27 грудня 2024 р. Справа № 480/2893/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: П'янової Я.В.,
Суддів: Присяжнюк О.В. , Русанової В.Б. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Департаменту патрульної поліції на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 30.08.2024, головуючий суддя І інстанції: С.В. Воловик, м. Суми, повний текст складено 30.08.24 у справі № 480/2893/24
за позовом ОСОБА_1
до Управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції , Департаменту патрульної поліції
про визнання протиправним та скасування наказу,
ОСОБА_1 (далі за текстом також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до адміністративного суду з позовом до Управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції (далі за текстом також - відповідачі), в якому просив визнати протиправним та скасувати Наказу № 57 від 28.03.2024 в частині застосування до позивача дисциплінарного стягнення зауваження.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2024 року позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано Наказ № 57 від 28.03.2024 в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення зауваження.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Департамент патрульної поліції подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що судове рішення ухвалено з порушенням норм матеріального права; має місце невідповідність висновків, викладених у оскаржуваному рішенні обставинам справи. Наводить обставини справи, зазначені ним у відзиві на позовну заяву.
Позивач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Відповідно до пункту третього частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що під час проходження служби ОСОБА_1 на посаді командира батальйону УПП в Сумській області ДПП, 22.02.2024 т.в.о. заступника начальника відділу чергової служби Управління ПП в Сумській області Департаменту ПП Олександром Кулінкою начальнику Управління ПП в Сумській області поданий рапорт, у якому вказувалось про те, що 22.02.2024 під час проведення стройового огляду особового складу роти № 2 батальйону УПП в Сумській області встановлено, що командир роти капітан поліції ОСОБА_2 перебував без бронежилету та не мав при собі автоматичної зброї, яка була закріплена за ним на постійне зберігання і носіння.
Також, у рапорті вказувалось про те, що згідно з рапортом старшого лейтенанта поліції Наталії Тютченко 22.02.2024 під час проведення стройового огляду особового складу роти № 2 батальйону УПП в Сумській області, нею було виявлено, що заступник командира роти капітан поліції ОСОБА_3 перебував без бронежилету та не мав при собі автоматичної зброї, закріпленої за ним на постійне зберігання і носіння (а.с. 81-82).
З метою встановлення причин та обставин, викладених у вказаному рапорті, 27.02.2024 начальником УПП в Сумській області ОСОБА_4 прийнято Наказ № 37 про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії (а.с. 79-80).
На підставі доповідної записки заступника начальника управління - начальника відділу моніторингу та аналітичного забезпечення Управління ПП в Сумській області Тамари Масючок, Наказом № 45 від 12.03.2024 термін проведення службового розслідування продовжений (а.с. 83-84).
За результатами службового розслідування, 22.03.2024, складено висновок, згідно з яким за порушення вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2, 3, 4, 5 частини 3 статті 1, пункт 7 частини 1 статті 3, пункт 1 частини 3 статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, підпункту 4.1.4 п. 4.1 розділу 4 посадової інструкції командира батальйону УПП в Сумській області, затвердженої Наказом ДПП № 2007 від 28.09.2020, дисциплінарна комісія запропонувала застосувати до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження (а.с. 110-124).
За змістом висновку службового розслідування вказані порушення службової дисципліни полягають у нездійсненні позивачем належного контролю за виконанням посадових обов'язків працівниками батальйону, що призвело до вчинення дисциплінарного проступку капітаном поліції ОСОБА_5 та капітаном поліції ОСОБА_6 .
На підставі висновку службового розслідування, 28.03.2024, Управлінням ПП прийнято Наказ № 57, яким до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження (а.с. 131-132).
Не погодившись із цим наказом, позивач оскаржив його до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для застосування дисциплінарного стягнення до позивача, невідповідність оскаржуваного наказу критеріям, встановленим ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, та обґрунтованість позовних вимог про його скасування.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та доводам апеляційної скарги, колегія суддів зазначає таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначаються Законом України “Про Національну поліцію» від 02.07.2015 за № 580-VІІІ (далі також - № 580-VІІІ).
Статтею 18 Закону № 580-VІІІ визначено основні обов'язки поліцейського, зокрема, поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Відповідно до статті 19 Закону № 580-VІІІ поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону у разі вчинення протиправних діянь. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII затверджений Дисциплінарний статут Національної поліції України, який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження. Дія цього Статуту поширюється на поліцейських, які повинні неухильно додержуватися його вимог.
Частиною 1 статті 11 Дисциплінарного статуту Національної поліції України визначено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Згідно зі статтею 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків (ч.1 ст.13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України).
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони (ч.2 ст.13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України).
Так, до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції (ч.3 ст.13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України).
