26 грудня 2024 року м. Дніпросправа № 160/14924/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Бишевської Н.А. (доповідач),
суддів: Добродняк І.Ю., Семененка Я.В.,
розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпро
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року
у справі №160/14924/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області щодо відмови виплати нарахованої у повному обсязі пенсії по інвалідності - ОСОБА_1 з 01.04.2024 у розмірі відшкодування фактичних збитків за роботу в зоні відчуження, призначеної відповідно до ч. 1 ст. 54 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з обмеженням її розміру 10-ма прожитковими мінімумами, установленими для осіб які втратили працездатність на підставі приписів статті 2 Закону України про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи №3668-VІ від 08.07.2011 (визнана неконституційною);
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області проводити виплату нарахованої пенсії по інвалідності - ОСОБА_1 у розмірі відшкодування фактичних збитків за роботу в зоні відчуження, призначеної відповідно до ч. 1 ст. 54 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» перерахованої у порядку постанови КМУ від 09.12.2021 №1307 з 01.12.2022 відображеному у протоколі (розпорядженні) у повному обсязі з урахуванням всіх доплат, надбавок та індексацій без обмеження з 01.04.2024.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року у справі №160/14924/24 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено.
Судом зазначено, що пенсійний орган не має правових підстав обмежувати пенсію позивача максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, зважаючи на визнання неконституційними положень статті 2 Закону України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року №3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами, припис першого речення ч. 3 ст. 67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами.
Не погодившись з рішенням суду, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подано апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року у справі №160/14924/24, як таке що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Скаржник зазначає, що Законом №3668-VI обмежено максимальний розмір пенсії для осіб, зокрема, яким така пенсія призначена на умовах Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність. У свою чергу, як зазначає відповідач, після прийняття Конституційним Судом України рішення від 20.03.2024 №2-р(II)/2024, законодавцем не внесено відповідних змін до законодавства, у зв'язку з чим пенсійними органами правомірно застосовуються обмеження щодо максимального розміру пенсії.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог ст. 311 КАС України.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстави для задоволення апеляційної скарги, та зазначає:
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році І категорії, особою з інвалідністю ІІ групи (безстроково) у зв'язку із захворюванням, пов'язаним з ліквідацією аварії на ЧАЕС, що підтверджується посвідченням учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році серії НОМЕР_1 , посвідчення серії НОМЕР_2 , відповідно якого є особою з інвалідністю 2 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни.
Відповідно до протоколу від 28.02.2024 за пенсійною справою ОСОБА_1 розмір пенсії з надбавками складав 25524,98грн та з урахуванням застосованого обмеження максимального розміру пенсії склав - 23610,00грн.
Позивач 27.03.2024 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про проведення перерахунку та виплати пенсії без обмеження її максимального розміру.
Листом № 25201-16149/К-01/8-0400/24 від 25.04.2024 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відмовлено в проведенні такого перерахунку, оскільки відсутні правові підстави для вчинення такого перерахунку.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів.
Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить із такого.
Так, спірним у цій справі є наявність правових підстав для обмеження розміру пенсійної виплати позивача десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
Обмеження максимального розміру пенсії вперше були введені в дію Законом України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», який набрав чинності 01.10.2011 року.
За положеннями статті 2 Закону України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до, зокрема, законів України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Підпунктом 6 пункту 6 розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» внесено зміни до деяких законодавчих актів України зокрема, до статті 67 Закону № 796-XII, а саме частину третю цієї статті викладено в новій редакції, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, установлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Згідно з частиною 3 статті 67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Відтак, на осіб, яким пенсія перерахована відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», зокрема, Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений цим Законом, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку.
В той же час, 20.03.2024 Конституційний Суд України прийняв рішення №2-р(II)/2024, яким визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), припис статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-XII зі змінами, припис першого речення частини 3 статті 67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами.
Відповідно до пункту 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 20.03.2024 №2-р(II)/2024 припис статті 2 Закону України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами, припис першого речення частини 3 статті 67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами, визнані неконституційними, утрачають чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Згідно з частиною 2 статті 152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Отже, з 20.03.2024 - дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 20.03.2024 №2-р(II)/2024 стаття 67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не містить норм про обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, також припис статті 2 Закону України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» зі змінами, що поширює свою дію на Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зі змінами, визнано неконституційними.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що з 20.03.2024 року пенсійні органи не мають правових підстав обмежувати пенсію позивача максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, позаяк рішенням Конституційного Суду України від 20.03.2024 №2-р(II)/2024 визнано неконституційними припис статті 2 Закону №3668-VIзі змінами, що поширює свою дію на Закон №796-XII зі змінами, припис першого речення частини третьої статті 67 Закону №796-XII.
Вказані висновки суду першої інстанції аргументами, наведеними в апеляційній скарзі, не спростовуються. В апеляційній скарзі, обґрунтовуючи правомірність застосування обмежень в максимальному розмірі пенсії, відповідач фактично посилається на те, що після прийняття Конституційним Судом України рішення від 20.03.2024 №2-р(II)/2024 законодавцем не внесено відповідних змін до законодавства. Але, такі аргументи відповідача не враховують положень ст.152 Конституції України, в силу яких визнані неконституційними закони чи окремі його положення втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення, а отже не підлягають застосуванню в подальшому.
Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Підсумовуючи, апеляційний суд дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права.
Керуючись ст. ст. 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року у справі №160/14924/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки передбачені ст.ст.328,329 КАС України.
Головуючий - суддя Н.А. Бишевська
суддя І.Ю. Добродняк
суддя Я.В. Семененко