Справа № 212/9719/24
2/212/4183/24
23 грудня 2024 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: Головуючого судді - Власенко М.Д., за участі секретаря судового засідання -Машошиної Ю.О., представника позивача - Хоружко С.Л., представника відповідача - адвоката Вако М.Ю., розглянувши у підготовчому засіданні, в залі суду міста Кривого Рогу цивільну справу за позовом керівника Криворізької центральної окружної прокуратури в інтересах держави в особі Криворізької міської ради до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні самовільно зайнятою земельною ділянкою, шляхом приведення її у придатний до використання стан шляхом знесення розміщених на них будівель і споруд та припинення права володіння нерухомим майном,-
В провадженні суду перебуває вказана цивільна справа.
23 грудня 2024 року на адресу суду надійшла заява представника відповідача - адвоката Вако М.Ю. про закриття провадження у справі, в якій представник вказав, що вимоги позивача заявлені фактично до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 , що підтверджується відповідним договором, який укладений між Криворізькою міською радою та ФОП ОСОБА_1 , а отже спір є господарським. За земельну ділянку, яку орендує ФОП ОСОБА_1 вноситься орендна плата від імені ФОП ОСОБА_1 , а тому спір виник між юридичною особою та фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 . Крім цього, відповідно до договору оренди нежитлового приміщення від 10 травня 2019 року між ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_1 ФОП ОСОБА_4 надала в оренду ФОП ОСОБА_2 строком на один рік нежитлове приміщення - павільйон у складі ТЗК Бульвар М.Василевського, яке належить їй на праві власності. Враховуючи викладене, просив закрити провадження у справі, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
У підготовчому судовому засіданні представник відповідача - адвокат Вако М.Ю. підтримав заяву про закриття провадження у справі, просив її задовольнити з підстав, що у ній вказані.
Представник позивача заперечувала проти закриття провадження у справі, вказуючи, що обставини здіцснення відповідачем підприємницької діяльності за адресою АДРЕСА_1 не підтверджені.
Суд дослідивши матеріали справи, вислухавши в судовому засіданні учасників процесу, дійшов наступних висновків.
Так, згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідач ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець з 07 травня 2019 року і з цього часу вказаний статус не припинено. Види діяльності: роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами. Місце проживання фізичної особи-підприємця: АДРЕСА_2 .
Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 255 ЦПК України суд свою ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Згідно з пунктами 1, 15 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; інші справи у спорах між суб'єктами господарювання.
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб'єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін зазвичай є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.
При визначенні предметної та/або суб'єктної юрисдикції справ суди повинні виходити із прав та/або інтересів, за захистом яких звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, їх змісту та правової природи.
Такого висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановах: від 07 серпня 2019 року у справі № 646/6644/17 (провадження № 14-352цс19), від 09 листопада 2021 року у справі № 542/1403/17 (провадження № 14-106цс21), від 23 листопада 2021 року у справі № 175/1571/15 (провадження № 14-51цс21), від 23 листопада 2021 року у справі № 641/5523/19 (провадження № 14-178цс20).
Кожна фізична особа має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом (стаття 42 Конституції України). Це право закріплено й у статті 50 ЦК України, у якій передбачено, що право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.
Відповідно до частини другої статті 50 ЦК України фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.
Отже, з моменту державної реєстрації ФОП фізична особа фактично перебуває у двох правових статусах - як фізична особа, та як ФОП.
При цьому наявність статусу підприємця не свідчить про те, що така особа виступає як підприємець у всіх правовідносинах або ж що всі подальші правовідносини за участю цієї особи мають ознаки господарських, адже фізична особа продовжує діяти як учасник цивільних відносин, зокрема, укладаючи правочини для забезпечення власних потреб, придбаваючи нерухоме та рухоме майно тощо (висновки Великої Палати Верховного Суду, сформульовані, зокрема, у постановах від 14 березня 2018 року у справі № 2-7615/10 (провадження № 14-17цс18), від 05 червня 2018 року у справі № 522/7909/16-ц (провадження № 14-150цс18)).
Відповідно до статті 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Відтак підприємець - це юридичний статус фізичної особи, який засвідчує право цієї особи на заняття самостійною, ініціативною, систематичною, на власний ризик господарською діяльністю з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Такий висновок Велика Палата Верховного Суду зробила в постановах від 13 березня 2018 року у справі № 306/2004/15-ц (провадження № 14-39цс18), від 15 травня 2019 року у справі № 904/10132/17 (провадження № 12-43гс19), від 02 жовтня 2019 року у справі № 263/2359/19 (провадження № 14-467цс19), від 25 лютого 2020 року у справі № 916/385/19 (провадження № 12-167гс19) та інших.
Згідно із частинами першою, другою статті 55 ГК України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.
Суб'єктами господарювання є, зокрема, юридичні особи, створені відповідно до ЦК України, а також громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
У частині першій статті 58 ГК України передбачено, що суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи ФОП у порядку, визначеному законом.
У постанові від 25 лютого 2020 року у справі № 916/385/19 (провадження № 12-167гс19) Велика Палата Верховного Суду виснувала, що вирішення питання про юрисдикційність спору за участю ФОП залежить від того, виступає чи не виступає фізична особа як сторона у спірних правовідносинах суб'єктом господарювання та чи є ці правовідносини господарськими.
Аналогічний висновок викладено й у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 червня 2023 року у справі № 125/1216/20 (провадження № 14-25цс23).
Так, представник відповідач посилався на те, що провадження у справі підлягає закриттю, оскільки спір виник між юридичною особою Криворізькою міською радою та ФОП ОСОБА_1 , при цьому представником не доведено жодними належними та допустимими доказами здійснення відповідачем господарської діяльності за спірною адресою: АДРЕСА_1 . Надана копія договору № б/н оренди нежитлового приміщення від 10 травня 2019 року стосується оренди приміщення за іншою адресою: АДРЕСА_1 (павільйон у складі ТЗК “Бульвар Маршала Василевського»). Згідно інформації ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 20.03.2024 року, відсутні відомості щодо здійснення підприємницької діяльності ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 .
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що підстави для закриття провадження у справі відсутні.
Керуючись ст.ст.255-256, 260, 263 ЦПК України, суд, -
Відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача - адвоката Вако Михайло Юрійовича про закриття провадження у справі.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено та підписано 27 грудня 2024 року.
Суддя: М. Д. Власенко