Справа № 366/2701/24
Провадження № 2/366/774/24
14 листопада 2024 року с-ще Іванків
Іванківський районний суд Київської області у складі судді Корчкова А.А., за участю секретаря судового засідання Іванової Л.В., розглянувши у підготовчому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Іванківської селищної ради Вишгородського району Київської області про визнання права власності на спадкове майно,
Короткий зміст позовних вимог:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Іванківської селищної ради Вишгородського району Київської області (далі - Відповідач) про визнання за ним права власності на спадкове майно після смерті матері, ОСОБА_2 .
В обґрунтування позову зазначаючи, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати, ОСОБА_2 , після матері якої залишилась спадщина у вигляді нерухомого майна, а саме житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
Звернувшись до державного нотаріуса Іванківської районного державної нотаріальної контори Воробей Т.П. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на вказане майно, отримав Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 730/02-31 від 27.06.2018 у зв'язку з відсутністю документів, що посвідчують право власності на будинок.
За даними державного нотаріуса Іванківської районної державної нотаріальної контори спадщину після смерті матері прийняв позивач. Інших спадкоємців немає.
Згідно довідки, виданої виконкомом Іванківської селищної ради № 1690 від 15.08.2024, будинок АДРЕСА_1 , в погосподарській книзі № 4, особовий рахунок № НОМЕР_1 , зареєстрований на ОСОБА_2 .
Вважаючи, що як єдиний спадкоємець, який має право на спадщину, та у зв'язку з тим, що Іванківська державна нотаріальна контора не може видати свідоцтво про право на спадщину, позивач змушений звертатись до суду з даним позовом та просить суд визнати за ним право власності на спадкове домоволодіння після смерті матері, ОСОБА_2 .
Рух справи:
06.09.2024 позовна заява надійшла до суду.
11.09.2024 ухвалою суду за правилами загального позовного провадження відкрито провадження у справі. Підготовче судове засідання призначене на 23.10.2024, яке відкладено на 14.11.2024.
09.10.2024 позивач звернувся до суду із заявою та просив долучити до матеріалів справи квитанцію про сплату судового збору.
Позиції сторін:
Позивач у підготовче судове засідання не з'явилась. Про день, час та місце судового засідання повідомлялись належним чином. 23.10.2024 звернувся до суду із заявою про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує та просить суд їх задовольнити у повному обсязі
Відповідач у підготовче судове засідання не з'явився, про час, дату та місце слухання справи повідомлено вчасно, належним чином. 05.11.2024 до суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача, щодо задоволення позовних вимог не заперечують, що суд розцінює як відзив з визнанням позову.
Керуючись ч. 3 ст. 211, ст. 223 ЦПК України, суд розглядає справу за відсутності учасників справи на підставі наявних у суду матеріалів.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У відповідності до ч.ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Згідно з ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Встановлені судом обставини справи та застосовані норми права:
Суд, дослідивши наявні матеріали, враховуючи визнання Відповідачем позовних вимог, приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з вимогами ст. ст. 12, 13, 78, 81, 82 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, кожна сторона зобов'язані довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень, доказування не може ґрунтуватись на припущення.
Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Оцінка зібраних по справі доказів здійснюється за правилами, передбаченими ст. 89 ЦПК України з врахуванням положень ст. ст.76-88 ЦПК України.
Судом встановлено наступне:
ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Поталіївка Іванківського району Київської області померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , актовий запис № 15 /а.с.16/.
На день смерті, ОСОБА_2 належав житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою виконкому Іванківської селищної ради Вишгородського району Київської області № 1690 від 1508.2024, складеною на підставі запису з погосподарської книги № 4, особовий рахунок № НОМЕР_1 за 2016-2020 та виписки з погосподарської книги № 4 на 2021-2025 с. Поталіївка, номер об'єкта погосподарського обліку 0290-5 /а.с.9, 10/.
З копії технічного паспорта на будинок садибного типу, який виготовлено станом на 13.03.2018, інвентаризаційна справа № 56, встановлено, що житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , споруджено у 1959 році, господарські будівлі та споруди у 1950, 1961, 1976, 1978 та пізніше роках /а.с.5-7/.
Спадщину після смерті ОСОБА_2 , прийняв ОСОБА_1 (спадкова справа 116/2018). Інших спадкоємців немає, про що зазначено у постанові державного нотаріуса Іванківської районної державної нотаріальної контори за вих. № 730/02-31 від 27.06.2018 /а.с.8/.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч. 1 ст. 1268 ЦК України).
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).
