26 грудня 2024 року м. Дніпросправа № 160/17996/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),
суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю.,
ознайомившись з матеріалами адміністративної справи та апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2024 року по справі №160/17996/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, -
03 грудня 2024 року до Третього апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, направлена через підсистему “Електронний суд». Одночасно відповідач подав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Оцінивши наведені скаржником підстави пропуску строку, Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 09.12.2024 визнав їх неповажними, у зв'язку з чим зазначену апеляційну скаргу залишив без руху та запропонував скаржнику у десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали усунути недоліки апеляційної скарги шляхом надання до суду заяви про поновлення строку апеляційного оскарження, в якій вказати інші підстави для поновлення строку з наданням відповідних доказів на обґрунтування заяви. Окрім того, у зв'язку з невідповідністю апеляційної скарги вимогам ст.296 КАС України, суд запропоновував скаржнику у встановлений строк надати документ про сплату судового збору.
Згідно довідки про доставку електронного листа, сформованої в автоматизованій системі діловодства спеціалізованого суду, копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху доставлено до електронного кабінету Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області 09.12.2024 о 20:19 год.
На виконання вимог ухвали суду до Третього апеляційного адміністративного суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області через підсистему «Електронний суд» надійшло клопотання із долученою платіжною інструкцією про сплату судового збору та апеляційною скаргою у новій редакції із внесеними змінами в частині обгрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Підставами для поновлення строку на апеляційне оскарження скаржник зазначає введення воєнного стану в країні, а також часте відключення електроенергії; навантаження на підсистему Електронний суд, що унеможливлює належну роботу спеціалістів Головного
управління в електронному кабінеті в підсистемі Електронний суд; відпустку відповідального спеціаліста.
Оцінюючи наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку, вирішуючи клопотання скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 6 частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Отже, учасники справи, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк та у передбаченому процесуальним законом порядку. КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Установлення процесуальних строків процесуальним законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України процесуальних обов'язків.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
Тобто, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі й установленням строків на звернення до суду з апеляційними скаргами.
Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Суд зазначає, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання апеляційної скарги здійснюється судом апеляційної інстанції лише за наявності обставин об'єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на апеляційне оскарження судового рішення.
Тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.
Органи державної влади продовжують здійснювати свої повноваження в умовах воєнного стану.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, який неодноразово продовжувався. Воєнний стан діє і дотепер.
При цьому, суд зауважує, що Указ Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 та всі подальші, стосується лише введення воєнного стану в Україні, будь-яких змін щодо строків розгляду справ, інших процесуальних строків вказаний Указ не містить, зміни в частині процесуальних строків до КАС України не вносились.
Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків у судових справах.
Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку.
Отже, лише факт введення воєнного стану на території України не може слугувати безумовною та достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску процесуального строку для органу державної влади, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на роботу цього державного органу.
У заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення скаржник посилається на загальну ситуацію в країні через обставини, які зумовили введення воєнного стану в країні, зокрема, й те, що має місце періодична відсутність електроенергії, що спричиняє навантаження та роботу електронних підсистем, в тому числі й підсистеми «Електронний суд».
Суд розцінює наведені скаржником причини пропуску строку апеляційного оскарження як недостатньо обґрунтовані, оскільки скаржником не надано суду жодного доказу відсутності можливості подати апеляційну скаргу у зв'язку із плановими та/або аварійними відключення електроенергії, зокрема таких от, як графіки відключень, акти фіксації відсутності електроенергії та доступу до мережі Інтернет в приміщенні відповідача, узагальнено покликавшись лише на вказані обставини та введений в Україні воєнний стан у зв'язку зі збройною агресією російської федерації проти України.
До того ж відповідач не надав доказів того, що такі обставини існували безперервно протягом усього строку на апеляційне оскарження і включно до 01.12.2024.
При цьому, суд враховує, що приписи КАС України надають учаснику справи право на свій розсуд обирати спосіб подання документів, в тому числі й апеляційної скарги - особисто до суду, за допомогою засобів поштового зв'язку або ж через сервіс «Електронний суд».
За приписами частини 8 статті 18 КАС України реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом.
З метою виконання процесуального обов'язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії. При цьому, особливості організації роботи в установі жодним чином не впливають на неухильність виконання своїх процесуальних обов'язків з урахуванням часу, необхідного для вирішення внутрішніх організаційних питань.
Суд зазначає, що неможливість здійснення процесуальних прав учасником процесу (задля визнання поважною причини пропуску процесуального строку) має бути реальною.
В даному випадку відповідач не може та не повинен намагатись отримати вигоду від ситуації, яка склалася в державі, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.
Державні органи є рівними перед законом і судом, поряд з іншими учасниками справи, та зобов'язані діяти вчасно та в належний спосіб, в тому числі при оскарженні судових рішень в апеляційному/касаційному порядку, та не можуть зловживати наданими їм процесуальними правами.
Щодо інших наведених скаржником обставин в частині перебування відповідального спеціаліста у відпустці, то такі обставини не можуть бути визнані поважними причинами для пропуску строку на апеляційне оскарження рішення, оскільки такі обставини є внутрішніми питаннями організації роботи відповідача та не є свідченням наявності об'єктивно непереборних обставин, які перешкоджали своєчасному оскарженню рішення суду першої інстанції.
Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області є державним органом, який має правовий статус суб'єкта владних повноважень, та має визначену штатним розписом чисельність працівників, і його процесуальна дієздатність не пов'язана з конкретними особами.
Законодавством покладено обов'язок дотримання процесуальних строків саме на учасника справи, а не на його окремих працівників.
Обставини організації трудового процесу в межах одного державного органу та визначення відповідальних осіб є суб'єктивними, та, відповідно, не можуть бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Суд зауважує, що скаржник є державним органом і неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з його боку, виникнення організаційних складнощів для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
Скаржник, що діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатися отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, у тому числі, і щодо вчасного подання апеляційної скарги.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вищевказані обставини, про які зазначає скаржник, не доводять фактичну неможливість звернення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із апеляційною скаргою протягом усього встановленого КАС України строку на апеляційне оскарження та не свідчать про наявність об'єктивних непереборних обставин, які б перешкоджали своєчасному оскарженню рішення суду першої інстанції у цій справі, та до того ж не підтверджені достатніми доказами.
Доказів існування інших непереборних обставин, які перешкоджали скаржнику скористатись правом на звернення з апеляційною скаргою у межах визначеного КАС України строку, скаржник не зазначає та не надає.
Таким чином, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції є неповажними, а пропущений строк таким, що не підлягає поновленню.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21 грудня 2010 року, заява № 45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28 березня 2006 року, заява № 23436/03).
Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення від 28.03.2006 року у справі «Мельник проти України», заява №23436/03).
Відповідно до Рішення Європейського Суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі «Креуз проти Польші» («Kreuz v. Poland»), «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами.
Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що звернення до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою це право сторони, а не обов'язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків, встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.
У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Таким чином, суд вважає, що у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.
Керуючись п.4 ч.1 ст.299 КАС України, суд, -
Відмовити в задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2024 року по справі №160/17996/24.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2024 року по справі №160/17996/24.
Ухвала набирає законної сили з 26.12.2024 відповідно до ч.2 ст.325 КАС України та може бути оскаржена у касаційному порядку в строк, визначений ст.329 КАС України.
Головуючий - суддя Я.В. Семененко
суддя Н.А. Бишевська
суддя І.Ю. Добродняк