Згідно з частинами 1-5 статті 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право:
1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються;
2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи;
3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України "Про захист персональних даних", "Про державну таємницю" та іншими законами;
4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування;
5) користуватися правничою допомогою.
Відповідно до частини першої статті 19 Дисциплінарного статуту у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.
З аналізу викладених норм убачається сутність службової дисципліни в Національній поліції України, види дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування.
Порядок проведення службових розслідувань регулюється Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженим наказом МВС України № 893 від 07.11.2018 (далі також - Порядок).
Розділом V Порядку визначено порядок проведення службового розслідування дисциплінарною комісією.
Згідно з пунктом 1 розділу V Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
За приписами пункту 2 розділу V Порядку службове розслідування розпочинається з дня видання наказу про його призначення та завершується в день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка виконує його обов'язки, висновку службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Згідно з вимогами п. 3 розділу VI Порядку у вступній частині висновку службового розслідування викладаються такі відомості:
дата і місце складання висновку службового розслідування, прізвище та ініціали, посада і місце служби (роботи) голови (заступника голови) та членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування;
підстава для проведення службового розслідування;
форма розгляду справи дисциплінарною комісією (відкрите засідання чи письмове провадження).
У разі залучення до проведення службового розслідування фахівців та представника поліцейського також зазначаються їх прізвища, ініціали та статуси у службовому розслідуванні.
Відповідно до пункту 1 розділу VІІ Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.
Отже, зміст вказаних норм дає підстави дійти висновку про те, що за порушення службової дисципліни, до поліцейського може бути застосований один із визначених видів дисциплінарного стягнення, в тому числі і зауваження. Втім застосування стягнення можливе лише в тому разі, коли порушення службової дисципліни сталося внаслідок винної протиправної поведінки поліцейського, яка належним чином доведена та підтверджена відповідними достатніми доказами.
Разом з цим, обираючи вид дисциплінарного стягнення, який має бути застосований, уповноважена особа зобов'язана враховувати, зокрема, характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, доведеність його вчинення, наявність та ступінь вини порушника. Фактично, при обранні виду дисциплінарного стягнення має дотримуватись принцип пропорційності, тобто справедливий баланс між тяжкістю проступку, вчиненого внаслідок доведеної винної протиправної поведінки порушника, негативними наслідками, до яких призвела чи може призвести така поведінка з одного боку, та суворістю покарання за вчинений проступок, глибиною необхідного втручання у права порушника, необхідних для досягнення мети застосування стягнення, з другого боку.
Як убачається з матеріалів справи, обґрунтовуючи правомірність оскаржуваного наказу, відповідачі вказують на вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку внаслідок винної протиправної поведінки, про що свідчать матеріали службового розслідування.
Втім, дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті в їх сукупності, колегія суддів, як і суд першої інстанції, не може погодитись з такими доводами відповідачів, з огляду на таке.
Матеріалами справи підтверджено, що підставою для призначення службового розслідування слугував рапорт т.в.о. заступника начальника - начальника відділу чергової служби Управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції Олександра Кулінки, у якому зазначалось про те, що під час стройового огляду особового складу роти № 2 батальйону УПП в Сумській області ДПП, командир роти ОСОБА_2 та заступник командира роти ОСОБА_3 перебували без бронежилетів та без автоматичної зброї, яка закріплена за ними на постійне зберігання і носіння.
Тобто, фактично, вказаний рапорт є повідомленням, у якому містилась інформація про вчинення поліцейськими порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, що відповідно до приписів абзацу 2 пункту 1 розділу ІІ Порядку проведення службового розслідування у Національній поліції України, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 893 від 07.11.2018, є підставою для призначення службового розслідування.
За змістом оскаржуваного Наказу № 57 від 28.03.2024 дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження застосовано до ОСОБА_1 у зв'язку з неналежним здійсненням контролю за виконанням посадових обов'язків працівниками батальйону, що призвело до вчинення дисциплінарного проступку капітаном поліції ОСОБА_5 та капітаном поліції ОСОБА_6 .
Так, службовим розслідуванням установлено, що 22.02.2024 відповідно до розстановки сил та засобів, до несення служби в першу зміну заступила рота № 2 батальйону УПП в Сумській області ДПП. Керівництвом роти проведено цільовий інструктаж із застосуванням портативного відеореєстратора, доведено орієнтування та націлено на виконання обов'язків у відповідності до посадових інструкцій.
Також, 22.02.2024, капітаном поліції ОСОБА_7 та т.в.о. заступника командира батальйону УПП в Сумській області ДПП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_8 проведено стройовий огляд особового складу роти № 2 батальйону УПП в Сумській області ДПП перед заступанням на службу. Під час проведення стройового огляду встановлено, що командир роти капітан поліції ОСОБА_9 та заступник командира роти капітан поліції ОСОБА_10 перебували без бронежилету та не мали при собі автоматичної зброї, яка закріплена за ними на постійне зберігання і носіння.
