Справа № 766/10749/24
н/п 2/766/11027/24
про залишення позовної заяви без руху
12 серпня 2024 року суддя Херсонського міського суду Херсонської області Булах Є.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації зазначене позивачем як останнє відоме: АДРЕСА_2 ) про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, -
встановив:
05 липня 2024 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про розірвання шлюбу, у якому просить розірвати шлюб укладений між позивачем та відповідачем, зареєстрований 02.03.2013 року Херсонським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Херсонській області, актовий запис №107; стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 від усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви та досягнення обома дітьми повноліття; здійснити розподіл судових витрат.
Разом з позовною заявою позивач подав клопотання про звільнення від сплати судового збору на підставі п.п. 1-2 ч.1 ст.8 ЗУ «Про судовий збір».
Відповідно до Журналу реєстрації вхідної кореспонденції матеріали позовної заяви з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.07.2024 року передана судді Булах Є.М. 08.07.2024 року.
Згідно до ч. 6 ст. 187 ЦПК України якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання(перебування) такої фізичної особи.
За інформацією отриманою судом 09.08.2024 року з відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України в Херсонській області, яку відповідно до Журналу реєстрації вхідної кореспонденції передано судді 12.08.2024 року, відповідач на території м. Херсона та Херсонської області зареєстрованим/ знятим з реєстрації не значиться.
За інформацією отриманою судом 09.08.2024 року з відділу реєстрації місця проживання фізичних осіб департаменту адміністративних послуг Херсонської міської ради, яку відповідно до Журналу реєстрації вхідної кореспонденції передано судді 12.08.2024 року, згідно Реєстру відомості щодо місця реєстрації запитуваної особи відсутні.
Відповідно до ч. 1 ст. 187 ЦПК України, якщо відповідачем вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суд відкриває провадження не пізніше наступного дня з дня отримання судом у порядку, передбаченому частиною восьмою цієї статті, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача.
Відповідно до ч. 10 ст. 187 ЦПК України, якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.
Враховуючи приписи ч. 1 ст. 27 ЦПК України та той факт, що позивач до суду із позовом до відповідача звернувся за останнім відомим йому місцем реєстрації відповідача, дана заява підсудна Херсонському міському суду Херсонської області.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, встановлено, що заява подана без додержання вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України виходячи з наступного.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ст. 4 ЦПК України).
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
У відповідності до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
До позовної заяви позивачем долучено клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке обґрунтовано тим, що згідно даних державного реєстру фізичних осіб Податкової служби Херсонської області станом на 13.06.2024 року за період 2023 року позивач не працевлаштована, отримувала допомогу на себе і дітей, але не має доходу, який оподатковується і включається в дохід.
Відповідно до частини першої, третьої статті 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі, а також зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних із розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Пунктом 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» визначено, що суд може своєю ухвалою за клопотанням особи відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розмірі річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
За висновками Великої палати Верховного суду у постанові від 18.11.2020 року у справі №9901/67/20 конструкція ст. 8 ЗУ «Про судовий збір» дає підстави для висновку, що зменшення тягаря судових витрат, якого зазнає сторона, є не обов'язком суду, а знаходиться у межах суддівського розсуду, який може бути реалізований за наявності певних обставин. Зокрема, особа, яка звертається до суду, має право подати відповідне клопотання, у якому навести обставини щодо її майнового стану, за наявності підстав, з якими закон пов'язує можливість реалізації судом повноважень зменшити тягар судових витрат стосовно сплати судового збору. Такі обставини мають бути підтверджені належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами.
Позивачем на підтвердження свого тяжкого матеріального стану доказів не надано, долучено відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого податку та військового збору за 2023 рік, станом на 13.06.2024.
Однак, зазначена інформація не є належним доказом того, що визначений судом до сплати судовий збір перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік, оскільки позивач на підтвердження викладених обставин повинен надати докази тяжкого матеріального становища (не отримання будь-яких соціальних виплат, довідка з податкової про отримані доходи за календарний рік, довідка з пенсійного органу щодо отриманої пенсії тощо) за попередній календарний рік, тобто з червня 2023 року по червень 2024 року, який передував зверненню із позовною заявою (липень 2024 року).
Таким чином, клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору не підлягає задоволенню, оскільки обставини викладені на підтвердження наявності підстав для звільнення від сплати судового збору не підтвердженні належними доказами.
Згідно абз. 1 пп. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви немайнового характеру фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Прожитковий мінімум для працездатних осіб визначений ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» та станом на 1 січня 2024 року становить 3028, 00 гривні. Отже, за одну вимогу немайнового характеру, сума судового збору становить 1211, 20 грн.
Таким чином, за позовну вимогу про розірвання шлюбу позивачу слід сплатити судовий збір у розмірі 1211, 20 грн. (1211, 20 грн. х 1).
Відповідно до п.5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити крім іншого виклад обставин, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини, а також позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні у нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги(якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Ці вимоги узгоджуються з ч.2 ст. 83 ЦПК України, відповідно до якої позивачі повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.
Позивачем не викладено обставин із посиланням на докази на підтвердження тієї обставини, що станом на дату звернення до суду малолітні діти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживають з позивачем та перебувають на її утриманні.
Крім того, згідно відомостей АСДС КП «Д-3» в провадженні Херсонського міського суду Херсонської області перебуває справа № 2/766/10581/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, тобто із спору між тими самими сторонами та тієї ж категорії, що потребує уточнення з боку позивача, щодо заявлених позовних вимог про розірвання шлюбу.
З огляду на викладене позовна заява підлягає залишенню без руху.
Суддя зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права позивача на доступ до правосуддя.
Так, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, сформульованою, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31), в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», про те, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти («Kreuz v. Poland» № 28249/95).
Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, ЦПК України при цьому покладає обов'язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.
Позивачу необхідно усунути вказані недоліки, уточнити зміст позовних вимог, та подати до суду позовну заяву у новій редакції із дотриманням вимог ст. 177 ЦПК України, а також надати суду документи та докази, що усувають недоліки в іншій частині позовної заяви.
На підставі ст. 185 ч.1 ЦПК України заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу (представнику позивача) строку для усунення вищевказаних недоліків з роз'ясненням того, що в разі їх не усунення у встановлений судом термін заява буде визнана неподаною та повернута особі, яка її подала.
Керуючись ст.ст. 136, 175, 176, 177, 185 ЦПК України, суддя, -
встановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації зазначене позивачем як останнє відоме: АДРЕСА_2 ) про розірвання шлюбу та стягнення аліментів - залишити без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху направити позивачу.
Надати позивачу строк для усунення недоліків п'ять днів з дня отримання ухвали про залишення заяви без руху.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений строк, заява вважатиметься не поданою та буде повернута.
Ухвала про залишення позову без руху оскарженню не підлягає.
Суддя Є.М. Булах