Справа № 366/559/24
Провадження № 3/366/598/24
Іменем УКРАЇНИ
17 квітня 2024 року смт Іванків
Суддя Іванківського районного суду Київської області Корчков А.А., розглянувши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, які надійшли від Відділення поліції № 1 Вишгородського РУП ГУ НП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КУпАП,
22.02.2024 до Іванківського районного суду Київської області надійшла зазначена справа.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 581922 від 17.02.2024: «05.02.2023 о 09:00 год. в смт Іванків, вул. Київська, 25, ОСОБА_1 не з'явився на реєстрації до ВП № 1 Вишгородського РУП, чим порушив п. «г» встановлених йому обмежень згідно постанови Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 31.03.23, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 187 КУпАП.».
Відповідно до протоколу авторозподілу судової справи між суддями, головуючим суддею визначено суддю Корчкова А.А. Розгляд справи призначено на 17.04.2024.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином шляхом надіслання рекомендованим повідомленням судової повістки про виклик до суду на адресу, зазначену в протоколі про адміністративне правопорушення, яка, повернулась з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» та шляхом направлення sms-повідомлення на особистий номер телефону, зазначений у протоколі, яке, як вбачається з довідки про доставку, доставлено 01.03.2024. Крім того, ОСОБА_1 достовірно було відомо про складення щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення та про те, що справа буде розглядатись в Іванківському районному суді Київської області, що підтверджується його підписом в протоколі про адміністративне правопорушення Проте, станом розгляду справи він не цікавився, з клопотаннями про відкладення розгляду справи не звертався.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП, під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Як зазначено у рішенні Європейського Суду з прав людини в справі «Пономарьов проти України», сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Таким чином, суддя розцінює неявку ОСОБА_1 неповажною, а також приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
У судовому засіданні досліджені наступні докази:
- протокол про адміністративне правопорушення ВАД № 581922 від 17.02.2024 в якому викладено місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за адміністративне правопорушення;
- письмові пояснення ОСОБА_1 від 17.02.2024, від надання яких він відмовився у порядку ст. 63 Конституції України;
- копія постанови Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 31.03.2023 року про встановлення адміністративного нагляду відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- копія реєстраційного листа з відмітками працівника поліції відносно обмежень ОСОБА_2 ;
- копія довідки про звільнення ОСОБА_1 від 28.04.2023.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 2 ст.187 КУпАП.
Відповідальність за ч. 2 ст. 187 КУпАП передбачена за порушення правил адміністративного нагляду особами, щодо яких встановлено такий нагляд, якщо вони вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.
До матеріалів справи не долучено постанов суду, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 порушив правила адміністративного нагляду, як особа щодо якої встановлено такий нагляд, повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.
Таким чином, суд не може розцінювати ОСОБА_1 , як особу, який порушив правила адміністративного нагляду, встановлені щодо нього, повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.
Згідно ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Суд зазначає, що згідно із положеннями ст. 279, 280 КУпАП, розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, при цьому суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.
Вказані вимоги закону також узгоджуються з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яку національні суди повинні враховувати при здійсненні правосуддя.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини («Малофеєв проти Росії» та «Карелін проти Росії»), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу. У такому випадку справа про адміністративне правопорушення має бути закрита у зв'язку з відсутністю складу правопорушення.
Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно з п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю у діях особи складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно положень ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Отже, сукупністю досліджених доказів в справі про адміністративне правопорушення, враховуючи зміст протоколу про адміністративне правопорушення, не доведено ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 187 КУпАП, а тому провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 187 КУпАП, слід закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу даного адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.178, 247, 251, 280, 283-285, 294 КУпАП суддя,
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КУпАП.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 цього Кодексу.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Іванківський районний суд Київської області.
Суддя Анатолій КОРЧКОВ