредитних правовідносинах стосовно строку позовної давності, нарахування процентів, неустойки та застосування статті 625 ЦК України.
Згідно правової позиції Великої Палати ВС у рішенні № 444/9519/12 щодо даних висновків:
- проценти за кредитом нараховуються протягом строку кредитування;
- неустойка нараховується з наступного дня після настання терміну внесення чергового платежу, якщо такий платіж не було здійснено. Аналогічно розраховується й позовна давність зі сплати неустойки по кожному платежу, але у межах спеціального строку давності - 1 рік;
Отже, строк кредитування закінчився 25.11.2019 року.
Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12 та від 04 липня 2018 року у справі №10/11534/13-ц дійшла висновку, що право позикодавця нараховувати передбачені договором відсотки за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Щодо нарахованої пені, - то слід зазначити, що розмір нарахованої кредитором пені становить 10280 грн., - що більше ніж вдвічі перевищує розмір заборгованого тіла кредиту 5000 грн., - що є порушенням не тільки п.4.5 договору № 1423251 про надання коштів у позику на умовах споживчого кредиту від 25.10.2019 року, а й відповідних норм цивільного законодавства України.
Закон України «Про споживче кредитування», який захищає права споживачів, передбачає, зокрема: абз.1 ч.2 ст.21: «Пеня за невиконання зобов'язання щодо повернення кредиту та процентів за договором не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України та не може бути більшою за 15 відсотків суми простроченого платежу»;
- абз.2 4.2 ст.21: «Сукупна сума неустойки (штраф, пеня), нарахована за порушення зобов'язань споживачем на підставі договору про споживчий кредит, - не може перевищувати половини суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін».
Згідно ст. 258 ЦК України спеціальна позовна давність (зокрема, щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) встановлюється тривалістю в один рік.
Це підтверджується також правовою позицією, викладеною Великою Палатою Верховного Суду провадження 61-6св18, справа №200/11343/14ц від 07.02.2018 загальна позовна давність (зокрема, щодо вимог про стягнення заборгованості за кредитом та відсотків) встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 Цивільного кодексу України), а спеціальна позовна давність щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) - тривалістю в один рік (пункт 1 частини другої статті 258 Цивільного кодексу України).
Згідно ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, яка подана до винесення ним рішення, про що відповідачка подала окреме клопотання.
Згідно ч. 4 ст 267 ЦУ України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною, є підставою для відмови у позові.
Згідно ст. 262 ЦК України заміна сторони у зобов 'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.
Судові витрати:
Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову, - на відповідача.
Згідно ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому Законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Що стосується документально підтверджених судових витрат позивача в даному цивільному провадженні, то суд зазначає наступне:
В матеріалах справи міститься платіжне доручення № 6374 від 27.04.2021 року, з якої видно, що позивачем по справі при подачі позову до суду було сплачено судовий збір в розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп.
Що стосуються витрат, пов'язані з розглядом справи, на які вказує позивач в мотивувальній частині позовної заяви, а саме, - витрат, пов'язаних з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів - в розмірі 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1135 грн.), - то такі витрати документально не підтверджені, а тому такі витрати стягненню з відповідача на користь позивача, - не підлягають.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 61 Конституції України, правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, яка міститься у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, постановами Верховного суду України від 14 грудня 2014 року (справа №6-2462ЦС16), від 22 березня 2017 року (справа № 6-2320ЦС16), від 21 жовтня 2015 року у справі № 6-2003ЦС15 та постановах Верховного Суду від 05.09.2018 року у справі № 755/11168/15-ц, від 06.09.2018 року у справі № 0417/10430/2012, від 12.09.2018 року у справі № 647/1133/15-ц, від 20.09.2018 року у справі № 712/12031/15-ц, від 26.09.2018 року у справі № 711/8798/2012, від 03.10.2018 року у справі № 366/1358/іб-ц, від ю.10.2018 року у справі № 278/2615/15-ц, ст.ст. 509, 512, 514, 525, 526, 527, 530, ч. 1 ст. 598, 599, 610, ч. 2 ст. 615, 629, 1050, 1054, 1082 ЦК України, п. 2 ч. 1 ст. 258, 259, 263 - 265, 268, 280 - 282 ЦПК України, суд, -
Позов ТОВАРИСТВА з ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ з ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 , - про стягнення заборгованості за Кредитним договором, - задовольнити.
Стягнути з фізичної особи - ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянки України, паспорт громадянки України серії НОМЕР_4 , виданий Кагарлицьким РВ ГУ МВС України в Київській області, РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ), на користь юридичної особи, - ТОВАРИСТВА з ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ з ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», (0032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, будинок 30, Кодж ЄДРПОУ 35625014, IBAN № НОМЕР_3 у АТ «ТАС комбанк»), адреса для листування: 07400, Київська область, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2, поверх 4), - кошти в сумі 5000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп., - заборгованості за договорами позики № 14232151 від 25.10.2019 року, - тіло кредиту.
Стягнути з фізичної особи, - ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянки України, паспорт громадянки України серії НОМЕР_4 , виданий Кагарлицьким РВ ГУ МВС України в Київській області, РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ), на користь юридичної особи, - ТОВАРИСТВА з ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ з ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», (0032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, будинок 30, Кодж ЄДРПОУ 35625014, IBAN № НОМЕР_3 у АТ «ТАС комбанк»), адреса для листування: 07400, Київська область, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2, поверх 4), - кошти в сумі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп., - судових витрат - сплаченого судового збору при подачі позовної заяви.
Рішення може бути оскаржене на умовах та в порядку, який передбачено ст. 284 ЦПК України.
Згідно ст. 284 ЦПК України:
- заочне рішення може буте переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
- заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
- строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
На підставі ч. 5 ст. 272 ЦПК України надіслати копію даного рішення сторонам по справі протягом двох днів з дня його складення.
Суддя: Закаблук О.В.