Після відповідного зауваження з'ясувалось, що бронежилети, автоматична зброя з боєкомплектом до неї та спеціальні засоби знаходились в особистих транспортних засобах поліцейських, що перебували на місцях для стоянки транспортних засобів навпроти УПП в Сумській області ДПП.
З метою встановлення причин і умов недотримання ОСОБА_11 та ОСОБА_12 службової дисципліни, дисциплінарною комісією опитаний командир батальйону УПП в Сумській області ДПП капітан поліції ОСОБА_1 , який повідомив, що 21.02.2024 0 19 год 15 хв через інтернет-месенджер WhatsApp отримав повідомлення від капітана поліції ОСОБА_13 стосовно проведення вранці наступного дня стройового огляду. Разом з цим, інформацію щодо осіб які будуть проводити стройовий огляд, а також щодо комплектності форми одягу на шикуванні, повідомлено не було.
Отримавши вказане повідомлення, позивач попередив капітана поліції ОСОБА_14 про проведення стройового огляду вранці 22.02.2024 та відсутність інформації щодо осіб, які будуть проводити цей огляд.
Оскільки 22.02.2024 у позивача був вихідний і повна інформація щодо проведення стройового огляду цього дня була відсутня, окремі завдання старшому лейтенанту ОСОБА_8 , яка виконувала його обов'язки, не ставилися.
Також, у своїх поясненнях ОСОБА_1 зауважив на тому, що про зберігання зброї поліцейськими у власних автомобілях під час перезмінки йому не відомо, жодного разу таких фактів він не виявляв. Контроль за зовнішнім виглядом керівників рот, станом предметів однострою, наявністю виданої зброї і т.ін. здійснювався на постійній основі.
Крім того, позивач звернув увагу на те, що у зв'язку зі зміною графіків несення служби керівництвом батальйону, ні він, ні ОСОБА_8 , не мають можливості здійснювати контроль зовнішнього вигляду керівників рот до початку зміни, проте, за можливості, такий контроль здійснюється під час зміни.
Колегія суддів наголошує на тому, що ОСОБА_1 , як командир батальйону Управління ПП в Сумській області Департаменту ПП, зобов'язаний виконувати завдання, передбачені згаданою посадовою інструкцією, здійснювати контроль за виконанням посадових обов'язків працівниками батальйону, в тому числі ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , а також запобігати вчиненню ними порушень. Втім виконувати ці обов'язки, позивач повинен під час перебування на службі та безпосереднього виконання повноважень командира батальйону.
Як підтверджено матеріалами справи, факт недотримання підлеглими позивача ОСОБА_11 та ОСОБА_12 посадових обов'язків (порушення правил зберігання зброї та боєприпасів до неї), стався 22.02.2024. В той же час, відповідно до графіку несення служби керівним складом батальйону управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції на лютий 2024 року, у період з 22.02.2024 по 24.02.2024 ОСОБА_1 був вихідним, у зв'язку з чим повноваження командира батальйону, в тому числі і забезпечення належного контролю за виконанням підлеглим особовим складом посадових обов'язків, здійснювала ОСОБА_15 .
За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що доводи відповідачів щодо порушення позивачем 22.02.2024 службової дисципліни, а саме: не забезпечення належного контролю за виконанням посадових обов'язків підлеглим особовим складом, є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.
Докази неналежного здійснення контролю ОСОБА_1 за виконанням посадових обов'язків підлеглим особовим складом в інші дні, зокрема, під час безпосереднього виконання повноважень командира батальйону, або докази того, що здійснення такого неналежного контролю має системний характер, матеріали службового розслідування не містять, про наявність таких доказів, відповідачі суд не повідомили.
Колегія суддів зазначає, що процесуальний обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого наказу про притягнення особи до дисциплінарної відповідальності відповідно до положень діючого процесуального законодавства покладено на відповідача як суб'єкта владних повноважень.
Так, за приписами частини другої статті 77 цього Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності прийняття оскаржуваного Наказу № 57 від 28.03.2024 в частині застосування до позивача дисциплінарного стягнення зауваження.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для застосування дисциплінарного стягнення до позивача, невідповідність оскаржуваного наказу критеріям, установленим ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України та обґрунтованість позовних вимог про його скасування.
Суд першої інстанції, правильно встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, оцінивши докази у їх сукупності, доводи сторін спору, врахувавши зазначені норми матеріального права та процесуального права, зокрема, щодо оцінки доказів, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги такого висновку не спростовують.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.
Керуючись статтями 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції залишити без задоволення.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 30.08.2024 у справі № 480/2893/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Я.В. П'янова
Судді О.В. Присяжнюк В.Б. Русанова