Після смерті ОСОБА_2 , спадщину прийняв ОСОБА_1 , спадкова справа №116/2018.
Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 є матір'ю ОСОБА_1 (свідоцтво про народження серія НОМЕР_3 , актовий запис № 40 від 26.09.1952 /а.с.29а/).
Відповідно до ч. 1 ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати Свідоцтво про право на спадщину.
В частині 1 статті 1297 зазначеного Кодексу встановлено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачою йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Верховний суд України в п. 23 Постанови Пленуму «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року за № 7 роз'яснив, що Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством.
За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду з правилами позовного провадження.
В отриманні свідоцтва про право на спадщину за законом на домоволодіння в АДРЕСА_1 , Позивачу було відмовлено у зв'язку із відсутністю правовстановлюючих документів на вищезазначений житловий будинок, що підтверджується постановою державного нотаріуса за вих. № 730/02-31 від 27.06.2018 /а.с.8/.
Таким чином, Позивач не може оформити право власності в порядку спадкування за законом на будинок, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на нього.
Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно ст. 380 ЦК України житловий будинок є об'єктом права власності.
З матеріалів справи вбачається, що спадковий житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , споруджено у 1959 році, господарські будівлі та споруди у 1950, 1961, 1976, 1978 та пізніше роках.
Відповідно до положень чинного на той час (на момент спорудження житлового будинку) ЦК УРСР 1963 року, Вказівок по порядку ведення погосподарського обліку в сільських радах народних депутатів, затверджених Центральним статистичним управлінням СРСР 13.04.1979 року № 11/5, Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженої наказом Міністра юстиції УРСР 31.10.1975 року за № 45/5, підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки сільської ради, в т.ч. і виписки із погосподарських книг.
Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, яка затверджена Міністерством комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, передбачала обов'язкову реєстрацію будинків у містах і селищах міського типу. У період чинності цієї інструкції до 13 грудня 1995 року державна реєстрація нерухомого майна у сільській місцевості не проводилася.
Згідно з листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», найпоширенішою причиною звернення особи до суду в справах про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування є неможливість спадкоємцями, які прийняли спадщину, оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі з причин відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім'я спадкодавця та/або відсутності державної реєстрації нерухомого майна спадкодавцем.
Таким чином, приналежність ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , підтверджується вищезазначеною довідкою, виданою виконкомом Іванківської селищної ради № 1690 від 15.08.2024 та випискою з погосподарської книги № 4 на 2021-2025 роки с. Поталіївка /а.с.9,10/.
На підставі викладеного, на думку суду, право на отримання правовстановлюючого документу на нерухоме майно, має особа, яка є власником цього майна, дане право нерозривно пов'язане з особою спадкодавця, а тому, після його смерті, спадкоємці за відсутності правовстановлюючих документів не мають можливості отримати правовстановлюючий документ на спадкове майно в позасудовому порядку.
Відповідач позов визнав, що підтверджується клопотанням за вих. № 06-31-3495 від 04.11.2024.
Враховуючи, що визнання права власності на спадкове майно є винятковим способом захисту, який має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, а також враховуючи визнання позову відповідачем, суд вважає, що вимоги позивача про визнання права власності на житловий будинок та господарські споруди підлягають задоволенню.
Питання щодо судових витрат вирішується судом відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.
Судом встановлено, що відповідно до Закону України «Про судовий збір», Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 5986,30 грн., що підтверджується квитанцією про оплату від 23.09.2024 та який Позивач у своїй заяві від 23.09.2024, просить залишити за ним /а.с.24, 25/.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 200, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до Іванківської селищної ради Вишгородського району Київської області про визнання права власності на нерухоме майно - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , у порядку спадкування за законом після смерті матері, ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , право власності на спадкове майно, а саме: на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: житловий будинок загальною площею 78,1 кв.м., житловою 39,0 кв.м., допоміжною 12,5 кв.м., площею літніх приміщень 20,3 кв.м. у плані позначений літерою А, а також господарські будівлі і споруди: госп. блок (літ. Б), погріб (літ. В) сарай (літ. Г), вбиральня (літ. Д), огорожа (літ. № 1-4), колодязь (літ. І).
Судові витрати залишити за Позивачем.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 25.12.2024.
Повне найменування сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 )
Відповідач: Іванківська селищна рада Вишгородського району Київської області, (код ЄДРПОУ 04358000, місцезнаходження: вул. Івана Проскури, 7, с-ще Іванків, Вишгородський район, Київська область, 07201).
Суддя Анатолій КОРЧКОВ